Постанова

від 10.10.2023 по справі 394/469/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

10 жовтня 2023 року м. Кропивницький

справа № 394/469/22

провадження № 22-ц/4809/1136/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Підвисоцька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області,

розглянувши врежимі відеоконференціїу відкритомусудовому засіданні заправилами спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ПетренкоОлександр Володимирович,на рішення Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 13 липня 2023 року у складі судді Краснопольської Л.П.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтуваннязаяви посилаласяна те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала в буд. АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки загальною площею 4,01 га, розташованої в межах Покотилівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, під кадастровим номером 3523684600:02:000:9036, виділеної матері на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 26 листопада 2010 року серії КР №043193. Вона, як спадкоємець першої черги, фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з матір`ю на момент її смерті за зазначеною адресою без реєстрації з 25.06.2017 по день відкриття спадщини. Зазначена обставина підтверджується довідкою виконавчого комітету Березняківської сільської ради від 14.02.2023 №102. Іншим чином, ніж у судовому порядку, цей юридичний факт встановити не можливо.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Новоархангельського районного судуКіровоградської області від 13 липня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ПетренкоОлександр Володимирович,подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви.

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Петренко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання свого представника не направила. Про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності представника заінтересованої особи на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , місце смерті - село Сунки Смілянськогорайону (нині-Черкаський район)Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР від 26 листопада 2010 року №043193 ОСОБА_2 належала земельна ділянказагальною площею 4,01 га, розташована в межах Покотилівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3523684600:02:000:9036 (а.с.9).

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Березняківської сільської ради від 14 лютого 2022 року №102 ОСОБА_2 була зареєстрована і постійно проживала до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за даною адресою з 25 червня 2017 року проживала без реєстрації її дочка ОСОБА_1 , разом з матір`ю вела спільне господарство і здійснювала за нею догляд (а.с.10).

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Підвисоцької сільської ради від 15 серпня 2022 року №289 ОСОБА_1 дійсно зареєстрована по АДРЕСА_2 , але не проживала за вказаною адресою з 25 червня 2017 року по 15 листопада 2019 року по причині догляду за матір`ю ОСОБА_2 , 1938 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сунки Смілянського району Черкаської області (а.с.11).

Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження від 07 липня 1959 року серії НОМЕР_2 , згідно з яким ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №31, в графі батько зазначено « ОСОБА_5 », в графі мати - « ОСОБА_2 » (а.с.7).

06 серпня 1983 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище після реєстрації шлюбу змінила на ОСОБА_7 (а.с.8).

26 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянської державної нотаріальної конториіз заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, а саме на земельну ділянкузагальною площею 4,01 га, розташовану в межах Покотилівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 3523684600:02:000:9036 (а.с.12).

Смілянською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано роз`яснення від 26 серпня 2022 року №550/01-16, згідно з яким видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. При цьому заявниці, для оформлення спадкових справ, рекомендовано встановити в судовому порядку факт спільного проживання з спадкодавцем не менше п`яти років до дня його смерті, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, коли не подано відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (а.с.83).

Згідно листа Смілянської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15 жовтня 2021 року №1244 та від 07 березня 2023 оку № 252/01-16 із заявами про прийняття/відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилась (а.с.85, 104).

У судовому засіданні суду першої інстанції 13 липня 2023 року були допитані свідки, а саме чоловік заявниці ОСОБА_6 та її син ОСОБА_6 , які пояснили вона є дочкою покійної ОСОБА_2 , близько двох років в період з 2017 до 2019 роки проживала із своєю матір`ю, яка потребувала допомоги, раз чи два на місяць приїжджала додому, а також вони періодично їздили в Черкаську область до баби і матері.

Ухвалюючи рішення про залишення заяви без задоволення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю не може бути задоволена, оскільки на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа проживали однією сім`єю, а заявниця проживала близько двох років. Крім того, вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю пов`язана з доведенням факту прийняття спадщини, на яку можуть мати право інші спадкоємці, отже, факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки заявниця має ще рідних брата і сестру, тобто існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.2-3).

Право на звернення із такою заявою передбачено положеннями п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України та ч.2 ст.315 ЦПК України, про що також роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Проте, судом першої інстанції було фактично розглянуто інший предмет спору, а саме про встановлення фактупроживання заявниціразом ізспадкодавцем однієюсім`ю неменше 5років дочасу відкриттяспадщини,що передбаченост.1264ЦК Українита стосуєтьсячетвертої чергиспадкоємців за законом,а непро встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем начас відкриттяспадщини,як проте булозазначено ОСОБА_1 у поданійзаяві,що є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства.

У випадках встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини із заявою до суду звертається лише спадкоємець або за заповітом або за законом. Натомість заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини може подати будь-яка особа, яка не має родинних зв`язків із спадкодавцем за відсутності спадкоємців першої, другої та третьої черги.

Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця, тобто є спадкоємцем за законом першої черги відповідно до положень ст.1261 ЦК України, тому потреби заявниці встановлювати свою приналежність до четвертої черги спадкоємців за законом немає.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини заявниця стверджувала, що прийняла спадщину у порядку, передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України, за якою спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Натомість встановлення факту проживання однією сім`єю не менше як 5 років до часу відкриття спадщини не звільняє такого спадкоємця від необхідності подати, у строки, встановлені законом, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Аналогічні висновки щодо застосування ч.3 ст.1268 ЦК України у подібних правовідносинах Верховним Судом викладені у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19, від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19, від 21 вересня 2021 року в справі №352/313/18.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 17 січня 2022 року у справі №643/790/20 констатував процесуальну можливість розгляду заяви про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18).

Як роз`яснено у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, така справа розглядається судами за правилами позовного провадження.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Отже, звернення заявника до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення (зокрема, для оформлення спадщини в нотаріальному порядку), можливе в порядку окремого провадження за умови, якщо це не вплине на спадкові права та обов`язки інших осіб та/або за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Як убачається з письмових доказів по справі, на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тобто станом на 10 листопада 2019 року, спадкодавиця була зареєстрованою та постійно проживала у будинку АДРЕСА_1 . Разом з нею за даною адресою, починаючи з 25 червня 2017 року по 15 листопада 2019 року, проживала без реєстрації її дочка ОСОБА_1 , яка здійснювала догляд.

Частиною 1 ст.1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Крім того, встановлено, що із заявами про прийняття/відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, а тому апеляційний суд вважає, що подана ОСОБА_1 заява про встановлення юридичного факту не впливає на спадкові права та обов`язки інших осіб та вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки ОСОБА_1 не зазначила усіх осіб, які мають брати участь у справі, зокрема рідних брата та сестру. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що без визначення конкретних юридичних чи фізичних осіб і кола (обсягу) їх порушених прав, висновок місцевого суду про розгляд спору (справи) в порядку позовного провадження є помилковим.

У зв`язку з викладеним вище апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 надано належні і допустимі докази існування такого юридичного факту, як постійне проживання ОСОБА_1 , як спадкоємця, разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 на день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості. Зазначене призвело до неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин та відповідно до вимог п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ПетренкоОлександр Володимирович,задовольнити.

Рішення Новоархангельського районного судуКіровоградської області від13липня 2023рокускасувати та ухвалити нове.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зі спадкодавцем ОСОБА_2 , в будинку АДРЕСА_1 станом на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко