Постанова

від 19.10.2023 по справі 486/1292/23

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1292/23

Провадження № 1-кс/467/135/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2023 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід судді Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

СуддяАрбузинського районногосуду Миколаївськоїобласті ОСОБА_3 звернулася ззаявою просамовідвід покримінальному провадженню№ 12023152120000078, відомостіпро якевнесені доЄРДР 07березня 2021року,по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, яку мотивувала тим, що вона перебуває з обвинуваченим ОСОБА_4 у дружніх відносинах.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до п. 4ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Суддя не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

Зурахуванням наведеного,вважаю,що участьсудді Арбузинськогорайонного судуМиколаївської області ОСОБА_3 як головуючогопо справіу розглядікримінального провадженняза обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, з яким головуючий перебуває у дружніх відносинах, з точки зору стороннього спостерігача об`єктивно викликатиме сумніви щодо його неупередженості, який, виходячи з приписів п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, не має права брати участі у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного приходжу до висновку про задоволення заяви судді про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 372 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Задовольнитизаяву судді Арбузинськогорайонного судуМиколаївської області ОСОБА_3 про самовідвідпо кримінальномупровадженню №12023152120000078, відомостіпро якевнесені доЄРДР 07березня 2021року,по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Відвестисуддю Арбузинськогорайонного судуМиколаївської області ОСОБА_3 від розглядукримінального провадження№ 12023152120000078, відомостіпро якевнесені доЄРДР 07березня 2021року,по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.

Суддя ОСОБА_1