Постанова

від 18.10.2023 по справі 926/5237/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 926/5237/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Єфтемій Р.Ф. (адвокат),

відповідача - Безвенюк В.В. (адвокат), Якімлюк Н.О. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фізичної особи-підприємця Ушакової Нелі Дмитрівни

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Плотніцький Б.Д., Скрипчук О.С.)

та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Плотніцький Б.Д., Скрипчук О.С.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Ушакової Нелі Дмитрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЗІ КОРП"

про стягнення орендної плати в сумі 147 678,00 грн, розірвання договору оренди та звільнення нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Фізична особа-підприємець Ушакова Неля Дмитрівна (далі - Позивач, ФОП Ушакова Н.Л.) звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЗІ КОРП" (далі - Відповідач, ТОВ "ОЗЗІ КОРП") про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 147 678,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), розірвання договору оренди нерухомого майна від 25.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О. за реєстровим №4253, та звільнення нежитлового приміщення.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 25.10.2016 в частині своєчасної та повної оплати за орендоване майно.

За твердженнями Позивача, порушення строків внесення Відповідачем орендної плати має системний та довготривалий характер, що є істотним порушенням договору в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України та надає Позивачу право на розірвання договору.

2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2023 у справі №926/5237/22 позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди нерухомого майна від 25.10.2016, укладений між Позивачем та Відповідачем.

Зобов`язано Відповідача звільнити та передати Позивачу 93/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, які складаються з приміщень нежитлової будівлі (бар) літ. А, загальною площею 980,10 кв.м, яка розташована за адресою: проспект Незалежності, 96а, м. Чернівці протягом трьох календарних днів з дня вступу в законну силу рішенням суду.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 147 678,00 грн за відсутності предмета спору між сторонами.

2.2. Рішення місцевого господарського суду загалом мотивовано тим, що Позивач допустив істотні порушення договору оренди, наслідком чого є обґрунтована вимога про його розірвання та, як наслідок, зобов`язання звільнити таке орендоване приміщення.

Рішення в частині закриття провадження у справі мотивовано тим, що Позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції сплатив заборгованість у сумі 147 678,00 грн.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №926/5237/22 вищезазначене судове рішення скасовано в частині задоволення позову та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

2.4. Апеляційна інстанція дійшла висновку, що невідповідність визначення розміру орендної плати та її неправильна оплата в подальшому відбулась внаслідок помилки, що виключає склад цивільного правопорушення, оскільки відсутній умисел на вчинення такої деліктної поведінки (суб`єктивна сторона) з метою завдання шкоди Позивачу, адже Відповідач здійснював орендну плату також і в більшому розмірі, ніж передбачений договором, а при виявленні такої невідповідності (після звернення Позивача до суду) при поданні відзиву на позов погасив наявну заборгованість, надав документальні пояснення щодо причини виникнення такої заборгованості та вжив відповідні заходи дисциплінарного характеру до відповідальної посадової особи.

2.5. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №926/5237/22 заяву ТОВ "ОЗЗІ КОРП" про стягнення судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ФОП Ушакової Н.Д. на користь ТОВ "ОЗЗІ КОРП" 30 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

2.6. Вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаною адвокатським об`єднанням роботою (наданими послугами), наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідатиме обставинам цієї справи часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат в розмірі 30 000,00 грн.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи

3.1. У касаційних скаргах ФОП Ушакова Н.Д. просить скасувати постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування статей 526, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 10.10.2019 у справі №293/1011/16-ц, від 23.03.2021 у справі №922/2754/19, від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19 та від 11.03.2020 у справі №914/4101/15.

3.3. В свою чергу, на обґрунтування підстав касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції скаржник із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2018 у справі №923/631/15, зазначає, що додаткова постанова апеляційного суду як похідна від первісної постанови та її невід`ємна складова, також підлягає скасуванню, в разі скасування первісної постанови.

3.4. ТОВ "ОЗЗІ КОРП" у письмових поясненнях на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. Згідно договору купівлі-продажу 93/100 ідеальних часток нерухомого майна від 05.08.2016, Позивач є власником 93/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, які складаються з приміщень нежитлової будівлі (бар) літера А, загальною площею 980,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності, 96А.

4.2. 25.10.2016 між ФОП Ушаковою Н.Д. (орендодавець) та ТОВ "ОЗЗІ КОРП" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди, 93/100 ідеальних часток нежитлової будівлі, які складаються з приміщень нежитлової будівлі (бар) літ. А, загальною площею 980,10 кв.м, у тому числі: на першому поверсі - торговий зал 1-1 площею 193,30 кв.м, коридор 1-2 площею 29,00 кв.м, сходова клітина 1-3 площею 4,50 кв.м, вбиральна 1-7 площею 1,00 кв.м, вбиральня 1-8 площею 1,20 кв.м, вмивальня 1-9 площею 3,20 кв.м, вбиральня 1-10 площею 2,70 кв.м, комора 1-11 площею 1,20 кв.м, кухня 1-12 площею 9,80 кв.м, мийка 1-13 площею 6,20 кв.м., гардеробна 1-14 площею 5,40 кв.м, ігровий зал 1-15 площею 82,40 кв.м, приміщення 1-16 площею 26,70 кв.м, кабінет 1-17 площею 19,30 кв.м, душова 1-18 площею 2,40 кв.м, вбиральня 1-19 площею 2,50 м.кв, коридор 1-20 площею 9,50 кв.м, кабінет 1-21 площею 10,10 кв.м, комора 1-22 площею 6,90 кв.м, комора 1-23 площею 7,70 кв.м, ел. щитова 1-24 площею 6,30 кв.м, кімната охорони 1-25 площею 10,40 кв.м., сходова клітина 1-26 площею 4,70 кв.м, вестибюль 1-27 площею 30,40 кв.м; на II поверсі - сходова клітина 2-1 площею 12,70 кв.м, ігровий зал 2-2 площею 170,60 кв.м, службове приміщення 2-3 площею 10,70 кв.м, банкетний зал 2-4 площею 24,10 кв.м, кухня 2-5 площею 11,60 кв.м, мийка 2-6 площею 2,30 кв.м, комора 2-7 площею 1,60 кв.м, сходова клітина 2-8 площею 9,50 кв.м, службове приміщення 2-9 площею 8,10 кв.м, службове приміщення 2-10 площею 10,70 кв.м, комора 2-11 площею 8,60 кв.м, вбиральня 2-1 площею 3,40 кв.м, комора 2-13 площею 2,60 кв.м, приміщення 2-14 площею 194,90 кв.м, службове приміщення 2-15 площею 31,90 кв.м (надалі - приміщення, об`єкт оренди), яка розташована за адресою: проспект Незалежності, 96а, м. Чернівці.

4.3. Пунктом 1.2 договору визначено, що приміщення передається Орендарю для розміщення закладу громадського харчування (в т.ч. але не виключно кафе швидкого харчування), літнього майданчика, офісних приміщень, тренінг-центру, банкоматів, магазину з продажу непродовольчих та продовольчих товарів, проведення виставок.

4.4. Відповідно до пункту 3.3 договору (в редакції додаткового договору від 15.02.2018 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна) за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 30 грн за 1 кв.м орендованої площі, що еквівалентно 1,126 дол. США. Курс долара США відносно гривні на день підписання становить 26,652 за 1 долар США. У випадку зміни курсу долара США відносно гривні Орендар сплачує орендну плату в гривнях згідно курсу продажу долару США в ПАТ "Ощадбанк" на день оплати.

4.5. Орендна плата сплачується щомісячно до 10 числа поточного місяця в гривнях (пункт 3.10 договору).

4.6. Згідно з пунктом 3.8 договору днем виконання обов`язку по сплаті орендної плати є день зарахування коштів на рахунок орендодавця або видача квитанцій (будь-якого іншого документу про оплату) орендодавцем.

4.7. Орендодавець передав об`єкт оренди орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі приміщень від 25.10.2016.

4.8. Після укладення додаткового договору від 15.02.2018 про внесення змін до договору оренди, Відповідач щомісячно, починаючи з березня 2018 року, сплачує орендну плату за користування приміщенням в сталому розмірі 29 403,00 грн, виходячи з розрахунку 30 грн за 1 кв.м орендованої площі, без коригування платежу в гривнях на еквівалент 1,126 дол. США згідно курсу продажу долару США в ПАТ "Ощадбанк" на день оплати, як це передбачено пунктом 3.3 договору і тим самим порушує умови договору.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов договору оренди в частині своєчасного та повного внесення орендної плати у останнього станом на 10.01.2023 утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 147 678,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Наведені обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів в сумі 147 678,00 грн. Оскільки сплата орендної плати у належному (неповному) розмірі носить системний та довготривалий характер, що є істотним порушенням договору в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України Позивач просить розірвати договір оренди та зобов`язати Відповідача звільнити та передати йому нежитлові приміщення, що орендуються за договором.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та письмових поясненнях на них доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.3. Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.4. Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.5. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.6. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

5.7. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

5.8. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

5.9. Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

5.10. Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.11. Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

5.12. За приписами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.13. Пунктом 9.5 договору встановлено, що цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, зокрема, у випадку якщо орендна плата за користування приміщеннями не сплачена на користь орендодавця за 2 календарні місяці підряд.

5.14. Верховний Суд зазначає, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Сам факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 23.03.2021 у справі №922/2754/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

5.15. Разом із тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

5.16. Оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі у строки та розмірі погодженому сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

5.17. Досліджуючи питання щодо наявності підстав для розірвання договору, місцевим господарським судом встановлено, що на момент звернення Позивача з даним позовом до суду заборгованість Відповідача за період із квітня 2018 року по січень 2023 року становила 147 678,00 грн, тобто прострочення щодо сплати орендної плати було тривалим та мало місце протягом 4 років та 10 місяців.

5.18. Отже, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено систематичне порушення Відповідачем умов договору оренди щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.

5.19. Відповідач визнав борг та добровільно сплатив заборгованість в сумі 147 678,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.02.2023 №313 та від 08.02.2023 №314.

5.20. В такий спосіб, місцевий господарський суд дійшов висновку, що факт систематичного порушення умов договору оренди щодо повної та своєчасної сплати орендної плати з огляду на положення чинного законодавства є підставою для розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

5.21. Суд першої інстанції також зазначив, що систематична та довготривала несплата орендарем у повному розмірі орендної плати свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

5.22. З наведеного слідує, що місцевий господарський суд під час розгляду справи правильно визначив обставини, які необхідні для встановлення підстав для розірвання договору оренди, визначив у чому саме полягає істотність порушення умов договору, вказав на систематичну несплату (сплату не у повному обсязі) орендних платежів, а тому Верховний Суд вважає, що відповідні норми матеріального права були правильно застосовані у контексті спірних правовідносин.

5.23. Таким чином, місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права із дотриманням норм процесуального права та, як наслідок, дійшов обґрунтованого висновку, який при цьому відповідає вищенаведеним правовим висновкам Верховного Суду.

5.24. У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначені правові позиції Верховного Суду не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на сплату орендної плати Відповідачем в розмірі більшому, аніж передбачено умовами договору, яке мало місце у попередні періоди та вжиття відповідних заходів дисциплінарного характеру до відповідальної особи Відповідача.

5.25. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

5.26. Стосовно додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №926/5237/22 колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає таке.

5.27. Вказаною додатковою постановою заяву ТОВ "ОЗЗІ КОРП" про стягнення судових витрат задоволено частково та стягнуто з ФОП Ушакової Н.Д. на користь ТОВ "ОЗЗІ КОРП" 30 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

5.28. Так, за загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема щодо розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

5.29. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

5.30. Звідси додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №923/631/15, від 20.12.2019 у справі №240/6150/18, від 23.01.2020 у справі №927/229/19, від 23.12.2021 у справі №925/81/21.

5.31. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, то додаткова постанова Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №926/5237/22 також підлягає скасуванню.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

6.3. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційних скаргах доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування постанови та додаткової апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Фізичної особи-підприємця Ушакової Нелі Дмитрівни задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №926/5237/22 скасувати, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2023 у цій справі залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗЗІ КОРП" (58000, м. Чернівці, вул. Університетська, 7А, код ЄДРПОУ 40711225) на користь Фізичної особи-підприємця Ушакової Нелі Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ) 9 924,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко