Рішення

від 11.10.2023 по справі 759/6133/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6133/23

пр. № 2/759/2715/23

11 жовтня 2023 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.

представника позивача Кліпановського А.П.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом позовом Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОБУДІВНИК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивач ЖБК "МАШИНОБУДІВНИК" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати внесків на обслуговування багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території з 01.06.2019 року по 01.03.2023 року у розмірі 10 450,35 грн, інфляційне нарахування у розмірі 1 692,43 грн, 3% річних у розмірі 352,77 грн, а всього стягнути 12 495,55 грн, судові витрати по сплаті судового збору та витрати з оплати професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позову позивач вказував, що ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» забезпечує обслуговування та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг, що підтверджується довідкою ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» №1 від 29.03.2023 року. ОСОБА_2 з 26.02.2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником квартири АДРЕСА_1 , та є відповідальною за її особовим рахунком.

Отже, відповідач, як і інші співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зобов`язаний щомісяця сплачувати свою частку затверджених загальними зборами ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» внесків на утримання будинку і прибудинкової території. Рішенням Загальних зборів членів ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» від 19.02.2019 року, прийнято рішення про встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7,00 грн за кв.м. приміщення. Рішенням загальних зборів членів ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» від 08.09.2021 року, прийнято рішення: про встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10 грн за кв.м. приміщення (питання №1 порядку денного), про встановлення внеску в ремонтний фонд - з 0,98 грн за кв.м. приміщення до 1,50 грн за кв.м. приміщення, про встановлення інших витрат у розмірі з 55 грн на місяць до 75 грн на місяць.

Однак, відповідач не виконує покладених на нього зобов`язання перед позивачем зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, до ремонтного фонду та інші витрати до спеціального фонду, внаслідок чого за період з 01.06.2019 року по 01.03.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 10 450,35 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача інфляційне нарахування у розмірі 1 692,43 грн та 3% річних у розмірі 352,77 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 58-59).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін (а.с. 61).

Представник позивача Кліпановський А.П. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Зазначив, що відповідачем не доведена відсутність вини, натомість позивач визнає свою бездіяльність у вигляді несплати боргу.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що він не є членом ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» і ніякого відношення до нього не має, правочину між ними немає, в позові відсутні докази вчинення дій в його інтересах, відсутні докази того, що голову ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» хтось обирав, відсутній договір з мешканцями будинку, тобто ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» є неналежним позивачем, вони не є балансоутримувачами чи власниками, копії документів у справі належним чином не завірені. Вважає, що позивач не може з вимагати з нього кошти, оскільки з ним відсутні договірні відносини, дія Статуту позивача не розповсюджується на нього та співвласників будинку, які не є членами кооперативу. Вважає, що в силу цього статуту у нього не виник обов`язок перед позивачем зі сплати вартості отриманих житлових послуг.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, заслухавши думку представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 325238818 від 09.03.2023 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2 (а.с. 27-28).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, випискою з ЄДРЮОФОПГФ Житлово-будівельний кооператив «МАШИНОБУДІВНИК», ідентифікаційний код юридичної особи 22885766, зареєстровано 28.07.2003 року (а.с. 11-13).

Протоколом № 1 загальних зборів членів ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» від 05.04.2016 року затверджено Статут ЖБК «МАШИНОБУДІВНИК» (нова реданкція) (далі - Статут) (а.с. 14-23).

Відповідно до п. 6.2.1 ч. 6.2. Статуту члени кооперативу зобов`язані виконувати вимоги статуту кооперативу, рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і правління кооперативу.

Відповідно до п. 6.2.3 ч. 6.2. Статуту члени кооперативу зобов`язані своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок кооперативу. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у членів кооперативу з моменту набуття права власності на квартиру або нежитлове приміщення або їх частини.

Відповідно до п. 6.2.4 ч. 6.2. Статуту члени кооперативу зобов`язані відшкодувати інфліційні втрати кооперативу та 3% річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню із розрахунком 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.2.5 ч. 7.2. Статуту кооператив зобов`язаний визначати розмір внесків та платежів, що вносяться членами кооперативу шляхом скликання загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

Відповідно до п. 7.2.7 ч. 7.2. Статуту кооператив зобов`язаний забезпечувати своєчасне надходження від членів кооперативу платежів встановлених рішенням загальних зборів членів кооперативу.

Відповідно до п. 8.5 ч. 8 Статуту визначено, що розмір щомісячних внесків для оплати житлово-комунальних послуг (утримання будинку та прибудинкових територій тощо) та інших послуг визначається згідно із затвердженими в установленому порядку тарифами або шляхом затвердження розміру внесків членів кооперативу на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу. Розмір одноразового внеску кожного члена кооперативу на проведення ремонту або погашення кредиту встановлюється пропорційно до зальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності та фактичної вартості ремонту або суми одержаного кредиту.

Відповідно до п. 8.7 ч. 8 Статуту розмір одноразового внеску кожного члена кооперативу на проведення ремонту або погашення кредиту встановлюється пропорційно до зальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності та фактичної вартості ремонту або суми одержаного кредиту.

Відповідно до п. 9.2.4 та 9.2.8 ч.9 Статуту до компетенції загальних зборів кооперативу належить зокрема: створення, порядок використання спеціальни хфондів для потреб кооперативу, затвердження щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, кошторису надходжень та витрат, розмір сплати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 9.13.3 ч.9 Статуту голова правління кооперативу уповноважений забезпечувати контроль своєчасного внесення мешканцями будинку кооперативу встановлених платежів, дотримання ними своїх обов`язків.

08.09.2021 року наказом № 1-к ЖБК "Машинобудівник" призначено на посаду голови ЖБК "Машинобудівник" Герасименко Т.С. (а.с. 24).

Відповідно до протоколу засідання ЖБК "Машинобудівельник" від 19.02.2019 року прийнято рішення про встанолвення внесків на утримання будинку та прибудинкових територій (а.с. 32-33, 36-37).

01.03.2019 року, 08.09.2021 року протоколами засідання ЖБК "Машинобудівельник" досягнуто згоди на підвищення внесків (а.с. 34-38, 39-46).

Згідно довідки № 1 від 29.03.2023 року ЖБК "МАШИНОБУДІВНИК" станом на 29.03.2023 наявні договори із безпосередніми виконавцями робіт з утримання будинку і прибудинкових територій та надавачами житлово-комунальних послуг (а.с. 25-26).

Відповідно до статей 64, 66, 67, 162 ЖК України, власники квартир, наймачі повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору з організацією, яка обслуговує будинок, а також приймати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Відповідно до положень пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введений в дію з 1 травня 2019 року, крім: статті 1, частини першої статті 2, статей 3-7, 9, 11, 12, частини другої статті 26, статей 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), частини другої статті 2, частин третьої та четвертої статті 8, частин другої та третьої статті 10, статті 15, частин першої, третьої та п`ятої статті 16, статті 18, частини п`ятої статті 28, пунктів 2, 3-1, 6, підпункту 1, підпункту «б» підпункту 2, підпунктів 5 та 11 пункту 8 цього розділу, які вводяться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом; частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Станом на 01.03.2023 року за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість у розмірі 10 450,35 грн.

Зазначена заборгованість виникла з червня 2019 року, на доказ чого позивачем було надано розрахунок заборгованості по внескам на обслуговування будинку та утримання ПБТ за адресою: АДРЕСА_1 (власник: ОСОБА_2 ) (а.с. 29-31).

Згідно з вимогами ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послу сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлено статтею 11 Цивільного Кодексу України, де зокрема в пункті 3 зазначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Норми цивільного права поширюються на всі види зобов`язальних відносин.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку у зв`язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 нараховано інфляційне нарахування у розмірі 1 692,43 грн, 3% річних у розмірі 352,77 грн (а.с. 29-31).

Відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, як на підтвердження факту неотримання ним таких послуг, так і на спростування розрахунку заборгованості, щодо розміру заборгованості наданого позивачем.

Станом на час звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідачем не погашена.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі ст.ст.133,137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.

Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивачем надано суду документальне підтвердження надання правової допомоги та витрат, а саме: договір про надання правової допомоги № З/28022023/К-3 від 28.02.2023 року (а.с. 47-50), акт № 103 приймання/передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.03.2023 року, платіжну інструкцію № 88 від 28.02.2023 року, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 5 040,00 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торія проти Іспанії", заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", заява № 49684/99).

Зважаючи на викладене вище, суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОБУДІВНИК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОБУДІВНИК" заборгованість зі сплати внесків на обслуговування багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території з 01 червня 2019 року по 01 березня 2023 року у розмірі 10 450,35 грн, інфляційне нарахування у розмірі 1 692,43 грн, 3% річних у розмірі 352,77 грн, а всього стягнути 12 495 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносно п`ять) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОБУДІВНИК" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрати з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 5 040,00 грн, а всього 7 724 (сім тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: Житлово-будівельного кооперативу "МАШИНОБУДІВНИК", код ЄДРПОУ 22885766, адреса: 03179, м.Київ, вул.Чорнобильська, 9А.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 13.10.2023 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб