Ухвала

від 19.10.2023 по справі 903/276/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/276/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Волиньторф»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 і рішення Господарського суду Волинської області від 29.06.2023 у справі

за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Олицької селищної ради, 2. Північного офісу Держаудитслужби

до Державного підприємства «Волиньторф»

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 94 141,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Волиньторф» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (повний текст складено 31.08.2023) і рішення Господарського суду Волинської області від 29.06.2023 у справі № 903/276/23, подана 25.09.2023.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2 і 3 цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини 3 статті 292 ГПК у випадку, якщо Касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними, вона залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (повний текст складено 31.08.2023) строк на оскарження якої відповідно до ГПК сплив 20.09.2023.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Волиньторф» подано 25.09.2023 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване неможливістю подання касаційної скарги в передбачені законом строки через перебування представника скаржника на лікарняному.

Наведене не може вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк з належним чином оформленою касаційною скаргою, у зв`язку з чим ці підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК, за змістом якої заявник має право навести інші підстави для поновлення процесуального строку, які унеможливили здійснення відповідних процесуальних дій у встановлений термін, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

У разі невиконання у встановлений Судом строк вимог цієї ухвали Державному підприємству «Волиньторф» буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 903/276/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК.

Крім того, касаційна скарга залишається без руху також виходячи з приписів частини 2 статті 292 ГПК, оскільки оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 2 статті 287 ГПК передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обгрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 ГПК випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Отже, касаційну скаргу Державного підприємства «Волиньторф» слід залишити без руху також з підстав, передбачених частиною 2 статті 292 ГПК, оскільки у ній не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав) подання цієї скарги.

На виконання вимог цієї частини ухвали скаржнику необхідно чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позов подано у 2023 році. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на день звернення з позовом, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 1 статті 4 цього ж Закону зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Отже, зважаючи на предмет позову, за подання касаційної скарги на рішення суду у справі № 903/276/23 необхідно сплатити 10 736,00 грн.

Таким чином скаржникові необхідно сплатити та надати Суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736,00 грн за наведеними нижче реквізитами.

отримувач коштів:ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)рахунок отримувача:UA288999980313151207000026007код банку отримувача (МФО):899998код класифікації доходів бюджету:22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»)призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа)При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Зважаючи на наведене, способом усунення недоліків касаційної скарги Державного підприємства «Волиньторф» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 і рішення Господарського суду Волинської області від 29.06.2023 у справі № 903/276/23 є:

1. наведення інших підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023.

2. викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства;

3. надання Суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10 736,00 грн.

При цьому, Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Крім того, учасникам справи потрібно враховувати, що 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, частину шосту статті 6 ГПК буде викладено в такій редакції: "Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви."

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 314 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Волиньторф» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 і рішення Господарського суду Волинської області від 29.06.2023 у справі № 903/276/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.