Ухвала

від 19.10.2023 по справі 911/2276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2276/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ»

про стягнення 9 900,00 грн

Без виклику учасників справи;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» про стягнення 9 900,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні свої зобов`язання щодо виконання умов договору підряду № 259-Ш-20 від 10.04.2020 в частині обов`язку реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. У зв`язку із чим позивачем було подану зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача 9 900,00 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2276/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.08.2023 була направлена судом на офіційну електронну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 911/2276/23 від 02.08.2023 в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету (електронну пошту) Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» 04.08.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.08.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

20.09.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № 12/04-492 від 19.09.2023.

Дослідивши матеріали справи № 911/2276/23, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

При цьому, за змістом приписів п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За приписами ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як свідчить зміст позовної заяви № 12/04-400 від 21.07.2023, яка є предметом розгляду у даній справі, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» про стягнення 9 900,00 грн збитків.

Водночас, судом встановлено, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2822/22 за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» про стягнення 9 900,00 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22, яким у задоволенні позовних вимог КП «Київський метрополітен» до ТОВ «БУДАБСОЛЮТ» про стягнення 9 900,00 грн збитків відмовлено повністю.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22 набрало законної сили 18.04.2023.

Суд враховує, що сторонами у даній справі № 911/2276/23, як і в справі № 911/2822/22, є Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» (відповідач).

Отже, склад сторін у даній справі № 911/2276/23 відповідає складу сторін у справі № 911/2822/22.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Тобто предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі N 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У справі, що розглядається, Комунальне підприємства «Київський метрополітен» визначило предметом позову стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» 9 900,00 грн збитків.

Предметом позову у справі № 911/2822/22 було стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» 9 900,00 грн збитків.

Отже, предмети позовів у даній справі № 911/2276/23 та у справі № 911/2822/22 є ідентичними, оскільки в обох випадках позивачем заявлялася вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» збитків в сумі 9 900,00 грн.

Порівнюючи підстави позову у справах № 911/2276/23 та № 911/2822/22, суд виходить з наступного.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 наведено такий правовий висновок: «Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача».

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19 (910/8017/20), від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21 та від 31.05.2022 у справі № 916/2853/20.

В обґрунтування позовних вимог у даній справі позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання щодо виконання умов договору підряду № 259-Ш-20 від 10.04.2020 в частині обов`язку реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що призвело до настання збитків для позивача у вигляді втраченого податкового кредиту.

Як стверджує позивач, 18.11.2020 КП «Київський метрополітен» було прийнято виконані ТОВ «БУДАБСОЛЮТ» належної якості роботи за Актом № КБ-2в та Довідкою №КБ-3, на підтвердження чого позивачем долучено до позовної заяви копії Акта вартості устаткування № 2/11/20 від 18.11.2020 форми №КБ-2в на суму 5 987,05 грн з ПДВ, Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/11/20 за листопад 2020 від 18.11.2020 форми №КБ-2в на суму 53 412,95 грн та Довідки форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2020 від 18.11.2020 на суму 59 400,00 грн у тому числі ПДВ 9 900,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним здійснено розрахунок за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується долученою до позовної заяви копією платіжного доручення № 9991 від 25.11.2020 на суму 59 400,00 грн із призначенням платежу « 8020 Оплата за дообладн. ОС приміщ.зг.актів КБ-2в№1/11/20, №2/11/20, дов.КБ-3 за 11.20 від 18.11.20, дог №259-Ш-20 від 10.04.20 в т.ч. ПДВ 9900,00 грн.Тенд.не підл.».

Проте, як зазначає позивач, відповідачем не виконанні зобов`язання щодо виконання умов п. 11.5.1 договору підряду № 259-Ш-20 від 10.04.2020 в частині обов`язку реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відсутність такої реєстрації виключає можливість формування податкового кредиту за такою податковою накладною, що призвело до настання збитків для позивача, як контрагента відповідача, на загальну суму 9 900,00 грн втраченого податкового кредиту.

З метою захисту свої прав та досудового урегулювання спору, керуючись п. 201.10 Податкового кодексу України та п. 11.5.1 договору підряду № 259-Ш-20 від 10.04.2020, позивач направив відповідачу вимогу № 19/23-256 від 31.05.2021 щодо надання зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на вищевказані операції, на підтвердження чого позивачем до позовної заяви долучена відповідна вимога.

З урахуванням зазначеного, позивач посилається на той факт, що відповідачем не було здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 9 900,00 грн, чим порушено вимоги законодавства України, умови договору, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, а відтак до понесення позивачем збитків у розмірі 9 900,00 грн. У зв`язку із чим позивачем було подану зазначену позовну заяву про стягнення з відповідача 9 900,00 грн збитків.

Щодо справи № 911/2822/22 судом встановлено, позов у зазначеній справі був обґрунтований відсутністю факту реєстрації ТОВ «БУДАБСОЛЮТ» податкової накладної у зв`язку з виконанням сторонами договору № 259-Ш-20 від 10.04.2020, що призвело до настання збитків для позивача у вигляді втраченого податкового кредиту.

Господарський суд Київської області в рішенні від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22 встановив, що 10.04.2020 між КП «Київський метрополітен» (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (далі виконавець) було укладено Договір № 259-Ш-20, згідно умов якого підрядник, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик, зобов`язувався виконати та здати роботи «Дообладнання охоронною сигналізацією даху виробничого корпусу електродепо «Оболонь» (пожежна драбина) (встановлення систем аварійної сигналізації та антен, код 45312000-7 за ДК 021:2015)», (далі роботи), а замовник зобов`язується виконані належним чином роботи прийняти та оплатити.

Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22 встановив таке:

«Як зазначає позивач та свідчать матеріали справи, ТОВ «Будабсолют» виконало, а КП «Київський метрополітен» прийняло належної якості роботи, про що свідчать Акти форми №КБ-2в № 1/11/20 та № 2/11/20 за листопад 2020, а також Довідка форми №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, підписані та скріплені печатками перших осіб підприємств.

Платіжним дорученням № 9991 від 25.11.2020 позивачем вчинено оплату отриманих робіт на розрахунковий рахунок ТОВ «Будабсолют» із призначенням платежу « 8020 оплата за дообладн. ОС приміщ.зг.актів КБ-2в№1/11/20, №2/11/20, дов.КБ-3 за 11.20 від 18.11.20, дог №259-Ш-20 від 10.04.20 в т.ч. ПДВ 9900,00 грн.Тенд.не підл.».

Крім того, Господарський суд Київської області в рішенні від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22 встановив:

« 31.05.2021 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 19/23-256 виконати зобов`язання та надати зареєстровану в ЄРПН податкову накладну за здійсненими роботами згідно актів за формою КБ-2в №1/11/20 від 18.11.2020 та №2/11/20 від 18.11.2020. Докази надсилання вказаної вимоги поштовим відправленням № 0305611651410 долучені до справи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було складено податкову накладну на суму виконаних робіт за Договором, однак її реєстрація була зупинена. Тому, на думку останнього, вказане свідчить про порушення ТОВ «Будабслют» вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна позбавляє права позивача на внесення сплаченої суми ПДВ в розмірі 9900,00 грн до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов`язань з ПДВ.

Таким чином, застосовуючи норми Податкового кодексу України, а також умови Договору, позивач наголошує, що вказаними діями відповідач завдав позивачеві збитки на суму 9900,00 грн, які і просить стягнути з відповідача.»

З наведеного вбачається, що підстави позову, визначені позивачем у даній справі № 911/2276/23, є тими ж самими, що були вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог у справі № 911/2822/22.

Здійснивши порівняльний аналіз суб`єктного складу сторін, предметів та підстав позовів у справі № 911/2276/23 та у справі № 911/2822/22, суд дійшов висновку, що суб`єктний склад сторін у зазначених справах співпадає, а також тотожними у цих справах є предмет і підстави позовів.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовної заяви, яка є предметом розгляду у даній справі та зміст позовних вимог, які були предметом розгляду у справі № 911/2822/22, суд дійшов висновку про те, що склад сторін, предмет та підстави позову у даній справі та у справі № 911/2822/22 є тотожними, при цьому рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі №911/2822/22 є таким, що набрало законної сили.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» вбачається, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

У даному разі, суд зазначає, що у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) від 03.04.2008, суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає про те, що розгляд позовних вимог у справі № 911/2276/23 буде мати наслідком порушення принципу res judicata остаточності рішень суду (рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22), оскільки розглядаючи позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен», суду слід буде здійснити переоцінку обставин, які встановлені судовим рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 911/2276/23, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи факту існування рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 911/2822/22, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі.

Отже враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд зазначає, що провадження у справі № 911/2276/23 має бути закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд роз`яснює позивачу Комунальному підприємству «Київський метрополітен», що відповідно до вимог частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 911/2276/23 за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАБСОЛЮТ» про стягнення 9 900,00 грн збитків закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Л.В. Сокуренко