Рішення

від 17.10.2023 по справі п/320/1179/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року № П/320/1179/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищедубечанської сільської ради про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищедубечанської сільської ради, в якому позивач просить:

- зобов`язати Вищедубечанську сільську раду розробити та затвердити «Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Вищедубечанскої сільської ради (з додатками)», до затвердження вказаного Положення, керуючись підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі ПК України), встановлювати річну орендну ставку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок рекреаційного призначення;

- зобов`язати Вищедубечанську сільську раду скасувати пункт 3, підпункт 6 пункту 4, пункти 6 та 7 рішення ХХІХ сесії, з мотивів їх невідповідності Законам України;

- зобов`язати Вищедубечанську сільську раду розглянути та укласти додаткову угоду до діючого договору на умовах, викладених у проекті додаткової угоди;

- зобов`язати відповідача направити до контролюючого органу за місцезнаходження земельної ділянки - Вишгродському управлінню Головному Управлінню Державної фіскальної служби у Київській області достовірну інформацію про внесення змін до існуючого договору оренди за типовою формою надання інформації, що затверджена центральним органом виконавчої влади, відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч положенням підпунктів 4.1.2, 4.1.6, 4.1.11 пункту 4.1 статті 4, підпунктами 12.3.5, 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України відповідачем не розроблено та не затверджено «Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Видубечанської сільської ради (з Додатками)», а тому за основу розрахунку орендної ставки може бути прийнята ставка орендної плати за земельні ділянки встановлена «Положенням про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку плати за земельні ділянки» відповідно до Додатку 1 до рішення Вишгородської міської № 12/64 від 14.07.2016. Крім того, стан земельної ділянки, що орендується, на сьогодні значно погіршився, внаслідок кліматичних змін, що є підставою перегляду розміру орендної ставки. Щодо пунктів 6 та 7 оскаржуваного рішення позивач вважає, що їх зміст суперечить пункту 288.1 статті 288, пункту 289.2 статті 289 ПК України. Також, на думку позивача, відповідач надав недостовірну інформацію до Вишогродського управління Головного Управління Державної фіскальної служби у Київській області, оскільки сторони не дійшли згоди щодо розміру річної орендної ставки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 вказану позовну залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання позову не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Між Вишгородською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди від 17.06.2004 за умовами якого орендодавець передає надає, а орендар приймає у строкове платне володіння земельну ділянку загальною площею 0,7219 га, строком на 49 років.

Згідно із пунктом 3 грошова оцінка земельної ділянки становить: 22523,71 грн.

Пунктом 6 договору передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 225,37 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 7 договору).

Відповідно до пункту 9 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами; у інших випадках, передбачених законом.

Згідно із витягу з Державного земельного кадастру від 28.02.2019 вих. № НВ-3214479192019 земельній ділянці, яка є об`єктом договору оренди від 17.06.2004, присвоєно кадастровий номер 3221881600:31:130:0002.

Листом від 20.06.2019 № 719/1769 Вишгородська районна державна адміністрація з посиланням на пункт 4 статті 173 Земельного кодексу України (далі ЗК України) у зв`язку із тим, що орендована земельна ділянка увійшла в межі населеного пункту села Вища Дубечня, запропонувала позивачу розглянути питання щодо внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, шляхом зміни сторони договору на відповідну сільську раду.

Рішенням Вищедубечанської сільської ради від 09.03.2019 № 295-ХХІV затверджено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 32 218 816 00:31:130:0002 площею 0,7219 га під розміщення існуючої бази відпочинку, що належить гр. ОСОБА_1 № 183 від 24.01.2019, виготовлену Головним управлінням Держгеожадастру у Київській області відділом у Вишгородському районі, що складає 389128939,00 грн. Встановлено річну орендну ставку в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складатиме 389128,93 грн. Вирішено внести зміни та доповнення до існуючого договору оренди від 17.06.2004 № 3453.

Вищедубечанська сільська рада, розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 щодо внесення змін та доповнень до договору оренди на земельну ділянку під розміщення існуючої бази відпочинку від 17.06.2004 та зменшення відсоткової ставки з 10% до 3 %, з метою забезпечення податкових надходжень до сільського бюджету та денна договорів оренди у відповідність до діючого законодавства, на виконання статей 274, 288 289 ПК України, статей 12, 83, 148, 173 ЗК України, статей 632, 654, 770 Цивільного кодексу України, статей 14, 30, 32 України «Про оренду землі», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору оренди землі» від 03.03.2004 № 220, рішення Вишедубечанської сільської ради від 12.07.2018 № 226-ХХ-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення нормативної грошової оцінки земель в селі Вища Дубечня Вишгородського району Київської області», керуючись рішенням Вишгородської районної ради від 29.03.2018 № 432-28- VII «Про затвердження, проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці с. Вища Дубечня», 10.12.2019 прийняла рішення № 384-ХХІХ-VII, яким вирішила:

1) Відмовити у зміні відсоткової ставки за оренду земельної ділянки під розміщення існуючої бази відпочинку, кадастровий номер 3221881600:31:130:000.2, площею 0,7219 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , з 10% на 3% від нормативної грошової оцінки від 12.03.2019 № 981, виготовлену Головним, управлінням Держгеокадастру у Київській області відділом у Вишгородському районі.

2) Затвердити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 32 218 81600:31:130:0002 площею 0,7219 га під розміщення існуючої бази, відпочинку, що надана в оренду |гр. ОСОБА_2 № 983 від 12.03.2019, виготовлену Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області відділом у Вишгородському районі, що складає 648548,23 грн.

3) Встановити річну орендну ставку в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складатиме 64854,82 грн.

4) Внести зміни та доповнення до існуючого договору оренди від 17.06.2004 № 3453 під розміщення існуючої бази відпочинку, кадастровий номер 3221881600:31:130:0002 площею 0,7219 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який посвідчений Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу:

- пункт 3 зазначеного договору викласти в такій редакції: «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7219 га, кадастровий номер 3221881600:31:130:0002»;

- пункт 3 зазначеного договору викласти в такій редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 648548,23 грн»;

- пункт 6 зазначеного договору викласти у такій редакції: «орендна плата вноситься орендарем, у грошовій формі в розмірі 10% грошової оцінки, що складатиме 64854,82 грн (шістдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят чотири гривні вісімдесят дві копійки) в рік».

5) Встановити, що за наступні роки, починаючи з 2020 року, орендна плата справляється з урахуванням індексації та нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановленої Вищедубечанською сільською радою в порядку визначеному законодавством.

6) Рекомендувати гр. ОСОБА_1 щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної/грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

7) Після виготовлення нової нормативної грошової оцінки населеного пункту с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області (кожні наступні 5-7 років), зобов`язати гр. ОСОБА_1 автоматично: перераховувати розмір орендної плати та сплачувати належні платежі без внесення змін та доповнень до існуючого договору оренди на земельну ділянку.

8) Здійснити благоустрій земельної ділянки та прилеглої території.

9) Попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням - тягне за собою припинення права користування земельною ділянкою відповідно до статей 141, 143 ЗК України.

10) Вищедубечанському сільському голові ОСОБА_3 укласти відповідні правочини та підписати відповідні документи на виконання цього рішення.

11) У разі ігнорування гр. ОСОБА_1 на протязі 2-х (двох) місяців виконання вказаного, рішення» звернутись до правоохоронних органів.

12) Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань будівництва, благоустрою, земельних відносин та екології.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням Вищедубечанської сільської ради, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходить з такого.

Щодо зобов`язання відповідача розробити та затвердити «Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Вищедубечанскої сільської ради (з додатками)» та до затвердження вказаного Положення, керуючись підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі ПК України), встановлювати річну орендну ставку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок рекреаційного призначення;

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 8.1. статті 8 ПК України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).

У відповідності до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 12.4.1 пункту 12.4. статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів віднесено встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 284.1 статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Вказаними положеннями на відповідача покладено обов`язок щодо встановлення місцевих податків в межах ставок та прийняття відповідних рішень.

У матеріалах справи відсутні докази прийняття Вищедубечанською сільською радою рішення щодо порядку встановлення та обчислення розмірів орендної плати за земельні ділянки, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та задоволення позову в цій частині.

Водночас абзацом 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Відповідно до підпунктів 288.5.1 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, визначаючи ставку орендної плати, орган місцевого самоврядування має враховувати мінімальний та максимальний розмір орендної плати, встановлений статтею 288 ПК України, а тому доводи позивача щодо необхідності передбачення річної орендну ставки в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок рекреаційного призначення підлягають відхиленню.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню в частині зобов`язання відповідача розробити та затвердити Положення щодо встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Вищедубечанскої сільської ради.

Щодо вимог про скасування оскаржуваного рішення в частині встановлення річної орендної ставки в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення відповідних змін у договір.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України «Про оцінку земель» визначає нормативну грошову оцінку земельних ділянок як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Статтею 20 вказаного Закону встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

На виконання вказаних положень законодавства Вищедубечанською сільською радою затверджено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 32 218 81600:31:130:0002 площею 0,7219 га під розміщення існуючої бази, відпочинку, що надана в оренду гр. ОСОБА_2 № 983 від 12.03.2019, що складає 648548,23 грн.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України врегульовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Як вже зазначено, що відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, нормативно грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати, а тому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Внаслідок встановлення розміру нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Вища Дубечня, підлягає зміні розмір орендної плати за користування землею на території вказаного населеного пункту, а тому позовна вимога про зобов`язання позивача скасувати оскаржуване рішення в частині встановлення річної орендної ставки в розмірі 10 % не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання позивача скасувати оскаржуване рішення в частині рекомендування позивачу щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної/грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством та зобов`язання позивача після виготовлення нової нормативної грошової оцінки населеного пункту с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області (кожні наступні 5-7 років) автоматично перераховувати розмір орендної плати та сплачувати належні платежі без внесення змін та доповнень до існуючого договору оренди на земельну ділянку.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 7 договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, тобто передбачає лише обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції, що не є тотожним індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки або під час внесення відповідних змін до вже діючого договору оренди за згодою сторін такого договору. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Разом з цим, у договорі оренди від 17.06.2004 відсутні умови щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

Оскільки сторонами не внесено зміни у договір та не укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, суд вважає протиправним оскаржуване рішення в частині рекомендації позивачу щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством та зобов`язання позивача автоматично перераховувати розмір орендної плати та сплачувати належні платежі без внесення змін та доповнень до існуючого договору оренди на земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Приймаючи до уваги вище викладене, суд з метою належного захисту прав позивача, вважає за доцільне скасувати пункти 6 та 7 оскаржуваного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Вищедубечанську сільську раду розглянути та укласти додаткову угоду до діючого договору на умовах, викладених у проекті додаткової угоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Пунктом 23 договору оренди від 17 червня 2004 року сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що 02.07.2019 ним направлено до Вищедубечанської сільської ради з пропозицією укласти додаткову угоду до діючого договору та 22.10.2019 повторно направлено вказану пропозицію.

Частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем Вищедубечанській сільській раді тексу додаткової угоди, долученої до позовної заяви, позовні вимоги про зобов`язання відповідача розглянути та укласти додаткову угоду до діючого договору на умовах, викладених у проекті додаткової угоди не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача направити до контролюючого органу за місцезнаходження земельної ділянки - Вишгородському управлінню Головному Управлінню Державної фіскальної служби у Київській області достовірну інформацію про внесення змін до існуючого договору оренди за типовою формою надання інформації, що затверджена центральним органом виконавчої влади, відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Оскільки як вже встановлено судом сторонами не внесено зміни у договір та не укладено додаткової угоди до договору оренди у відповідача відсутні підстави для направлення інформації про внесення змін до існуючого договору оренди за типовою формою надання інформації.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,00 грн згідно із квитанцією від 10.02.2020 № 47710867 та 2522,40 грн згідно із квитанцією від 24.02.2020 № 48017709.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вищедубечанської сільської ради.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Вищедубечанську сільську раду розробити та затвердити Положення про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Вищедубечанскої сільської ради.

Визнати протиправним та скасувати пункти 6 та 7 рішення Вищедубечанської сільської ради «Про відмову в зменшенні відсоткові ставки за оренду землі та затвердження нормативної грошової оцінки» від 10.12.2019 №384-ХХІХ-VII

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вищедубечанської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04359519; місцезнаходження: 07344, Київська обл., Вишгородський р-н, село Вища Дубечня, вул. Соборна, 22).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.