Постанова

від 03.03.2021 по справі 380/5032/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5032/20 пров. № А/857/15791/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

за участю представника позивача Фостяк О.Я.,

за участю представника відповідача Ковальчук Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, прийняте суддею Брильовським Р.М. о 08 годині 50 хвилині у місті Львові, повний текст складений 09.11.2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Елітсервіс ЛТД до Львівської міської ради про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ТзОВ Елітсервіс ЛТД (надалі - позивач) звернулося з позовом до Львівської міської ради (надалі - відповідач) про невключення до діючого Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна, яка належала ТзОВ Західуніверсал плюс , а зараз належить ТзОВ Елітсервіс ЛТД , зобов`язання Львівської міської ради внести зміни до ухвали, яка визначає (затверджує) Перелік(и) тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, шляхом включення до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Широка-Низинна, із вказанням її власником ТзОВ Елітсервіс ЛТД .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року позов задоволений.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що попередній власник споруди ТзОВ Західуніверсал плюс повністю дотримав вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові , затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526.

Згідно вказаної ухвали №4526 відомості про тимчасові споруди внесені до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Згодом, на підставі ухвали Львівської міської ради №629 від 30.06.2016 року, якою внесено зміни в ухвалу №4526 у Додатку 2Р-К було відкориговано відомості про тимчасову спору у зв`язку із уточненням її площі.

31.08.2016 року укладено договір №3-676-16 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ Західуніверсал плюс на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами до 30.12.2016 року.

Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року (з урахуванням змін внесених до неї ухвалами №1888 від 27.04.2017 року та №3417 від 17.05.2018 року) термін здійснення підприємницької діяльності у згаданій тимчасовій споруді було продовжено до 31 грудня 2019 року.

Однак, ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року спірна тимчасова споруда не включена до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова і, відповідно, не продовжено договір.

Суд звернув увагу, що жоден нормативно - правовий акт не врегульовує відносини щодо включення до Комплексної схеми діючих (уже встановлених) тимчасових споруд. Таке включення залежить від волі суб`єкта владних повноважень, що є порушенням принципу державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності та принципу правової визначеності.

Є помилковими доводи відповідача, що задоволення вимог буде втручанням в дискреційні повноваження, позаяк належним захистом порушеного права позивача буде зобов`язання вчинити дії (покликання па правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі звертає увагу на те, що 29.01.2020 року ТзОВ Елітсервіс ЛТД звернулося до Львівської міської ради у зв`язку із придбанням у власність тимчасової споруди, яка раніше належала ТзОВ Західуніеверсал плюс і просило включити її до комплексної схеми зі зміною власника.

Згідно відповіді, відповідно до п.8 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова встановлено мораторій терміном до 31.12.2024 року на доповнення переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові затвердженого цією ухвалою.

Законодавство наділяє органи місцевого самоврядування цілою низкою дискреційних повноважень, у тому числі - внесення змін до ухвал і ніхто не може зобов`язати міську раду прийняти те чи інше рішення.

Крім того, звертає увагу на те, що Львівською міською радою подано заяви до Територіального управління ДБР про кримінальне правопорушення, вчинене Департаментом ДАБІ у Львівській області та ТзОВ Західуніверсал плюс (ТзОВ Елітсервіс ЛТД ) за відповідними адресами, зокрема, і по спірному об`єкту. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Звертає увагу, що відповідно до п.5.10 ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526 якщо протягом 8 місяців з дати прийняття ухвали міської ради суб`єкт підприємницької діяльності не укладе договору оренди конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасової споруди, він втрачає право на встановлення такої споруди та виключається з Комплексної схеми розміщення тимчасової споруди.

Цього ТзОВ Західуніверсал плюс здійснено не було, тому воно втратило право на встановлення тимчасової споруди, а позивач повинен був пройти всю процедуру відповідно до вимог ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107.

Зазначає, що виконати рішення суду є неможливо, оскільки накладено мораторій на доповнення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Оскільки ухвала Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року втратила чинність, то відповідач позбавлений можливості вносити до неї зміни.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ТзОВ Елітсервіс ЛТД подано відзив на апеляційну скаргу, в якому звертає увагу на те, що апелянт веде мову про нові тимчасові споруди, а не ту, яка перебувала у переліку Комплексних схем розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності У своїй відповіді сама Львівська міська рада вказала з приводу доповнення новими тимчасовими спорудами, а не діючими.

Звертає увагу на те, що суд надав аналіз дискреційним повноваженням Львівської міської ради та з огляду на неодноразові позиції Верховного Суду з приводу цього, у цій справі відповідач не наділений дискреційними повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом , а на власний розсуд.

Щодо поданої до Територіального управління ДБР заяви, то зазначене не стосується спірних правовідносин.

Не можна погодитися також з тим, що впродовж 8 місяців не укладено договору оренди, оскільки термін здійснення підприємницької діяльності у даній тимчасовій споруді продовжено до 31.05.2020 року. Причому, продовження строку відповідачем здійснено самостійно.

Звертає увагу на те, що Порядок №553 є єдиним нормативно - правовим актом, що регулює порядок включення і розміщення тимчасових споруд у м.Львові, однак, ним не врегульовано відносини щодо включення до Комплексної схеми діючих (уже встановлених) тимчасових споруд.

З приводу неможливості виконати судове рішення, оскільки ухвала Львівської міської ради від 02.03.2017 року №1568 втратила чинність, звертає увагу на те, що такі зміни повинні вноситись в ухвалу Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 року.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено, що 26.12.2019 року відповідно до договору купівлі-продажу ТзОВ Елітсервіс ЛТД придбало у ТзОВ Західуніверсал плюс павільйон загальною площею 30 м.кв. за адресою: м.Львів, вул. Широка-Низинна, (надалі - тимчасова споруда , павільйон , об`єкт ). Передача зазначеного об`єкта від продавця покупцю відбулась у цей же день.

Враховуючи необхідність внесення змін до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові для продовження своєї господарської діяльності 29.01.2020 року позивач подав відповідне звернення до відповідача через Центр надання адміністративних послуг за вхідним №2-1957-006.

На вказане звернення від Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради було отримано лист-відповідь №2401-вих-12107 від 18.02.2020 року, в якому зазначалось про неможливість вирішення звернення позивача через те, що відповідно до пункту 8 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова , встановлено мораторій терміном до 31.12.2024 року на доповнення переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові затвердженого цією ухвалою, новими тимчасовими спорудами.

Судом також встановлено, що згідно з ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4527 (п.98 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м.Львова Додатку 2Р-К) відомості про споруду були внесені до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Згодом, ухвалою №629 від 30.06.2016 року Про внесення змін до ухвали №4527 від 23.04.2015 у згаданому Додатку 2Р-К було відкориговано відомості про павільйон ТзОВ Західуніверсал плюс у зв`язку з уточненням його площі.

31.08.2016 року на підставі вказаних ухвал між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ТзОВ Західуніверсал плюс укладено договір №3-676-16 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд. Відповідно до пунктів 2.1.1., 7.1. зазначеного договору конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 30 кв м (тротуар, газон тощо) за адресою: м. Львів, вул. Широка-Низинна надавався в оренду для розміщення тимчасової споруди, термін дії договору встановлювався по 30.12.2016 року.

Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року (з урахуванням змін внесених до неї ухвалами №1888 від 27.04.2017 року та №3417 від 17.05.2018 року) термін здійснення підприємницької діяльності у згаданій тимчасовій споруді було продовжено, наслідком чого було укладення між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ТзОВ Західуніверсал плюс договору №З-2017-17 від 29 грудня 2017 року на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд та договору №З 2017-17(Д 18) від 31.08.2018 року про внесення змін до договору №З-2017-17 від 29.12.2017 року, якими термін оренди остаточно встановлено до 31.12. 2019 року.

Ухвалою Львівської міської ради №1568 від 02.03.2017 року Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова припинено чинність ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4527 Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова та продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 року згідно з додатком 1. Встановлено, що після завершення зазначеного у пункті 1 цієї ухвали терміну, у разі відсутності зауважень щодо розміщення тимчасових споруд та наявності всіх документів на їх встановлення, передбачених ухвалою міської ради від 23.04.2015 року №4526 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові , термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах продовжується до 31.05.2020 року.

Судом встановлено, що формування переліків тимчасових споруд (в тому числі і спірної споруди), які увійшли до нової Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і відповідно яким продовжено дію договорів оренди здійснювалось відповідачем самостійно без будь-яких звернень суб`єктів господарювання.

Крім того, 26.12.2019 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова . Як і у попередньому випадку, для потрапляння конкретної тимчасової споруди до чергового (нового) переліку жодного волевиявлення суб`єкта господарювання не було потрібно.

Зі змісту ухвали №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова (додатку до неї) вбачається, що спірна тимчасова споруда не включена до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова і, відповідно, щодо таких об`єктів не прийнято рішення про продовження дії договорів оренди окремих конструктивних елементів благоустрою під ними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Львівської міської ради №4527 вирішено: 1) Здійснити заміну власників тимчасових споруд згідно з додатком 1-ЗМ та врахувати ці зміни власників у додатках 2Р-З, 2Р-К, 1П до цієї ухвали; 2) Вважати договори оренди землі або договори оренди конструктивних елементів благоустрою попередніх користувачів, зазначених у графі 3 додатка 1-ЗМ, такими, що втратили чинність; 3) Управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування продовжити на 2 роки до 30.12.2016 договори оренди землі для розміщення тимчасових споруд, перелічених у додатку 2Р-З, та укласти додаткові угоди; 4) Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики укласти та продовжити договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд терміном їх закінчення до 30.12.2016 згідно з додатками 2Р-К, 1П; 5) Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатках 2Р-З, 2Р-К, до 30.09.2015 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд у відповідність до чинного законодавства України; 6) Встановити мораторій на доповнення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у м. Львові новими тимчасовими спорудами терміном до 30.12.2015.

Додаток 2Р-К до вказаної вище ухвали №4527 містить Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Львові.

Судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4527 (п.98 Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м.Львова Додатку 2Р-К) відомості про спірну тимчасову споруду були внесені до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України 22.10.2011 року №244 на виконання Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (пункт 1.1 цього Порядку).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 цього ж Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).

У матеріалах справи міститься паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (а.с.29), виданий Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі наказу управлінням архітектури та урбаністики від 12.03.2018 року №5, з врахуванням ухвал Львівської міської ради від 02.03.2017 року №1568, від 27.04.2017 року №1888, додаток (Залізничний район №з/п3, площа ОКЕБ - 30кв.м), від 17.05.2018 року №3417, від 02.03.2017 року №1613 та договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 31.08.2018 року №3-2017-17 (Д-18), тобто уповноваженим на це органом, при цьому, такий документ оформлений у відповідності з вимогами Порядку №244. Зазначено, що паспорт прив`язки дійсний до 31.12.2019 року.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється на підставі Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526 та прийнятого на підставі Законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про місцеве самоврядування в Україні , Про благоустрій населених пунктів , постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №198 Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони , наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011року №244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності .

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначеним Положенням не було передбачено як права відповідача так і порядку вилучення з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові. Не передбачено такого права відповідача і не встановлено порядку його реалізації Законами і підзаконними нормативними актами, на підставі яких прийняте це Положення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, апеляційний суд вважає, що у спірних правовідносинах Львівська міська рада прийняла ухвалу Львівської міської ради від 26.12.2019 року №6107 Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова , з додатку до якої вбачається, що спірна тимчасова споруда не включена до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова протиправно в цій частині.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 20.05.2020 року у справі №465/641/17.

Крім того, із Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові вбачається, що для внесення нової тимчасової споруди до Комплексної схеми розміщення ТС фізична особа-підприємець або юридична особа звертається із письмовою заявою на ім`я начальника Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування щодо можливості (доцільності) розміщення тимчасової споруди. У разі отримання позитивного висновку щодо можливості (доцільності) розміщення тимчасової споруди суб`єкт підприємницької діяльності звертається із заявою через Центр надання адміністративних послуг м. Львова (долучивши до неї висновки, надані постійною комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища) в управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування для підготовки проекту ухвали.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, вказаний нормативний акт взагалі не врегульовує відносин щодо включення до Комплексної схеми діючих (уже встановлених) тимчасових споруд.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018року у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду 30.07.2020 року у справі № 826/10085/16, від 25.03.2018 року у справі № 826/6102/16.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 380/5032/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 17.03.2021 року.