Ухвала

від 13.10.2023 по справі 755/12106/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12106/23

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"13" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та його учасників - потерпілих ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2021 року за № 12021100030002216 за обвинуваченням ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу (далі КК) України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , кожного з них окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, установив:

І. Суть питань, що вирішуються ухвалою

У провадження суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні з огляду на, що, у ньому, було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст. 314-316 Кримінальним процесуальним кодексом (далі КПК) України.

Також, потерпілою ОСОБА_20 подано цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а стороною захисту порушено питання про об`єднання кримінальних проваджень внесених до ЄРДР 21 серпня 2021 року за № 12021100030002216 (судове провадження № 755/12106/23) та 21 вересня 2021 року за № 12021100040002710 (судове провадження № 755/11942/23), у порядку ст. 217, 334 КПК, на базі справи № 755/11942/23.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

Учасники кримінального провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Вказали, що цивільний позов, як такий, що відповідає вимогам ЦПК та КПК, підлягає прийняття до розгляду. Самі кримінальні провадження слушним є об`єднати в єдине, згідно ч. 2 ст. 334 КПК України.

ІІІ. Правове регулювання питання проведення підготовчого провадження

З правової природи та мети підготовчого судового провадження, яке є першою стадією судового провадження і завданням якого є з`ясування можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, а також вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Положення ст. 314, 315 КПК України, які регулюють порядок проведення підготовчого судового засідання, не передбачають дослідження та оцінку доказів, які стосуються винуватості або невинуватості обвинуваченого.

Зокрема, відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.

ІV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження зауважує наступне, в силу виниклих перед ним питань у ході підготовчого судового провадження:

(і) щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта

Дане кримінальне провадження, відповідно до ст. 32, 615 КПК, підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, позаяк

(а) відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (див. постанову Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к);

(б) згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Тож суд враховує, що визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора;

(в) суд позбавлений можливості перевірити правильність кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов.

Тим паче, що відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України судом не встановлено.

Таким чином, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК.

За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, Суд, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України, вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

(іі) вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України.

В цій справі судом проведено підготовку до судового розгляду у ході якої, відповідно до ст. 315 КПК України, вирішено питання визначені п. 1-5 ч. 2 вказаної статті зазначеного Кодексу.

Так, у підготовчому судовому засіданні, згідно положень ч. 2 ст. 318, п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Встановлено, що цивільний позов потерпілої відповідає вимогам ЦПК та КПК України, позаяк, відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Водночас, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 125 КПК).

ЦПК містить ряд вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК, але вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 125 КПК).

Тобто, вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, перетину предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Правові наслідки недотримання вказаних вимог, передбачені ст. 187 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених ст. 129 КПК, адже надмірний формалізм до форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні порушує право особи, що постраждала від злочину, на доступ до правосуддя.

При цьому Суд враховує, що відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих у наслідок вчинення злочину, позивачі звільняються від сплати судового збору.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з п. 6 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Тим самим, у розрізі позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Слушним є такий підхід і у світлі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 187/291/17 щодо того, що при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у ст. 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, ст. 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у разі сплати цивільним позивачем такого збору та за умови задоволення його позову в повній мірі Суд у розрізі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 187/291/17 буду позбавлений змоги стягнути з відповідача (обвинуваченого) такий судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому і даний факт указує на слушність позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к про те, що цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань, адже саме такий підхід сприятиме не допущенню ситуацій при яких позивач сплатить збір, позов буду задоволено, однак стягнути його з відповідача змоги не матиме, що в свою чергу уже порушуватиме права такого позивача.

За таких обставин, форма та зміст позовної заяви дає підстави для її прийняття та розгляду у межах цього кримінального провадження.

Серед іншого, визначено, що зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 КПК України, відсутні.

(ііі) інші питання

а. про об`єднання проваджень

Верховний Суд в ухвалі від 11 липня 2019 року у провадженні № 51-2031впс19 указав, що положеннями ст. 334 КПК унормовано питання об`єднання в одне матеріалів кримінального провадження, які перебувають на розгляді одного суду.

Також, з цього ж судового рішення ВС, у наведеному провадженні, витікає, що об`єднання кримінальних проваджень, що перебувають на розгляді різних судів взагалі виходить за межі ст. 334 КПК.

У цій ситуації, вказані у п. І цієї ухвали провадження перебувають на розгляду одного суду, а тому сам порядок звернення унормований ст. 334 КПК дотриманий, через що Суд, визначаючись власне з самою доречністю вирішення питання про об`єднання проваджень, ураховує таке.

Відповідно до ст. 334 КПК матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 цього Кодексу.

У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Згідно положень ч. 1 ст. 217 КПК у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР 21 вересня 2021 року за № 12021100040002710 стосується обвинувачення ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України (судове провадження № 755/11942/23).

Отже, як установлено, у цій ситуації, у кожному з вказаних кримінальних проваджень обвинуваченими є ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , однак, у цих справах виконання норм ч. 2 ст. 334 КПК щодо передачі кримінальному провадження внесеного до ЄРДР за № 12021100040002710 складу суду, що здійснює первинне провадження (те, яке надійшло до суду першим за датою), для вирішення питання про їх об`єднання, не забезпечено, а тому Суд вважає за необхідне направити справу № 755/12106/23 для вирішення питання про об`єднання зі справою № 755/11942/23 на виконання вимог ч. 2 ст. 334 КПК.

б. питання участі перекладача на етапі судового розгляду

Це питання підлягає урегулюванню після вирішення по суті попередньо питання вказаного в блоці а) підпункту (ііі) інші питання п. ІV цієї ухвали, позаяк від його вирішення залежить у т.ч. кінцевий склад учасників в справі, який також може мати вплив на його (питання) урегулювання.

в. звернення ОСОБА_22

ОСОБА_22 у клопотанні про повернення грошових коштів від 11 жовтня 2023 року покликається в т.ч. на їх безпідставне вилучення у ході обшуку 01 лютого 2023 року.

Водночас, вказані грошові кошти, згідно постанови слідчого від 01 лютого 2023 року визнані речовим доказом.

Згідно ст. 374 КПК рішення щодо речових доказів і документів викладається у вироку.

Спір про належність речей, що підлягають поверненню, у порядку ч. 12 ст. 100 КПК, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Отже, на переконання суду, це питання підлягаю врегулюванню при вирішення питання про долю речових доказів, котре, в силу ч. 3 ст. 314, 315 КПК, не підлягає урегулюванню під час підготовчого провадження.

При цьому, дійсно положення ч. 2 ст. 303 КПК вказують на те, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Водночас, обмеживши сторони у праві права на оскарження певних рішень слідчого, а саме тих, які не вказані у ч. 1 ст. 303 КПК, під час досудового розслідування, законодавець передбачив інший механізм висловлення незгоди з ними, а саме за приписами ч. 2 ст. 303 КПК.

Це звернення подано у формі клопотання про повернення майна, з посиланням на ст. 170, 171 КПК, а не у спосіб подання скарги на рішення слідчого у порядку ч. 2 ст. 303 КПК.

Отже, Суд вважає, що отримавши таке клопотання, ураховуючи викладені у ньому мотиви та його характер, має розглянути його під час підготовчого провадження або під час судового розгляду, залежно від характеру поставленого питання, і прийняти вмотивоване рішення, оскільки ВС вже неодноразово зазначав, що суд, який розглядає обвинувачення по суті, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини для вирішення питань, важливих для виконання його завдань та урегульовувати їх в залежності від суті під час підготовчого провадження або під час судового розгляду (див. постанову ККС від 6 червня 2023 року у справі № 489/6721/21).

А тому, на переконання суду, це звернення, ураховуючи викладені у ньому мотиви та його характер,підлягає розгляду по суті на відповідній стадії судового розгляду.

V. Висновок

Отже, підготовка до судового розгляду є завершеною, а тому Суд, у порядку ч. 1 ст. 316 КПК України, постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

З цих підстав Суд, керуючись ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, постановив:

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2021 року за № 12021100030002216.

Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_20 до ОСОБА_14 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Роз`яснити цивільному відповідачу, що він має право подати суду письмові заперечення/відзив проти цивільного позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх, або визнати позов повністю чи частково.

Копію позовної заяви вручити цивільному відповідачу.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2021 року за № 12021100030002216 (судове провадження № 755/12106/23) направити до Дніпровського районного суду м. Києва (суддя ОСОБА_23 ) для вирішення питання про його об`єднання з кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР 21 вересня 2021 року за № 12021100040002710 за обвинуваченням ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України (судове провадження № 755/11942/23).

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:45 год. 18 жовтня 2023 року.

С у д д я ОСОБА_1