Постанова

від 19.10.2023 по справі 300/1819/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1819/20 пров. № А/857/9493/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Біньковською Н.В. за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Дороги Прикарпаття до Державної аудиторської служби України (за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Карпат-Буд) про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року Державне підприємство Дороги Прикарпаття (далі - ДП Дороги Прикарпаття, Підприємство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба, відповідач) (за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Карпат-Буд (далі - ТзОВ Карпат-Буд, третя особа)), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-001757-b від 13.07.2020, яка проведена ДП Дороги Прикарпаття.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Держаудитслужба України подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ДП Дороги Прикарпаття у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що що тендерна документація повинна містити кінцевий строк подання тендерної пропозиції у вигляді календарної дати, однак як встановлено із змісту тендерної документації позивача (пункт 1 розділу Подання та розкриття тендерної пропозиції), яка розміщена в електронній системі закупівель, кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначений в оголошенні про проведення процедури закупівлі, що свідчить про порушення п.13 ч.2 ст.22 Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015 (тут і надалі далі Закон №922, в редакції від 08.02.2020, чинній на дату оприлюднення проведення торгів 16.03.2020, а також в редакції від 17.03.2020 на дату формування оспорюваного висновку), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Зазначає, що тендерна пропозиція ТзОВ Карпат-Буд містить акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 (форма №КБ-2в) за договором №414 від 28.11.2019, в якому відсутня сторінка за номером 2 з переліком основних виконаних робіт, які б свідчили про виконання такого аналогічного договору, тобто надано документ не у повному обсязі. Звертає увагу, що всупереч вимог абз.2 п.1 ч.1 ст.30 Закону №922, позивачем не відхилено та допущено до аукціону тендерну пропозицію ТзОВ Карпат-Буд, що свідчить про вибіркове застосування положень тендерної документації під час оцінки тендерних пропозицій. Також наголошує на тому, що позивачем у формі повідомлення про внесення змін до договору не відображено інформацію про суму договору після внесення змін та кількості товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін, чим порушено вимоги п.2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №490 від 22.03.2016 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель (далі - Наказ №490).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ДП Дороги Прикарпаття у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що за результатами відкритих торгів на закупівлю Експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення Рогатинського та Галицького районів Івано-Франківської області (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вимірювання поверхонь), між ДП Дороги Прикарпаття (замовник) та ТзОВ Карпат-Буд (генпідрядник) 05.06.2020 було укладено договір №103, відповідно до пункту 1.1 якого, генпідрядник у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення Рогатинського та Галицького районів Івано-Франківської області згідно технічного завдання, викладеного в тендерній документації, а Замовник в обумовлений термін зобов`язується прийняти надані згідно договором та чинним законодавством України належним чином послуги після фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі за? на? його рахунок.

Відповідно до наказу Держаудитслужби №162 від 22.06.2020 було розпочато моніторинг процедури закупівлі ДП Дороги Прикарпаття.

За результатами проведеного моніторингу, підставою якого були виявлені органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, відповідачем було сформовано оспорюваний висновок, який був оприлюднений 13.07.2020.

За змістом вказаного висновку, за результатами проведеного моніторингу відповідачем виявлено порушення п.13 ч.2 ст.22 Закону №922, суть якого полягаєв тому, що замовником у п.1 розділу Подання та розкриття тендерної пропозиції тендерної документації не зазначено кінцевого строку подання тендерних пропозицій, абз.2 п.1 ч.1ст.30 Закону №922, в порушення ДП Дороги Прикарпаття не відхилило тендерну пропозицію ТзОВ Карпат-Буд, хоча на підтвердження інформації згідно з додатком 3 Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за 2015-2019 тендерна пропозиція ТзОВ Карпат-Буд містить акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 (форма №КБ-2в) по договору №414 від 28.11.2019, в якому відсутня сторінка за номером 2 з переліком основних виконаних робіт, п.2Наказу №490, суть якого полягаєв тому, що позивачем, як замовником у формі повідомлення про внесення змін до договору, не відображено інформацію про суму договору після внесення до нього змін.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.2,5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII від 26.01.1993 (тут і надалі Закон №2939, в редакції від 27.01.2018, чинній на дату оприлюднення проведення торгів 16.03.2020 та дату формування оспорюваного висновку 17.03.2020), Держаудитслужба зобов`язала Підприємство здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України (далі - ГК України, ЦК України) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

У межах встановленого строку, позивачем подано заперечення на висновок №01-05/823 від 17.03.2020, в якому позивач висловив свої доводи та аргументи щодо необгрунтованості оспорюваного висновку та вказав на те, що замовником не допущено жодних порушень законодавства при проведенні процедури закупівлі.

Вважаючи оспорюваний висновок протиправним, ДП Дороги Прикарпаття звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що вимога Держаудитслужби про зобов`язання позивача вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть виявлених порушень, з огляду також на їх спростування в процесі судового розгляду справи, жодним чином не призводить до порушення бюджетних інтересів.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.1 Закону №2939, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.5 №2939, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Частиною першою статті 71 Закону №922 (в редакції, чинній на час формування оспорюваного висновку) визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.71 Закону №922 (в редакції, чинній на час формування оспорюваного висновку), рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав : 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися : інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Згідно ч.3 ст.71 Закону №922 (в редакції, чинній на час формування оспорюваного висновку), рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.71 Закону №922 (в редакції, чинній на час формування оспорюваного висновку), строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч.6 ст.71 Закону №922).

Частиною сьомою статті 71 Закону №922 (в редакції, чинній на час формування оспорюваного висновку) визначено, що у висновку обов`язково зазначаються : 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Згідно дефініції, наведеної у п.16, 31, 32 ч.1 ст.1 Закону №922 (в редакції, чинній на дату оприлюднення проведення торгів та на дату формування оспорюваного висновку), оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель - оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення торгів з обмеженою участю та оголошення про проведення конкурентного діалогу; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №922 (в редакції, чинній на дату оприлюднення проведення торгів та на дату формування оспорюваного висновку), тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Згідно ч.1 ст.22 Закону №922 (в редакції, чинній на дату оприлюднення проведення торгів та на дату формування оспорюваного висновку), тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.22 Закону №922 (в редакції, чинній на дату оприлюднення проведення торгів та на дату формування оспорюваного висновку), тендерна документація повинна містити відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Частиною першою статті 30 Закону №922 (в редакції, чинній на дату оприлюднення проведення торгів та на дату формування оспорюваного висновку) передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо : 1) учасник : не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець : відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 18 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій, ДП Дороги Прикарпаття визначило переможцем тендеру ТзОВ Карпат-Буд та уклало з ним договір.

Разом з тим, в оспорюваному висновку відповідачем встановлено порушення Підприємством вимог п.13 ч.2 ст.22 Закону №922 стосовно не зазначення у тендерній документації кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

У пункті 1 розділу Подання та розкриття тендерної пропозиції тендерної документації на закупівлю послуг Експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення Рогатинського та Галицького районів Івано-Франківської області (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язки та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг : вирівнювання поверхонь) вказано, що кінцевий строк подання тендерної пропозиції зазначений в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

При цьому, у пункті 13 оголошення про проведення відкритих торгів позивачем вказано кінцевий строк подання тендерної пропозиції 16.04.2020 10 год 00 хв.

Колегія суддів зазначає, що оприлюднення інформації про кінцевий строк подання тендерних пропозицій в оголошенні про проведення процедури закупівлі не є тим способом оприлюднення інформації, яку повинна містити тендерна документація.

Суд першої інстанції дійшов до безпідставного висновку, що посилання у пункті 1 розділу Подання та розкриття тендерної пропозиції щодо кінцевої дати подання тендерних пропозицій на дату, зазначену в оголошенні про проведення відкритих торгів є формальною помилкою, що не впливає на перебіг процедури відкритих торгів.

На думку колегії суддів, вказаний недолік є суттєвим та вказує на те, що тендерна документація не відповідала вимогам Закону №922, зокрема, поставило у стан невизначеності інших учасників тендеру щодо кінцевого строку виконання всіх його процедур, визначених Законом №922.

Також, за змістом оспорюваного висновку, Підприємством було порушено вимоги абз.2 п.1 ч.1 ст.30 Закону №922 стосовно відповідності учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, зокрема, тендерна пропозиція ТзОВ Карпат-Буд містить наданий учасником на підтвердження інформації згідно з Додатком 3 Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за 2015-2019 роки акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 (форма №КБ-2в) по договору №414 від 28.11.2019, в якому відсутня сторінка за номером 2 з переліком основних виконаних робіт.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 ст.30 Закону №922, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема, учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Згідно ч.1, 2, абз.1 ч.3 ст.16 Закону №922, замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, серед іншого, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Судом встановлено, що у пункті 5 розділу Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, встановлені статтею 17 Закону обговорюваної тендерної документації зазначено, що учасники надають документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, зокрема, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за 2015-2019 роки (Додаток 3 до цієї тендерної документації).

Згідно додатку 3 Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за 2015-2019 роки тендерної документації позивача аналогічним договором вважається договір (-и) з виконання робіт (надання послуг) з експлуатаційного утримання та/або поточного дрібного ремонту автомобільних доріг. Для документального підтвердження Учасником надаються : - оригінал (-и) вказаного (-их) Учасником у таблиці договору (-ів); - оригінал (-и) підписаної (-их) замовником (-ами) довідки (-ок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) та акту (-ів) приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) по даному (-их) договору (-ах); - оригінал (-и) позитивного (-их) листа-відгуку (листів-відгуків) від Замовника (-ів) по вказаному (-их) Учасником у таблиці договору (-ах), який (які) повинен (-нні) містити підтвердження суми виконання договору (-ів), вказаної учасником в таблиці (Листи-відгуки мають бути від усіх вказаних Учасником у таблиці Замовників).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за 2015-2019 роки ТзОВ Карпат-Буд надало договір №414 від 28.11.2019 про надання послуг з поточного дрібного ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С090601 Болохів - Войнилів км 2+100 - км 5+100, укладений між ТзОВ Карпат-Буд та ДП Дороги Прикарпаття (Замовник), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019, підписані замовником послуг ДП Дороги Прикарпаття, лист-відгук від Замовника послуг №01-05/411 від 13.04.2020, який містить підтвердження суми виконання договору.

Таким чином, замовник на власний розсуд визначив для себе необхідний перелік вимог, наявність яких повинні підтвердити учасники, які виявили намір взяти участь у закупівлі, та який дозволить Замовнику провести належну оцінку тендерної пропозиції учасника відповідно до Закону №922.

При цьому, з матеріалів справи видно, що в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року відсутня сторінка за номером 2, що на думку колегії суддів є очевидною підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки є порушенням та не підтверджує факт виконання аналогічного договору третьою особою.

Разом з тим, в оспорюваному висновку, оприлюдненому 13.07.2020, вказується про порушення позивачем вимог пункту 2 Наказу №490, зокрема, невідображення позивачем у формі повідомлення про внесення змін до договору інформації про суму договору після внесення змін та кількості товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення вимог ч.1 ст.31 Закону №922, замовник не відхилив пропозицію учасника ТзОВ Карпат-Буд, як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам тендерної документації, визнав його переможцем та уклав з ним договір.

Колегія суддів вважає, що неналежна оцінка кваліфікаційного критерію дає підстави вважати, що в такий спосіб замовник всупереч вимогам Закону №922, надав незакону перевагу перед іншими учасниками тендеру.

Колегія суддів зазначає, що саме позивач на стадії процедури моніторингу закупівлі зобов`язаний надати докази (відповідні документи) на підтвердження того, що має право обрання саме тендерної пропозиції ТзОВ Карпат-Буд.

Отже, Держаудитслужба навела достатнє обґрунтування причин, за наявності яких прийнято оспорюваний висновок, у якому вказано про порушення Підприємством приведених вище положень Закону №922 та у цьому зв`язку зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором №103 від 05.06.2020 з дотриманням положень ГК України та ЦК України.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для його розірвання.

У разі дотримання вимог Закону №922 відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оспорюваного висновку та визначеність такого.

Відтак, колегія суддів вважає, що вимоги, наведені в оспорюваному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у спосіб, запропонований в оспорюваному висновку, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.10.2022 по справі №420/693/21, від 10.11.2022 по справі №200/10092/20-а, від 24.01.2023 по справі №280/8475/20, від 31.01.2023 по справі №260/2993/21, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Проте, наведені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оспорюваного висновку та відсутності підстав для його скасування.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Згідно п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, яке полягало у не врахуванні висновків Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносину, зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року по справі №300/1819/20 скасувати та прийняти постанову, якою повністю відмовити Державному підприємству Дороги Прикарпаття у задоволенні позовних вимог до Державної аудиторської служби України (за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Карпат-Буд) про визнання протиправним та скасування висновку.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук