Постанова

від 13.10.2023 по справі 303/4919/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/4919/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кондора Р.Ю. і Фазикош Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу адвоката Василечка Анатолія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду від 26 червня 2023 року (у складі судді Кость В.В.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради та Мукачівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 ім. Ф. Ракоці з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконним і скасування наказу управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради № 100/0/10-23 від 08.05.2023, поновлення на займаній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у травні 2023 р.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2023 р. (а.с.10-12) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав: - несплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. за позовну вимогу про визнання незаконним і скасування наказу управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради від 08.05.2023№100/0/10-23; - відсутності примірника позовної заяви для іншого відповідача.

Копію цієї ухвали позивач отримав 15 червня 2023 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Заяву про усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції отримав 16 червня 2023 р. (а.с.15-17).

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду від 26 червня 2023 р. (оскаржувана ухвала) позовну заяву повернуто особі, яка її подала (а.с.18-19).

Суд констатував, що з огляду на відсутність доказів щодо виконання позивачем у повному обсязі вимог ухвали суду від 01 червня 2023 р. у передбачений процесуальним законом строк та необхідність процесуального реагування на подану позивачем позовну заяву таку належить визнати неподаною і повернути позивачу.

ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що передбачені положеннями ч.2 ст. 177 ЦПК України виключення стосується лише доданих до позовної заяви документів, а не копій самої позовної заяви для відповідачів.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Управління освіти культури молоді та спорту Мукачівської міської ради просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Доводи заперечення зводяться до того, що позивач звільнений від обов`язку подання копій документів, які додаються до позовної заяви, але позивач має надати копію позовної заяви для її направлення відповідачу, з метою забезпечення права відповідача на подачу відзиву.

Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відтак, ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, з таких мотивів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Колегія суддів констатує, що суд першої інстанції вірно залишив позовну заяву без руху з тих підстав, що позивачем не було додано ще однієї копії позовної заяви для другого відповідача.

Положення ч.2 ст. 177 ЦПК України звільняють позивача від обов`язку подавати саме копії документів, які додаються до позовної заяви, а не копій самої позовної заяви для інших учасників справи. Крім того, як убачається із ухвали судді Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2023 р., для одного відповідача позивач подав копію позовної заяви, а для іншого ні, відтак правова позиція, викладена позивачем у апеляційній скарзі, на увагу не заслуговує, оскільки ґрунтується на невірному розумінні норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Ураховуючи, що подаючи позов про захист своїх трудових прав, особа вправі очікувати прийняття судом до свого провадження цього позову та розгляду спірних питань по суті.

Визнання неподаною і повернення позовної заяви в цій справі, є невиправданим, оскільки позивач частково виконав вимоги ухвали судді Мукачівського міськрайонного суду від 01 червня 2023 р., що стосуються сплати судового збору, відтак суд міг продовжити строк заявнику для надання копії позовної заяви іншому відповідачу.

Реалізація особою процесуального права на продовження судом процесуального строку не порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на це, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо подальшого руху справи, повинен був діяти відповідно до вимог статті 127 ЦПК України: продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу повертати позовну заяву заявнику.

Згідно з положеннями п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У контексті наведеного та відповідно до вимог ст. 379 ч.1 п.4 ЦПК України оскаржена ухвала підлягає скасуванню як незаконна, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 382, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу адвоката Василечка Анатолія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду від 26 червня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4.Повне судове рішення складено 13 жовтня 2023 року.

Судді: