Рішення

від 09.10.2023 по справі 754/1508/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1983/23

Справа №754/1508/23

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою Громадської спілки «Українська асоціація футболу», ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У лютому 2023 року Громадська спілка «Українська асоціація футболу», ОСОБА_4 через представника - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича, звернулися до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5 , в якій просять суд:

1. Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію, інформацію, поширену (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме:

«Мета цієї схеми - вивести ОСОБА_6 з-під удару і повісити весь кримінал на Костюченка. Зараз УАФ по суті робить фальсифікацію. Є інфа, що вони зробили нове кліше для печатки. Щоб зробити наказ про відрядження ОСОБА_6 за кордон тим числом, коли він реально був у відрядженні за кордоном і тоді його обов`язки виконував 1-й віце-президент ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

2. Зобов`язати ОСОБА_5 розмістити спростування поширеної недостовірної інформації у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення публікації про те, що поширена інформація є недостовірною в Telegram-каналі « ОСОБА_7 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

3. Стягнути з відповідача - ОСОБА_5 судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в Telegram-каналі, який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання https://t.me/AndriyuKK) ОСОБА_5 було розміщено інформаційний матеріал (посилання на матеріал https://t.me/AndriyuKK/10347), який стосується позивачів наступного змісту: «Сьогодні о 10:00 Печерський суд Києва обиратиме міру запобіжного заходу для генсекв УАФ - Юрія Запісоцького. Об 11:00, для голови УАФ - Андрія Павелка. З дуже достеменних джерел маю неймовірну інформацію. Ризикну оприлюднити, побачимо чи справдиться вона сьогодні. Отже, юристи УАФ вигадали цікаву схему. Мовляв, коли ОСОБА_8 підписував папери про завод, офшори, кошти - обов`язки керівника УАФ виконував... ОСОБА_9 . Мета цієї схеми - вивести ОСОБА_6 з-під удару і повісити весь кримінал на Костюченка. Зараз УАФ по суті робить фальсифікацію. Є інфа, що вони зробили нове кліше для печатки. Щоб зробити наказ про відрядження ОСОБА_6 за кордон тим числом, коли він реально був у відрядженні за кордоном і тоді його обов`язки виконував 1-й віце-президент ОСОБА_10 . Цікаво, а сам ОСОБА_9 в курсі цих схематозів і чи готовий він піти за грати? Так це чи ні, можемо дізнатися вже сьогодні, починаючи від 11:00 @AndriyuKK».

Інформаційний матеріал проілюстровано фотографією президента позивача - ОСОБА_4 . В інформаційному матеріалі, серед іншого, міститься недостовірне твердження, яке шкодить діловій репутації позивачів, а саме: «Зараз УАФ по суті робить фальсифікацію. Є інфа, що вони зробили нове кліше для печатки. Щоб зробити наказ про відрядження ОСОБА_6 за кордон тим числом, коли він реально був у відрядженні за кордоном і тоді його обов`язки виконував 1-й віце-президент ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Поширена відповідачем інформація сформульована способом категоричного висловлювання у формі твердження про існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражена без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин).

Інформаційний матеріал містить фактичне звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 358 Кримінального кодексу України. Разом із тим, позивачі, посадові особи УАФ або юристи УАФ не притягались до кримінальної відповідальності за фальсифікацію документів, печаток або штампів УАФ.

Твердження про «фальсифікацію» та про «виготовлення нового кліше печатки» є недостовірним, не ґрунтується на будь-яких вироках судів, винесених в межах кримінальних проваджень.

Представник позивачів також посилається на висновок експертизи №15131, відповідно до якого у тексті, поширеному в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за покликанням: ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вони зробили нове кліше для печатки, щоб зробити наказ про відрядження ОСОБА_6 за кордон тим числом, коли він реально був у відрядженні за кордоном і тоді його обов`язки виконував 1-й віце-президент ІНФОРМАЦІЯ_3 » міститься інформація негативного характеру щодо діяльності президента громадської спілки « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_4 , викладена у формі фактичних тверджень».

Представник позивачів вказує, що аналогічні публікації, в яких міститься посилання на інформаційний матеріал з його відтворенням, поширений в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та посиланням на його автора - ОСОБА_11 , містяться за такими посиланнями:

ОСОБА_12

ІНФОРМАЦІЯ_7

ІНФОРМАЦІЯ_8

ІНФОРМАЦІЯ_9

Представник позивачів вказує, що зазначене свідчить про те, що з інформаційним матеріалом ознайомилось більше однієї особи. Крім того, інформаційний матеріал безпосередньо стосується прав та інтересів позивачів та поширений саме відповідачем на відповідному каналі.

Позиція сторони відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд позовні вимоги залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що у позовній заяві позивачі, посилаючись на п. 12 постанови Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», не надають суду доказів, що спірну інформацію було поширено в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 саме відповідачем та не надають до суду жодного доказу, який би підтвердив факт поширення ним інформації, яку позивачі вважають недостовірною. Відповідач наголошує, що розміщення його фото на акаунті та прізвища ОСОБА_13 , а також згадка його імені у медіа поряд з інформацією, яку позивачі вважають недостовірною не доводить, що він адмініструє цей Telegram-канал або є його власником. Відповідач наголошує, що він не є автором розміщеної інформації.

Telegram-канал - це безплатний кросплатформенний клауд-месенджер для смартфонів, планшетів та ПК, який дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями й медіафайлами, підтримує голосове спілкування і відеоконференції і нє інтернет-канал, як стверджують позивачі. На базі Telegram-каналу можуть бути створені публічні канали або приватні канали: публічні канали в Telegram- це канали, які будь-який користувач може знайти через пошук і приєднатися до них; приватні канали - канали, які не відображаються в пошуку і до них можна приєднатися тільки за посиланням.

Експертний висновок № 15131 від 23.01.2023, підготовлений ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», в якому зазначено, що досліджуваний текст поширений у мережі Інтернет, є неналежним і недопустимим доказом в розумінні ЦПК України, оскільки Telegram-канал не є мережею Інтернет, як стверджують позивачі.

У матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що оспорювана інформація безпосередньо вплинула на ділову репутацію позивачів. Зокрема, що саме у зв`язку з цим, мало місце погіршення ділової репутації та те, що поширення вищезазначеної інформації спричинило шкоду особистим немайновим благам позивачів як учасників суспільних відносин.

Відповідач зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволені позову.

Відповідь на відзив на позовну заяву

Представник позивачів вказує, що відповідач не надав відповіді на поставлені в позовній заяві питання, тому числі щодо особи автора інформаційного матеріалу та щодо особи, яка розміщує інформацію на вказаному каналі. Відповідач, окрім Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_10 (посилання ІНФОРМАЦІЯ_11 ) та Twitter ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ). Представник позивачів підкреслює, що Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » належить саме ОСОБА_5 та ним управляється, що доводиться кількома публікаціями, які розміщені як у самому Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », так і в інших соціальних мережах відповідача.

У січні 2023 року відповідача не було акредитовано для участі в зустрічі із представниками ЗМІ, яка мала відбутись 24.01.2023 в ГС «Українська асоціація футболу», про що було направлене відповідне повідомлення відповідачу. У зв`язку із цим, відповідач розмістив повідомлення в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) такого змісту: «Друзі, УАФ відмовила мені в акредитації на зустріч завтра з головою ОСОБА_14 . Керівнику українського футболу схоже потрібні ЗМІ, які ставитимуть лише зручні запитання!» Публікація була проілюстрована фотографією електронного листа, направленого відповідачу від позивача-1.

Представник позивачів припускає, що вже після розміщення публікацій відповідач вирішив обрати в цій справі тактику, яка полягає у запереченні відповідачем свого зв`язку із Telegram-каналом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та зробленими ним публікаціями.

Також представник позивачів надає пояснення щодо способу поширення недостовірної інформації. Так, в позові зазначалось та доводилось, що в подальшому інформаційний матеріал був поширений в мережі Інтернет.

Будь-яка особа має доступ до дописів в Telegram як через встановлений на відповідний пристрій застосунок (додаток) Telegram, так і безпосередньо в будь-якому браузері через мережу Інтернет на веб-сайті https://web.telegram.org.

До позовної заяви було додано Висновок за результатами проведення лінгвістичної експертизи № 15131, а жодних підстав для визнання висновку неналежним або недостовірним немає. Єдиною підставою неналежності відповідач зазначає те, що на його думку ««Telegram канал» не є мережею Інтернет».

Тож, поширення негативної інформації порушує права позивачів у справі. Зокрема, порушується право на недоторканність честі та гідності позивача-2, а також ділової репутації обох позивачів, крім того, відносно позивачів порушено презумпцію невинуватості, оскільки відповідач звинувачує позивачів у вчиненні злочинів. У цьому випадку оспорювана інформація за своїм змістом не може бути віднесена до критики, оскільки відповідач не довів наявність будь-якого підґрунтя для своїх тверджень.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

27.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.03.2023 до суду від представника позивачів надійшло клопотання про зобов`язання відповідача надати відповідь на поставлені у позові питання.

24.03.2023 представником позивачів подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року клопотання представника позивачів Громадської спілки «Українська асоціація футболу», ОСОБА_4 - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича про зобов`язання відповідача ОСОБА_5 надати відповідь на поставлені питання про обставини, що мають значення для справи, задоволено. Зобов`язано відповідача ОСОБА_5 надати відповідь на поставлені у позовній заяві питання про обставини, що мають значення для справи, у формі заяви свідка, а саме:

1. Хто робить публікації в Telegram-каналі, який має назву « ОСОБА_7 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 )?

2. Хто є автором Інформаційного матеріалу (посилання на матеріал https://t.me/AndriyuKK10347?

3. Чим підтверджується інформація про фальсифікацію, про яку наведено відомості в Інформаційному матеріалі?

4. Чим підтверджується інформація про виготовлення кліше печатки ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зазначено в Інформаційному матеріалі?

У підготовчому засіданні 24.03.2023 судом за клопотанням представника позивача проведено огляд електронних доказів.

01.05.2023 від відповідача надійшла відповідь на запитання позивачів, згідно з якою відповідач відповідно до ч. 1 ст. 71 ЦПК України відмовився давати свідчення щодо себе, оскільки це може тягнути юридичну відповідальність.

23.05.2023 від представника позивачів надійшла заява про долучення додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 23 травня 2023 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

15 вересня 2023 року на електронну пошту суду, а 21.09.2023 засобами поштового зв`язку від представника ОСОБА_4 - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича надійшло клопотання про забезпечення доказів (огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2023 року клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Бєлкіна Марка Леонідовича про забезпечення доказів (огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням) у даній справі залишено без задоволення.

У судовому засіданні 09 жовтня 2023 представник позивачів підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представники відповідача заперечували щодо задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Громадська спілка «Українська асоціація футболу» є юридичною особою та зареєстрована 30.09.1996. Керівником Громадської спілки «Українська асоціація футболу» є ОСОБА_4 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в Telegram-каналі, який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було розміщено інформацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 :

«Сьогодні о 10:00 Печерський суд Києва обиратиме міру запобіжного заходу для генсекв УАФ - Юрія Запісоцького. Об 11:00, для голови УАФ - Андрія Павелка. З дуже достеменних джерел маю неймовірну інформацію. Ризикну оприлюднити, побачимо чи справдиться вона сьогодні. Отже, юристи УАФ вигадали цікаву схему. Мовляв, коли ОСОБА_8 підписував папери про завод, офшори, кошти - обов`язки керівника УАФ виконував... ОСОБА_9 . Мета цієї схеми - вивести ОСОБА_6 з-під удару і повісити весь кримінал на Костюченка. Зараз УАФ по суті робить фальсифікацію. Є інфа, що вони зробили нове кліше для печатки. Щоб зробити наказ про відрядження ОСОБА_6 за кордон тим числом, коли він реально був у відрядженні за кордоном і тоді його обов`язки виконував 1-й віце-президент ОСОБА_10 . Цікаво, а сам ОСОБА_9 в курсі цих схематозів і чи готовий він піти за грати? Так це чи ні, можемо дізнатися вже сьогодні, починаючи від 11:00. @AndriyuKK».

Згідно з висновком № 15131 за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуальної) експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_14 , зробленого ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» у тексті, поширеному в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за покликанням: ІНФОРМАЦІЯ_1 « ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вони зробили нове кліше для печатки, щоб зробити наказ про відрядження ОСОБА_6 за кордон тим числом, коли він реально був у відрядженні за кордоном і тоді його обов`язки виконував 1-й віце-президент ІНФОРМАЦІЯ_3 », міститься інформація негативного характеру щодо діяльності президента громадської спілки «Українська асоціація футболу» ОСОБА_4 , викладена у формі фактичних тверджень.

Застосовані норми права та мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності і честі та на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі і своєї ділової репутації.

Статтею 275 ЦК України визначено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

У пунктах 12, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України. У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

Телеграм (Telegram) - це багатоплатформовий клауд-месенджер з функціями VoIP для смартфонів, планшетів та персональних комп`ютерів, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів. Також він має функції відео- і аудіодзвінків, організації відеконференцій у групах і каналах.

Чинне законодавство не містить таких понять, як «месенджер» чи «телеграм-канал».

Для користування месенджером «Telegram» особа повинна завантажити застосунок. При цьому в процесі завантаження необхідним є доступ до мережі Інтернет, а для реєстрації у месенджері необхідно вказувати мобільний номер телефону.

Однією з функцій месенджеру «Telegram» є створення телеграм-каналу, на якому власник телеграм-каналу та/або адміністратор, якому власником надано відповідні права на керування каналом, мають можливість розміщувати та видаляти інформацію, відео, фото тощо.

Отже, технічна можливість розміщення інформації на телеграм-каналі «АНДРІЮК ONLINE» є у його власника та/або адміністратора; у свою чергу, підписники каналу позбавлені технічної можливості розміщувати інформацію на відповідному телеграм-каналі.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (частина перша статті 50 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зазначено, що: належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Позивачами висловлюється позиція, що саме відповідач розповсюдив інформацію на Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яку позивач вважає недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію.

Представник позивачів у відповіді на відзив, вказує, що відповідач розмістив в Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » фотографію власного посвідчення, однак доказів того, що таке посвідчення розміщене саме ОСОБА_5 матеріали справи не містять.

Представник позивачів зазначає, що відповідач є власником сторінок в соціальних мережах TWITTER та FACEBOOK, які активно ведуться декілька років та на яких розміщено посилання на Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », однак дана обставина сприймається судом критично, оскільки не доводить того, що користування відповідачем соціальними мережами та розміщення на них посилань вказує на належність певного Telegram-каналу конкретній особі, в даному випадку відповідачу.

Відповідач, своєю чергою заперечує, що він є власником або адміністратором Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Жодних доказів того, що саме відповідач є власником або адміністраторомTelegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » матеріали справи не містять.

Слід зауважити, що з клопотанням про призначення у справі судової експертизи для проведення комп`ютерно-технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів для встановлення власників аккаунтів, розміщених на ресурсах-посиланнях із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) позивачі не зверталися.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 201/12324/20.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Таким чином, суд, з огляду на встановлені обставини у справі з урахуванням правових позицій Верховного Суду, приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає, оскільки відповідач у справі не є належним.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Громадської спілки «Українська асоціація футболу», ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Громадська спілка «Українська асоціація футболу», код ЄДРПОУ 14279566, місцезнаходження: м. Київ, пров. Лабораторний, 7-а.

Позивач - ОСОБА_4 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , код РНОКПП: невідомо, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 19.10.2023.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак