Ухвала

від 18.10.2023 по справі 320/36447/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід (самовідвід) судді

18 жовтня 2023 року м.Київ320/36447/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяву про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 з позовом по Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Кисві від 04.10.2023 № 284-дс;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПІС у м. Києві від 04.10.2023 № 286-дс;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 04.10.2023 № 1561-0;

поновити ОСОБА_2 на державній службі та посаді головного державного інспектора відділу перевірок сумнівних фінансових операцій управління запобігання фінансовим операціям, пов?язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у м. Києві;

стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

16.10.2023 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Головенко О.Д. головуючим суддею для розгляду адміністративної справи № 320/36447/23.

18.10.2023 суддя Головенко О.Д. подав заяву про самовідвід у справі № 320/36447/23. В обґрунтування вказаної заяви суддя зазначив про те, що позовна заява підписана представником адвокатом Кротюком О.В., який був представником судді Головенко О.Д. у судах.

Вказані обставини можуть призвести до виникнення в учасників справи сумнівів в об`єктивності та неупередженості складу суду під час розгляду даної справи.

Зважаючи на викладене, на переконання судді Головенка О.Д., я не можу брати участь у розгляді даної справи, оскільки вказані обставини в подальшому можуть призвести до ускладнення розгляду справи та вирішення спору по суті, так як повне, всебічне та ґрунтовне з`ясування обставин справи, можливе лише за умови взаємної довіри та поваги при комунікації між судом та учасниками справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у ст. 36 - 38 КАС України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Частиною 1 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також «ЄСПЛ») є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» («Piersac vs Belgium») ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De Cubber v. Belgium»).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo Algar v. Spain»).

Такі саме висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України».

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Приписами п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, з метою забезпечення повного, об`єктивного, неупередженого розгляду і вирішення справи № 320/367447/23 за позовом ОСОБА_1 з позовом по Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку та з метою недопущення у будь-кого сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості судді Головенка О.Д. під час розгляду справи № 320/36447/23, суд дійшов висновку, що заява судді про самовідвід є вмотивованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді Головенка О.Д., - задовольнити.

Матеріали адміністративної справи № 320/36447/23 за позовом ОСОБА_1 з позовом по Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, - передати для визначення іншого складу суду Київського окружного адміністративного суду згідно з вимогами ст. 31 та 18 КАС України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Головенко О.Д.