Ухвала

від 17.10.2023 по справі 673/689/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 673/689/21

провадження № 61-14550ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року у складі судді: Дворніна О. С., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив:

встановити безоплатний постійний земельний сервітут на право проходу та проїзду транспортним засобом ОСОБА_1 , від земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер: 6821589200:01:002:0102 до земельної ділянки площею 0,1220 га кадастровий номер 6821589200:01:002:0104, через земельну ділянку кадастровий номер: 6821589200:01:002:0027, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 .

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

позивач не довів жодними належними та допустимими доказами, що проїзд до належної йому земельної ділянки за кадастровим номером 6821589200:01:002:0104 не можливий без обмеження сервітутом земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 із кадастровим номером 6821589200:01:002:0027 та є єдиним варіантом вирішення питання доступу до його земельної ділянки.

Додатковим рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 400 грн та кошти за забезпечення явки в судове засідання експерта Марченкова Г. Г. в сумі 1 272 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

згідно статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено;

28 березня 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Князюк Д. К., подав до суду відповідне клопотання в порядку статті 141 ЦПК України щодо вирішення питання про судові витрати у справі, а саме, стягнення витрат на правову допомогу та оплату доставлення експерта Марченкова Г. Г. до суду для його допиту з приводу складеного ним висновку № 40/21 від 01 лютого 2022 року;

представник позивача адвоката Ходаківська І. Ю. підтримала в судовому засіданні вимоги поданої нею письмової заяви, в якій містилися доводи на спростування вимог ОСОБА_2 , у задоволенні вимог останньої просила відмовити в повному обсязі;

в ході розгляду вказаної цивільної справи ОСОБА_2 , як відповідач, сплатила адвокату Князюку Д. К. як плату за надання професійної правничої допомоги в даній цивільній справі кошти в сумі 10 000 грн, що підтверджується відповідним договором про надання правничої (правової) допомоги від 31 жовтня 2019 року, додатковою угодою від 21 грудня 2020 року про внесення змін до договору про надання правничої (правової) допомоги від 03 вересня 2021 року, квитанцією № 32 до прибуткового касового ордера від 28 березня 2023 року, актом приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги, згідно якого одна година роботи адвоката оцінювалися в розмірі 500,00 грн, а вартість участі адвоката в одному судовому засіданні в розмірі 600,00 грн відповідно.

при задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суд брав до уваги, що з 11, вказаних у клопотанні представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Князюка Д. К. про стягнення витрат на правничу допомогу в цій цивільній справі, судових засідань, відбулося лише 10 (крім 21 лютого 2023 року), у зв`язку з чим, сума судових витрат повинна бути зменшена на 600,00 грн;

оскільки до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, тому з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню кошти, витрачені нею на забезпечення явки в судове засідання експерта Марченкова Г. Г., які за його власним розрахунком та відповідно до квитанції № 59 від 27 січня 2023 року, склали 1 237,00 грн.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а додаткове рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

суд першої інстанції, оцінивши докази надані ОСОБА_2 на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, врахувавши заяву позивача щодо не співмірності таких витрат та зменшення їх розміру, дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 9 400,00 грн, оскільки із 11 судових засідань, в яких брав участь представник відповідачки адвокат Князюк Д. К., одне судове засідання не відбулося, що відповідає критеріям реальності та співмірності;

апеляційний суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони підчас розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися;

розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;

чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу. Так, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності. Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у постанові від0 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19);

28 березня 2023 року адвокат Князюк Д. К. та відповідачка ОСОБА_2 склали акт приймання-передачі наданих послуг до Договору, за замістом якого адвокат Князюк Д. К. надав а ОСОБА_2 прийняла послуги надані виконавцем, а саме: 1. зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення - 30 хв.; 2. вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативно-правових актів - 50 хв.; 3. підготовка та направлення адвокатського запиту до Деражнянської міської ради - 30 хв., 4. пошук та застосування судової практики, позицій Верховного Суду, підготовка до судових дебатів - 300 хв., 5. підготовка та участь в судових засіданнях в справі № 673/689/21, які відбулись: 21 вересня 2021 року, 11 жовтня 2021 року, 19 листопада 2021 року, 11 лютого 2022 року, 19 серпня 2022 року, 28 листопада 2022 року, 19 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 31 січня 2023 року, 21 лютого 2023 року, 23 березня 2023 року. Сторони домовились, що вартість однієї години роботи адвоката становить 500,00 грн, вартість участі в одному судовому засіданні становить 600,00 грн, загальна вартість виконаних робіт становить 10 000,00 грн. За квитанцією до прибуткового касового ордеру №32 від 28 березня 2023 року ОСОБА_2 сплачено адвокату Князюк Д. К. витрати на правову допомогу на підставі договору від 03 вересня 2021 року в розмірі 10 000,00 грн. Адвокатом Князюком Д. К. було заявлено в судовому засіданні щодо понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу та долучено докази про такі витрати протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по суті спору.

05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року, у якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що не брав участі в апеляційному розгляді і йому не було вручено постанову в день проголошення чи складення. ОСОБА_1 постанову апеляційного суду отримав 06 вересня 2023 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. (частина друга статті 390 ЦПК України)

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Підставою, на якій подається касаційна скарга у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18, № 922/2685/19 та № 922/3812/19.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди не взяли до уваги заяву представника позивача - адвоката Ходаківської І. Ю., про те, що заявлені витрати відповідача необґрунтовані, завищені та неспівмірні зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та наданими послугами, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених документів;

суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

суди не взяли до уваги, що відповідач та її адвокат домовились, що вартість однієї години роботи адвоката становить 500,00 грн, а вартість одного засідання 600,00 грн лише 28 березня 2023 року, тобто після ухвалення судом рішення у справі. В той час як в договорі про надання правової допомоги від 03 вересня 2021 року не визначений розмір гонорару або порядок його формування;

суди не взяли до уваги, що адвокатом Князюком Д. К. не було надано доказів того, що він брав участь в усіх судових засіданнях, які вказано в акті приймання-передачі наданих послуг від 28 березня 2023 року;

суди не взяли до уваги, що відповідач не зазначала попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи;

суди не взяли до уваги, що позивач здійснював заходи досудового врегулювання спору, звертався до відповідача письмово з проханням надати згоду на право земельного сервітуту, поніс витрати на сплату судового збору та проведення експертизи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що на підставі договору про надання правової допомоги від 03 вересня 2021 року та ордеру на надання правової допомоги серії ХМ № 025121 від 03 вересня 2021 року адвокат Князюк Д. К. надавав ОСОБА_2 професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

У договорі від 03 вересня 2021 року передбачено, що;

гонорар (винагорода) адвоката за надання правової допомоги складається з суми вартості послуг, які узгоджені сторонами та зазначені в акті виконаних робіт до цього Договору (пункт 4.1.);

оплата підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок адвоката або сплачує готівкою в строк погоджений сторонами в актах виконаних робіт (пункт 4.2.);

клієнт зобов`язаний підписати акт приймання-передачі адвокатських послуг протягом трьох днів з моменту отримання. Якщо протягом трьох днів зауважень по вказаному акту не надійшло, він вважається підписаним (підпункт е пункту 3.1 Договору).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина восьма - дев`ята статті 139 ЦПК України)

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:

«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що:

«127.Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 134 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 серпня 2019 року в справі № 922/2821/18 вказано, що:

«відповідно до частини 2 статті 124 ГПК у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обв`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору».

Суди встановили, що:

на підставі договору про надання правової допомоги від 03 вересня 2021 року та ордеру на надання правової допомоги серії ХМ №025121 від 03 вересня 2021 року адвокат Князюк Д. К. надавав ОСОБА_2 професійну правничу допомогу в суді першої інстанції;

відповідач понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 32 від 28 березня 2023 року та витратина забезпечення явки в судове засідання експерта Марченкова Г. Г. в розмірі 1 272,00 грн, що підтверджується квитанцією № 59 від 27 січня 2023 року;

28 березня 2023 року адвокат Князюк Д. К. та відповідачка ОСОБА_2 склали акт приймання-передачі наданих послуг до Договору, за замістом якого адвокат Князюк Д. К. надав, а ОСОБА_2 прийняла послуги надані виконавцем, а саме: 1. зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення - 30 хв.; 2. вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативно-правових актів - 50 хв.; 3. підготовка та направлення адвокатського запиту до Деражнянської міської ради - 30 хв., 4. пошук та застосування судової практики, позицій Верховного Суду, підготовка до судових дебатів - 300 хв., 5. підготовка та участь в судових засіданнях в справі № 673/689/21, які відбулись: 21 вересня 2021 року, 11 жовтня 2021 року, 19 листопада 2021 року, 11 лютого 2022 року, 19 серпня 2022 року, 28 листопада 2022 року, 19 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 31 січня 2023 року, 21 лютого 2023 року, 23 березня 2023 року. Сторони домовились, що вартість однієї години роботи адвоката становить 500,00 грн, вартість участі в одному судовому засіданні становить 600,00 грн, загальна вартість виконаних робіт становить 10 000,00 грн;

адвокатом Князюком Д. К. було заявлено в судовому засіданні щодо понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу та долучено докази про такі витрати протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по суті спору;

із 11 судових засідань, в яких брав участь представник відповідачки - адвокат Князюк Д. К., одне судове засідання не відбулося.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Встановивши, що ОСОБА_2 понесені витрати, пов`язані з розглядом справи, врахувавши заперечення позивача щодо витрат на правову допомогу, суди обґрунтовано частково задовольнили її заяву та стягнули з позивача судові витрати.

Посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18, № 922/2685/19 та № 922/3812/19.колегія суддів відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження додаткового рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про встановлення земельного сервітуту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков