Рішення

від 18.10.2023 по справі 280/6569/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 жовтня 2023 року Справа № 280/6569/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НГПП» (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 7, ЄДРПОУ 38416103), представник адвокат Загорський Денис Дмитрович (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 7) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Україна, 69107, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НГПП» (далі позивач), представник адвокат Загорський Денис Дмитрович, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 04 серпня 2023 року № 00028610709 на суму 159 917,69 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 04 серпня 2023 року № 00028620709 на суму 1020 грн.;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07 червня 2023 року № 923-П про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами фактичної перевірки на газовій АЗС, що належить позивачу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7, інспекторами ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт про результати фактичної перевірки № 2074/08/01/09/38416103 від 19.06.2023 за змістом якого виявлено порушення: відсутність змінних звітів за формою № 14-ГС, в яких ведеться кількісний облік руху скрапленого газу на АГЗС; не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій, з застосуванням спеціальних платіжних засобів, на загальну суму 3040,69 грн. Незважаючи на заперечення позивача, відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення форми «С» від 04.08.2023 № 00028610709 на суму 159917,69 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону про РРО; податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.08.2023 № 00028620709 на суму 1020 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України. Позивач вважає протиправними як зазначені вище ППР, так і наказ ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.06.2023 № 923-П про проведення фактичної перевірки у звязку із чим звернувся з позовом до суду. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

25 вересня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Запорізькій області на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на виконання листа ДПС України від 23.05.2023 з метою виконання функцій контролю та здійсненню заходів із запобігання і виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, фахівцями підрозділу ГУ ДПС у Запорізькій області проведено аналіз отриманої податкової інформації та доповідною запискою від 06.06.2023 №1841вн повідомлено керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки АГЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32, де здійснює діяльність позивач - а саме пп.80.2.2 і пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. За результатами проведеної перевірки складено та зареєстровано акт фактичної перевірки від 19.06.2023 за №2074/08/01/09/38416103, яким встановлено наступне. Згідно Х-балансу платіжного терміналу № 50708437, який використовується на АГЗС, станом на 15:07 год. 08.06.2023 через даний платіжний термінал проведені безготівкові розрахунки на суму 3 040,69 грн. Відповідно Х-звіту реєстратора розрахункових операцій (з фіскальним номером 3000340878) станом на 15:12 год. 08.06.2023 інформація про безготівкові розрахунки з продажу скрапленого газу через реєстратор розрахункових операцій з 07:23 год. 08.06.2023 по 15:09 год. 08.06.2023 не проводились та відсутні в фіскальній пам`яті РРО. Факт застосування спеціальних платіжних засобів через який позивач 08.06.2023 отримав 3 040,69 грн. без проведення розрахункових операцій на АГЗС через реєстратор розрахункових операцій свідчить про порушення п. п.1, 2 ст. 3 Закону №265. Під час проведення перевірки матеріально-відповідальною особою позивача знято в резервуарах фактичні залишки скрапленого газу в кількості 0 літрів, про що зазначено в відомості ТМЦ та підписано цією особою і фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області. Відповідно Х-звіту з РРО фіскальний № 3000640878 станом на 08.06.2023 залишки газу (пропан-бутан за кодом УКТЗЕД 2711129700) складають 7 586,47 літрів на суму 156 877,00 грн. Станом на 15 годину 07 хвилин 08.06.2023 в приміщенні АГЗС за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32, відсутні змінні звіти за формою № 14-ГС, в яких ведеться кількісний облік руху скрапленого газу на АГЗС. Факт відсутності звітів свідчать про неведення кількісного обліку руху скрапленого газу на АГЗС, що є порушенням п.12 ст. 3 Закону №265. В ході перевірки оператору АГЗС ОСОБА_1 , як особі, що проводить розрахункові операції, 08.06.2023 вручено лист для надання посадовими особами підприємства документів, пов`язаних з предметом перевірки, та вмотивованих пояснень. Станом на момент закінчення перевірки 16 година 00 хвилин 16 червня 2023 року документи не надані, що є порушенням п.85.2 ст.85 ПК України. Посадові (уповноважені) особи платника для ознайомлення, підписання та отримання матеріалів перевірки не з`явились, про що складено відповідний акт за №619/08/01/09/ НОМЕР_1 від 20.06.2023. Примірник акту фактичної перевірки направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу суб`єкта господарювання. Позивачем до перевірки не надано обґрунтування фактичної нестачі пального та не надано жодного пояснення з цього питання. Фактична відсутність пального в резервуарі при його наявності в фіскальній пам`яті РРО, як товару що знаходиться в резервуарах, свідчить про фактичне вибуття пального без відповідного проведення такої операції через РРО, що є порушенням вимог п.п.1, 2 ст. 3 Закону №265. Позивач не зазначив причини відсутності за місцем реалізації пального (АГЗС) змінних звітів за перевіряємий період, які повинні знаходитись на АГЗС відповідно до вимог Інструкції N 332. Зважаючи, що перевірка розпочата в середині дня (о 15:09 год. 08.06.2023), на АГЗС повинні бути наявні змінні звіти за період з 08.05.2023 до 07.06.2023, включно, а звіт за 08.06.2023 міг бути наданий до підписання акту перевірки. Однак позивач, замість надання документів під час перевірки, зазначив про їх наявність тільки в запереченнях без зазначення об`єктивних причин їх відсутності на АЗС. Ненадання контролюючому органові відповідних документів обліку на місці перевірки призводить до неможливості виявлення факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку. Фахівцями податкового органу дотримано всіх вимог статті 81 ПК України, що надає повне право провести фактичну перевірку. Окрім того, наказ про проведення фактичної перевірки від 07.06.2023 № 924-П реалізований та вичерпав свою дію станом на день прийняття податкових повідомлень-рішень, відповідно, його скасування не може призвести до відновлення порушеного права. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

05 жовтня 2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» надано заяву про стягнення витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НГПП» (код ЄДРПОУ 38416103) (далі - ТОВ «НГПП») зареєстроване як юридична особа 01.11.2012.

Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «НГПП» здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД:

47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний);

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування.

Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Україна, 69118, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 7.

Листом ДПС України від 23.05.2023 № 11639/7/99-00-09-01-01-07 з метою забезпечення належної організації роботи щодо виконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 08.05.2023 про стан дотримання законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів та забезпечення організації роботи щодо боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції та на виконання п. 1.2.5 цього рішення надано ГУ ДПС перелік СГ, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю пальним для проведення фактичних перевірок ДЗС та інших об`єктів роздрібної торгівлі пальним, у тому числі АЗС блочного, контейнерного та модульного типів (відповідно до переліків №5 та №8 рішення), щодо наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним на місце торгівлі, реєстрації РРО, акцизною складу, наявності зареєстрованих рівнемірів та витратомірів - лічильників, дотримання касової дисципліни, оформлення найманих працівників, надання звітності та інших вимог, в тому числі провести контрольні закупки та за результатами перевірок вжити передбачені законодавством заходи щодо застосування санкцій з метою припинення незаконної діяльності таких об`єктів (із обов`язковим залученням до проведення фактичних перевірок фахівців підрозділів аудиту).

Доповідною запискою начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Запорізькій області Зарецької Юлії запропоновано з метою недопущення порушень законодавства та на підставі ст. 19-1, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України організувати спільно з фахівцями відділу фактичних перевірок проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НГПП" (код ЄДРПОУ 38416103) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Іванова, 32, АВТОГАЗЗАПРАВКА щодо здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій: дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами): з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні; в наказі про проведення фактичної перевірки зазначити перевіряємий період з 08.05.2023 по день закінчення фактичної перевірки.

У відповідності до наказу заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.06.2023 № 923-п «Про проведення фактичної перевірки» на підставі ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п. 69.27 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-?І (зі змінами), доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 06.06.2023 №1841вн, прийнято рішення провести фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НГПП" за адресою: м. Запоріжжя, Іванова, 32, АВТОГАЗЗАПРАВКА, з 07.06.2023 тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 08.05.2023 по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.

На підставі вказаного наказу 07.06.2023 фахівцям ГУ ДПС у Запорізькій області видано направлення на проведення перевірки № 1227 та № 1228.

Згідно матеріалів справи під час проведення перевірки 08.06.2023 оператору АЗС ТОВ «НГПП» ОСОБА_1 вручено копію наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.06.2023 № 923-п та запит на надання документів, пред`явлено службові посвідчення перевіряючих осіб і направлення на проведення перевірки № 1227 та № 1228.

За результатам фактичної перевірки ТОВ «НГПП» ГУ ДПС у Запорізькій області 19.06.2023 складено Акт про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері виробництва обігу підакцизних товарів; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні № 2074/08/01/09/38416103 (далі Акт фактичної перевірки).

У відповідності до Акту фактичної перевірки перевіркою встановлено: не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій, і застосуванням спеціальних платіжних засобів, на загальну суму 3040,69 грн., а саме: згідно X-балансу платіжного терміналу №50708437, через даний платіжний термінал станом на 15 годину 07 хвилин 08.06.2023 проведені безготівкові розрахунки у сумі 3040,69 грн. Відповідно до наданого Х-звіту реєстратора розрахункових операцій (з фіскальним номером 3000340878), станом на 15 годину 12 хвилин 08.06.2023 безготівкові розрахунки з продажу скрапленого газу проведені через спеціальний платіжний засіб у сумі 3040,69 грн. не проводились через реєстратор розрахункових операцій та не зазначені в Х-звіті РРО; порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 156877,00 грн. Під час перевірки було знято фактичні залишки скрапленого газу та занесені до відомості ТМЦ, яка підписана матеріально-відповідальною особою. Станом на 15 годину 07 хвилин 08.06.2023 в приміщенні ГАЗС, шо розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32, в якому здійснює діяльність ТОВ «НГПП» (код ЄДРПОУ 38416103) були відсутні змінні звіти за формою № 14-ГС, в якому ведеться кількісний облік руху скрапленого газу на ГАЗС.

Відповідно до «Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2022 №332, на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою № 14-ГС.

Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно: визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок; вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ; роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну; передають по зміні залишок грошових коштів.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою № 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

В ході перевірки оператору газової АЗС ТОВ «НГПП» (код ЄДРПОУ 38416103) ОСОБА_1 08.06.2023 вручено лист для надання посадовими особами підприємства документів та вмотивованих пояснень.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-?І платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

ТОВ «НГПП» (код ЄДРПОУ 38416103) не надано посадовим особам контролюючого органу в повному обсязі всіх документів пов`язаних з проведенням перевірки, а саме: не надано змінні звіти за формою №14-ГС, чим порушено вимоги п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-?І (зі змінами).

Таким чином. за місцем провадження діяльності зі зберігання та реалізації пального ТОВ "НГПП" (код ЄДРПОУ 38416103), на ГАЗС за адресою: Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Іванова. б.32, встановлено порушення: п. 1, п. 2. п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами); п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами). Перевірку закінчено: 16 червня 2023 року о 16 год. 00 хвилин.

Примірник Акту фактичної перевірки направлено на податкову адресу суб`єкта господарювання засобами поштового зв`язку.

11 липня 2023 року позивачем подано відповідачу пояснення-заперечення на Акт перевірки в яких, щодо не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахунків з застосуванням спеціальних платіжних засобів пояснено, що оператор ОСОБА_1 , прийнятий на підприємство з зруйнованої АГЗС у с.Кам`янському під час воєнних дій, при відпуску СВГ з оплатою через термінал фіксував в РРО кількість відпущеного палива, а занесення сумарного розрахункового документа з платіжного термінала заносив в кінці зміни, що відображається в Х-звіті, на що керівник не звернула своєчасно увагу Це дійсно є порушенням процедури, що не приводить до помилок в кількісному обліку руху і в подальшому не буде допускатися. Бухгалтерський облік руху скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (996-14) та відповідно до положення (стандарту бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (20751-99) та зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.11.1999 за № 751-4044. Податковий облік господарських операцій руху СВГ ведеться із чинним законодавством України. Виходячи із приписів вказаних правових норм, СВГ, який поступає на АГЗС для продажу у відповідній кількості заносяться до РРО, який здійснює облік ТМЦ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС ведеться за формою № 14-ГС. Відсутність на момент перевірки змінного звіту не може вказувати на порушення правил обліку СВГ і порушення порядку реєстрації розрахункових операцій. Змінний журнал 14-ГС передбачений для порядку приймання-передавання зміни на АГЗС та оперативному контролю за кількістю СВГ, і не являється обліковим бухгалтерським документом.

Листом від 31.07.2023 № 30735/6/08-01-07-09-13 ГУ ДПС у Запорізькій області повідомлено позивачу про те, що в наданих запереченнях не спростовано висновки акту про результати фактичної перевірки № 2074/08/01/09/ НОМЕР_1 від 19.06.2023, таким чином, висновки зазначеного акту перевірки є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими та залишаються без змін.

04 серпня 2023 року ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 00028610709 згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 159 917,00 грн. (порушення п.1, п. 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО у сфері торгівлі. Громадського харчування та послуг» - проведення розрахункової операції без використання РРО - 3040,69 грн.; порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації 156 877,00 грн.).

Також, 04 серпня 2023 року ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 00028620709 згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання в повному обсязі документів, що відносяться до перевірки у розмірі 1 020 грн.

Податкові повідомлення-рішення направлено позивачу засобами поштового зв`язку.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України,фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки.

Пунктом80.1 статті 80 ПК Українивизначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Дана нормаПКузгоджується з висновками ВС у постанові від 03.11.2022 у справі №320/8042/21.

Відповідно до підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З аналізу підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК Українивбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписівстатті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами19-1.1.1,19-1.1.14,19-1.1.16,19-1.1.17,19-1.1.54 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 320/1864/21, від 03 листопада 2022 року у справі №320/8042/21, від 08 грудня 2022 року у справі №140/2889/21.

Відтак, безпідставним є твердження позивача, що не існувало правових підстав для проведення фактичної перевірки, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення форми «С» від 04.08.2023 № 00028610709 суд зазначає наступне.

Податковим повідомленням-рішенням від 04.08.2023 № 00028610709 ГУ ДПС у Запорізькій області до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 159 917,00 грн., а саме: порушення п.1, п. 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО у сфері торгівлі. Громадського харчування та послуг» - проведення розрахункової операції без використання РРО 3 040,69 грн.; порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації 156877,00 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).

За визначенням наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Згідно Акту перевірки фахівцями податкового органу встановлено факт не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій, і застосуванням спеціальних платіжних засобів, на загальну суму 3040,69 грн., а саме: згідно X-балансу платіжного терміналу №50708437, через даний платіжний термінал станом на 15 годину 07 хвилин 08.06.2023 проведені безготівкові розрахунки у сумі 3040,69 грн. Відповідно до наданого Х-звіту реєстратора розрахункових операцій (з фіскальним номером 3000340878), станом на 15 годину 12 хвилин 08.06.2023 безготівкові розрахунки з продажу скрапленого газу проведені через спеціальний платіжний засіб у сумі 3040,69 грн. не проводились через реєстратор розрахункових операцій та не зазначені в Х-звіті РРО. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: Х-звітами, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями-запереченнями ТОВ «НГПП» від 11.07.2023 № 6 щодо Акта про результати фактичної перевірки.

Відповідальність за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР передбачена п. 1 ст. 17, відповідно до якого:

За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Суд зазначає, що позивачем не спростовано твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.1, п. 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування РРО у сфері торгівлі. Громадського харчування та послуг», не надано жодного доказу на спростування цього твердження. Відтак, наявність такого порушення є доведеною, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій за проведення розрахункової операції без використання РРО в сумі 3040,69 грн. є правомірним.

Щодо наявності порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації суд зазначає наступне.

Наведені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що станом дату проведення перевірки в приміщенні ГАЗС були відсутні змінні звіти за формою № 14-ГС, в яких ведеться кількісний облік руху скрапленого газу на ГАЗС.

Згідно приписів п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на позивача покладено обов`язок здійснювати реалізацію лише облікованих у встановленому законодавством порядку товарів.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2020 у справі №2а-12445/11/2670 сформував такий висновок: фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа реалізує товари, які не обліковані у встановленому порядку, тобто не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХIV).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №996-ХIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 ст.8 Закону №996-ХIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно із ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, в тому числі за місцем їх реалізації, належать первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

При цьому, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону №265/95-ВР.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17, від 30.01.2018 у справі № 810/1148/17, від 07.08.2018 у справі №825/10/17.

Суд враховує, що в Акті фактичної перевірки не встановлено жодних порушень позивачем вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та/або Стандартів бухгалтерського обліку товарів.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності визначено Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002. №332, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за № 331/7652 (далі - Інструкція №332).

Згідно із підпунктом 5.2.2 Інструкції №332, приймання СВГ (скраплений вуглеводневий газ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Пунктом 9 вказаної Інструкції №332 визначено порядок приймання-здавання зміни та складання змінного звіту на АГЗС (АГЗП).

Згідно із п.9.1-9.3 Інструкції №332, на порушення позивачем якого покликається відповідач, на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю скрапленого вуглеводного газу (СВГ), результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС. Пунктом 9.2 передбачено, що під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:

- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;

- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ;

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;

- передають по зміні залишок грошових коштів.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою № 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП) (п.9.3 Інструкції №332).

Пунктом 11 Інструкції визначено, що бухгалтерський облік руху СВГ здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та зареєстрованого Міністерством юстиції 02.11.1999 за № 751/4044.

Отже, нормою п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР зобов`язано суб`єктів господарювання вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, в порядку, встановленому законодавством, а Інструкцією № 332, в свою чергу, встановлено спосіб та порядок здійснення обліку скрапленого газу, який залишається після його реалізації, шляхом позмінного складання касиром (оператором) змінних звітів за формою № 14-ГС зокрема.

При цьому, звіт АЗС за формою №14-ГС не є первинним документом у розумінні Закону №265/95-ВР та в силу положень Інструкції №332 не може бути самостійно використаний для визначення об`єму СВГ та бути підставою для обліковування товарних запасів підприємств, або підтверджувати наявність не облікованого товару за місцем реалізації, оскільки вказаний документ відображає виключно здійснений оперативний контроль за кількісним рухом СВГ, результати якого, поряд з первинними бухгалтерськими документами, сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок, фіскальними звітними чеками використовуються для ведення обліку товарних запасів (бухгалтерського та складського).

Разом з тим, в ході перевірки співробітниками відповідача була встановлена наявність на АГЗС позивача залишків скрапленого газу в обсязі 7586,47 л. До акту фактичної перевірки доданий х-звіт позивача за 08.06.2023 станом на час проведення фактичної перевірки, в якому міститься інформація про залишки товару в обсязі 7586,47 л.

З наведеного вбачається, що позивачем станом на 08.06.2023 належним чином вівся облік товарних запасів, що зафіксовано у реєстраторі розрахункових операцій позивача. Отже, відповідачем не доведений факт реалізації позивачем не облікованих у встановленому законодавством порідку товару.

Відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених ст. 20Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Така позиція висловлена Верховним судом у постанові від 17.05.2023 у справі №640/20727/21 від 31.08.2023 у справі №820/1435/17.

Таким чином, занесення даних щодо фінансово-господарських операцій, що відповідає змісту (формі) змінного звіту за формою №14-ГС, не спростовує факту ведення обліку товару в порядку передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не може розцінюватися як реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

В той же час, єдиним можливим способом перевірки наявності фінансово-господарських операцій є співставлення даних обліку звітів АГЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю газу скрапленого, які надійшли на АГЗС, та кількістю реалізованого газу скрапленого. Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №823/1917/16, від 08.09.2020 у справі №823/990/16, від 14.05.2020 у справі №823/1918/16, від 21.05.2020 у справі №809/597/16.

Це дає підстави вважати, що висновок відповідача про порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР не підтверджений належними доказами, відтак є необґрунтованим.

З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР в сумі 156877,00 грн.

З приводу правомірності податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 04.08.2023 № 00028620709 суд дійшов таких висновків.

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборі платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 85.6 ст. 85 ПК України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Як встановлено судом позивачем під час проведення перевірки не було надано посадовим особам податкового органу змінні звіти за формою № 14-ГС, що стало підставою притягнення позивача до відповідальності.

За матеріалами справи запит податкового органу про надання документів отримано оператором АГЗС ОСОБА_1 08.06.2023. Документи необхідно було надати не пізніше 17:00 год. 16.06.2023.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 16.06.2023 складено Акт № 598/08/01/09/ НОМЕР_1 про ненадання документів, пов`язаних з проведенням фактичної перевірки ТОВ «НГПП» (код ЄДРПОУ 38416103). Вказаним Актом зафіксовано не надання позивачем посадовим особам контролюючого органу змінних звітів за формою № 14-ГС.

Змінні звіти за формою № 14-ГС за період з 08.05.2023 по 16.06.2023 було надіслано відповідачу разом із поясненнями-запереченнями від 11.07.2023 на Акт фактичної перевірки.

Суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що відповідачем у запиті вимагався змінний журнал за формою № 17-НП, а не змінний звіт за формою № 14-ГС, що стало причиною не надання змінних звітів за формою № 14-ГС, оскільки п 85.2 ст. 85 ПК України встановлено обов`язок платника податків після початку перевірки надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За таких обставин, на думку суду, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Враховуючи викладене і часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме - у розмірі 2508,74 грн.

Також, частинами 1 та 2ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимогст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

У матеріалах справи наявні копії: договору № 0808/23 про надання правової допомоги від 08.08.2023, додаткової угоди № 1 від 08.08.2023 до договору № 0808/23 про надання правової допомоги від 08.08.2023, рахункуфактури № 1608/23-4 від 16.08.2023 НА СУМУ 2500,00 грн., акту № 1608/23-4 про надання юридичних послуг від 16.08.2023 на суму 2500,00 грн., платіжної інструкції № 1404_00000/е73d41 67-8704-45е8-9f від 23.08.2023 на суму 2500,00 грн.

Дослідивши надані позивачем (представником позивача) документи щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді, суд вважає, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НГПП» (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 7, ЄДРПОУ 38416103), представник адвокат Загорський Денис Дмитрович (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського , буд. 7) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Україна, 69107, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 04 серпня 2023 року № 00028610709 грн. в частині застосування штрафних санкцій за порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в розмірі156 877,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Україна, 69107, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ: 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НГПП» судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2508,74 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 жовтня 2023 року.

Суддя О.О. Артоуз