Постанова

від 16.10.2023 по справі 278/1887/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1887/23 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є.О.

Категорія 23 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Трояновської Г.С, Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/1887/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним попереднього договору оренди земельної ділянки

за апеляційноюскаргою ОСОБА_2

на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року в частині призначення експертизи, яка постановлена під головуванням судді Татуйка Є.О.

встановив:

У квітні 2023 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним попередній договір оренди земельної ділянки від 30.03.2019 року, укладений між позивачем, в інтересах якої на підставі довіреності, зареєстрованої 30.03.2019 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. в реєстрі за №1825, діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

11 травня 2023 року представник позивача подав до суду клопотання про призначення судової технічної експертизи давності документу. На обґрунтування вказаного клопотання зазначав, що, на думку позивача, спірний попередній договір оренди земельної ділянки підписаний щонайменше у 2021 році, а не 30 березня 2019 року як значено у ньому, оскільки майже протягом 2,5 років позивачу від свого довірителя не було відомо про існування такого договору, оскільки його копії ОСОБА_2 їй не надавав та про укладання нічого їй не повідомляв. Для підтвердження факту підробки відповідачами попереднього договору оренди земельної ділянки, який оспорюється позивачем, необхідна експертиза часу створення документу.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року призначено у справі судову технічну експертизу давності документу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ). На вирішення експертів поставлено наступні запитання:

1.Чи відповідає давність виконання Попереднього договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року, вказаній на ньому даті?

2.Чи виконаний підпис в графі «Сторона 1 ОСОБА_2 на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 » в оригіналі Попереднього договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року у той час, яким він датований?

3.Чи виконаний підпис в графі «Сторона» в оригіналі Попереднього договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року у той час, яким він датований?

4.Чи міг Попередній договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року бути створений пізніше вказаної в ньому дати укладання?

5.Яка фактична дата укладення Попереднього договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року?

6.В один чи різні періоди часу виконаний Попередній договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року та Довіреності від 30 березня 2019 року, посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, зареєстрована в реєстрі за № 1825?

7.В один чи різні періоди часу виконаний Попередній договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року та Проект Основного договору оренди земельної ділянки (Додаток № 1 до Попереднього договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року)?

В один чи різні періоди часу виконаний Попередній договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року та Розписка від 30 березня 2019 року про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 9 000 доларів США, за земельну ділянку 1,84 га в Зарічанській сільській раді?

В один чи різні періоди часу виконаний Попередній договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року та Розписка від 30 березня 2019 року про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 9 000 доларів США, отриманих у якості забезпечувального платежу за Попереднім договором оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року?

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, враховуючи характер правовідносин, предмет позову дана справа не підлягала розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки такий порядок розгляду порушив право відповідача мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасник справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного розгляду. Окрім того, діюче законодавство виключає можливість винесення ухвали про призначення експертизи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення підготовчого судового засідання. Із врахуванням характеру спірних правовідносин, вважає неспростованим висновок місцевого суду про те, що предмет спору та позовні вимоги свідчать про необхідність призначення експертизи та спеціальних знань у відповідній сфері, з матеріалів справи та доданих доказів взагалі не вбачаються підстави для призначення експертизи. Обставини правомірності укладення попереднього договору оренди земельної ділянки встановлені рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2022 року та постановою Київського апеляційного суду від18.05.2023 року та відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказування у даній справі.

Представник позивача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. На спростування доводів апеляційної скарги вказує, що отримавши ухвалу про відкриття провадження, подавши відзив на позовну заяву відповідач не висловив будь-яких заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та не заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін, ані у строки встановлені судом, ані у першій заяві по суті (відзиві), тому такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. З клопотання про призначення експертизи позивач звернувся до суду 11.05.2023 року, тобто в межах строків встановлених ч.3 ст.279 ЦПК України. Окрім того зазначає, що законом не вимагається обов`язкового проведення судового засідання для вирішення питання про призначення експертизи судом (ст.103,104 ЦПК України). В разі ініціювання стороною вирішення вказаного питання протилежна сторона може письмового викласти своє ставлення щодо даного питання як загалом так і безпосередньо щодо вирішення конкретних питань, експертної установи.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені. Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через його виїзд за межі м.Житомира. Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин свого виїзду, до суду не надав. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

За приписами ст.372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи клопотанняпредставника позивачапро призначенняекспертизисуд першої інстанції дійшов висновку, що питання винесені на вирішення експерта містять спеціальні знання, що можуть бути вирішені лише відповідним фахівцем, а сторонами з даного приводу відповідного висновку не надано.

Такий висновок суду є вірним, виходячи із наступного.

Відповідно до положень статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.4 глави 3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 року № 1950/5) передбачено, що технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів. Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є: установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту; виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл ; установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами; визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються; установлення цілого за частинами документа; установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки; ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця. Основними завданнями експертизи матеріалів документів є: установлення роду, виду (іншої класифікаційної категорії) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини тощо), та їх спільної (різної) родової (групової) належності; визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що дійсна дата укладення попереднього договору оренди земельної ділянки від імені позивача входить до предмету доказування у цій справі, та від таких обставин залежить правильне вирішення спору, для їх встановлення необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності призначення технічної експертизи документа у справі.

Посилання відповідача на те, що вказана справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та питання про призначення експертизи також не могло бути вирішено судом без проведення підготовчого судового засідання є необґрунтованими.

Відповідно до ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 розділу ІІІ «Позовне провадження» Цивільного процесуального кодексу України; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у вищезазначених спорах.

Відповідно до ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справив порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Судом встановлено, що ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 04 травня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 подавши до суду 15 травня 2023 року відзив на позовну заяву, не заявляв клопотання із своїми запереченнями проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Сторона позивача також не заперечувала проти розгляду справи у вказаному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.279 ЦПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Із клопотання про призначення експертизи позивач звернувся до суду 11 травня 2023 року, тобто в межах строків встановлених ч.3 ст.279 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що обставини правомірності укладення попереднього договору оренди земельної ділянки встановлені рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2022 року та постановою Київського апеляційного суду від 18.05.2023 року та відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказування у даній справі не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у цивільній справі №278/85/22 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року скасоване та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково і стягнуто на його користь із ОСОБА_1 374 400 грн. авансу, що еквівалентно 9 000 доларів США. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У цивільній справі №278/85/22 предметом розгляду було стягнення із ОСОБА_1 суму забезпечувального платежу у зв`язку із укладенням попереднього договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2019 року та штрафних санкцій за відмову від укладення основного договору оренди земельної ділянки.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року, справа № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), зазначив, що преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Аналіз змісту зазначених постанов Верховного Суду дає підстави стверджувати, що преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта.

Позовні вимоги про визнання правомірності укладення попереднього договору оренди земельної ділянки у вищевказаній цивільній справі не заявлялися та вказане питання не досліджувалось судом та не було предметом судового розгляду.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті від29червня 2023року вчастині призначенняекспертизи без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2023 року.

Головуючий Судді