Постанова

від 21.01.2025 по справі 600/3715/22-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 600/3715/22-а

адміністративне провадження № К/990/41903/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2023 року у складі судді Анісімова О.В. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П. (головуючий), суддів: Драчук Т.О., Смілянця Е.С. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, яка полягала у відмові призначення ОСОБА_1 страхової виплати, передбаченої статтею 39 Закону України від 6 квітня 2000 року № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон № 1645-III);

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області призначити та виплатити позивачу страхову виплату, передбачену статтею 39 Закону № 1645-III, у 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, у якому ОСОБА_1 встановлено групу інвалідності.

2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 9 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернівецькій області дійшло правильного висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати страхової виплати ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та втрати 40% працездатності, оскільки виявлення у позивача інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, а в подальшому встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності у зв`язку з цією хворобою відбулося поза межами строку в один рік, як визначено пунктом 1 частини другої статті 39 Закону №1645-III та пунктом 2 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №498 (далі - Порядок №498).

3. Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2023 року замінив відповідача у цій справі з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області.

4. Суди попередніх інстанцій встановили:

4.1 Згідно копії витягу з медичної карти №2195, позивач у період з 29 жовтня по 20 листопада 2020 року перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецька обласна лікарня» з діагнозом: негоспітальна н/часткова двобічна пневмонія III група, після перенесеного Ковід-19 в стадії неповного розсмоктування. У подальшому, у період з 21 листопада по 7 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клішковецький центр ПМСД», про що свідчить копія виписки з медичної картки №176.

4.2 Відповідно до акта розслідування гострого професійного захворювання, що стався 29 жовтня 2020 року в КНП «Клішковецький центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21 липня 2021 року №1 встановлено, що «…На підставі матеріалів розслідування обставин захворювання, результатів аналізів державної установи «Чернівецькій обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров`я України» від 31 жовтня 2020 року №105697, картки епідеміологічного обстеження №1864, яка складена лікарем-епідемологом ОСОБА_2 . Кельменецької міжрайонної філії Державної установи «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України», висновку лікаря з професійної патології ОСОБА_3 від 24 червня 2021 року, та консультативного висновку лікаря-інфікціоніста КНП «Хотинська БПЛ» ОСОБА_4 від 22 червня 2021 року, керуючись підпунктом 15 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337, комісія дійшла висновку, що випадок захворювання, який стався 29 жовтня 2020 року з головним лікарем КПП «Клішковецький центр ПМСД» ОСОБА_1 визнається таким, що пов`язаний з виробництвом та береться на облік КНП «Клішковецький центр ПМСД…».

4.3 Згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №590337 від 19 жовтня 2021 року (огляд - первинний) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання.

4.4 Натомість, згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 577331 від 16 серпня 2022 року (огляд - повторний) ОСОБА_1 повторно визначено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання.

4.5 Згідно з довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 049239 від 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 визначено 40% втрати професійної працездатності до 1 вересня 2023 року (період проведення огляду з 20 липня по 16 серпня 2022 року). При цьому, згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (надається виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) до довідки серії 12 ААА № 049239 від 16 серпня 2022 року, визначено причину втрати працездатності - професійне захворювання; дата встановлення страхового випадку - 29 жовтня 2020 року.

4.6 13 вересня 2022 року позивач подав до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області заяву про нарахування та виплату страхової виплати відповідно до статті 39 Закону №1645-III та Порядку №498, як особі з інвалідністю ІІІ групи, отриманою внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19, що настала під час виконання професійних обов`язків.

4.7 Листом від 20 вересня 2022 року №1342-02-1 відповідач повідомив позивача про те, що аналіз документів, що надані позивачем, не дають підстав уважати його особою, як має право на виплату. Зокрема, відповідно до Акта № 1, доданого до заяви, комісією з розслідування встановлено, що випадок захворювання, який пов`язаний з виробництвом стався 29 жовтня 2020 року. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, втрата працездатності встановлена 20 липня 2022 року. Законодавством не передбачено надання страхових виплат, якщо групу інвалідності та ступінь втрати працездатності у відсотках встановлено в період, що перевищує один рік з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження. Враховуюче вищезазначене, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернівецькій області відмовлено позивачу у призначенні страхової виплати, передбаченої статтею 39 Закону №1645-III.

4.8 Уважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

5.1 На її обґрунтування позивач зазначив, зокрема, що хвороба, яку він набув, виникла у зв`язку із виконанням професійних обов`язків медика, забезпечуючи конституційний обов`язок держави - захищати життя людини та забезпечити належний рівень медичного обслуговування.

Крім того, зазначив про відсутність висновків щодо питання застосування пункту 1 частини першої статті 39 Закону № 1645-III.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. На думку відповідача рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Закон № 1645-III, визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

9. За приписами статті 39 Закону № 1645-III захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають обов`язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов`язане з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

Розмір та порядок здійснення страхових виплат, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

10. Механізм надання Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також розміри таких страхових виплат визначені в Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 498 (далі - Порядок № 498).

11. Цей Порядок визначає механізм надання Фондом страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я у разі їх захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та членам їх сімей у разі смерті медичного працівника внаслідок інфікування такою хворобою, передбачених статтею 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", а також розміри таких страхових виплат.

12. Відповідно до пункту 2 Порядку № 498 у разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, виплата проводиться разово у таких розмірах:

400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю I групи;

350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю II групи;

300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю III групи.

13. Аналіз вищевикладених норм права дає підстави вважати, що медичний працівник має право на разову виплату, розмір якої встановлюється в кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб в залежності від групи інвалідності такого працівника, яка пов`язана із захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненим коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

14. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що група інвалідності, як і ступінь втрати працездатності мають бути встановлені протягом одного календарного року після захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

15. При цьому суди встановили, що відмовляючи позивачу у призначенні страхової виплати, передбаченої статтею 39 Закону № 1645-III, відповідач послався на те, що законодавством не передбачено надання страхових виплат, якщо групу інвалідності та ступінь втрати працездатності у відсотках встановлено в період, що перевищує один рік з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження.

Згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №590337 від 19 жовтня 2021 року (огляд - первинний) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання.

Натомість, згідно довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 577331 від 16 серпня 2022 року (огляд - повторний) ОСОБА_1 повторно визначено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання.

Згідно з довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 049239 від 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 визначено 40% втрати професійної працездатності до 1 вересня 2023 року (період проведення огляду з 20 липня по 16 серпня 2022 року). При цьому, згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (надається виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) до довідки серії 12 ААА № 049239 від 16 серпня 2022 року, визначено причину втрати працездатності - професійне захворювання; дата встановлення страхового випадку - 29 жовтня 2020 року.

16. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вказані довідки свідчать про те, що ІІІ група інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання, була встановлена позивачу 16 серпня 2022 року, тобто поза межами одного року з дня захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження (29 жовтня 2020 року).

При цьому умови виплати страхових виплат чітко визначені Порядком №498 та не пов`язані з будь-якими іншими, окрім визначених ним умовами чи підставами для нарахування й виплати страхових виплат.

Положення Порядку №498 не суперечать положенням пункту 1 частини другої статті 39 Закону 1645-III, оскільки вимога встановлення працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, міститься у Законі №1645-ІІІ.

17. За таких обставин Колегія суддів уважає, що у спірних відносинах не було дотримано строку в один рік, встановленого Порядком №498, який є однією з обов`язкових умов для отримання страхових виплат згідно з цим Порядком.

18. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

19. Ураховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

20. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Я.О. Берназюк В.М. Кравчук