Ухвала

від 19.10.2023 по справі 159/1315/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/1315/22 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П.Ю. Провадження № 22-з/802/76/23 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах представником ОСОБА_2 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гішинської гімназії Ковельської міської ради Волинської області, Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах представником ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2023 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2023 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гішинської гімназії Ковельської міської ради Волинської області про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов в цій частині задоволено.

Визнано незаконним наказ в.о. директора Гішинської гімназії Ковельської міської ради № 1-к/тр від 06.01.2022 року «Про відсторонення від роботи вчителя англійської мови ОСОБА_1 ».

Стягнуто з Гішинської гімназії Ковельської міської ради Волинської області в користь ОСОБА_1 22466, 73 гривень середнього заробітку за час відсторонення від роботи з 06 січня 2022 року по 02.03.2022 року.

Стягнуто з Гішинської гімназії Ковельської міської ради Волинської області в користь ОСОБА_1 1488, 60 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з Гішинської гімназії Ковельської міської ради Волинської області в дохід держави судовий збір в розмірі 3473, 40 гривень.

17 жовтня 2023 року позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 було подана заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6200 гривень, які ОСОБА_1 понесла у суді апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що заяву слід залишити без задоволення.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами, передбаченими ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України (див. пункт 53, 57 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Волинського апеляційного суду ухвалена 11 жовтня 2023 року, а з заявою про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу позивач, в інтересах якої діє її представник звернулася 17 жовтня 2023 року, тобто після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, заявник не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, оскільки докази на підтвердження цих витрат були надані заявником поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 258-260 ЦПК України, частиною І статті 368, частинами 2, 3 статті 381 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах представником ОСОБА_2 про компенсацію витрат на правничу допомогу у даній справі залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня ухвалення.

Головуючий-суддя:

Судді: