Постанова

від 19.10.2023 по справі 640/11862/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 640/11862/20

касаційне провадження № К/9901/621/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року (головуючий суддя - Іщук І.О.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Єгорова Н.М.; судді - Сорочко Є.О., Федотов І.В.)

у справі № 640/11862/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГФІНАНС»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЗИНГФІНАНС» (далі - ТОВ «ЛІЗИНГФІНАНС»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 травня 2020 року № 00004744207 та від 20 травня 2020 року № 00004734207.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 14 вересня 2020 року адміністративний позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності викладених в акті перевірки висновків.

Верховний Суд ухвалою від 01 березня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

22 березня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ЛІЗИНГФІНАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, валютного - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2019 року та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 20 грудня 2019 року № 59/26-15-05-10-02-10/35466779.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неутриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору із суми доходу (додаткового блага - суми знижки), утвореного при реалізації легкових автомобілів фізичним особам нижче середньоринкової.

Так, до позапланової перевірки позивачем надано: наказ про облікову політику підприємства; методологію розрахунків лізингових платежів за договорами фінансового оперативного лізингу; форвардні контракти; договори купівлі-продажу транспортних засобів.

За наслідками аналізу зазначених документів відповідач дійшов висновку про те, що продаж рухомого майна, а саме автомобілів ВMW X5 (рік випуску 2017), ВMW X5 (рік випуску 2017), BMW X6 (рік випуску 2016), BMW X6 (рік випуску 2015), Fiat Nuovo Doblo (рік випуску 2016), Fiat Nuovo Doblo (рік випуску 2013), Mersedec-Benz GLE 250 (рік випуску 2017), Volkswagen Multivan (рік випуску 2016), Volvo XC90 (рік випуску 2017), Mersedec-Benz GLE 350D 4 Matic (рік випуску 2016), Mersedec-Benz GL 320 CDI універсал-В (рік випуску 2008), Mersedec-Benz S 500L (рік випуску 2010), Toyota Land Cruiser (рік випуску 2011), Lada Largus універсал-В (рік випуску 2015), Заз Forza F5XM55D (рік випуску 2015), Кia Sportage універсал-В (рік випуску 2017), Renault Dokker (рік випуску 2015), здійснювався за договірною ціною (форвардний контракт), але нижче середньоринкової ціни.

Дані щодо середньоринкової вартості вищевказаних автомобілів отримано ГУ ДПС у м. Києві від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України листом від 11 грудня 2019 року № 3805-05/53051.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 20 травня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00004744207, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1965378,59 грн за основним платежем та 1452556,72 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00004734207, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 134302,21 грн за основним платежем та 99259,03 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпунктів 173.1, 173.2 статті 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об`єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 173.3 статті 173 ПК України передбачено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За правилами підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

На виконання вимог пункту 173.1 статті 173 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - Порядок № 403), який встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб

Пунктами 3, 4 Порядку № 403 передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни транспортних засобів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових транспортних засобів та не може бути меншим ніж 4.

За правилами пункту 12 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Як з`ясовано судами, контролюючим органом визначено вартість транспортних засобів відповідно до отриманої від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформації у відповідь на запит від 04 грудня 2019 року № 10528/9/26-15-42-07-26 щодо надання інформації щодо сереньорикової вартості транспортних засобів.

У вказаній відповіді зазначено, що Державне підприємство «Держзовнішінформ» розрахувало середньоринкову вартість легкового автомобіля з урахуванням марки, моделі, року випуску та пробігу і оприлюднило відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для вільного доступу. Крім того, вказано, що визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів залежно від їхньої комплектації ПК України і Порядком № 403 не передбачено. Одночасно зауважено, що в даному випадку не проводилося розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів, а саме BMW X6 (рік випуску 2015), Toyota Land Cruiser 200 (рік випуску 2011), Lada Largus (рік випуску 2015), Заз Forza (рік випуску 2015), Volkswagen Multivan (рік випуску 2016), ВMW X5(GO5) SAV (рік випуску 2017), BMW X6 (F16) SAC (рік випуску 2016), BMW X6 (F86) SAC (рік випуску 2016), Volvo XC90 (рік випуску 2017), Renault Dokker (рік випуску 2015), Кia Sportage (рік випуску 2017).

Судами встановлено, що із зазначеного документа не вбачається, чи була розрахована середньоринкова вартість легкових автомобілів з урахуванням їхнього технічного стану. Контролюючим органом не подано додатків до акта перевірки від 20 грудня 2019 року № 59/26-15-05-10-02-10/35466779, де визначено розрахунки бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, за допомогою яких можливо встановити, як саме та з використанням яких даних здійснювався розрахунок середньоринкової вартості спірних легкових автомобілів.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем всупереч вимог ПК України не обґрунтовано, за яким методом ним визначено середньоринкову вартість легкових автомобілів, реалізованих позивачем фізичним особам.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі № 826/15481/18.

Отже, за розглядуваних обставин висновок судових інстанцій про протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Р. Ф. Ханова

В. П. Юрченко