Ухвала

від 18.10.2023 по справі 160/15682/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №160/15682/22

адміністративне провадження №К/990/33556/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування рішень, -

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

визнати протиправними та скасувати постанови від 11 серпня 2022 року № 346054 та № 346055 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231» адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасувати постанову від 11 серпня 2022 року № 346055 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231» адміністративно-господарського штрафу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті направила апеляційну скаргу 22 березня 2023 року через підсистему "Електронний суд" разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документу про сплату судового збору у розмірі 2977,20 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись з таким процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 23 серпня 2023 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її засобами поштового зв`язку 05 жовтня 2023 року, тобто з порушення строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення процесуального строку.

В цьому клопотанні скаржником зазначено, що зі скріншоту, який доданий до касаційної скарги, вбачається, що до заявника оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не надходила. Про ухвалу суду апеляційної інстанції відповідач дізнався 02 жовтня 2023 року шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заявник касаційної скарги зазначає, що у нього відсутній обов`язок заходити постійно безпосередньо в матеріали кожної судової справи та переглядати усі процесуальні документи.

Як вказує автор касаційної скарги, у нього перебуває у провадженні близько 2000 судових справ і неможливо здійснювати постійних моніторинг судових справ.

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно з частинами другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Так, до касаційної скарги доданий скріншот Електронного суду відповідача, який відображає надходження документів у цій справі.

Суд звертає увагу, що скаржником доданий скріншот лише четвертої сторінки з чотирьох (4 із 4), проте скріншоти сторінок 1-3 до касаційної скарги не додані, наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити достовірність неотримання відповідачем оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції в Електронному суді.

Щодо неможливості відповідачем здійснювати контроль за станом розгляду справи колегія суддів наголошує, що сторона у справі зобов`язана в розумні строки цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проте труднощі, які пов`язані у забезпеченні організаційної діяльності заявника, зокрема у здійсненні контролю за станом розгляду своєї справи, є суто суб`єктивними обставинами, що не можуть слугувати підставою для поновлення процесуального строку.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, за таких обставин, Суд визнає неповажними, зазначені скаржником, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Разом з цим аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документа про сплату судового збору.

Відповідач в касаційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на майновий стан.

Перевіривши викладені доводи щодо несплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою складає 2684,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху й установити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження, а також надання до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати неповажними, зазначені Державною службою України з безпеки на транспорті, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку у цій справі.

2.Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору у цій справі.

3.Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування рішень- залишити без руху.

4. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження буде відмовлено у відкритті касаційного оскарження, а в частині невиконання вимог цієї ухвали щодо сплати судового збору касаційна скарга буде повернута.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Р. Радишевська

О.В. Кашпур