Вирок

від 18.10.2023 по справі 344/20183/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/20183/21

Провадження № 1-кп/344/762/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився у селі Братківці Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з середньою спеціальною освітою, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 27.06.2014 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.115 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив вбивство вчиненому через необережність.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 27 липня 2021 року, близько 18 год 20 хв, у середині закинутого складського приміщення, яке розташоване позаду нічного клубу «Atmosfera», що по вул. Гетьмана Мазепи, 168, в м. Івано-Франківську, перебували ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які розпивали алкогольні напої. У подальшому до них прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

У ході спілкування ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_6 про те, що між нею та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого останній наніс їй декілька ударів ціпком у ділянки спини та обличчя.

З метою вирішення вказаного конфлікту ОСОБА_6 покликав

ОСОБА_7 на вулицю. Надалі, перебуваючи неподалік вищевказаного закинутого складу, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт та штовханина яка переросла в обоюдну бійку у ході якої, ОСОБА_7 вийняв із кишені шортів ніж та почав хаотично розмахувати ним, ОСОБА_6 в свою чергу завдав ОСОБА_7 декілька ударів кулаками у ділянку голови, а у подальшому схопив ОСОБА_7 за зап`ястя руки своєю рукою та вибив ніж із руки потерпілого.

Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили бійку, в ході якої ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи необережно, внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи наміру на спричинення тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння смерті потерпілому, наніс ще декілька ударів кулаком по голові ОСОБА_7 та у подальшому відштовхнув його руками у груди від себе, унаслідок чого ОСОБА_7 втративши рівновагу впав на землю і вдарився головою об тверду поверхню. За наслідком падіння ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження від яких цього ж дня о 22 год 15 хв помер.

У результаті неправомірних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із крововиливами під м`яку мозкову оболонку в правій тім`яно-скроневій ділянці та в речовину головного мозку в правій скроневій ділянці, в речовину лівої півкулі мозочка, в м`які тканини голови в правій скронево-тім`яній ділянці, багато уламковим вдавленим переломом в тім`яно-скроневій ділянці справа, забійною раною в лівій лобній ділянці, саднами в лобній та виличній ділянках зліва, синцями в ділянках правого ока, правої брови, лобній зліва, виличній зліва, крововиливом під кон`юктиву лівого очного яблука, яка ускладнилася набряком та стисненням головного мозку, які відповідно до висновку судово-медичного експерта мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення та перебувають у причинному зв`язку із настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно за обставин зазначених в обвинувальному акті вчинив вбивство з необережності ОСОБА_7 . Вказав, що саме він викликав потерпілого на вулицю для розмови, в ході якої і виникла обоюдна бійка. Наміру вбивати потерпілого він не мав, але оскільки поведінка потерпілого під час конфлікту була активної, не розрахував силу своїх ударів та силу поштовху потерпілого, а також не передбачив, що за наслідком падіння потерпілий може вдаритись головою об тверду поверхню та померти. Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом.

Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченого та його захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_6 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 119 КК України, як вбивство через необережності.

Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є не тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який критично ставиться до вчиненого; є особою молодого віку; неодружений; з середньою спеціальною освітою; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття. На підставі ч.2 ст.66 КК України суд вважає за необхідне визнати такою, що пом`якшує покарання іншу, не зазначену в частині першій цієї статті обставину, а саме звернення мамою обвинуваченого ОСОБА_11 заставодавцем у даному кримінальному провадженні, суми внесеної нею застави на рахунок ЗСУ.

Обставиною які відповідно до ч.1 ст.67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, які просили призначити обвинуваченому найбільш м`яке покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.119 КК України. Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки 8 місяців.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 27.07.2021 року до 26.04.2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Вважати ОСОБА_6 таким, що повністю відбув призначене йому цим вироком покарання.

Обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень, що внесена заставодавцем ОСОБА_11 за обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ухвали судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.04.2023 року, справа № 344/20183/21, повернути заставодавцю шляхом перерахування на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

ціпок коричневого кольору, ніж, змив речовини бурого кольору, взірець крові, зрізи нігтів та змиви із обох рук ОСОБА_6 (три постанови слідчого від 27.07.2021 року); зрізи нігтів та змиви із обох рук ОСОБА_7 (постанова слідчого від 28.07.2021 року); одяг (постанова слідчого від 28.07.2021 року) знищити;

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя ОСОБА_1