Постанова

від 19.10.2023 по справі 380/5032/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 380/5032/20

адміністративне провадження № К/9901/11466/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Львівської міської ради

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року (суддя Брильовський Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (колегія у складі суддів Обрізко І.М., Іщук Л.П., Сеника Р.П.)

у справі №380/5032/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітсервіс Лтд"

до Львіської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітсервіс Лтд" звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, яка належала ТОВ "Західуніверсал плюс", а наразі належить ТОВ "Елітсервіс ЛТД";

- зобов`язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, із вказанням її власником ТОВ "Елітсервіс ЛТД".

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, позов задоволено.

3. 01.04.2021 Львівська міська рада подала касаційну скаргу, у якій просила попередні судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження.

5. Скаржник клопотав про зупинення виконання оскаржуваного рішення, однак ухвалою від 19.04.2021 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» відомості про споруду за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна були внесені до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд (п.98 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова Додатку 2Р-К).

Згодом ухвалою Львівської міської ради №629 від 30.06.2016 «Про внесення змін до ухвали №4527 від 23.04.2015» у згаданому Додатку 2Р-К було відкориговано відомості про павільйон ТОВ «Західуніверсал плюс» у зв`язку з уточненням його площі.

7. Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 вирішено:

1) Здійснити заміну власників тимчасових споруд згідно з додатком 1-ЗМ та врахувати ці зміни власників у додатках 2Р-З, 2Р-К, 1П до цієї ухвали;

2) Вважати договори оренди землі або договори оренди конструктивних елементів благоустрою попередніх користувачів, зазначених у графі 3 додатка 1-ЗМ, такими, що втратили чинність;

3) Управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування продовжити на 2 роки до 30.12.2016 договори оренди землі для розміщення тимчасових споруд, перелічених у додатку 2Р-З, та укласти додаткові угоди;

4) Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики укласти та продовжити договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд терміном їх закінчення до 30.12.2016 згідно з додатками 2Р-К, 1П;

5) Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатках 2Р-З, 2Р-К, до 30.09.2015 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд у відповідність до чинного законодавства України;

6) Встановити мораторій на доповнення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м. Львові новими тимчасовими спорудами терміном до 30.12.2015.

8. Додаток 2Р-К до вказаної вище ухвали № 4527 містить Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Львові.

9. 31.08.2016 на підставі вказаних ухвал між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТОВ «Західуніверсал плюс» укладено договір №3-676-16 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд. Відповідно до пунктів 2.1.1, 7.1 зазначеного договору конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 30 кв. м (тротуар, газон тощо) за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна надавався в оренду для розміщення тимчасової споруди, термін дії договору встановлювався по 30.12.2016.

10. Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (з урахуванням змін, внесених до неї ухвалами №1888 від 27.04.2017 та №3417 від 17.05.2018) термін здійснення підприємницької діяльності у згаданій тимчасовій споруді було продовжено.

У зв`язку з цим між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ТОВ «Західуніверсал плюс» було укладено договір №З-2017-17 від 29.12.2017 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд та договору №З 2017-17(Д 18) від 31.08.2018 про внесення змін до договору №З-2017-17 від 29.12.2017, якими термін оренди остаточно встановлено до 31.12.2019.

11. Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» припинено чинність ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» та продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1.

Встановлено, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020.

12. Формування переліків тимчасових споруд (в тому числі і спірної споруди), які увійшли до «нової» Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і, відповідно яким продовжено термін здійснення підприємницької діяльності здійснювалось відповідачем самостійно, без будь-яких звернень суб`єктів господарювання.

13. 26.12.2019 відповідно до договору купівлі-продажу ТОВ «Елітсервіс ЛТД» придбало у ТОВ «Західуніверсал плюс» павільйон загальною площею 30 м.кв. за адресою: м.Львів, вул. Широка-Низинна. Передача зазначеного об`єкта відбулася у цей же день.

14. Враховуючи необхідність внесення змін до «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» для продовження своєї господарської діяльності, 29.01.2020 позивач подав відповідне звернення до відповідача через «Центр надання адміністративних послуг» (вхідний №2-1957-006).

15. На це звернення від Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради було отримано лист-відповідь №2401-вих-12107 від 18.02.2020, в якому зазначалося про неможливість вирішення звернення позивача через те, що відповідно до п. 8 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» встановлено мораторій терміном до 31.12.2024 на доповнення переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженого цією ухвалою, новими тимчасовими спорудами.

16. 26.12.2019 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Як і у попередньому випадку, для потрапляння конкретної тимчасової споруди до чергового (нового) переліку жодного волевиявлення суб`єкта господарювання не було потрібно.

17. Зі змісту ухвали №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (додатку до неї) вбачається, що спірна тимчасова споруда не включена до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м.Львова і, відповідно, щодо не прийнято рішення про продовження дії договорів оренди окремих конструктивних елементів благоустрою під ними.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

18. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що порушення його прав відбулось в результаті нерозривно пов`язаного комплексу самостійних дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що виявилось у не включенні тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, яка належала ТОВ «Західуніверсал плюс», до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова, затвердженому Ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» та відмові від відображення позивача у діючому Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м.Львова як нового власника вказаного об`єкта.

Невключення тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул. Широка-Низинна, яка належала ТОВ «Західуніверсал плюс», до останнього чинного Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова без обґрунтування чи хоча б пояснення причин таких дій, порушує принцип «передбачуваності» закону. Це позбавило позивача можливості регулювати свою поведінку: мати можливість - за необхідності за належної правової допомоги - передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія.

ТОВ «Елітсервіс ЛТД», купуючи у ТОВ «Західуніверсал плюс» павільйон, пересвідчилося у законності його встановлення, тому правомірно сподівалося на подальше внесення відповідних змін до зазначеного переліку щодо власника об`єкта. Неправомірна дія відповідача щодо виключення тимчасової споруди із вказаного переліку зумовлює існування формальної можливості відмовити позивачеві внести зміни до нього стосовно нового власника об`єкту. Проте, відмовляючи у внесенні зазначених змін, відповідач покликається на іншу підставу - запровадження ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» мораторію терміном до 31.12.2024 на доповнення переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, новими тимчасовими спорудами. Однак, в контексті предмету спору, такий мораторій не має жодного стосунку до спірної тимчасової споруди, оскільки вона не є «новою» у розумінні вказаної ухвали відповідача, оскільки її встановлено на цілком законних підставах майже чотири роки назад.

19. Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що позовна вимога щодо зобов`язання Львівської міської ради внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул. Широка-Низинна, із вказанням її власником ТОВ «Елітсервіс ЛТД» не підлягає задоволенню, оскільки є втручанням у дискреційні повноваження Львівської міської ради.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що попередній власник споруди ТОВ «Західуніверсал плюс» дотримався вимог «Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526.

Жоден нормативно-правовий акт не врегульовує відносини щодо включення до Комплексної схеми діючих (уже встановлених) тимчасових споруд. Таке включення залежить від волі суб`єкта владних повноважень, що є порушенням принципу державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності та принципу правової визначеності.

Суд вважав помилковими доводи відповідача, що задоволення вимог буде втручанням в дискреційні повноваження, позаяк належним захистом порушеного права позивача буде зобов`язання вчинити дії. Суд застосував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Як на підставу касаційного оскарження Львівська міська рада покликається на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №461/4740/17.

ТОВ "Елітсервіс ЛТД" оскаржує рішення, яким Львівська міська рада відмовила у включенні тимчасової споруди до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові через дію мораторію до 31.12.2024 на доповнення такого Переліку.

Ухвала Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах м. Львова", якою встановлено мораторій, є чинною.

Ухвалені у справі судові рішення, на думку Ради, є необґрунтованими, оскільки внесення змін до ухвал Львівської міської ради належить до виключної компетенції ради та ніхто не може зобов`язати міську ради прийняти те чи інше рішення про внесення змін до такої ухвали.

Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що Територіальне управління Державного бюро розслідувань внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 399 Кримінального кодексу України; досудове розслідування стосується об`єкта на вул. Широка-Низина, щодо якого винесено оскаржувані судові рішення.

ТОВ "Західуніверсал плюс" втратило право на встановлення тимчасової споруди та було виключено з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, ТОВ "Елітсервіс ЛТД" повинно було пройти процедуру, передбачену ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107. Мораторій на доповнення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженої ухвалою міської ради від 23.04.2015 № 4526, встановлювався ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568, яка втратила чинність на підставі пп. 9.2 ухвали міської ради від 26.12.2019 №6107. Наразі відповідач позбавлений можливості вносити зміни до ухвали міської ради від 02.03.2017 № 1568.

22. У відзиві ТОВ "Елітсервіс Лтд" покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій. Вважає, що, з огляду на правові позиції Верховного Суду, відповідач за конкретних фактичних обставин у цій справі не має дискреційних повноважень.

Щодо поданої до Територіального управління ДБР заяви, то зазначене не стосується спірних правовідносин.

Позивач не погодився із твердженням про те, що протягом восьми місяців не укладено договору оренди, оскільки термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді продовжено до 31.05.2020. При цьому, продовження строку відповідачем здійснено самостійно.

Позивач звертає увагу на те, що Порядок № 553 є єдиним нормативно-правовим актом, що регулює порядок включення і розміщення тимчасових споруд у м. Львові. Однак, ним не врегульовано відносини щодо включення до Комплексної схеми діючих (уже встановлених) тимчасових споруд.

Стосовно неможливості виконати судове рішення, оскільки ухвала Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568 втратила чинність, позивач звертає увагу на те, що такі зміни повинні

вноситись до ухвали Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

24. Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання про встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

25. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

26. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів".

27. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" система благоустрою населених пунктів включає:

1) управління у сфері благоустрою населених пунктів;

2) визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів;

3) організацію благоустрою населених пунктів;

4) нормування у сфері благоустрою населених пунктів;

5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів;

6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів;

7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

28. Статтею 5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні частини першої статті 12 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Режим використання об`єктів благоустрою визначено статтею 14 вищезгаданого Закону, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

29. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

30. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

31. Механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10. 2011 № 244 (далі - Порядок № 244).

32. Пунктом 1.5 Порядку № 244 визначено, що комплексна схема розміщення тимчасових споруд - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС на території населеного пункту або його частини, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

33. Згідно з п.п. 2.1, 2.17, 2.18, 2.20, 2.30, 2.31 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. Продовження строку дії паспорта прив`язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

34. Пунктом 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

35. Зі змісту наведених норм права вбачається, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема організацію, нормування та здійснення контролю, у тому числі самоврядного, у сфері благоустрою населених пунктів. У свою чергу, правове регулювання у сфері благоустрою передбачає, зокрема затвердження правил благоустрою населених пунктів, а також затвердження місцевих програм, технічної документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо). За своєю юридичною природою перелік тимчасових споруд, призначених для здійснення підприємницької діяльності, комплексні схеми розміщення тимчасових споруд є актами нормування у сфері благоустрою, розробка та затвердження яких входить до повноважень відповідної місцевої ради на підставі пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України".

36. Таким чином, Львівська міська рада, ухвалюючи спірне рішення № 6107 "Про здійснення підприємницької діяльності у ТС на території м. Львова", яким затверджено новий Перелік ТС, що входять до Комплексної схеми розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком, виконувала передбачені Законом України "Про благоустрій населених пунктів" повноваження стосовно здійснення нормування у сфері благоустрою населених пунктів й реалізувала наявну у міськради виключну компетенцію, визначену п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

37. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.11.2021 у справі №1140/2982/18 та від 16.05.2023 у справі №380/3195/22.

38. Невключення ТС позивача до Переліку ТС для здійснення підприємницької діяльності впливає на права та інтереси позивача, оскільки паспорт прив`язки розміщення ТС у силу положень Порядку № 244 видається або продовжується у разі, якщо ТС включена до Комплексної схеми розміщення ТС, оскільки відповідність намірів розміщення тимчасової споруди визначається на підставі відповідності її місця розташування Комплексній схемі розміщення ТС, якщо така схема розроблена.

39. Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах зроблений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.05.2019 у справі №823/687/18, від 18.09.2020 у справі №823/762/18 та від 16.05.2023 у справі №380/3195/22.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності видано Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі наказу управління архітектури та урбаністики від 12.03.2018 №5 з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 №1888, додаток (Залізничний район №з/п3, площа ОКЕБ - 30кв.м), від 17.05.2018 №3417, від 02.03.2017 №1613 та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою

комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 31.08.2018 №3-2017-17 (Д-18), тобто уповноваженим на це органом. Такий документ оформлено у відповідності з вимогами Порядку №244. Паспорт прив`язки дійсний до 31.12.2019.

41. Визначаючи повноваження Львівської міської ради щодо самостійного вирішення питання про включення або невключення ТС позивача до нового Переліку ТС для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, колегія суддів виходить з такого.

42. Відповідно до ч.ч. 1, 12 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

43. Статтею 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

44. Оскільки ухвала Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 визначає перелік ТС для здійснення підприємницької діяльності на території міста Львова, така ухвала є регуляторним актом.

45. Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 310/6300/16-а (2-а/310/12/17) та від 16.05.2023 у справі №380/3195/22.

46. Суд звертає увагу, що у цій справі позивачем не оскаржується вищезазначена ухвала Львівської міської ради, з огляду на що у межах розгляду та вирішення цієї справи не досліджується питання щодо дотримання встановленого порядку її розробки та прийняття. Разом з тим, позивач оскаржує саме бездіяльність Львівської міської ради щодо невключення його ТС до Переліку ТС, затвердженого ухвалою відповідача від 26.12.2019 у №6107.

47. У постанові від 16.05.2023 у справі №380/3195/22, предметом якої також було невключення ТС до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, Верховний Суд виснував:

« 76. Визначаючи повноваження Львівської МР щодо самостійного вирішення питання про включення або невключення ТС позивача до нового Переліку ТС для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, колегія суддів виходить з такого.

77. Відповідно до частин першої та дванадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

78. Статтею 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

79. Оскільки ухвала Львівської МР від 26 грудня 2019 року № 6107 визначає перелік ТС для здійснення підприємницької діяльності на території міста Львова, колегія суддів вважає, що така ухвала є регуляторним актом.

80. Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 310/6300/16-а(2-а/310/12/17).

81. Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі позивачем не оскаржується вищезазначена ухвала Львівської МР, з огляду на що у межах розгляду та вирішення цієї справи не досліджується питання щодо дотримання встановленого порядку розробки та прийняття цього рішення. Разом з тим, позивач оскаржує саме бездіяльність Львівської МР щодо не включення його ТС до Переліку ТС, затвердженого ухвалою відповідача 1 від 26 грудня 2019 року № 6107.

82. З огляду на це Суд зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" принципами державної регуляторної політики є:

доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

83. Отже, під час розробки та прийняття органом місцевого самоврядування або іншим уповноваженим суб`єктом акта регуляторного характеру, мають бути дотримані такі вимоги: враховані інтереси суб`єктів господарювання, суспільні інтереси (територіальної громади) та інтереси держави у такій мірі, щоб це забезпечувало їх збалансованість; обґрунтовано необхідність нормативного регулювання саме у запропонованому у відповідному регуляторному акті формі та порядку; відповідне нормативне регулювання має бути передбачуваним для суб`єктів господарювання у достатній мірі; якщо такі суб`єкти добросовісно та з дотримання усіх вимог законодавства здійснюють свою господарську діяльність, то нові регуляторні норми (правила, заходи) не повинні перешкоджати такій діяльності, крім випадків об`єктивної та мотивованої необхідності дотримання законодавства, захисту національної безпеки та суспільних інтересів тощо.

84. До того ж висновок про необхідність врахування інтересів суб`єкта господарювання, зокрема того, який вже здійснює господарську діяльність на відповідній території, під час розроблення містобудівної документації та документації з питань благоустрою населених пунктів міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а».

48. Судами попередніх інстанцій не було встановлено причин невключення ТС за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, до нового Переліку ТС, що входять до Комплексної схеми розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107.

49. Відповідач не зазначив чи були допущені власником ТС будь-які порушення, чи висловлювалися зауваження до здійснюваної позивачем діяльності, пов`язаної з використанням ТС за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, чи суперечила ця діяльність інтересам громади, включаючи порушення або створення загрози порушенню безпеки експлуатації інженерних мереж комунальної власності, автодоріг тощо, чи заподіяно шкоду.

50. В апеляційній та касаційній скаргах відповідач звертає увагу на те, що ним подано заяви до Територіального управління Державного бюро розслідувань про кримінальне правопорушення, вчинене Департаментом ДАБІ у Львівській області, ТОВ «Західуніверсалплюс» (ТОВ «Елітсервіс ЛТД»). 06.04.2020 вказані заяви зареєстровано.

51. Суд відхиляє цей аргумент, адже зазначені дії відбулися вже після прийняття ухвали від 26.12.2019 №6107, а тому не впливають на оцінку її правомірності. Крім того, відповідач не пояснює яким саме чином вказані заяви стоються позивача та тимчасової споруди.

52. Також відповідач покликається на те, що позивач не уклав договорів оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС та втратив право на встановлення ТС.

53. Відповідно до п.5.10 Ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» якщо протягом 8 місяців з дати прийняття ухвали міської ради суб`єкт підприємницької діяльності не уклав договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС, він втрачає право на встановлення ТС та виключається з Комплексної схеми розміщення ТС.

54. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ухвалою Львівської міської ради № 1568 від 02.03.2017 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» припинено чинність ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» та продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1. Встановлено, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020.

55. При цьому рішення про формування переліків тимчасових споруд (в тому числі і спірної споруди), які увійшли до «нової» Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і, відповідно, в яких продовжено термін здійснення підприємницької діяльності, Відповідач приймав самостійно, без будь-яких звернень суб`єктів господарювання.

56. Також у касаційній скарзі відповідач покликається на п. 5.9 Ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», відповідно до якого якщо суб`єкт підприємницької діяльності не сплачує орендну плату за користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасової споруди більше 5-ти місяців управління комунальної власності департаменту економічної політики подає інформацію в управління економіки департаменту економічної політики та постійній комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища для підготовки проекту ухвали щодо виключення ТС з Комплексної схеми розміщення ТС.

57. Відповідач зазначає, що згідно з інформацією Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку у суб`єкта підприємницької діяльності була заборгованість по орендній платі за договором від 31.08.2018 № З-2017-17 (Д-18), у зв`язку з чим тимчасова споруда позивача і не увійшла до нового Переліку, затвердженого Ухвалою №6107.

58. Суд відхиляє цей аргумент, адже відповідач не надав відповідних доказів до суду першої чи апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Невключення ТС позивача до нового Переліку ТС для провадження підприємницької діяльності не було обґрунтовано Львівською міською радою, зокрема міськрада не пояснила наявність достатніх та належних підстав для невключення ТС до Комплексної схеми, не вказала, що позивачем було недотримано певних правил або порушено умови договорів оренди під час провадження господарської діяльності. Разом з тим, зазначена бездіяльність Львівської міської ради призвела до неможливості здійснення добросовісної господарської діяльності позивачем, продовження дії документів дозвільного характеру та договорів оренди.

60. З огляду на це, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" серед основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

- захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

- додержання рівності прав суб`єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

- зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

- установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

61. Отже, дискреція Львівської міської ради не є абсолютною. При вирішенні питання про включення або невключення ТС до Комплексної схеми розміщення ТС у відповідному населеному пункті, рішення має прийматися з урахуванням принципів регуляторної політики та політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, зокрема збалансованості інтересів держави, суспільних інтересів (територіальної громади) та інтересів суб`єктів господарювання, передбачуваності, у тому числі для суб`єктів господарювання, які добросовісно та з дотриманням усіх правил здійснюють свою діяльність протягом тривалого часу на відповідній території. В іншому випадку такі дії (бездіяльність) матиме ознаки свавільних.

62. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.

63. Отже, бездіяльність Львівської міської ради щодо невключення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, яка належала ТОВ "Західуніверсал плюс", а наразі належить ТОВ "Елітсервіс ЛТД", є протиправною.

64. Щодо позовної вимоги про зобов`язання внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік (и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, із вказанням її власником ТОВ "Елітсервіс ЛТД", Суд зазначає таке.

65. Дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

66. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно з законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

67. Зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

68. Ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04. 2018 у справі № 826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12, від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18, від 01.06.2022 у справі №620/5996/21).

69. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 08.02.2022 №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

70. Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

71. Оскільки суди під час розгляду цієї справи не встановили, а відповідачі не довели наявність законних підстав для невключення ТС позивача до відповідного Переліку, та з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, з урахуванням положень статей 2 та 245 КАС України, колегія суддів погоджується з тим, що зобов`язання Львівської міської ради внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, із вказанням її власником ТОВ "Елітсервіс ЛТД" не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, адже такий спосіб захисту порушення права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.

72. Суд відхиляє покликання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №461/4740/17, оскільки у вищезазначеній постанові Верховний Суд повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на невстановлення судами попередніх інстанцій істотних обставин справи. У цій же справі суди першої та апеляційної інстанцій дослідили всі подані докази та належним чином надали оцінку аргументам сторін. Доводи скарги зводяться виключно до незгоди із такою оцінкою.

73. Згідно з положенням ч.4 ст.328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

74. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

75. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

76. Крім того, ст. 2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

77. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених

статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

78. Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому слід їх залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

79. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №380/5032/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб