Рішення

від 14.09.2020 по справі 640/11862/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року місто Київ № 640/11862/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Неклесі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" до про Головного управління Державної податкової служби у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2020 №00004744207 та №00004734207, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 вересня 2020 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 року № 00004744207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3 417 935,31 грн. (в т.ч. 1 965 378,59 грн. - за податковим зобов`язанням та 1 452 556,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 року № 00004734207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 233 561,24 гривень ( в т.ч. 134 302,21 грн. - за податковим зобов`язанням та 99 259,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779 є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання в адміністративній справі №640/11862/20.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що що вимоги позивача є безпідставними, оскільки перевіркою повноти визначення податку на доходи фізичних осіб за період з 01.11.2016 по 30.09.2019 встановлено його заниження, а саме не утримання податку на доходи фізичних осіб із суми доходу (додаткового блага - суми знижки), утвореного при продажі Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" легкових автомобілів фізичним особам нижче середньоринкової вартості, а тому, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до чинного законодавства України.

У своїй відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що здійснений відповідачем розрахунок податку за середньоринковою вартістю, а не звичайною ціною автомобілів, не грунтується на нормах Податкового кодексу України.

Протокольною ухвалою суду від 06.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №640/4090/20 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 03.08.2020 судом оголошено перерву у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі направлень від 25.11.2019 №129/26-15-05-10-02, №453/26-15-05-03-05, №130/26-15-05-09-01, №519/26-15-05-06-03, №518/26-15-05-06-03 відповідно до статтей 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI на підставі Наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 01.11.2019 №2661 проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2012 по 30.09.2019 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві складено акт від 20.12.2019 №59/26-15-05-10-02-10/35466779, в якому зафіксовані наступні порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс":

1) пп. 187.1 статті 187, п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 765 103 грн., у тому числі за квітень 2017 на суму 430 285 грн., за листопад 2017 на суму 28 084 грн., за лютий 2018 на суму 31 157 грн., за березень 2018 на суму 103 894 грн., за травень 2018 на суму 173 268 грн., за жовтень 2018 на суму 227 564 грн., за листопад 2018 на суму 193 190 грн., за грудень 2018 на суму 495 775 грн., за квітень 2019 на суму 22 013 грн., за вересень 2019 на суму 63 873 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року в сумі 4 513 грн.;

2) п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не складались та не реєструвались податкові накладні, які відображають податкові зобов`язання по реалізації транспортних засобів;

3) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 164.5 ст. 164, п. 171.2 а ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за квітень 2016 року та квітень 2017 року, на загальну сум 2 332 190,22 грн., у тому числі 2016 рік - 53059 грн., 2017 рік - 229845,94 грн., 2018 рік - 1179121,83 грн., 2019 рік - 89294,79 грн.;

4) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп.168.4.4. п. 168.4 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету на загальну суму 159 367,93 грн., у тому числі 2016 рік - 3625,74 грн., 2017 рік -15706,30 грн., 2018 рік - 80574,13 грн., 2019 рік - 6101,87 грн);

5) пп.267.6.4 п. 267.6 ст 267 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-V1 із змінами і доповненнями, що призвело до заниження подарсового зобов`язання з транспортного податку в сумі 293 750,00 грн., у тому числі за 2017 рік - в сумі 250000, 00 грн, за 2018 рік - в сумі 43750, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 20.12.2019 №59/26-15-05-10-02-10/35466779, позивачем подано письмові заперечення від 28.01.2020 (вих№№2001/021 від 24.01.2020) на вказаний Акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки від 20.12.2019 №59/26-15-05-10-02-10/35466779 з метою з`ясування усіх обставин справи Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві вирішено призначити проведення документальної позапланої виїзної перевірки ТОВ "Лізингфінанс" з питань, що стали предметом оскарження, у відповідності до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, працівниками Головного управління Державної податкової служби у місті Києві відповідно до Наказу від 20.02.2020 №1958 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" з 24.02.2020 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

Після проведення зазначеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779, в якому зафіксовані наступні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс":

1) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, з урахуванням пп. "e" п. 164.2 ст. 164, пп. 164.5 ст. 164, п. 171.2 "а" ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за квітень 2016 року та квітень 2017 року, на загальну суму 2 332 190,22 грн. (в тому числі 2016 рік -53 059 грн., 2017 рік - 229 845,94 грн., 2018 рік - 1 179 121,83 грн., 2019 рік - 89 294,79 грн.;

2) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 168.4.4 п. 168.4. ст. 168 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами , в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету на загальну суму 159 367, 93 (в тому числі 2016 рік - 3 625,74 грн., 2017 рік - 15 706,30 грн., 2018 рік -80 574,13 грн., 2019 рік - 6 101,87 грн).

На підставі висновків Акта перевірки від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 20.05.2020 №00004744207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3 417 935,31 грн. (в т.ч. 1 965 378,59 грн. - за податковим зобов`язанням та 1 452 556,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- від 20.05.2020 року № 00004734207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 233 561,24 грн. ( в т.ч. 134 302,21 грн. - за податковим зобов`язанням та 99 259,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Підпунктом "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Як вбачається з Акта перевірки від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779, перевіркою повноти визначення податку на доходи фізичних осіб, за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, встановлено його заниження, а саме не утримання податку на доходи фізичних осіб із суми доходу (додаткового блага - суми знижки), утвореного при продажі ТОВ "Лізингфінанс" легкових автомобілів фізичним особам нижче середньоринкової.

Так, до позапланової перевірки позивачем надано:

- наказ про облікову політику підприємства;

- методологію розрахунків лізингових платежів по договорам фінансового оперативного лізингу;

- форвардні контракти;

- договори купівлі-продажу транспортних засобів;

З аналізу зазначеного відповідачем зроблено висновок про те, що продаж рухомого майна, а саме автомобілів ВMW X5 (рік випуску 2017), ВMW X5 (рік випуску 2017), BMW X6 (рік випуску 2016), BMW X6 (рік випуску 2015), Fiat Nuovo Doblo (рік випуску 2016), Fiat Nuovo Doblo (рік випуску 2013), Mersedec-Benz GLE 250 (рік випуску 2017), Volkswagen Multivan (рік випуску 2016), Volvo XC90 (рік випуску 2017), Mersedec-Benz GLE 350D 4 Matic (рік випуску 2016), Mersedec-Benz GL 320 CDI універсал-В (рік випуску 2008), Mersedec-Benz S 500L (рік випуску 2010), Toyota Land Cruiser (рік випуску 2011), Lada Largus універсал-В (рік випуску 2015), Заз Forza F5XM55D (рік випуску 2015), Кia Sportage універсал-В (рік випуску 2017), Renault Dokker (рік випуску 2015), які зазначені в Акті перевірки від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779, проводився за договірною ціною (форвардний контракт), але нижче середньоринкової ціни. Акти оцінки до перевірки не надано.

Дані щодо середньоринкової вартості вищевказаних автомобілів отримані від Мінекономіки (Лист від 11.12.2019 №3805-05/53051).

Так, відповідач зазначає, що рухоме майно, а саме автомобілі ВMW X5 (рік випуску 2017), ВMW X5 (рік випуску 2017), BMW X6 (рік випуску 2016), BMW X6 (рік випуску 2015), Fiat Nuovo Doblo (рік випуску 2016), Fiat Nuovo Doblo (рік випуску 2013), Mersedec-Benz GLE 250 (рік випуску 2017), Volkswagen Multivan (рік випуску 2016), Volvo XC90 (рік випуску 2017), Mersedec-Benz GLE 350D 4 Matic (рік випуску 2016), Mersedec-Benz GL 320 CDI універсал-В (рік випуску 2008), Mersedec-Benz S 500L (рік випуску 2010), Toyota Land Cruiser (рік випуску 2011), Lada Largus універсал-В (рік випуску 2015), Заз Forza F5XM55D (рік випуску 2015), Кia Sportage універсал-В (рік випуску 2017), Renault Dokker (рік випуску 2015), які зазначені в Акті перевірки від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779, отримані фізичними особами покупцями, як додаткове благо, а тому ТОВ "Лізингфінанс" повинно було включити ці суми до загального оподаткованого доходу фізичної особи, і як податковий агент утримати та сплатити з цієї суми податок доходи фізичних осіб до бюджету.

Проте, суд вважає такі висновки податкового орану необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Так, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Більш того, суд звертає увагу, що чинне законодавство, в тому числі податковий кодекс України не містить вимоги щодо обов`язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів, зокрема автомобіля, який належить суб`єкту господарювання - юридичній особі.

Отже, чинним законодавством для цілей податкового обліку з податку на прибуток при продажу основного засобу (автомобіля) непередбачено обов`язкове проведення його експертної оцінки, така ціна визначається в договорі купівлі- продажу.

Водночас, Цивільним кодексом України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі -встановлюється за домовленістю сторін.

Тобто, визначення ціни за договором є істотною умовою купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.

Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інші встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичи ціна відповідає рівню ринкових цін.

З аналізу вище зазначеного вбачається, що встановлювати ціни, які не підлягають державному регулюванню, на продукцію або товари, належить виключно самим суб`єктам підприємницької діяльності, тобто учасникам договірних відносин.

Відповідно до пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ринкова ж ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються інше власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги і. покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України встановлюються окремі випадки, передбачені цим Кодексом, за яких при здійсненні операцій по реалізації товарів (робіт, послуг) та подальшому обчисленню доходу за такими операціями повинні застосовуватися звичайні ціни, визначені згідно законодавства.

Як зазначив позивач, всі договора купівлі продажу транспортних засобів укладались та оформлювались у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, про що зроблено відповідну відмітку на бланку договору.

В свою чергу, в Акті перевірки від 12.03.2020 №32/26-15-05-10-02/35466779 відповідач вказав на те, що операції ТОВ "Лізингфінанс" з продажу транспортних засобів, які були повернуті з оперативного лізингу, на підставі форвардних контрактів на продаж транспортних засобів, укладених з покупцями, здійсненні за звичайними цінами в розумінінні пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України.

Суд, дослідивши вище наведені факти, вважає, що відповідачем неправомірно застосовано положення п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України, що визначення середньо ринкової вартості автомобіля до правовідносин щодо продажу автомобілів продавцем - юридичною особою (ТОВ "Лізингфінанс"), так як дана стаття регулює питання визначення доходу від продажу рухомого майна платником податків - продавцем фізичною особою. В даному випадку фізичні особи покупці ОСОБА_1 (договір від 12.12.2018 №02-12/18КП), ОСОБА_2 (договір від 12.12.2018 №03-12/18КП), ОСОБА_3 (договір від 07.12.2018 №01-2/18КП), ОСОБА_4 (договір від 24.10.2018 №24-10-/16КП), ОСОБА_5 (договір від 12.11.2018 №01-11/18КП), ОСОБА_6 (договір від 09.08.2019 №02-08/19КП) та інші несуть витрати, а не отримують дохід.

Порядок визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоцикл мопедів, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.04.2013 №403 встановлює механізм визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що цей Порядок підлягає застосуванню продавцями фізичними особами, а не юридичними.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України встановлений як вичерпний і включає, серед інших, додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, окрім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Слід зазначити, що додаткове благо кваліфікується як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Таким чином, в розумінні Податкового кодексу України, юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі). У разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу таке товариство не є податковим агентом.

В даному випадку, дослідивши зазначені матеріали у взаємозв`язку з наведеними вище вимогами законодавства суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за квітень 2016 року та за квітень 2017 року, на загальну суму 2 332 190, 22 грн (в тому числі 2016 рік -53 059 грн., 2017 рік - 229 845,94 грн., 2018 рік - 1 179 121,83 грн., 2019 рік - 89 294,79 грн, а тому податкове повідомлення рішення від 20.05.2020 року № 00004744207 підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №826/15481/18 (адміністративне провадження №К/9901/13618/19).

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 20.05.2020 року № 00004734207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 233 561,24 гривень ( в т.ч. 134 302,21 грн. - за податковим зобов`язанням та 99 259,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу Країни, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка збору складає 1,5% об`єкта оподаткування.

Податковий орган в акті перевірки робить висновки про порушення позивачеми норм податкового законодавства, що призвело до заниження зобов`язання про військовому збору на загальну суму 159 367, 93 грн.

Відповідно до пп.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості.

Відповідно до абз.2 пп.188.1 ст.188 Податкового кодексу України при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних акти - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Оскільки сума військового збору, яка підлягає сплаті, визначається від суми оподаткованого доходу, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, враховуючи що суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за квітень 2016 року та за квітень 2017 року, то з урахуванням викладеного податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 року № 00004734207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 233 561,24 гривень ( в т.ч. 134 302,21 грн. - за податковим зобов`язанням та 99 259,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) також підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 року № 00004744207.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 №00004734207.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 6, код ЄДРПОУ 35466779) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 020,00 грн (двадцять одну тисячу двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 15.09.2020

Суддя Іщук І.О.