Рішення

від 18.10.2023 по справі 160/20792/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року Справа № 160/20792/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо неповідомлення та невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму як реабілітованій особі з лютого 2020 року по 31.05.2023 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.02.2020 року №269, яким був затверджений Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.11.2021 року №1187, яким затверджено новий Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу у розмірі прожиткового мінімуму як реабілітованій особі з лютого 2020 року по 31.12.2022 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.02.2020 року №269, яким був затверджений Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам;

- зобов`язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу у розмірі прожиткового мінімуму як реабілітованій особі з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.11.2021 року №1187, яким затверджено новий Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач допомогу реабілітованим особам жертвам комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років за період з лютого 2020 року по 31.05.2023 року та з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року не отримувала, в свою чергу вказана допомога їй також не була призначена. Позивач наголошує, що листом за №М-34/1 від 04.03.2020 року позивачу зазначено, що вона не має статусу жертви нацистських переслідувань, а листом за №М-43/0-1/09-23 від 12.06.2023 року позивачу повідомлено про призначення вказаної допомоги, проте нічого не повідомлено про непризначення вказаної допомоги з лютого 2023 року. У зв`язку з чим позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

06.09.2023 року Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що позивачу посвідчення реабілітованої особи видано 22.05.2023 року та на виконання норм Порядку надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1187 від 13.11.2021 року, надано Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради звіт про кількість реабілітованих осіб, серед яких є, зокрема, позивач. У зв`язку з чим відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

12.09.2023 року Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що позивачу посвідчення реабілітованої особи видано 22.05.2023 року та розпорядженням міського голови про виплату щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам №1-14/6-р від 14.06.2023 року позивачу призначено допомогу реабілітованій особі. У зв`язку з чим відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.09.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій, додатково до заявлених в позовній заяві позовних вимог просить стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати по місту Дніпро, помноженої на 39.

13.09.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.

20.09.2023 року Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування вказаних пояснень відповідач-1 зазначив, що позивач жодним чином не обґрунтовує заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, в свою чергу, при вирішенні вказаної категорії справ обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

21.09.2023 року Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування вказаних пояснень відповідач-2 зазначив, що позивач жодним чином не обґрунтовує заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, в свою чергу, при вирішенні вказаної категорії справ обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

28.09.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поясненнями, в яких зазначила, що моральна шкода позивачем обчислена, виходячи з розрахунку однієї середньомісячної заробітної плати по місту Дніпро, помноженої на 39 місяців не виплати позивачу допомоги реабілітованій особі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є реабілітованою особою відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.05.2023 року, видане Правобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

14.06.2023 року розпорядженням голови Дніпровської міської ради №1-14/6-р призначено проведення, починаючи з червня 2023 року, виплату щомісячної матеріальної допомоги реабілітованій особі - ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із невиплатою виплату щомісячної матеріальної допомоги реабілітованій особі починаючи з лютого 2020 року по 31.05.2023 року, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» метою цього Закону є відновлення історичної справедливості, встановлення порядку реабілітації репресованих осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, відновлення їхніх політичних, соціальних, економічних та інших прав, визначення порядку відшкодування шкоди, завданої таким особам унаслідок репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів.

Згідно статті 1-2 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» реабілітованими визнаються особи:

1) які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;

2) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії у формах, визначенихстаттею 2цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;

3) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;

4) які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під вартою і яким було пред`явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченимипунктами 6-14, за діяння, передбаченіпунктами 15-22статті 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;

5) стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначенихстаттею 2цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.

28.02.2020 року рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради №269 затверджено Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам (далі Порядок №269).

Відповідно до п.1.1-1.4 Порядку №269 порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам (далі Порядок) визначає умови використання коштів міського бюджету для надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам, визначеним у статті 12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 1991 років» (далі реабілітовані особи).

Щомісячна матеріальна допомога (далі допомога) виплачується у грошовій формі реабілітованим особам, визначеним відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 1991 років» (далі Закон), через Дніпропетровську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта» за місцем їх реєстрації (далі місце реєстрації) або перераховується на особистий рахунок реабілітованої особи, відкритий у відділенні банку.

Підставою для призначення та виплати допомоги є посвідчення встановленого зразка, що видано відповідно до Закону.

Допомога надається відповідно до Комплексної програми соціального захисту мешканців міста Дніпра на 2017 2021 рр., затвердженої рішенням міської ради від 15.02.2017 № 17/18 (із змінами), в межах коштів, передбачених на зазначені цілі у міському бюджеті на відповідний рік.

Розпорядником коштів є департамент соціальної політики Дніпровської міської ради (далі Департамент).

Персональні дані осіб, отримані у зв`язку з реалізацією Порядку, збираються, обробляються та використовуються відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Згідно п.2.1 Порядку №269 приймання заяв та необхідного пакета документів від реабілітованої особи здійснюється в органах соціального захисту населення (Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, далі Управління) за місцем реєстрації у місті Дніпрі.

На підставі інформації, отриманої від Управління, Департамент готує проєкт розпорядження міського голови про надання допомоги.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1187 від 23.11.2021 року визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 28.02.2020 № 269 «Про затвердження Порядку надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам» та затверджено Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам (далі Порядок №1187).

Відповідно до п.1.1-1.4 Порядку №1187 порядок надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам (далі Порядок) визначає умови використання коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади для надання щомісячної матеріальної допомоги реабілітованим особам, визначеним у статті 12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 19171991 років» (далі реабілітовані особи).

Щомісячна матеріальна допомога (далі допомога) виплачується у грошовій формі реабілітованим особам, визначеним відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 19171991 років» (далі Закон), через Дніпропетровську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта» за місцем їх реєстрації (далі місце реєстрації) або перераховується на особистий рахунок реабілітованої особи, відкритий у відділенні банку.

Підставою для призначення та виплати допомоги є посвідчення встановленого зразка, що видано відповідно до Закону.

Допомога надається відповідно до Комплексної програми соціального захисту мешканців міста Дніпра на 20222026 рр., затвердженої рішенням міської ради від 23.06.2021 № 19/8 (із змінами), в межах коштів, передбачених на зазначені цілі у бюджеті Дніпровської міської територіальної громади на відповідний рік. Розпорядником коштів є департамент соціальної політики Дніпровської міської ради (далі Департамент).

Персональні дані осіб, отримані у зв`язку з реалізацією Порядку, збираються, обробляються та використовуються відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Згідно п.2.1 Порядку №1187 приймання заяв та необхідного пакета документів від реабілітованої особи здійснюється в органах соціального захисту населення (Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, далі Управління) за місцем реєстрації у місті Дніпрі.

На підставі інформації, отриманої від Управління, Департамент готує проєкт розпорядження міського голови про надання допомоги.

Суд зазначає, що Порядком №269 та №1187 передбачено, що підставою для призначення допомоги реабілітованій особі є посвідчення встановленого зразка, що видано відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», а передумовою є подання такою особою заяви та необхідного пакета документів від реабілітованої особи.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви та необхідного пакета документів для призначення допомоги реабілітованій особі в період з 01.02.2020 року по 31.05.2023 року. Крім цього суд звертає увагу, що позивачем отримано посвідчення встановленого зразка, що видано відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», 22.05.2023 року. Таким чином у позивача виникла підстава для отримання допомоги реабілітованій особі 22.05.2023 року, а отже у відповідачів були відсутні підстави для призначення та виплати позивачу допомоги реабілітованій особі в період з 01.02.2020 року по 31.05.2023 року.

Отже суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 Цивільного кодексу Українивизначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (далі - постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як стверджує позивач, їй завдано моральної шкоди протиправною бездіяльністю відповідачів, яку позивач розцінює у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати по місту Дніпро, помноженої на 39.

З огляду на відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльністю відповідачів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський