Ухвала

від 19.10.2023 по справі 274/755/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 274/755/23 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т.Б.

Категорія 21 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

19 жовтня 2023 р. м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,

вирішуючи відповідно до вимогст. 359 ЦПК України питання, про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 вересня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Подільське" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

в с т а н о в и в :

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

12.10.2023 Житомирським апеляційним судом витребувано цивільну справу № 274/755/23 із Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, яка надійшла на адресу суду 19.10.2023, а тому питання про можливість відкриття апеляційного провадження вирішується судом 19.10.2023.

Відповідно до частини другоїстатті 352 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихстаттею 353 цього кодексу.

Частиною 1 статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Нормами ч. 1 ст. 353 ЦПК України не передбачено можливості оскарження окремо від рішення суду ухвали про закриття підготовчого провадження у справі.

Згідно із ч. 2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Аналізстатті 353 ЦПК Українисвідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, атакож має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч. 1ст. 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

За таких обставин, оскільки оскаржувана ухвала відсутня в переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно положень ст. 353 ЦПК України, тому, керуючись п. 4 ч. 5ст. 357 ЦПК України,апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 353, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 вересня 2023 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Судді