Постанова

від 05.10.2023 по справі 357/8221/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/12140/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 357/8221/22

05 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Колесник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Рябчук Віти Миколаївни на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2023 року, ухвалені під головуванням судді Цукурова В. П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний реєстратор приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольга Сергіївна про визнання фраудаторного правочину недійсним,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_4 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа державний реєстратор приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольга Сергіївна про визнання фраудаторного правочину недійсним.

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 13.05.2019 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/6654/17 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 765000,00 гривень моральної шкоди.

28.01.2021 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацьким Р.О. було відкрито виконавче провадження ВП № 61079949 на підставі виконавчого листа № 1-кп/357/149/19, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 03.12.2019 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 765000,00 гривень моральної шкоди.

Відповідно до листа Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.07.2022 року № 47009 за ОСОБА_1 речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно не зареєстровано. Боржник відбуває покарання в Кагарлицькій виправній колонії № 115. 04.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Білоцерківського відділу обслуговування громадян № 2 ГУ ПФУ у Київській області. 04.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Кагарлицької вправної колонії № 115. 21.06.2022 року державним виконавцем на рахунок стягувача перераховано 2251, 46 гривень, згідно платіжного доручення № 14757 від 21.06.2022 року. Станом на 06.07.2022 року стягувачу було перераховано борг в сумі 16798,17 гривень. Станом на 06.07.2022 року непогашений борг становить 747 067,50 гривень.

Зазначає, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у ОСОБА_5 , у його власності перебував: житловий будинок, загальною площею 83,6 кв.м, житловою площею 55,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 12382250, на підставі договору купівлі-продажу, номер в реєстрі 653, укладеного 03.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Іванчишиною, державну реєстрацію проведено 08.04.2006 року; земельна ділянка, площею 0,0774, га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 уклав такі правочини:

договір дарування житлового будинку, загальною площею 83,6 кв.м, житловою площею 55,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 12382250, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка О.С. (серія та номер: 1674), яким ОСОБА_6 подарував 1/2 частину вказаного будинку ОСОБА_7 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564440, та 1/2 частину вказаного будинку подарував ОСОБА_8 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564473, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року, приватний нотаріус Федоряка О.С., Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області;

договір дарування земельної ділянки, площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка О.С. (серія та номер: 1675), яким ОСОБА_6 подарував 1/2 частину вказаної земельної ділянки ОСОБА_7 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564639, та 1/2 частину вказаної земельної ділянки ОСОБА_8 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року, приватний нотаріус Федоряка О.С., Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Внаслідок цих правочинів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно стали відсутні відомості про наявні речові права боржника на будь-яке нерухоме майно, на яке міг звернути стягнення державний виконавець.

Позивач розцінює таку поведінку відповідачів, як спробу уникнути відшкодування завданої їй моральної шкоди за вироком суду.

З огляду на вище викладене, просила суд визнати недійсними вказані договори дарування будинку та земельної ділянки, скасувати рішення про державну реєстрацію та припинити речове право.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - державний реєстратор приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольга Сергіївна про визнання фраудаторного правочину недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна 12382250, посвідчений 16.05.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольгою Сергіївною (серія та номер: 1674), яким ОСОБА_1 подарував 1/2 будинку ОСОБА_2 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564440, та 1/2 ОСОБА_3 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564473, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 16.05.2019 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольгою Сергіївною (серія та номер: 1675), яким ОСОБА_1 подарував 1/2 земельної ділянки ОСОБА_2 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564639, та 1/2 ОСОБА_3 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав ОСОБА_2 на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564440, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року 10:30:07, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав ОСОБА_2 на 1/2 земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року 10:37:33, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав ОСОБА_3 на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564473, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року 10:30:07, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав ОСОБА_3 на 1/2 земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року 10:37:33, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Припинено речове право ОСОБА_2 на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564440, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року 10:30:07, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Припинено речове право ОСОБА_2 на 1/2 земельної ділянки, площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року 10:37:33, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Припинено речове право ОСОБА_3 на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 , номер запису про право власності/довірчої власності: 31564473, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року 10:30:07, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Припинено речове право ОСОБА_3 на 1/2 земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року 10:37:33, приватний нотаріус Федоряка Ольга Сергіївна, Білоцерківський міський нотаріальний округ Київської області.

Поновлено речове право ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна 12382250, на підставі договору договір купівлі-продажу, номер в реєстрі 653, укладеного 03.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусомБілоцерківського міського нотаріального округу Київської області Іванчишиною Л.Г., державну реєстрацію проведено 08.04.2006 року.

Поновлено речове право ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору в розмірі 2150,20 гривень (дві тисячі сто п`ятдесят гривень 20 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору в розмірі 2150,20 гривень (дві тисячі сто п`ятдесят гривень 20 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору в розмірі 2150,20 гривень (дві тисячі сто п`ятдесят гривень 20 копійок).

У травні 2023 року представник позивача ОСОБА_4 адвокат Судаков Валерій Валерійович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначав, що 16 травня 2023 року рішенням суду було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 .. До судових дебатів представником було заявлено про надання доказів понесених позивачкою витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Вказує на те, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги, за надання правничої допомоги в суді першої інстанції позивачкою були понесені витрати по ополаті послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується копією витягу з договору, корінцями прибуткових касових ордерів та детальним описом робіт, виконаних адвокатом. З огляду на вище викладене, просив суд стягнути з кожного з відповідачів на користь позивачки по 6 666,66 грн.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2023 року заяву представника позивача - адвоката Судакова В.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої інстанції, 27 червня 2023 року представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Рябчук Віта Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у стягненні витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення та додаткове рішення суду першої інстанції ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано оцінку аргументам відповідачів про умови, за яких угода може набувати ознак фраудаторності. Головна із них - період вчинення такого правочину, а саме: наявність не погашеного боргу, тобто, період після виникнення зобов`язання із повернення сум.

Вказує на те, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 ЦК України). Отже, фраудаторний і фіктивний правочин - це окремі види правочинів, що вчиняються з різними намірами і визнаються недійсними.

Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що оспорювані правочини були посвідчені 05.05.2019 року, в той час, як вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області справі № 357/6654/17, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у чиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та яким з нього на користь позивачки у даній справі було стягнуто моральну шкоду у розмірі 765 000,00 грн. був винесений 13.05.2019 року..При цьому відповідач вважав даний вирок незаконним та мав намір його оскаржити в апеляційному порядку, що і здійснив в подальшому. Вказаний вирок набрав законної сили лише 03.12.2019 року, а виконавче провадження на підставі виконавчого документа, виданого на виконання вказаного вироку суду, було відкрито лише 28.01.2021 року. Вказане свідчить про те, що на момент укладення оспрюваних правочинів відповідач ОСОБА_1 не мав жодних непогашених зобов`язань перед кредиторами, а також його особисте ставлення до угоди не могло сформуватися, як до засобу уникнення сплати боргу, якого на момент укладення угоди не було.

Посилається на те, що суд першої інстанції не надав належну оцінку свідченням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що намір батьків подарувати їй з братом у рівних долях будинок і земельну ділянку виник раніше,тобто, до дорожньо-транспортної пригоди, яка стала підставою для винесення вироку у кримінальній справі № 357/6654/17. ОСОБА_9 - одинока матір, іншого житла, крім подарованого їй, не має. Таким чином, на думку апелянта, зазначене свідчить про те, що ОСОБА_9 розраховувала на обіцянку батька подарувати їй частину будинку, тобто, мала дійсну волю до укладення та виконання договору дарування ще до обставин, які пов`язані із винесенням вироку у кримінальній справі № 357/6654/17, а не раптово виникший умисел на укладення правочину лише для виду, з метою приховування цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу.

Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку свідченням відповідачів про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають у подарованому будинку та після дарування вони оформили на себе договори з комунальними службами та здійснюють оплату комунальних платежів.

Також суд першої інстанції не надав оцінку тому факту, що ОСОБА_1 мав намір після передачі будинку дітям в дар проживати разом із дружиною у будинку її покійної матері у селі, про що вказав у своїх свідченнях. Зі слів ОСОБА_1 зрозуміло, що такі наміри останній мав до дорожньо-транспортної пригоди, у якій отримав тяжкі тілесні ушкодження. Та обставина, що дочка ОСОБА_1 надала можливість батькові проживати у своїй частині будинку після його повернення з колонії у зв`язку з його хворобливим станом, свідчить лише про прояв доччиної турботи про батька, а не про те, що у правовідносинах дарувальника і обдарованих нічого не змінилося по відношенню до майна, переданого у дар.

30 серпня 2023 року від представника позивача ОСОБА_4 адвоката Судакова Валерія Валерійовича до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що Верховний Суд визначив критерії фраудаторного договору, до яких він відніс: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості, відчуження майна боржника після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості, майно відчужено на підставі безвідплатного правочину, майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи), після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредиторами. Отже, на думку представника позивача, суд першої інстанції правильно зазначив в оскаржуваному рішенні, що спірні договори даруванння є фраудаторними.

Окрім того, вказує на те, що під час розгляду справи судом правильно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_1 , всім було відомо про наявність вироку суду, яким з ОСОБА_1 підлягає стягненню нанесена кримінальним правопорушенням шкода у розмірі 750 000 грн. Вони пояснили суду, що після укладання оспорюваних правочинів у їх житті нічого не змінилось, вони як проживали разом та користувались спірним будинком із земельною ділянкою, так і користуються. Перехід права власності на будинок та на земельну ділянку від батька до дітей ніяким чином не змінив спосіб їх життя в частині користування спірною нерухомістю. При цьому, вони усвідомлювали, що внаслідок укладених правочинів буде неможливе звернення стягнення на ці об`єкти нерухомості на виконання вироку суду, у разі набрання ним законної сили. З огляду на вище викладене, представник позивача посив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

12 вересня 2023 року від представника відповідачів адвоката Рябчук Віти Миколаївни до Київського апеляційного суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначала, що жодне рішення Верховного Суду, яке зазначене у відзиві на апеляційну скаргу, не є релевантним за обставними справи, а також у жодному з них не зроблено висновки, наведені представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу, щодо ознак фраудаторної угоди.

Окрім того, представник відповідача вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Рябчук Віта Миколаївна повністю підтримаівло доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задовленні позову ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та про поновлення права власності.

Представник позивачки ОСОБА_4 адвокат Судаков Валерій Валерійович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2019 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, та призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.Строк відбування покарання у виді позбавлення волі відраховувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не застосовано.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 765 000 (сімсот шістдесят п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ПАТ «Страхова група «ТАС» та до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_12 12346 грн. 71 коп. за шкоду, заподіяну здоров`ю, та 100000 грн. за шкоду, заподіяну майну потерпілого, а всього 112346 (сто дванадцять тисяч триста сорок шість) грн. 71 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 145 402 (сто сорок п`ять тисяч чотириста дві) грн. 88 коп. матеріальної шкоди

Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати у справі на користь держави в сумі 7922 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. грн. 36 коп.(а.с. 10-20)

З відповіді виконуючої обов`язки начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), наданої на запит ОСОБА_4 , вбачається, що на примусовому виконанні в Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження No 61079949 з примусового виконавчого листа N 1-кп/357/149/19, виданого 03.12.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 765 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

28.01.2020 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61079949).

28.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

26.03.2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в електронному вигляді.

Згідно відповіді з ПФУ на запит про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами про останнє місце роботи - інформації не знайдено.

Згідно відповіді ПФУ на запит про осіб, які отримують пенсії - отримує пенсію.

Згідно відповіді з бази даних МВС - транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - нерухоме майно не зареєстровано.

Боржник станом на дату надання відповіді відбуває покарання в Кагарлицькій виправній колонії № 115.

04.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Білоцерківського відділу обслуговування громадян № 2 ГУ ПФУ у Київській області.

04.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Кагарлицької вправної колонії № 115.

21.06.2022 року державним виконавцем на рахунок стягувача, а саме UA853052990000026208685591579 було перераховано 2251,46 грн., згідно платіжного доручення № 14757 від 21.06.2022 року.

Станом на 06.07.2022 року стягувачу було перераховано борг в сумі 16 798,17

Станом на 06.07.2022 року непогашений борг становить 747 067,50 грн.

Батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

16 травня 2019 року ОСОБА_13 звернулась до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряки О.С. з заявою, в якій зазначила, що вона надала згоду на укладення договору дарування її чоловіком ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 : частку житлового будинку- ОСОБА_2 та частку житлового будинку ОСОБА_3 . (а.с. 113 т.1)

16 травня 2019 року між ОСОБА_1 ( дарувальник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (обдаровані) було укладено договір дарування житлового будинку.

Відповідно до умов зазначеного договору дарувальник передає майно, вказане в п. 1.2 цього договору, у власність обдарованих, а обдаровані приймають майно, вказане в п. 1.2 цього договору: частку житлового будинку ОСОБА_2 та частку житлового будинку - ОСОБА_3 безоплатно. (п. 1.1)

Відповідно до п. 1.2 договору дарування житловий будинок під АДРЕСА_1 . (а.с. 111-112)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №166769625 від 16.05.2019 року за ОСОБА_2 16.05.2019 року зареєстровано право приватної власності, у виді спільної власності - «спільна часткова» на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку - 83,6 кв.м., житлова площа - 55,4 кв.м. Підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 1674, виданий 16.05.2019 року, видавник: Федоряка О.С., приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області. Номер запису про право власності: 31564440. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року 10:30:07, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка О.С. (т.1 а.с. 133).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №166769848 від 16.05.2019 року за ОСОБА_3 16.05.2019 року зареєстровано право приватної власності, у виді спільної власності - «спільна часткова» на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Загальна площа житлового будинку - 83,6 кв.м., житлова площа - 55,4 кв.м. Підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 1674, виданий 16.05.2019 року, видавник: Федоряка О.С., приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області. Номер запису про право власності: 31564473. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882255 від 16.05.2019 року 10:30:07, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка О.С. (т.1 а.с. 134)

16 травня 2019 року між ОСОБА_1 ( дарувальник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( обдаровані) було укладено договір дарування земельної ділянки.

Відповідно до умов зазначеного договору дарувальник передає майно, вказане в п. 1.2 цього договору, у власність обдарованих, а обдаровані приймають майно, вказане в п. 1.2 цього договору: частку земельної ділянки ОСОБА_2 та частку земельної ділянки- ОСОБА_3 безоплатно. (п. 1.1)

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, земельна ділянка площею 0,0774 га, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки: 32103000000:04:024:0098. (а.с. 83-84)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №166771690 від 16.05.2019 року за ОСОБА_2 16.05.2019 року зареєстровано право приватної власності, у виді спільної власності - «спільна часткова», на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 3210300000:04:024:0098, площею 0,0774 га, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 1830212532103. Підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 1675, виданий 16.05.2019 року, видавник: Федоряка О.С., приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області. Номер запису про право власності: 31564639. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року 10:37:33, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка О.С. (т.1 а.с. 101).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №166771863 від 16.05.2019 року за ОСОБА_3 16.05.2019 року зареєстровано право приватної власності, у виді спільної власності - «спільна часткова», на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 3210300000:04:024:0098, площею 0,0774 га, реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 1830212532103. Підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 1675, виданий 16.05.2019 року, видавник: Федоряка О.С., приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області. Номер запису про право власності: 31564659. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46882490 від 16.05.2019 року 10:37:33, приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка О.С. (т.1 а.с. 102).

Згідно з листом від 06.10.2022 року №2.3/1965ВС Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» 30.08.2022 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання умовно-достроково, у зв`язку із чим останній вибув з установи виконання покарання (т.1 а.с.150).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: державний реєстратор приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольга Сергіївна про визнання фраудаторних правочинів недійсними, суд першої інстанції посилався на те, що після того, як відповідач ОСОБА_1 дізнався про вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області суду від 13 травня 2019 року, яким його було засуджено до позбавлення волі та було стягнуто з нього на користь потерпілої у кримінальній справі позивачки ОСОБА_4 765 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, він уклав 16 травня 2019 року оспорювані договори дарування будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 на користь своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою приховування свого майна від звернення стягнення вказаних коштів на його майно. Після звільнення з місця відбуванння покарання, станом на час розгляду даної справи відповідач фактично проживає та вільно користується об`єктами спірних договорів дарування: житловим будинком та земельною ділянкою. Такі дії та умисел відповідачів свідчать про те, що укладені між ними договори дарування будинку та земельної ділянкиє фраудаторними правочинами, що є підставою для визнання їх недійсними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідні ознаки фіктивного правочину заначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16, провадження № 14-260цс19, та у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі № 754/2738/20, провадження № 61-4796св22.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 суд зазначив: «Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01 червня 2016 року у справі № 920/1771/14, від 30 листопада 2016 року у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину потрібно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце».

Отже, у справах про оспорювання договору за позовом особи, яка не є його стороною, спершу потрібно встановити, яким чином договір порушує (зачіпає) її права та законні інтереси.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2019 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі відраховувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку. Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не застосовано.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 765 000 (сімсот шістдесят п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ПАТ «Страхова група «ТАС» та до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страховагрупа «ТАС» на користь ОСОБА_12 12346 грн. 71 коп. за шкоду, заподіяну здоров`ю, та 100000 грн. за шкоду, заподіяну майну потерпілого, а всього 112346 (сто дванадцять тисяч триста сорок шість) грн. 71 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_12 145 402 (сто сорок п`ять тисяч чотириста дві) грн. 88 коп. матеріальної шкоди

Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати у справі на користь держави в сумі 7922 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн. грн. 36 коп. (а.с. 10-20)

Про наявність у відповідача ОСОБА_1 грошового зобов`язання також свідчить відкрите виконавче провадження № 61079949 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 765 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

16 травня 2019 року між ОСОБА_1 ( дарувальник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (обдаровані) було укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,0774 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за умовами якого дарувальник передав: у власність обдарованого ОСОБА_2 1/2 частину вказаної земельної ділянки; у власність обдапрованої ОСОБА_3 частину даної земельної ділянки, безоплатно.

16 травня 2019 року між ОСОБА_1 ( дарувальник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (обдаровані) було укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , за умовами якого дарувальник передав: у власність обдарованого ОСОБА_2 1/2 частину вказаної земельної ділянки; у власність обдапрованої ОСОБА_3 частину даного житлового будинку, безоплатно.

Обдаровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідними дітьми ОСОБА_1 .

Аналізуючи встановлені дійсні обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 , відчужуючи за нотаріальною згодою дружини ОСОБА_13 , належний йому на праві власності, але набутий за час шлюбу, будинок АДРЕСА_1 та належну йому на праві власності земельну ділянку за цією ж адресою шляхом укладення 16 травня 2019 року договорів дарування на користь своїх повнолітніх дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , був достовірно обізнаний про ухвалення щодо нього вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2019 року, яким з нього було стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 765 000,00 гривень, так як був обвинуваченим та цивільним відповідачем у даній справі, брав участь у розгляді справи. Отже, будучи боржником за цивільним позовом у крімінальній справі, ОСОБА_1 міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку невиконання вироку суду про стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в сумі 765 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час укладення оспорюваних договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки 16 травня 2019 року, вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2019 року ще набрав законної сили, в подальшому оскаржувався ОСОБА_1 та виконавче провадження на виконання вказаного вироку було відкрито лише 28.01.2021 року, не впливають на правильне вирішення судом спору та вірне застосування норм матеріального права, так як вирок у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 , яким з нього стягнуті грошові кошти на користь ОСОБА_4 , був постановлений судом 13 травня 2019 року, тобто, до укладення відповідачами договорів дарування, про що відповідачі знали. А тому про матеріальні претензії позивача до відповідача вже було відомо останнім.

Аналогійний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 161/12564/21 (провадження № 61-10546св22), в якому, зокрема, зазначено таке: «суди при задоволенні позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів та їх кваліфікацію як фраудаторних, обґрунтовано вважали, що: приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору дарування та купівлі продажу) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди)… До обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорюваний договір, як фраудаторний, відноситься: ОСОБА_7 було відомо про пред`явлення ОСОБА_8 цивільного позову в межах розгляду кримінальної справи № 161/9741/18, а також в намаганні її представника забезпечити його арештом (тобто, спірні правочини були укладені у період розгляду кримінальної справи № 161/9741/18 та після пред`явлення позивачкою матеріальної претензії); … обидва правочини укладалися між членами сім`ї (із дружиною та із донькою), ОСОБА_7 продовжує проживати у квартирі».

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора».

У справі, що переглядається, доведеним є те, що учасники цивільних відносин (сторони оспорюваних договорів дарування) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори дарування) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Отже, боржник, який відчужує майно (земельну ділянку та будинок) на підставі договорів дарування на користь своїх дітей, за наявності у нього грошового зобов`язання на значну суму, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорювані договори дарування, які порушують майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при укладенні оспорюваних правочинів від 16 травня 2019 року воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаними правочинами, їх дії вчинені на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання у майбутньому вироку суду про стягнення з боржника грошових коштів за цивільним позовом на користь потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_4 .

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано оцінку аргументам відповідачів про умови, за яких угода може набувати ознак фраудаторності. Головна із них - період вчинення такого правочину, а саме: наявність не погашеного боргу, тобто, період після виникнення зобов`язання із повернення сумм, колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні повно та об`єктивно встановив дійсні обставини справи, дослілив надані сторонами докази, надав їм вірну правову оцінку з оглялду на вимоги матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та прийшов до обгрунтованих висновків, що оспрбвані договри дарування містять ознаки фраудаторного правочину, а тому навніч підстави для визнання їх недійсними.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не надав належну оцінку свідченням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що намір батьків подарувати їй з братом у рівних долях будинок і земельну ділянку виник раніше,тобто, до дорожньо-транспортної пригоди, яка стала підставою для винесення вироку у кримінальній справі № 357/6654/17. ОСОБА_2 - одинока матір, іншого житла, крім подарованого їй, не має, що свідчить про те, що ОСОБА_2 розраховувала на обіцянку батька подарувати їй частину будинку, тобто, мала дійсну волю на укладення та виконання договору дарування ще до обставин, які пов`язані із винесенням вироку у кримінальній справі № 357/6654/17, а не раптово виникший умисел на укладення правочину лише для виду, з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, правильтності висновків суду першої інстанції не спростовують, так як доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачами суду не надано. Встановлені фактичні обставини справи та надані на їх підтвердження докази свідчать про винення відповідачами дій щодо укладення оспорюваних правочинів саме після внесення вироку суду та необхідності сплати відповідачем ОСОБА_1 коштів на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 в сумі 765 000,00 грн.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що укладені правочини дарування будинку та земельної ділянки є реальними, дочка ОСОБА_1 надала йому можливість, як батькові, проживати у своїй частині будинку після повернення з колонії у зв`язку з його хворобливим станом, проявляючи турботу про батька, а не про те, що у правовідносинах дарувальника і обдарованих нічого не змінилося по відношенню до майна, переданого у дар, так як відповідачами не надано доказів перебування ОСОБА_1 у хворобливому стані та необхідності надання йому допомоги саме донькою ОСОБА_2 , з огляду на те, що у ОСОБА_1 є дружина ОСОБА_13 .

З огляду на те, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання оспрюваних договорів дарування недійсними, то обгрунтованими та законними є також висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 ; скасуванння рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 ; припинення речових прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно та про поновлення речових прав ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, реєстраційний номер нерухомого майна 1830224232103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У травні 2023 року представник позивача ОСОБА_4 адвокат Судаков Валерій Валерійович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що 16 травня 2023 року рішенням суду було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 .. До судових дебатів представником було заявлено про надання доказів понесених позивачкою судових витрат.

Вказує на те, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги, в суді першої інстанції позивачці бул надано правничу допомогу на суму 20 000,00 грн., що підтверджується копією витягу з договору, корінцями прибуткових касових ордерів та детальним описом робіт, виконаних адвокатом. З огляду на вище викладене, просив суд стягнути з кожного з відповідачів на користь позивачки витрати на правничу допомогу по 6 666,66 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надав до суду першої інстанції договір про надання правової допомоги від 25 серпня 2022 року, детальний опис робіт та прибутковий касовий ордер № 267 від 25 серпня 2023 року.

Відповідно до умов зазначеного договору, сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат надає правничу допомогу з представництва інтересів клієнта в Білоцерковському міськрайонному суді Київської області, Київському апеляційному суді, Касаційному цивільному суді Верховному Суді, у цивільній справі № 367/8221/22 за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними.

Згідно з вимогами п. 1.2. за надану допомогу клієнт виплачує адвокату гонорар, у такому розмірі та порядку:

-20 000 грн. за надання правничої допомоги в суді першої інстанції в день підписання цього договору;

-20 000 грн. за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в день надходження апеляційної скарги відповідачів, або в день підготовки апеляційної скарги;

-20 000 грн. за надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції в день надходження касаційної скарги відповідачів, або в день підготовки касаційної скарги

Відповідно до п. 1.3. вказаного договору, для виконання повноважень за цією угодою, клієнти уповноважують адвоката здійснювати всі процесуальні дії, передбачені ЦПК України для позивача, діяти без обмежень, в тому числі підписувати від імені клієнта позовну заяву, апеляційну скаргу, касаційну скаргу, або відзив на них, клопотання, заперечення, і інші письмові процесуальні документи подавати їх до суду;

Перераховані вище повноваження адвокат має право здійснювати і під час відсутності клієнтів в судовому засіданні.

Згідно з п. 1.4. на підтвердження повноважень в судах адвокат видає ордер.

Було надано детальний опис робіт виконаних адвокатом відповідно до якого адвокатом Судаковим Валерієм Валерійовичем було надано наступні послуги:

попередня консультація із дослідженням н7даних письмових доказів, кількість витраченого часу- 2 год.;

дослідження правових позицій Верховного Судуд із спірних правовідносин в аналогічних справах, витрачено часу- 2 год.;

складання позовної заяви, кількість виготовлених аркущів- 10, витрачено часу- 6 год.;

складання позовної заяви, кількість виготовлених аркущів- 10, витрачено часу- 6 год.;

дослідження відзиву, витрачено часу- 2 год.; складання відповіді на відзив, виготовлених аркущів- 7, витрачено часу- 4;

участь у судових засіданнях, витрачено часу- 3 год.; підготовка детального опису, кількість виготовлених аркущів- 1, витрачено часу- 1 год;

підготовка клопотання про розподіл судових витрат, кількість виготовлених аркущів- 4, витрачено часу- 2 год.

25 серпня 2022 року ОСОБА_4 перерахувала на користь адвоката Судакова Валерія Валерійовича 20 000,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги.

16 червня 2023 року від відповідачів до суду першої інстанції надійшло клопотання, в якому вони просили суд клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

В обґрунтування вимог вказаного клопотанння зазначали, що представник позивача був присутній в останньому судовому засіданні, проте клопотання про ухвалення додаткового рішення він подав з пропуском строку.

Вказують на те, що при визначенні розміру витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, суд повинен враховувати принцип спірмірності, складність справи, фінансовий стан сторін.

З огляду на вище викладене, посили суд залишити клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду.

Задовольняючи частково заяву представника позивачки адвоката Судакова В.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, стягуючи з кожнго з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., суд першої інстанції посилався на те, що вказана заява подана представником позивача у встановлений процесуальним законом 5-ти денний строк, а тому пілдстав для залишення її без розгляду немає. З урахуванням принципу розумності та справедливості, заявлений до відшколуванння розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. зменшується до 15 000,00 грн. і підлягає стягненню в рівних частках з кожного із відповідачів у справі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналізуючи подані представником позивача ОСОБА_4 адвокатом Судаковим Валерієм Валерійовичем докази на підтвердження понесених позивачкою витрат на правову допомогу, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права при вирішенні заяви представника позивача про відшколування судвих витрат.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2023 року постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Рябчук Вікторії Миколаївни.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Рябчук Віти Миколаївни залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2023 року.

Головуючий: Судді: