Постанова

від 11.10.2023 по справі 911/938/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 911/938/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Чайка"

на рішення господарського суду Київської області від 22.06.2023 (повний текст рішення складено та підписано 04.07.2023)

та на додаткове рішення господарського суду Київської області від 13.07.2023 (повний текст складено та підписано17.07.2023)

у справі № 911/938/23 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал"

до Державного підприємства "Чайка"

про стягнення 305 258, 00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

В березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОПАРТНЕРС" (далі за текстом - ТОВ "УКРАГРОПАРТНЕРС"; позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Чайка" (далі за текстом - ДП "Чайка"; відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 305 258,00 грн за договором поставки № 124 від 06.05.2022.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов вказаного договору в частині повної оплати за поставлений товар.

ДП "Чайка" позов не визнало та просило відмовити в його задоволенні, посилаючись на недоліки в оформленні видаткових накладних, недоведеність факту поставки товару та на підписання акту звірки взаєморозрахунків неповноважною особою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2023 у справі №911/938/23 замінено позивача ТОВ "УКРАГРОПАРТНЕРС" його правонаступником - ТОВ "ФК "Морган кепітал".

Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.06.2023 у справі №911/938/23 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ДП "Чайка" на користь ТОВ "ФК "Морган кепітал" 305 258 грн 00 коп. боргу та 4 578 грн 87 коп. судового збору.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову про стягнення з відповідача боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів оплати встановленої судом суми боргу за поставлений товар.

Додатковим рішення господарського суду Київської області від 13.07.2023 у справі № 911/938/23 заяву ТОВ "ФК "Морган Кепітал" про ухвалення додаткового рішення у цій справі задоволено повністю та стягнуто з ДП "Чайка" на користь ТОВ "ФК "Морган кепітал" 15 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, оскільки цей розмір судових витрат є співмірним з обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень

В апеляційній скарзі ДП "Чайка" просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.06.2023 та додаткове рішення господарського суду Київської області від 13.07.2023 у справі № 911/938/23 та ухвалити нові рішення, якими відмовити у задоволенні вимог ТОВ "ФК "Морган Кепітал" повністю.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції позивач зазначає нез`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ДП "Чайка" посилається на те, що: надані ТОВ "ФК "Морган Кепітал" докази заборгованості (видаткові накладні) не є належними, оскільки не містять достатніх відомостей про господарську операцію; ТОВ "ФК "Морган Кепітал" не надано до суду доказів передання ДП "Чайка" товаросупровідної документації; відсутні довіреності на отримання матеріальних цінностей.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Морган Кепітал" (перейменовано у ТОВ "ФК "Оболонь інвест плюс") просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишити без змін. Вказує на часткову сплату заборгованості відповідачем, поставлену за договором, визнання ним факту поставки (в т.ч. під час звірки взаєморозрахунків), підписання документів з боку відповідача повноважною особою, а також підтвердження факту поставки показаннями свідка. У відзив позивач включив заяву про стягнення з відповідача понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги та зазначив їх орієнтовний (попередній) розрахунок (15 000 грн).

Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Чайка" на рішення господарського суду Київської області від 22.06.2023 та додаткове рішення господарського суду Київської області від 13.07.2023 у справі №911/938/23; апеляційну скаргу призначено на 11.10.2023.

У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В., ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 справу прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І. П. - головуючий, судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.

У судове засідання позивач та відповідач явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

06.05.2022 між ТОВ "УКРАГРОПАРТНЕРС" (постачальник) та ДП "Чайка" (покупець) було укладено договір поставки № 124, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується приймати та оплатити на умовах цього Договору товар шрот соняшниковий у кількості, зазначеній в специфікаціях до цього Договору, які являються його невід`ємною частиною (пункт 1.1 Договору).

Відвантаження товару здійснюється згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2020 на умовах, які обумовлюються у специфікації (пункт 2.1 Договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно специфікацій, які оформлюються на кожну партію товару окремо. Специфікація складається на кожну партію товару згідно Договору і є його невід`ємною частиною (пункт 2.2 Договору).

Товар постачається на склад покупця за адресою: с. Новий шлях, Ніжинський район, Чернігівської області та с. Дударків, Бориспільський район, Київської області (пункт 2.4 Договору).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що кожна партія товару повинна супроводжуватися наступними документами: рахунок-фактура; специфікація; видаткова накладна; торгово-транспортна накладна; податкова накладна, оформлена відповідно до чинного законодавства України; копія паспорту якості та сертифікат якості із зазначенням характеристик товару, що поставляється, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою постачальника.

Згідно із пунктом 2.6 Договору право власності на товар і право розпоряджатися товаром переходять від постачальника до покупця з моменту отримання товару покупцем в пункті поставки і підписання видаткової накладної із зазначенням дати отримання товару.

Відповідно до пункту 3.2 Договору ціна шроту соняшникового згідно даного Договору становить 8400,00 грн з ПДВ за 1 тонну.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором, визначається сторонами в специфікаціях до цього Договору. Загальна сума Договору складається із сум вартості товару, поставленого за всіма підписаними сторонами видатковими накладними протягом всього строку дії даного Договору (пункт 3.4 Договору).

Згідно із пунктом 3.5 Договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється в розмірі 100% вартості партії товару в безготівковому порядку протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання покупцем товару і підписання видаткової накладної.

Відповідно до пункту 5.1 Договору приймання-передача товару по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов Договору, відбувається відповідно до видаткової накладної, яка підписується працівниками покупця та постачальника, що мають повноваження та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень для виявлення можливих недоліків товару в момент передачі товару.

Інші умови прийому товару по кількості та якості, які неврегульовані даним Договором, здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 (Держарбітраж СРСР від 15.06.1965), № П-7 (Держарбітраж СРСР від 25.04.1966) (пункт 5.5 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині оплати до повного виконання зобов`язань за даними договором (пункт 9.1 Договору).

Договір підписаний зі сторони позивача та відповідача, а також скріплений відбитками печаток вказаних осіб.

Доказів визнання недійсним договору або його окремих положень чи розірвання спірного договору суду не надано.

Отже, між позивачем та відповідачем були підписані:

- специфікація № 1 від 09.05.2022, за якою між сторонами погоджено: товар шрот соняшниковий; кількість 22,230 т; всього на суму 186 732,00 грн у т.ч. ПДВ 31 122,00 грн;

- специфікація № 2 від 21.06.2022, за якою між сторонами погоджено: товар шрот соняшниковий; кількість 24,445 т; всього на суму 205 338,00 грн у т.ч. ПДВ 34 223,00 грн;

- специфікація № 3 від 22.06.2022, за якою між сторонами погоджено: товар шрот соняшниковий; кількість 23,800 т; всього на суму 199 920,00 грн у т.ч. ПДВ 33 320,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 591 990,00 грн, що підтверджується: видатковою накладною № РН0000119 від 09.05.2022 на суму 186 732,00 грн; видатковою накладною № РН0000159 від 21.06.2022 на суму 205 338,00 грн; видатковою накладною № РН0000160 від 22.06.2022 на суму 199 920,00 грн.

Факт поставки товару також підтверджується товарно-транспортними накладними: № РН0000119 від 09.05.2022, № РН0000159 від 21.06.2022 та № РН0000160 від 22.06.2022.

В порушення умов договору поставки, відповідачем залишений не виконаним обов`язок щодо повної оплати отриманого товару, за твердженнями позивача, вартість поставленого позивачем товару в сумі 305 258,00 грн залишена відповідачем не сплаченою.

Також позивач зазначив, що між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 15.11.2022, відповідно до якого покупець визнав наявність заборгованості за поставлений товар.

Відповідач, в свою чергу, заперечив проти позову, посилаючись на те, що видаткові накладні оформлені неналежним чином, оскільки підпис від імені ДП "Чайка" виконано невідомою особою, а також не зазначено посади особи відповідальної за здійснення господарської операції. Відповідач заперечив щодо поставки товару за адресою с. Дударків Київської області. Також відповідач заперечував стосовно акта звірки взаєморозрахунків від 15.11.2022, стверджуючи, що він підписаний не уповноваженою особою.

Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 305 258,00 грн боргу за поставлений товар за договором поставки № 124 від 06.05.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За положеннями статей 236, 237, 238, 282, 315 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які встановлюють вимоги до судових рішень різних судових інстанцій та відповідні процесуальні повноваження суду при їх ухваленні, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia ("суд знає закони").

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється в розмірі 100% вартості партії товару в безготівковому порядку протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання покупцем товару і підписання видаткової накладної.

Поставка товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН0000119 від 09.05.2022, № РН0000159 від 21.06.2022 та № РН0000160 від 22.06.2022, разом з тим, відповідач заперечує щодо підписання таких накладних з огляду на неможливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи (пункт 33 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №915/905/16).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18).

Відповідач стверджуючи, що у видаткових накладних не зазначено посадової особи ДП "Чайка", відповідальної за здійснення господарської операції, останній не спростовує того факту, що спірні видаткові накладні містять такі обов`язкові реквізити як дату їх складання; назву підприємств; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис осіб виконавця та замовника, зокрема, підпис останнього засвідчений відтисками печатки ДП "Чайка".

Відсутність у видаткових накладних ПІБ та назви посади особи, яка отримала товар за цими накладними, за наявності її підпису у документах, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки у видаткових накладних № РН0000119 від 09.05.2022, № РН0000159 від 21.06.2022 та №РН0000160 від 22.06.2022 є свідченням участі ДП "Чайка", як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Оскільки саме відповідач має сумніви щодо підписанта на первинних документах, то в силу положень ст.ст. 13, 74, 80, 81 ГПК України саме на останнього покладений обов`язок доведення таких власних заперечень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права надати у суді першої інстанції відповідні докази та заявити клопотання про призначення судової експертизи з питання з`ясування справжності підписів та/або відтисків печатки на спірних видаткових накладних. Однак такими своїми правами він не скористався.

Отже, судом встановлено, що видаткові накладні № РН0000119 від 09.05.2022, № РН0000159 від 21.06.2022 та № РН0000160 від 22.06.2022 є належними доказами, що підтверджують факт поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.

Заперечення відповідача щодо непогодження ним поставки товару на суму 205 338,00 грн за видатковою накладною № РН0000159 від 21.06.2022 спростовуються наявною в матеріалах справи копією специфікації № 2 від 21.06.2022, в якій зазначено найменування товару (шрот соняшниковий), кількість (24,445 тонни), ціну за одиницю (8400,00 грн). Разом з тим, місцевим судом встановлено, що вказана накладна містить описки в зазначені суми з ПДВ та суми без ПДВ, у зв`язку із чим відповідач і заперечив проти її погодження. Однак, вказана специфікація містить прописом загальну вартість товару, яка становить 205 338,00 грн у тому числі ПДВ 34 223,00 грн, а тому заперечення відповідача є безпідставними.

Визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, суду у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо (схожі висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18).

Твердження відповідача, що за адресою поставки, обумовленою в договорі (с. Дударків Київської області), товар не поставлявся спростовується підписаними та засвідченими печатками товариств товарно-транспортними накладними, які підтверджують факт надання/отримання транспортних послуг.

Щодо твердження відповідача про підписання акта звірки взаєморозрахунків неуповноваженою особою (ОСОБА_1 займав посаду директора і був звільнений з цієї посади 10.11.2022) місцевий суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Фактом підтвердження господарської операції за договором згідно з узгодженими сторонами умовами є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції підприємства, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції (пункт 44 постанови Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19).

Отже, наявні в матеріалах справи видаткові накладні на суму 305 258,00 грн містять відомості про господарські операції та не є підставою для визнання господарських операцій не проведеними або недійсними, а тому є належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, визначеного цими накладними та на суму, що в них зазначено. Поставка товару відбулася на виконання договору поставки № 124 від 06.05.2022, будь-яких належних доказів протилежного не надано.

Як обґрунтовано зазначив місцевий суд, оскільки у матеріалах справи наявні належні первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій сторонами, суд не бере до уваги акт звірки взаєморозрахунків в якості доказу заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки така заборгованість випливає саме з аналізу вищевказаних первинних документів.

Щодо твердження відповідача про непередання йому позивачем товаросупровідної документації, слід зазначити таке.

Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем, як покупцем, не надано будь-яких доказів відмови від отримання або повернення товару в повному обсязі, за вказаними видатковими накладними, а також не подано доказів звернення із вимогою до свого контрагента (постачальника) надати належним чином оформлені документи. В той же час, відсутність супровідної документації не може заперечувати факт здійснення господарської операції, за наявності інших первинних документів.

Водночас твердження відповідача про непередання документації позивачем заперечується у відзиві на апеляційну скаргу.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджена належними та допустимими доказами і становить 305 258,00 грн. А тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.

Щодо додаткового рішення суду першої інстанції про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу).

Позивач подав до місцевого суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у розмірі 15 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що вимоги частини 8 статті 129 ГПК України заявником дотримані. Заява та докази подані своєчасно.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Місцевим судом встановлено, що правова допомога ТОВ "ФК "Морган Кепітал" у даній справі надавалась адвокатом Вавдійчиком Б.П., на підставі договору № 31 про надання правової (правничої) допомоги від 28.04.2023, договору про співпрацю від 01.05.2023 та ордеру серії АА № 1299986 від 02.05.2023.

Відповідно до договору про співпрацю від 01.05.2023, адвокат Вавдійчик Богдан Павлович (Сторона-2) зобов`язується надавати правову допомогу від імені та за рахунок Адвокатського об`єднання "Пріус" (Сторона-1) відповідно до вимог законодавства України. Сторона-1 зобов`язується забезпечити Стороні-2 необхідну матеріальну, організаційну та інформаційну підтримку при надання правової допомоги, а також виконання всіх обов`язків, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Правова допомога надається клієнтам Сторони-1 або в інтересах третіх осіб за дорученням Сторони-1.

Так, 28.04.2023 між Адвокатським об`єднанням "Пріус" та ТОВ "ФК "Морган Кепітал" (Замовник) укладено договір № 31 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого, Адвокатське об`єднання зобов`язується самостійно або шляхом залучення інших адвокатів, в порядку та на умовах, визначених цим договором та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зобов`язується надавати Замовнику правову допомогу за його запитом, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що вартість послуг за надання правової допомоги за конкретними завданнями Клієнта, а також можливі уточнення порядку їх оплати, визначаються додатковими угодами до цього договору в порядку та у спосіб, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 4.4 Договору на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням Замовнику послуг по мірі їх надання сторони складають та підписують Акт про надані послуги.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє 1 рік (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до укладеної між АО "Пріус" та Клієнтом додаткової угоди № 2 від 02.05.2023, сторони погодили, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги з супроводу господарської справи № 911/938/23 у суді першої інстанції, що включає всі види правової допомоги визначені пунктом 2.2 Договору визначається сторонами в розмірі 15 000,00 грн та підлягає сплаті Замовником на користь Адвокатського об`єднання в 5-ти денний строк з дня оголошення господарським судом першої інстанції рішення за позовною заявою або його отримання Замовником.

Між Адвокатським об`єднанням та ТОВ "ФК "Морган Кепітал" 26.06.2023 було підписано акт № 31-ДУ2/1 приймання-передачі наданої правової допомоги за Договором від 28.04.2023 № 31 про надання правової (правничої) допомоги та додатковою угодою від 02.05.2023 № 2 до нього, про наступне:

Відповідно до умов п.п. 2.1 п. 2 додаткової угоди № 2 Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв правову (правничу) допомогу з питання врегулювання (стягнення) заборгованості Державного підприємства "Чайка" перед Замовником за Договором поставки № 124 від 06.05.2022 по господарській справі № 911/938/23, що перебуває в провадженні Господарського суду Київської області, у тому числі щодо відшкодування судових витрат по цій справі - у суді першої інстанції, за період з 02.05.2023 по 22.06.2023, зокрема (але не виключно): правовий аналіз договірних та первинних документів Клієнта, заявлених процесуальних документів та наявних матеріалів по справі (по суті та з процесуальних питань) та представленої в суді правової позиції із захисту порушених та оспорюваних прав і законних інтересів Клієнта з питання врегулювання в примусовому (судовому) порядку заборгованості перед Замовником за Договором поставки № 124 від 06.05.2022; перевірка нормативно-правового обґрунтування заявлених вимог, їх відповідність актуальній судовій практиці та висновкам Верховного Суду; надання правової інформації, консультацій і роз`яснень Клієнту з правових питань захисту порушених та оспорюваних прав і законних інтересів клієнта, з питань стягнення на користь клієнта заборгованостей по справі; отримання додаткових доказів з питання захисту інтересів Клієнта, складання та подання/направлення в інтересах клієнта заяв та клопотань по справі, а також вчинення інших процесуальних дій; підготовка до участі та представлення інтересів клієнта в судових засіданнях, інше.

Вартість наданої Адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги Клієнту, згідно з п. 1 цього Акту, п.п. 2.1. п. 2. додаткової угоди № 2 та п. 2.2. Договору, становить 15 000,00 грн.

В акті зафіксовано, що замовник претензій щодо якості, своєчасності та повноти наданої правової (правничої) допомоги не має.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатами Адвокатського об`єднання "Пріус" професійної правничої допомоги позивачу у цій справі. Отже витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Частина п`ята статті 129 ГПК України визначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечень щодо розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення розміру таких витрат від відповідача до місцевого суду не надходило.

Обсяг, зміст та вартість наданих у цій справі виконавцем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання правової допомоги, додатковою угодою до договору та актом наданих послуг.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Отже, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи здійснення адвокатом представництва позивача у даній справі, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даній конкретній справі заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи (15 000 грн), є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям розподілу судових витрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.

Судові витрати

Враховуючи норми ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги в частині оскарження рішення господарського суду Київської області від 22.06.2023 у цій справі покладаються на скаржника.

Апеляційна скарга в частині оскарження додаткового рішення господарського суду Київської області від 13.07.2023 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору, відповідно розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 22.06.2023 та додаткове рішення господарського суду Київської області від 13.07.2023 у справі № 911/938/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 16.10.2023.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

О.О. Євсіков