Рішення

від 19.11.2007 по справі 9/267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/267

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.11.07 р.                                                                               Справа № 9/267                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м. Горлівка

до відповідача  Приватного підприємства „Іволга”, м. Краматорськ

про стягнення 2 873 грн.96коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Подопригора В.П. (директор, паспорт серії ВА №933249).

СУТЬ СПОРУ:          

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Іволга”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 2 873грн.96коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1436грн.98коп. та штрафу в розмірі 1 436грн.98коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №1935 від 02.04.2007р., видаткові накладні №15736 від 26.04.2007р., №4240 від 03.05.2007р.

25.10.2007р. через канцелярію господарського суду відповідач надав клопотання №18 від 20.10.2007р., відповідно до якого суму основного боргу визнає, однак заперечує проти стягнення штрафу, посилаючись на те, що договір №1935 є недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-15/3016 від 28.09.2007р. Приватне підприємство „Іволга”, м.Краматорськ станом на 27.09.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

02.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел” та Приватним підприємством „Іволга” був укладений договір постачання товару №1935, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов`язується передавати у власність покупця (відповідача) протягом всього строку дії даного договору продукти харчування у кількості, асортименті та за цінами, згідно накладних на кожну партію товару, які мають силу додаткових угод про істотні умови даного договору з моменту підписання накладних представником покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити за нього грошову суму, зазначену у накладній на кожну партію товару(п.1.1 договору).

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними №15736 від 26.04.2007р., №4240 від 03.05.2007р. на загальну суму 2 018грн.26коп. (копії накладних наявні в матеріалах справи). Продукція по зазначеним накладним була прийнята відповідачем без заперечень.

Відповідно до клопотань відповідача №18 від 20.10.2007р. та №31 від 05.11.2007р. останній зазначає, що договір №1935 від 02.04.2007р. підписаний не уповноваженою особою, а відтак він не може розглядатися судом в якості підстави виникнення правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел” та Приватним підприємством „Іволга”.

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки зазначений договір скріплений печаткою підприємства, а доказів того, що договір дійсно був підписаний не уповноваженою особою суду не представлено.

Крім того, судом встановлено, що дії відповідача щодо приймання поставленого товару направлені на фактичне виконання договору.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, на момент подання позову, отриману продукцію відповідач оплатив частково на суму 581грн.28коп. (про що свідчить платіжне доручення №65 від 05.06.20007р., копія якого додана до матеріалів справи), а тому станом на 01.08.2007р. заборгованість відповідача складала суму в розмірі 1 436грн.98коп.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або іншим вимогам, які зазвичай висуваються. Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи позивач зобов`язання перед відповідачем виконав належним чином, здійснивши поставку товару. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції, з його боку виникла заборгованість за поставлений товар в розмірі 1436грн.98коп.

09.11.2007р. через канцелярію господарського суду відповідач надав клопотання №31 від 05.11.2007р., відповідно до якого зазначає, що Приватне підприємство „Іволга” розрахувалось з Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел” за поставлену продукцію в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №23 від 05.11.2007р. на суму 1 436грн.98коп., яке наявне в матеріалах справи.

З огляду на викладене, на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження по справі №9/267 в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 436грн.98коп. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за прострочення виконання платежу більше 20 днів покупець сплачує штраф в розмірі 100% від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання по оплаті боргу.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеної норми та п.5.2 договору позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 100% від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, а саме 1 436грн.98коп.

Відповідно до клопотання №18 від 20.10.2007р. відповідач просить суд не застосовувати штрафні санкції згідно п.5.2 договору, посилаючись на важке фінансове становище.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У зв'язку з зазначеним, приймаючи до уваги те, що відповідачем повністю погашена основна заборгованість, суд вважає за доцільне вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 1 436грн.98коп. задовольнити частково та зменшити розмір штрафу на 95%.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 5% від суми штрафу, який нарахований позивачем, а саме – 71грн.85коп.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 610, 611, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м. Горлівка до відповідача, Приватного підприємства „Іволга”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 2 873грн.96коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 436грн.98коп. та штрафу в розмірі 1 436грн.98коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Іволга” (за адресою: вул.З.Космодем`янської, 1, м.Краматорськ, Донецька область, 84311, р/р 2600323028951 у АК УСБ м.Краматорськ, МФО 334486, код ЄДРПОУ 22025118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” (за адресою: вул.Озерянівська, 4, м.Горлівка, Донецька область, 84601, р/р 26006301501355 в Микитівській філії АКБ „Національний кредит” м.Горлівки, МФО 335797, код ЄДРПОУ 24101446) штраф в розмірі 71грн.85коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення штрафу в розмірі 1 365грн.13коп. відмовити.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 1 436грн.98коп. припинити провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 19.11.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Марченко О.А.