ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 912/2796/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
офісу ГП - Голуб Є.В.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - Швець К.О. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс"
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 912/2796/21
за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави
до: 1. Світловодської міської ради,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс"
про визнання недійсним рішення, договору, зобов`язання повернути земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 у справі №912/2796/21, позов задоволено у повному обсязі.
Визнано недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21.10.2019 №201 "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ "Світенергоресурс" в частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0002.
Визнано недійсним договір оренди землі (кадастровий номер 3525280700:55:000:0002) від 12.11.2019 без номеру, укладений між Великоскельовською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс".
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс" повернути Світловодській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 3525280700:55:000:0002, площею 4,432 га, яка знаходиться на території Світловодської міської територіальної громади в с. Мала Скельова, Олександрійський район, Кіровоградська область, шляхом складання акта прийому-передачі земельної ділянки.
Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 912/2796/21 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс" задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2022 у зазначеній справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
28.09.2023 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс" про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій на підставі статей 123, 126 та 244 Господарського процесуального кодексу України заявник просить стягнути з прокуратури витрати на правову допомогу у сумі 100 000,00 грн, вказуючи на те, що під час розгляду справи судом касаційної інстанції до клопотання від 21.08.2023 про відшкодування витрат на професійну правову допомогу надавались документи на підтвердження понесених витрат, а саме: опис робіт (наданих послуг); договір №141/1/22 від 19.09.2022 про надання правової допомоги; додаткова угода №2 до цього договору; рахунок №2-141/1/22 від 14.07.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2023 витребувано матеріали справи №912/2796/21 з Господарського суду Кіровоградської області.
10.10.2023 до суду касаційної інстанції надійшли матеріали справи №912/2796/21, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 11.10.2023 прийнято вищезазначену заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні на 18.10.2023.
Прокурор у запереченнях на вищезазначену заяву ТОВ "Світенергоресурс" просить відмовити у її задоволенні, оскільки така заява подана з порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Також Прокурор посилається на недоведеність та необґрунтованість заявленої до стягнення суми.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс" про ухвалення додаткового рішення колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (стаття 218, частина сьома статті 270 Господарського процесуального кодексу України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 Господарського процесуального кодексу України, не передбачає проведення судових дебатів.
Отже, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом.
Крім того, у додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Водночас заявником не виконані усі вимоги вказаного процесуального законодавства, оскільки попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не містить перша, зроблена Відповідачем-2 заява по суті спору в місцевому господарському суді.
Крім того, у касаційній скарзі (перша у касаційному провадженні заява Відповідача-2 по суті) ним також не заявлено про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Враховуючи наведене, неподання попереднього розрахунку судових витрат і відповідної заяви у встановлені процесуальним законодавством строки та порядку, як місцевому господарському суді, так і суді касаційної інстанції, у Суду відсутні підстави для здійснення розподілу понесених Відповідачем-2 судових витрат - стягнення вартості витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції, а тому Суд відмовляє Відповідачу-2 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2796/21.
Керуючись статтями 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Світенергоресурс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2796/21 відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 20.10.2023 |
Номер документу | 114291932 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні