Справа № 703/3165/21
2-др/703/12/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Шапошник І.О.
за участі:
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мазура 12» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирного будинку,-
встановив:
В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мазура 12» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирного будинку.
25 вересня 2023 року від представника позивача, адвоката Соколишиної Л.Б. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 16000 грн. витрат на правову допомогу.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ст. 246 ЦПК України).
Представник позивача, адвокат Соколишина Л.Б. в судовому засіданні, 20 вересня 2023 року, до закінчення судових дебатів, звернулась до суду з усною заявою про надання доказів понесених витрат позивача в термін протягом 5 днів з дня винесення рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: суд не вирішив питання про судові витрати.
За положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Представник позивача адвокат Соколишина Л.Б. в судове засідання не з`явилась, від неї до суду надійшла заява в якій вона зазначила, що повністю підтримує подану нею заяву про стягнення витрат на правову допомогу та просить її задовільнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти клопотання представника позивача. Пояснив, що представник позивача, адвокат Соколишина Л.Б. не заявляла клопотання про те, що нею буде подано розрахунок витрат на правову допомогу під час розгляду справи по суті, а тому на його думку у винесенні додатково рішення суду відмовити. Окрім того вказав суду на те, що вважає заявлені представником позивача витрати такими, що є непропорційними до предмета спору, є значно завищеними та не співмірними із ціною позову. Зазначив також і на те, що оскільки справа є малозначною, позовна заява була підготовлена не адвокатом Соколишиною Л.Б., яка вступила в справу значно пізніше після її подання, вважає, що вступ адвоката було здійснено позивачем навмисно з метою погрішення матеріального становища відповідачів, так як витрати на правничу допомогу в 1,66 рази перевищують ціну позову. Вказав суду на те, що його розмір доходу за рік складає 40056 грн. 12 коп., а голови ОСББ Нікітченко О.П. 2741122 грн., що у 68,43 рази перевищує його дохів. Таким чином відповідач ОСОБА_1 зазначає про те, що у даному випадку позивачем не дотримано правил співмірності у розмірі витрат на правову допомогу.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні звернув увагу суду і на те, що на його думку, адвокатом Соколишиною Л.Б. дійсно було отримано від ОСББ «Мазура 12» 16000 грн., оскільки у справі відсутні належні та допустимі докази факту такої сплати коштів.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не зявились, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції.
Неявка відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію відповідача ОСОБА_1 та врахуваши заяву позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом при постановленні рішення не було вирішене питання щодо розподілу судових витрат, витрат понесених позивачем ОСББ «Мазура, 12», оскільки його представник вказала, що надасть відповідні докази їх понесення протягом 5 днів з дня винесення рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову - на позивача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області винесено 20 вересня 2023 року, представниця позивача із заявою про стягнення судових витрат звернулась до суду 25 вересня 2023 року, про що свідчить штамп суду на заяві про ухвалення додаткового рішення, тобто у встановлений п`ятиденний строк.
Представницею позивача, адвокатом Соколишиною Л.Б. на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до суду надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 10 січня 2022 року, акт приймання наданих послуг від 25 вересня 2023 року (відповідно до якого адвокат Соколишина Л.Б. надала послуги ОСББ «Мазура 12» в сумі 16000 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера № 6 від 10 січня 2022 року (відповідно до якої адвокат Соколишина Л.Б. отримала 16000 грн. від Управителя ОСББ «Мазура, 12» за договором про надання правничої допомоги від 10 січня 2022 року), довідку розрахунок витраченого адвокатом часу від 25 вересня 2023 року.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Верховний Суд у п. 46 постанови Верховного Суду № 910/13071/19 від 20 листопада 2020 року, звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Даний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 також вказав суду на те, що розмір витрат на правову допомогу, зазначаний позивачем, є явно завищеним та таким, що не відповідає обсягу робіт, які були виконанні адвокатом.
З копії акту приймання передачі наданих послуг за договором б/н від 10 січня 2022 року ОСББ «Мазура 12» в особі Управителя Нікітченко О. передала адвокату Соколишиній Л.Б. 16000 грн. за правову допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З позовної заяви вбачається, що сума, яку просив позивач стягнути з відповідачів складала 9622 грн. 34 коп., рішенням суду від 20 вересня 2023 року позов задоволено частково та стягнуто з відповідачів заборгованість в розмірі 8080 грн. 18 коп. Відповідно до стягнення з відповідачів підлягають вирати на правову допомогу в сумі 13435 грн. 70 коп.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.
Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція сторін була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору судом, предмет спору не є складним, не потребував вивчення великого обсягу даних, обсяг виготовлених адвокатом документів не є значним.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 4000 грн., тобто по 1333 грн. 33 коп. з кожного (що є половиною вартості задоволених позовних вимог).
Суд вважає, що визначена адвокатом Соколишиною Л.Б. сума гонорару є частково обґрунтованою, такою, що не в повній мірі відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в частковому обсязі, оскільки відповідачі не звільняються від сплати витрат на правову допомогу.
В зв`язку з цим, вимоги заяви представника позивача про стягнення судових витрат, зокрема - витрати на правничу допомогу, підлягають до часткового задоволення.
Таким чином, оскільки заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду після ухвалення рішення, тому існує необхідність ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. 246, 259, 263-265, 268, 270, 354, 430 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву про розподіл судових витрат подану представником позивача адвокатом Соколишиною Лесею Богданівною у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мазура 12» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирного будинку,- задовільнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 703/3165/21, 2/703/41/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мазура 12» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирного будинку.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСББ «Мазура 12» (юридична адреса: вул. Мазура, 12 в м. Сміла, Черкаської області, ЄДРПОУ 39052721, МФО 305299, рахунок ПАТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 1333 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСББ «Мазура 12» (юридична адреса: вул. Мазура, 12 в м. Сміла, Черкаської області, ЄДРПОУ 39052721, МФО 305299, рахунок ПАТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 1333 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСББ «Мазура 12» (юридична адреса: вул. Мазура, 12 в м. Сміла, Черкаської області, ЄДРПОУ 39052721, МФО 305299, рахунок ПАТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу в сумі 1333 грн. 33 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст додаткового рішення виготовлено 20 жовтня 2023 року.
Головуючий: В. О. Прилуцький
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2023 |
Оприлюднено | 23.10.2023 |
Номер документу | 114311953 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні