Постанова

від 17.10.2023 по справі 462/2096/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/2096/23 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С.

Провадження № 22-ц/811/1959/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача Гірчак В.Ю., Дідин М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Буловчак Христини Романівни на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 червня 2023 року в складі судді Мруць І.С. в справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Буловчак Христина Романівна до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 про скасування наказу та поновлення на роботі, -

встановив:

У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Буловчак Х.Р., звернувся до суду з позовом до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 про скасування наказу та поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 01.09.2021 працював вчителем фізики у школі № 36. Наказом № 10/к від 20.02.2023 його звільнено з посади вчителя на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку із вчиненням аморального проступку.

Він не мав на меті вчинити та не вчиняв аморального проступку, за час роботи належним чином виконував свої трудові, службові та функціональні обов`язки, добросовісно виконував свої повноваження, дотримувався та виконував правила внутрішнього трудового розпорядку, до відповідальності не притягався.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ №10/к від 20.02.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя фізики на підставі п.3 ч.1 ст. 41 КЗпП у зв`язку із вчиненням аморального проступку та поновити його на посаді вчителя фізики у Середній загальноосвітній школі I III ступенів №36.

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07 червня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Буловчак Христина Романівна, до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 про скасування наказу та поновлення на роботі відмовлено.

Рішення суду оскаржила представник позивача ОСОБА_1 адвокат Буловчак Х.Р., вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте без дотримання вимог чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавства, без належного встановлення та вивчення всіх обставин по справі, без належної оцінки практики Верховного Суду України.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у школі тривалий час наявні проблеми з поведінкою учнів у 7-А класі, що тривають з вересня 2022-2023 навчального року. Порушення стосуються недотримання учнями правил поведінки учнів, проявами неповаги до вчителя, порушення дисципліни, неодноразове зривання уроків тощо. Також, часті та тривалі порушення правил поведінки спостерігались і з боку учня ОСОБА_3 , на якого були неодноразові скарги і від інших вчителів.

Саме 03.02.2023 у СЗШ №36 під час проведення уроку фізики у 7-а класі, учень цього класу ОСОБА_4 , незважаючи на присутність вчителя у класі та на початок уроку, одразу почав порушувати правила поведінки учня та дисципліну у класі: ходив по класу, співав, на прохання вчителя присісти за парту і готуватись до уроку, не реагував, відповідав грубощами при цьому, виявляв неповагу до вчителя у присутності учнів класу. Така ситуація призвела до непорозуміння між учнем та вчителем, які виникли під час уроку вже за межами класу, на коридорі, де вчитель не стримав своїх емоцій та провів виховну бесіду з учнем (емоційно), а саме торкнувся до учня, не завдавши жодних больових чи фізичних ушкоджень.

Після уроку ОСОБА_1 повідомив директора школи про конфлікт з учнем, надав усні пояснення, як все відбулось та написав письмові пояснення. Також, ОСОБА_1 зв`язався з мамою та батьком учня, чим вжив заходів щодо вирішення конфлікту та залагодження ситуації шляхом вибачення.

Зазначає, що матеріали справи ґрунтуються на довідці та відеозаписі, на якому відсутній звук, через що не можливо встановити зміст розмови учня і вчителя. При цьому, всі письмові пояснення, які були відібрані у класного керівника та психолога, вказують на тривалу проблему невідповідної поведінки учнів 7-а класу. Проте, судом дані обставини не були досліджені взагалі, та відповідно не взяті до уваги.

Вважає, що в даному випадку дії вчителя фізики неможливо вважати аморальним проступком, який є несумісним з подальшим виконанням трудових обов`язків, оскільки такий вчинок був здійснений в результаті умисного порушення дисципліни учнем, неповаги до вчителя та емоційним станом людини.

Зауважує, що станом на сьогодні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, акту комісії з розслідування факту вчинення аморального проступку немає, протоколу про вчинення адміністративного правопорушення складено не було.

Зважаючи на наявний конфлікт, який мав місце 03.02.2023 між вчителем ОСОБА_1 та учнем 7-а класу ОСОБА_3 , вважає, що адміністрація школи вправі була обмежитись доганою ОСОБА_1 за порушення ним трудової дисципліни відповідно до ч.1 ст. 147 КЗпП України, оскільки конфлікт, який виник 03.02.2023 є таким, що сумісний із продовженням роботи вчителя фізики.

Додає, що суд допустив загальну оцінку поведінки вчителя, не взявши до уваги передумови подій, які мали місце 03.02.2023, не взяв до уваги, що вчитель сумлінно виконував свої посадові обов`язки та приступив до проведення уроку фізики учнями 7-а класу, не вчинив жодних дій, які мали скомпрометувати вчителя перед учнями, визнав свій емоційний стан та вчинок невідповідним та вжив заходів до врегулювання відносин з батьками учня, продовжував безперешкодно та без будь-яких обмежень проводити уроки фізики у цьому та інших класах, за час педагогічної діяльності жодного разу у подібних випадках не притягався до відповідальності та не мав конфлікту з учнями та вчителями.

Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 червня 2022 року та постановити нове, яким визнати незаконним та скасувати наказ №10/к від 20.02.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя фізики на підставі п.3 ч.1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку із вчиненням аморального проступку, поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя фізики у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №36.

27 липня 2023 року від Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій в.о. директор школи Х.Шаміна висловила заперечення з приводу доводів апеляційної скарги.

Додатково зазначила, що звільнення було проведено внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, яка підтверджена конкретними фактами. Зокрема, документально зафіксований факт аморального вчинку працівника, зібрано письмові пояснення свідків та скарга від потерпілих, пояснення винуватця події. Вказані матеріали містять конкретні факти вчинення ОСОБА_1 аморального проступку.

Крім того, довідка за результатами перевірки обставин, наведених у зверненні ОСОБА_5 , учня 7-а класу та наказ про результат проведеної перевірки ніким не були оскаржені в установленому законом порядку чи в суді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Звертаючись до суду з означеним позовом, ОСОБА_1 покликався на незаконність наказу про звільнення його з посади вчителя та не погодився, що він вчинив аморальний проступок, який є несумісним із продовженням роботи.

Позивач, обґрунтовуючи свої доводи на підтвердження незаконності наказу №10/к від 20.02.2023 року про звільнення зазначив, що не мав на меті вчинити аморальний проступок, не вчиняв умисних дій з ознаками аморального проступку, а в даному випадку, зважаючи на все таки наявний конфлікт, який мав місце 03.02.2023 між вчителем фізики та учнем 7-а класу, адміністрація школи вправі була обмежитися доганою ОСОБА_1 за порушення ним трудової дисципліни, відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 під час навчального процесу не зміг продемонструвати виважену та коректну поведінку у взаємодії із учнем, проявив ознаки агресії та сили стосовно неповнолітньої дитини, а відтак вчинив аморальний проступок несумісний із продовженням роботи на посаді вчителя.

Такою поведінкою ОСОБА_1 скомпрометував себе перед учнями, оскільки поставив свої інтереси вище за інтереси дитини, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вчитель, що суперечить статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Факт вчинення ОСОБА_1 аморального проступку документально підтверджений довідкою, наказом, складеними за результатами проведення перевірки обставин події, проведеної на підставі наказу керівника навчального закладу, звернення матері учня, ОСОБА_1 надав письмові пояснення у зв`язку із подією, висновки, засновані на результатах перевірки, переконливо вказують на несумісність скоєного працівником аморального проступку із продовженням роботи.

Надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів виходить з такого.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 5-1 Конституції України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2021 працював вчителем фізики середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 м. Львова, що стверджується копією трудової книжки (а.с. 8-13).

Наказом директора Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 №10/к від 20.02.2023 ОСОБА_1 , вчителя фізики середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 м.Львова, 21 лютого 2023 року звільнено на підставі п.3 ч.1 ст. 41 КЗпП України у зв`язку із вчиненням аморального проступку. Підставою для оформлення зазначеного наказу вказано Наказ №27 СЗШ І-ІІІ ст. №36 м. Львова від 09.02.2023 (а.с. 35).

Згідно із відміткою на наказі ОСОБА_6 отримав копію наказу 21.02.2023, однак з таким не погодився.

Судом встановлено, що 03.02.2023 у СЗШ №36 мав місце інцидент між вчителем ОСОБА_1 та учнем 7-а класу ОСОБА_7 .

З метою вивчення обставин, наведених письмовому зверненні матері дитини та на виконання наказу середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 м. Львова від 06.02.2023 №25 «Про створення комісії для перевірки обставин, наведених у зверненні матері ОСОБА_3 , учня 7-а класу, ОСОБА_8 », комісією у складі ОСОБА_9 , директора школи, голови комісії, ОСОБА_10 , вчителя англійської мови, заступника директора школи з НВР, секретаря комісії ОСОБА_11 , голови ПК школи, члена комісії Л.Новікової , вчителя початкових класів, заступника директора з НВР, члена комісії ОСОБА_12 , вчителя історії, класного керівника 7-Б класу, члена комісії Г. Гамаль, практичного психолога школи, 06.02.2023 та 07.02.2023 проведено перевірку у СЗШ №36.

За результатами перевірки складено довідку, згідно якої під час роботи комісії заслухано та відібрано пояснення у класного керівника 7-а класу ОСОБА_13 , практичного психолога ОСОБА_14 , вчителя фізики ОСОБА_15 , заступника з НВР Л.Новікову, учня 7-а класу ОСОБА_16 . Також, з дозволу матері, ОСОБА_17 , написано письмове пояснення учнем 7-а класу (однокласником) і заслухано матір учня ОСОБА_18 та самого учня ОСОБА_19 в присутності батьків.

Проаналізувавши усю інформацію, отриману від працівників закладу, матері учня, самого учня та переглянувши записи з камер відеоспостереження, підтверджено факти, наведені у зверненні матері ОСОБА_3 , учня 7-а класу, ОСОБА_8 , а саме: застосування вчителем прояву психологічного насильства та застосування фізичної сили, що є аморальним проступком.

У доповідній записці класного керівника 7-а класу ОСОБА_20 від 07.02.2023, остання зазначила, що на її погляд, мали місце провокативні дії учня, однак дії вчителя стосовно дитини вважає неприпустимими.

07.02.2023 практичний психолог ОСОБА_21 пояснила, що 03.02.2023 зустріла учнів, в тому числі, ОСОБА_22 , який перебував у збудженому психоемоційному стані від несподіваної ситуації, що сталась, вважає дії вчителя недопустимими, непрофесійними.

У доповідній записці від 06.02.2023 заступник директора ОСОБА_23 зазначила, що вчитель фізики ОСОБА_1 03.02.2023 прийшов до директора пояснити свої дії щодо учня 7-а класу, вона чула цю розмову, у якій вчитель назвав учня образливим словом, вимагав вибачень від учня та його батьків

Учень 7-а класу ОСОБА_24 у поясненнях від 07.02.2023 року повідомив, що в момент, коли вчитель зайшов в клас ОСОБА_25 співав, вчитель підійшов до нього і вивів його за двері.

У письмових пояснення від 03.02.2023 ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_26 на всі його зауваження не реагував, продовжував зривати урок та у нього не залишалось іншого варіанту як вигнати його з класу.

Виходячи із досліджених обставин, комісія у Довідці за результатами перевірки встановила, що після сигналу «Відбій повітряної тривоги» учні повернулися до класу, де в них розпочався урок фізики. До класу зайшов ОСОБА_6 , в цей момент ОСОБА_27 співав. Вчитель зробив зауваження, учень не реагував, тоді ОСОБА_6 вказав на двері і сказав: «Йди поспівай ще там». ОСОБА_28 попрямував до дверей, вчитель підійшов та вивів його за двері. У коридорі вчитель в некоректній формі продовжив вияснення стосунків, взявши дитину за підборіддя, погрожуючи словами та сильно штовхнув. Вчитель повернувся назад у клас, а учень одразу пішов до директора школи (а.с. 36-38).

Наказом директора Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №36 м. Львів «Про підсумки проведення перевірки обставин, наведених у зверненні матері ОСОБА_3 , учня 7-а класу, ОСОБА_8 » від 09.02.2023 № 27, визнано дії Ю.Стрільціва, вчителя фізики, такими, що порушують загальновизнані норми поведінки (етичні норми) та є аморальними (а.с. 33-24).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до посадової інструкції вчителя, затвердженої наказом СЗШ І-ІІІ ступенів №36 №173 від 01.09.2022, із якою ознайомлено ОСОБА_1 , учитель призначається на посаду та звільняється з неї згідно з чинним законодавством, у своїй роботі керується Конституцією України, вимогами Державного стандарту загальної середньої освіти, законодавчими актами про освіту, наказами та розпорядженнями Міністерства освіти і науки України та відповідних органів управління освітою, правилами і нормами охорони праці, цивільного захисту та пожежної безпеки, Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку школи, наказами та розпорядженнями директора навчального закладу, цією посадовою інструкцією, дотримується положень Конвенції про права дитини (а.с.48-56).

До завдань та обов`язків вчителя, згідно із цією Інструкцією, належить, зокрема, здійснення освітнього процесу з урахуванням психофізіологічних особливостей здобувачів освіти та специфіки навчальної дисципліни, застосування різноманітних форм, методів та засобів навчання, сучасних освітніх технологій, зокрема, інформаційних, а також освітніх ресурсів, упровадження перспективного педагогічного досвіду, проведення навчальних занять із застосуванням сучасних досягнень педагогічної та психологічної наук, вікової психології, настановленням та особистим прикладом утвердження поваги до суспільної моралі та суспільних цінностей, вжиття заходів щодо збереження життя та здоров`я здобувачів освіти під час освітнього процесу, захист здобувачів освіти під час освітнього процесу від буд яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь якою ознакою, повага гідності, прав, свобод і законних інтересів всіх учасників освітнього процесу, дотримання педагогічної етики та культури спілкування.

Відповідно до пункту 4.5 Розділу 4 Інструкції учитель несе відповідальність за вчинення проступків, несумісних з роботою на посаді педагогічного працівника.

Необхідно зазначити, що однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені з такої підстави, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про освіту», а саме керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку, як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду трудових спорів», з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ч.1 ст.41 КЗпП України), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Проте, звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Законодавство про працю не визначає поняття аморального проступку. Таке визначення є оціночною категорією. Аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Згідно із частиною першою статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов`язки.

За змістом статті 56 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати у дітей повагу до батьків, жінки, старших за віком.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь, - зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, їх батьками, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 30 січня 2018 року справа № 713/265/15-ц, від 16 травня 2018 року справа № 1519/2-667/11, від 07 травня 2018 року справа № 243/ 8522/17, від 27 березня 2019 року у справі № 560/893/17, від 11 квітня 2019 року у справі № 351/2141/16, від 31 липня 2019 року у справі № 243/5802/16-ц, від 05 вересня 2019 року у справі № 697/2520/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 495/47/18.

Судом першої інстанції встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дій, які для педагога є аморальними, оскільки проявилися у застосуванні фізичної сили до учня, характер якого дає підстави для висновків про неможливість подальшої роботи позивача на посаді вчителя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечував про інцидент, що мав місце 03.02.2023, який проявився в тому, що він, вважаючи провокативними дії учня 7-а ОСОБА_3 , вигнав його з уроку та вийшовши слідом за ним, в приміщенні коридору взявши дитину за підборіддя, сильно штовхнув. Даний факт не спростований позивачем та підтверджується відеозаписом.

Факт визнання ОСОБА_1 порушення правил етики та моральні не заперечувався ним під час перегляду судового рішення. Вважаючи такі дії неправомірними, ОСОБА_1 бажав та вчиняв заходи щодо залагодження ситуації, яка виникала між ним та учнем.

Доводи апелянта на те, що за відсутності звуку, через що не можливо встановити зміст розмови учня і вчителя під час інциденту, не спростовує факту вчинення фізичного насильства з боку вчителя до учня. ОСОБА_1 своїми діями проявив агресію у відношенні до учня. Вказана реакція ОСОБА_1 є аморальним проступком, здійсненим під час уроку фізики, що свідчить також про завдання психологічної травми учневі ОСОБА_29 , який після інциденту сам звернувся до директора школи і повідомив про ситуацію, що мала місце під час уроку за межами класу (в коридорі).

Таким чином встановивши, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків, а саме 03.02.2023 під час уроку фізики, порушив норми педагогічної етики та моралі, що у свою чергу проявились у застосуванні ним прояву психологічного насильства та застосування фізичної сили до учня, що підтверджується наказом №27 від 09.02.0023 СЗШ І-ІІІ ступенів №36 «Про підсумки проведення перевірки обставин, наведених у зверненні матері ОСОБА_3 , учня 7-а класу, ОСОБА_8 », суд першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення позивачем аморального проступку, який суперечить вимогам педагогічної етики, моралі, а також суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні цінності, які склалися в суспільстві, що вказує на наявність підстав для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.

Аргументи апелянта на те, що зважаючи на наявний конфлікт, який мав місце 03.02.2023 між вчителем ОСОБА_1 та учнем 7-а класу ОСОБА_3 , адміністрація школи вправі була обмежитись доганою ОСОБА_1 за порушення ним трудової дисципліни відповідно до ч.1 ст. 147 КЗпП України, оскільки конфлікт, який виник 03.02.2023 є таким, що сумісний із продовженням роботи вчителя фізики, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки працівники, які виконують виховну функцію, зокрема вчитель, зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вчитель, він може бути звільнений з роботи за п. 3 ст. 41 КЗпП України.

Колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги таке не спростовують, оскільки рішення прийняте у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Буловчак Христини Романівни залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 жовтня 2023 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк