Постанова

від 05.10.2023 по справі 204/3086/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7049/23 Справа № 204/3086/21 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року місто Дніпро Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 204/3086/21

Номер провадження 22-ц/803/7049/23

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Барильської А.П., Максюти Ж.І.

за участю секретаря: Паромової О.О.

учасники справи :

позивач ОСОБА_1

відповідачі Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 46» Дніпровської міської ради, ТОВ «Контракт продрезерв 5», Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіДніпрі Дніпропетровськоїобласті зповідомленням учасниківсправи апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 09 травня 2023 року головуючого судді Самсонової В.В. по цивільній справі про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, звернулася до суду з позовом до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 46» Дніпровської міської ради (далі КЗО СЗШ № 46 ДМР), Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт продрезерв 5» (далі - ТОВ «Контракт продрезерв 5»), Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою позивачки, отже на правах матері даної дитини вона є її законним представником. З 14.04.2015 року дитина ОСОБА_2 має статус дитини з інвалідністю з дитинства, що підтверджено медичним висновком № 10 від 14.04.2015 року.

Підставою для звернення ОСОБА_1 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці КЗО СЗШ № 46 ДМР, до суду за захистом прав споживачів в наданні освітніх послуг за навчальною програмою НУШ за бюджетні кошти, та додаткові освітні послуги у тому числі і платні за батьківські кошти, які надаються її дитині ОСОБА_2 в КЗО СЗШ № 46 ДМР відповідачами Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, КЗО СЗШ № 46 ДМР, правовий статус яких позивачці невідомий, таких як: Гурток «Малювання», який фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (безкоштовно); «Табір» який працює в літній період в КЗО СЗШ № 46 ДМР (800 грн. за 2 тижні); Гурток «Футбол» який фактично працює в КЗО СЗШ №46 ДМР (платна послуга); Гурток «Карате» який фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (платна послуга); Гурток «Гімнастіка» який фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (платна послуга); Лікар «Логопед» Світлана Олександрівна (прізвище позивачу невідомо) який фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (150 грн. за 1 годину працювання); лікар «Психолог» (П.І.Б. позивачу невідомо), який фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (безкоштовно); ОСОБА_3 (прізвище позивачу не відомо) зі слів адміністратора КЗО СЗШ № 46 ДМР дана особа померла в січні 2022 року, та з даного місяця працює новий лікар ОСОБА_4 та медична сестра (П.І.Б. позивачу невідомо), які фактично працюють в КЗО СЗШ № 46 ДМР (безкоштовно); Працівники їдальні, серед яких ОСОБА_5 , які фактично працюють в КЗО СЗШ № 46 ДМР (в 2019-2021 роках - 30 грн. день в ГПД, в 2021-2022 роках - 40 грн. день в ГПД); «Бібліотекар» - (П.І.Б. позивачу невідомо), яка фактично працюють в КЗО СЗШ № 46 ДМР (за бюджетні кошти), інколи виконує функціональні обов`язки секретаря КЗО СЗШ № 46 ДМР за умови відсутності секретаря на робочому місці в робочі часи; Охоронці КЗО СЗШ №46 ДМР - які фактично працюють в КЗО СЗШ №46 ДМР (за бюджетні кошти) дані особи у разі відсутності мобільного зв`язку батьків відмовляються кликати дітей з чергових груп, не пропускаючи батьків до КЗО СЗШ № 46 ДМР, змушуючи батьків шукати де не будь мобільний зв`язок у інших батьків, щоб викликати свою дитину з групи продовженого дня; ОСОБА_6 - (прізвище позивачу не відомо) яка фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (за бюджетні кошти); Адміністратор (прізвище позивачу не відомо) яка фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР (за бюджетні кошти); Постачальник готової їжі до КЗО СЗШ №46 ДМР ТОВ «Контракт Продрезерв- 5»; Громадське об`єднання дитячого спортивного клубу «Торнадо» директор ОСОБА_7 , який надає послуги з гуртів «Тхеквондо» та «Черліденг» тренер ОСОБА_8 , які фактично працюють в КЗО СЗШ № 46 ДМР; Комунальний позашкільний начальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа №9 ім. Міжнародного гросмейстера О.С. Мороза Дніпровської міської ради (КПНЗ ДЮСШ №9 ДМР), який надає додаткову освітню послугу з гурту «Шахи», який фактично працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР, так як своїми незаконними діями відповідачі порушили законні права її дитини ОСОБА_2 , на безоплатне навчання в КЗО СЗШ № 46 ДМР, гарантовані Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про середню освіту» тощо, тим самим порушивши Закон України «Про захист прав споживачів».

Позивачем зазначено, що серед вище зазначених гуртків дитина ОСОБА_2 з 01.09.2019 року по 01.09.2021 року не відвідувала гуртки «Футбол», « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », а з 01.09.2021 року взагалі не відвідує жодні гуртки в КЗО СЗШ № 46 ДМР, але вона б з радістю відвідувала їх, якщо б позивачу був відомий правовий статус даних гуртків, їх повноваження, права та обов`язки, та умови відповідальності і умови фінансування даних гуртків, якщо б з нею укладались договори про надання освітніх послуг, в чому їй дані гуртки відмовляють. Також необхідно розуміти, чи передбачені дані послуги навчальною програмою НУШ в КЗО СЗШ №46 ДМР чи ні, бо саме з відповідачем КЗО СЗШ № 46 ДМР також не укладені договір про надання освітніх послуг в КЗО СЗШ №46 ДМР, що і є предметом спору в даній позовній заяві.

Закони України «Про захист прав споживачів», «Про освіту», статут КЗО СЗШ № 46 ДМР передбачають здобуття освіти учнями середніх загальноосвітніх закладів на договірних засадах, які повинні відповідати положенням ЦК України, які відповідно ч. 5 ст. 79 Закону України «Про освіту» в редакції від 09.07.2019 року укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату за відповідні освітні послуги. Позивачем звернуто увагу, що серед договорів, які передбачені ЦК України, вона має намір укласти договір «про надання всіх освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР» між сторонами: замовник послуг - ОСОБА_2 - здобувач освітніх послуг (її законний представник ОСОБА_1 на правах матері дитини); - виконавець освітніх послуг - КЗО СЗШ № 46 ДМР. Також, позивачем зазначено, що відповідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про освіту» заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об`єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об`єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи. В матеріалах цивільної справи № 204/3086/21 міститься рішення №58/66 від 22.07.2015 року Дніпровської міської ради «Про типову угоду про організацію харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах міста».

Позивачем зазначено, що відповідачами КЗО СЗШ № 46 ДМР та ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» протягом навчальних років 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022 не було запропоновано позивачу укласти угоду щодо умов харчування її дитини в КЗО СЗШ № 46 ДМР взагалі. Також, що відповідачем КЗО СЗШ № 46 ДМР протягом навчальних років 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022 не було запропоновано їй укласти угоду щодо умов медичного обслуговування в КЗО СЗШ № 46 ДМР та надання будь-яких освітніх послуг за бюджетні кошти, у тому числі, й додаткових платних освітніх послуг за батьківські кошти в КЗО СЗШ № 46 ДМР. Отже, зараховуючи дитину ОСОБА_2 до КЗО СЗШ № 46 ДМР, відповідальна особа в даному навчальному закладі КЗО СЗШ № 46 ДМР з питання укладання договорів між сторонами договірних відносин, у тому числі і з ОСОБА_1 , як матір`ю даної дитини та основним представником своєї доньки ОСОБА_2 - споживачеві освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР, повинні були запропонувати позивачу укласти договір про надання освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР. Чого відповідачем КЗО СЗШ № 46 ДМР не виконано, а фактично дитину позивача зараховано до КЗО СЗШ № 46 ДМР на підставі написаної позивачем заяви, та виданого відповідачем КЗО СЗШ № 46 ДМР наказу про зарахування її дитини до даного навчального закладу освіти.

Також, позивач вказує, що відповідачем КЗО СЗШ № 46 ДМР не надано «Положення про дистанційне навчання»,яким керується даний навчальний заклад освіти в період переведення дітей на дистанційну форму навчання. Дане положення, яке діє в КЗО СЗШ № 46 ДМР повинно бути розроблене відповідачем КЗО СЗШ № 46 ДМР на підставі запропонованих типових положень КМУ, та затверджено засновником даного навчального закладу Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, яке є юридичною установою, що фінансує дії, передбачені «Положенням про дистанційну освіту».

16.05.2019 року позивач написала заяву до КЗО СЗШ № 46 ДМР про зарахування її дитини ОСОБА_2 до 1-го класу КЗО СЗШ № 46 ДМР. Позивач вказує, що їй не було запропоновано укласти договір про надання освітніх послуг дитині ОСОБА_2 в даному навчальному закладі освіти. Згідно витягу з наказу №45 від 31.05.2019 року ОСОБА_2 зарахована до 1-а класу та призначено класного керівника ОСОБА_11 . В серпні 2019 року позивачем подано документи до КЗО СЗШ № 46 ДМР про інвалідність ОСОБА_2 , як секретарю даної школи, так і класному керівнику ОСОБА_11 , тобто, ОСОБА_2 відноситься до пільгової категорії.

05.06.2019 року класним керівником ОСОБА_11 були призначені батьківські збори 1-а класу, які вона і проводила. На батьківських зборах класний керівник проінформувала батьків про необхідний перелік канцелярських товарів, які батьки повинні закупити за власні кошти до навчального року 2019-2020 років, та про необхідність закупівлі тематичних зошитів за батьківські кошти для навчання у 1-му класі. Функціонал по збиранню коштів на тематичні зошити взяла на себе одна з мам учнів 1 -го класу ОСОБА_12 за проханням класного керівника ОСОБА_11 . На дані збори потрапити позивачу не вдалось, та вона потрапила на індивідуальну консультацію з класним керівником 06.06.2019 року, на даній консультації ОСОБА_13 надано позивачу перелік канцелярських товарів, для закупівлі перед школою, які в наступному повинні класти до пластикових боксів у класі, які також батьки зобов`язані класним керівником купити за власні кошти для КЗО СЗШ № 46 ДМР. 14.06.2019 року позивач перерахувала кошти на особисту картку ОСОБА_14 кошти у розмірі 400 грн., для організованої закупівлі даних тематичних зошитів для навчання. Також, класний керівник ОСОБА_11 попросила батьківський комітет зібрати кошти на пластикові бокси, в яких протягом навчального року будуть зберігатись канцелярські товари для навчання дітей у КЗО СЗШ № 46 ДМР. Даний функціонал взяла на себе ще одна мама з батьківського комітету ОСОБА_15 . Таким чином 12.07.2019 року позивачем на виконання прохання класного керівника перераховані кошти у розмірі 68 грн. на особистий рахунок ОСОБА_16 .

30.08.2019 року на батьківських зборах у подвір`ї КЗО СЗШ № 46 ДМР класним керівником ОСОБА_11 було проінформовано батьків про необхідність написання заяв на виділення місць для дітей в групі продовженого дня (далі - ГПД), де діти будуть обов`язково харчуватись, що було і зроблено позивачкою 01.09.2019 року, а також класний керівник проінформувала, що з 01.09.2019 року діти з 1-го по 4-й класи одноразово харчуються за рахунок бюджетних коштів міської ради, а батьки тих дітей, які будуть відвідувати групу подовженого дня, зобов`язані сплачувати кошти за харчування своїх дітей у КЗО СЗШ № 46 ДМР за ціною 30 грн на день фактичного харчування дитини в групі подовженого дня, що в наступному виявилось сумою яка не відповідає Порядку, затвердженому Постановою КМУ № 116 від 02.02.2011 року. Батьки тих дітей, які відносяться до пільгових категорій та які будуть харчуватись у групі подовженого дня, зобов`язані сплачувати за харчування своїх дітей за ціною встановленої пільги. Кошти за харчування дітей зі слів класного керівника ОСОБА_11 зобов`язана збирати класний керівник готівкою. Також, в 30.08.2019 року класний керівник ОСОБА_11 проінформувала батьків, що відтепер повари у столовій навчального закладу освіти не будуть готувати їжу, а готову їжу до навчального закладу буде доставляти ТОВ «Контракт Продрезерв-5», тобто установа, яка виграла тендер через PROZORO. Отже надання послуг з харчування в КЗО СЗШ № 46 ДМР дитині позивача взагалі не зрозуміло з питання договірних відносин. ОСОБА_2 відноситься до пільгової категорії. Позивач вказує, що їй жодного разу з 02.09.2019 року до 04.02.2021 року з КЗО СЗШ № 46 ДМР не видали повідомлення про суми нарахованих коштів за харчування дитини ОСОБА_2 у КЗО СЗШ № 46 ДМР, якими б позивач була проінформована про суми коштів, які вона повинна сплатити до ТОВ «Контракт Продрезерв-5», тобто , установі, яка забезпечує КЗО СЗШ № 46 ДМР готовою їжею, а ось кошти сплатити за харчування зобов`язали. Таким чином, за період з 02.09.2019 року по 18.02.2021 року на передані позивачем відповідачу КЗО СЗШ № 46 ДМР реквізити, а також шляхом передачі готівки за харчування ОСОБА_2 в групі подовженого дня в КЗО СЗШ № 46 ДМР перераховано грошові кошти у сумі 1937,39 грн. Позивач вважає, що означена сума підлягає поверненню їй, так як були перераховані нею на рахунок відповідача ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» на підставі незаконних рішень відповідача КЗО СЗШ № 46 ДМР, які підлягають зміни в частині встановлення пільги ОСОБА_2 у розмірі 100 %, а також на підставі того, що КЗО СЗШ № 46 ДМР не годує учнів в ГПД полуденками, за які саме батьки сплачують кошти, а обід не є харчуванням в ГПД згідно роз`яснень відповідача ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» ОСОБА_17 . Отже, вважає необхідним, з метою відновлення порушеного права своєї дитини ОСОБА_2 на забезпечення їй безоплатним 100 % харчуванням у КЗО СЗШ № 46 ДМР скасувати рішення педагогічної ради КЗО СЗШ №46 ДМР в частині встановлення пільги за харчування дитини позивача в групі подовженого дня у КЗО СЗШ № 46 ДМР у розмірі 50% з ухваленням нового рішення про встановлення пільги за харчування у групі подовженого дня у 2019-2020 та 2020-2021 навчальних роках для ОСОБА_18 в розмірі 100% та повернення їй незаконно сплачених нею коштів за харчування ОСОБА_2 в ГПД КЗО СЗШ №46 ДМР за навчальні роки 2019-2020 років та 2020-2021 років у сумі 1937,29 грн.

КЗО СЗШ № 46 ДМР порушило право дитини позивача щодо надання освітніх послуг на безоплатній основі збираючи кошти на ремонти в КЗО СЗШ № 46 ДМР та залучаючи батьків до виконання відповідних ремонтів без укладання трудових або цивільно-правових договорів, утворили дискримінацію відносно дитини позивачки фондами батьківських комітетів, за кошти яких закуповувались підручники та тематичні зошити для навчання дітей як у 1-му так і у 2-му класі, тобто ті батьки, які не згодні закуповувати дані зошити, відповідно їх діти будуть навчатись по копіям, а копії даних тематичних зошитів також виконуватись на принтері, який куплений до класу за батьківські кошти, який також заправляється тонером та папером з коштів з батьківських фондів, у другому класі в лютому місяці класним керівником ОСОБА_11 було запропоновано закупити щоденники з логотипом КЗО СЗШ № 46 ДМР дані дії і є тією самою дискримінацією відносно дитини щодо закупівлі необхідних тематичних матеріалів батьками, коли законом дані заходи повинні виконувати посадові особи засновника навчального закладу, тобто Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, виключно за бюджетні кошти. Позивач вказує, що відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 16.07.2019 року, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність. Виходячи з зазначених обставин оцінила завдану їй протизаконними діями відповідачами моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:

- для договірних відносин з питання надання освітніх послуг як за бюджетні кошти та з питання надання додаткових освітніх послуг на платній основі за рахунок батьківських коштів в КЗО СЗШ № 46 ДМР учениці КЗО СЗШ №46 ДМР ОСОБА_2 з 01.09.2019 року за навчальні роки 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022 та по день закінчення дитиною даного навчального закладу освіти, встановити сторони договірних відносин, правовий статус відповідачів по цивільній справі № 204/3086/21, їх повноваження, права та обов`язки а також відповідальність в даних договірних відносинах, встановити предмети та ціну договорів укладених між сторонами або які необхідно укласти між сторонами наведеними нижче, та встановити умови фінансування або за бюджетні кошти у зв`язку з тим, що дані послуги надаються за навчальним планом КЗО СЗШ № 46 ДМР затвердженим або Департаментом гуманітарної політики або Законодавством України, або за батьківські кошти: ОСОБА_2 - здобувач освітніх послуг та додаткових освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР на правах учениці (її законні представники її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_19 ); Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради; КЗО СЗШ № 46 ДМР Дніпровської міської ради (або даний відповідач є окремою юридичною установою, з якою здобувачі освітніх послуг (їх законні представники) повинні укладати договір про надання освітніх послуг та додаткових освітніх послуг серед яких послуги з харчування учнів в КЗО СЗШ №46 ДМР, гуртки з «Тхейквондо», «Черліденг» від відповідача Громадська організація дитячий спортивний клуб «Торнадо», гурт «Шахи» від відповідача Комунальний позашкільний начальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа №9 ім. міжнародного гросмейстера О.С Мороза Дніпровської міської ради (КПНЗ ДЮСШ № 9 ДМР), гурт «Малювання» як за бюджетні кошти так і на платній основі за батьківські кошти, або КЗО СЗШ № 46 ДМР не є окремою юридичною установою, а є відокремленим підрозділом засновника навчального закладу КЗО СЗШ № 46 ДМР, а саме Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, якому і підзвітне, який і зобов`язаний здійснювати фінансування освітніх послуг ОСОБА_2 в КЗО СЗШ № 46 ДМР з бюджетних коштів; ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» - постачальник готової їжі до КЗО СЗШ № 46 Дніпровської міської ради; гурт «Малювання» який надає додаткові освітні послуги в КЗО СЗШ № 46 ДМР (безкоштовно); Медичний персонал в КЗО СЗШ № 46 ДМР; Працівники їдальні в КЗО СЗШ № 46 ДМР; Бібліотекар в КЗО СЗШ № 46 ДМР; Секретар в КЗО СЗШ № 46 ДМР; Табори, які працювали в КЗО СЗШ № 46 ДМР в літні періоди 2020 року та 2021 року (або дані табори є окремою юридичною установою, з якою здобувачі освітніх послуг (їх законні представники) повинні укладати договір про надання додаткових освітніх послуг з перебування учнів в таборі в КЗО СЗШ №46 ДМР як за бюджетні кошти так і на платній основі за батьківські кошти, або дані табори не є окремою юридичною установою, а є відокремленим підрозділом засновника навчального закладу КЗО СЗШ №46 ДМР, а саме Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, якому і підзвітне, або це взагалі табір це інша юридична установа, яка працює в КЗО СЗШ № 46 ДМР на умовах договорів оренди приміщень та співпраці.

З ким дані сторони повинні укладати договори, або з навчальним закладом КЗО СЗШ № 46 ДМР як штатні працівники навчального закладу освіти, які надають учням додаткові освітні послуги, або з батьками здобувачів додаткових платних освітніх послуг як з прямими споживачами даних освітніх послуг або з засновником КЗО СЗШ № 46 ДМР, а саме Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, який здійснює фінансування освітніх послуг в КЗО СЗШ №46 ДМР;

- для зобов`язання здобувачів освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР (їх законних представників) здійснювати фінансування додаткових освітніх послуг за батьківські кошти, встановити перелік основних освітніх послуг, які надаються учениці ОСОБА_2 в КЗО СЗШ № 46 ДМР за бюджетні кошти та відповідно до навчального плану, та перелік додаткових освітніх послуг, які надаються учениці ОСОБА_2 в КЗО СЗШ № 46 ДМР на платній основі за батьківські кошти (послуг з харчування, додаткового харчування, придбання учнівських квитків для проходу до навчального закладу освіти через турнікети (50 грн. квиток, куплено 2 шт.), придбання щоденників та тематичних зошитів для навчання, пластикових боксів для зберігання канцелярських товарів учнів, проведення благодійних ярмарок, закупівля питної води, серветок, миючих засобів для класу тощо, медичних послуг, послуг працівників їдальні, послуг бібліотекаря тощо) в період з 01.09.2019 року по день прийняття судового рішення по даній цивільній справі;

- встановити відповідальних осіб за життя, здоров`я та розвиток її дитини ОСОБА_2 коли вона перебуває в КЗО СЗШ № 46 ДМР як в години навчального процесу так і в години групи продовженого дня так і в години перебування дитини позивачки на додаткових заняттях у відповідних гуртках, які працюють на території КЗО СЗШ № 46 ДМР;

- зобов`язати відповідача КЗО СЗШ № 46 ДМР, укласти «Договір про надання всіх освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР» (як за бюджетні кошти так і за батьківські кошти) з позивачем ОСОБА_1 , як матір`ю учениці КЗО СЗШ №46 ДМР Єрашової П.П., з 01.09.2019 року по день закінчення дитиною даного навчального закладу освіти, які надаються в КЗО СЗШ № 46 ДМР як за освітньою програмою НУШ в КЗО СЗШ №46 ДМР або за іншою освітньою програмою в КЗО СЗШ № 46 ДМР чи іншими законодавчо-нормативними документами, або наказами або рішеннями засновника, так і про надання додаткових освітніх платних послуг та інших послуг (з питань харчування, медичних послуг, послуг охорони, послуг адміністратора, послуг гардеробниці, послуг бібліотекаря, послуг на період перебування учнів в таборі в КЗО СЗШ № 46 ДМР на період літніх канікул тощо), які надаються здобувачам освіти на платній основі відповідно переліку платних послуг встановлених судом, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ № 796 від 27.08.2010 року в діючих редакціях, та за наявності врегулювання договірних відносин КЗО СЗШ № 46 ДМР з іншими юридичними установами, які надають освітні послуги в КЗО СЗШ № 46 ДМР та засновником даного навчального закладу освіти, тобто Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради;

- зобов`язати відповідача КЗО СЗШ № 46 ДМР, укласти додаткову угоду до «Договору про надання всіх освітніх послуг в КЗО СЗШ №46 ДМР» (як за бюджетні кошти так і за батьківські кошти) з нею ОСОБА_1 , як матір`ю учениці КЗО СЗШ № 46 ДМР Єрашової П.П., з 01.09.2019 року по день закінчення дитиною даного навчального закладу освіти, у разі зміни умов надання освітніх послуг в КЗО СЗО № 46 ДМР та потреби здобувача в даних освітніх послугах;

- зобов`язати відповідача КЗО СЗШ № 46 ДМР укласти з нею ОСОБА_1 , як матір`ю учениці КЗО СЗШ № 46 ДМР ОСОБА_2 , з 01.09.2019 по день закінчення дитиною даного навчального закладу освіти, договори про надання освітніх послуг пов`язаних з відвідуванням гуртків «Тхеквондо», «Черліденг», «Футбол», «Шахи», «Малювання», які надавались дитині ОСОБА_2 на платній основі за батьківські кошти, окрім гуртку «Малювання»;

- визнати протиправним та скасувати рішення педагогічної ради КЗО СЗШ № 46 ДМР № 3 (140) від 09.09.2019 року в частині встановлення пільги за харчування ОСОБА_2 в групі подовженого дня у КЗО СЗШ №46 ДМР у розмірі 50% з ухваленням нового рішення про встановлення пільги за харчування у групі подовженого дня у 2019-2020 навчальному році для ОСОБА_2 в розмірі 100%;

- визнати протиправним та скасувати рішення педагогічної ради КЗО СЗШ № 46 ДМР № 13 (240) 31.08.2020 року в частині встановлення пільги за харчування ОСОБА_2 в групі подовженого дня у КЗО СЗШ №46 ДМР у розмірі 50% з ухваленням нового рішення про встановлення пільги за харчування у групі подовженого дня у 2020-2021 навчальному році для ОСОБА_2 в розмірі 100%;

- встановити точну ціну додаткової освітньої послуги з харчування в КЗО СЗШ № 46 ДМР (як в період навчання так і в ГПД), яка надається учениці КЗО СЗШ №46 ДМР Єрашовій П.П., як за бюджетні кошти так і на платній основі за батьківські кошти за період з 01.09.2019 року по день прийняття рішення по суті справи;

- зобов`язати Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради на договірних засад та на умовах діючого законодавства України здійснювати фінансування освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР за освітньою програмою та додаткових освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР за ОСОБА_2 за період з 01.09.2019 року по день закінчення дитиною навчального закладу освіти КЗО СЗШ № 46 ДМР за бюджетні кошти, які передбачені законодавством України, відповідно договору «Про надання освітніх послуг» укладеного між надавачем послуг КЗО СЗШ № 46 ДМР та замовником послуг здобувачем освітніх послуг ОСОБА_2 (її законними представниками);

- стягнути з відповідача ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» на користь ОСОБА_1 протизаконно сплачені нею кошти на рахунки відповідача ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» в Приват Банк за харчування дитини ОСОБА_2 в ГПД у КЗО СЗШ №46 ДМР у розмірі 1637,36 грн. за період з 01.09.2019 року по день прийняття рішення по даній цивільній справі, на підставі рішень педради КЗО СЗШ № 46 ДМР №3 (140) від 09.09.2019 року та №13 (240) 31.08.2020 року, з причини того, що її дитина не харчується у ГПД в КЗО СЗШ № 46 ДМР полуденками та відноситься до пільгової категорії, за харчування дитини ОСОБА_2 повинен заплатити Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради з бюджетних коштів, згідно умов договорів між Департаментом та ТОВ «Контракт Продрезерв - 5»;

- стягнути солідарно з відповідачів Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, КЗО СЗШ № 46 ДМР та ТОВ «Контракт Продрезерв - 5» на її користь протизаконно сплачені кошти на казначейський рахунок ОСОБА_19 за харчування їх з чоловіком дитини ОСОБА_2 в ГПД у КЗО СЗШ № 46 ДМР у розмірі 299,93 грн. з причини того, що дитина не харчується у ГПД КЗО СЗШ № 46 ДМР полуденками, дитина відноситься до пільгової категорії, за харчування дитини ОСОБА_2 повинен заплатити Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради з бюджетних коштів, згідно умов договорів між Департаметном КЗО СЗШ №46 ДМР та ТОВ «Контракт Продрезерв - 5»;

- стягнути солідарно з відповідачів Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та КЗО СЗШ №46 ДМР на її користь сплачені нею кошти за усною вказівкою класного керівника КЗО СЗШ №46 ДМР ОСОБА_11 на особисту картку ОСОБА_14 - батьківський комітет (яка потім передала дані кошти класному керівнику ОСОБА_11 ), за придбання тематичних зошитів 14.06.2019 року у розмірі 400 грн. на підставі того, відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про освіту», в редакції від 21.11.2021 року, Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також відповідно ч. 5 ст. 75 Закону України «Про освіту» центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в мережі Інтернет, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безкоштовні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти;

- стягнути солідарно з відповідачів Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та КЗО СЗШ № 46 ДМР на її позивача користь сплачені неї кошти у розмірі 68 грн. на особисту картку ОСОБА_16 (батьківський комітет, яка потім передала дані кошти класному керівнику ОСОБА_11 за вказівкою класного керівника ОСОБА_11 за придбання пластикових боксів для зберігання канцелярських предметів дитини ОСОБА_2 у приміщенні класу, закупівля даних боксів відноситься до тих самих обов`язків засновника закладу освіти, тобто, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, відповідно ч. 6 ст. 25 Закону України «Про освіту», якою вказано, що засновник закладу освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

- стягнути солідарно з відповідачів Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та КЗО СЗШ № 46 ДМР кошти, передбачені бюджетом на закупівлю технічних засобів (планшет, орієнтовно 10 000 грн.) для навчання ОСОБА_2 за дистанційною формою навчання за період з 01.09.2019 року по день прийняття рішення по даній цивільній справі, у разі переведення її класу на дану форму навчання в період короновірусної хвороби;

- стягнути солідарно з відповідачів Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та КЗО СЗШ № 46 ДМР кошти, які заплачені позивачем класному керівнику ОСОБА_11 готівкою у розмірі 100 грн, без укладення відповідного договору про надання освітніх послуг в КЗО СЗШ № 46 ДМР, за придбання учнівських квитків за ціною 50 грн. квиток, для проходження ОСОБА_2 учениці КЗО СЗШ №46 ДМР через турнікети до в приміщення навчального закладу. Якщо дана послуга є затвердженою Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради додатковою платною послугою, яку надає відповідач КЗО СЗШ № 46 ДМР здобувачам освіти (їх законним представникам) в такому разі не здійснювати відповідне стягнення, а на дану суму зобов`язати відповідачів укласти зі мною позивачем відповідний договір про надання додаткових платних освітніх послуг;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 суму в розмірі 20 000 грн. за завдану моральну шкоду з питання зарахування її дитини до КЗО СЗШ № 46 ДМР та надання освітніх послуг дитині ОСОБА_2 в КЗО СЗШ № 46 ДМР як безоплатно за бюджетні кошти так і на платній основі за батьківські кошти без укладання договору про надання освітніх послуг із здобувачем освіти ОСОБА_2 її законними представниками, за хамську поведінку по відношенню до неї, за протизаконні збори коштів на послуги, товари та речі, які не передбачені законодавством України в сфері освіти;

- притягнути до відповідальності відповідачів по цивільній справі № 204/3086/21 до відповідальності, за порушення Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 16.07.2019 року.

Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 09 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 46 » Дніпровської міської ради, ТОВ «Контракт продрезерв 5», Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Також, просить скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року по справі по справі №204/3086/21 провадження №2/204/136/22, яке не відкривалось, бо ухвалою від 30 квітня 2021 року Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження №2/204/1385/21 у справі №204/3086/21, як ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та об`єднати справи №204/3086/21, №204/5871/22, №204/5873/22 в одну єдину справу за номером № 204/3086/21.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства.

Інші учасники справи не скористались правом на надання відзиву, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник адвокат Завгородній О.В. підтримали доводи апеляційної скарги. Представник КЗО СЗШ № 46 ДМР адвокат Васильченко К.О. та представник Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Ярличенко І.В. просили залишити апеляційну скаргу без задоволення . Представник ТОВ «Контракт продрезерв 5» у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (т.9 а.с.186 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду,дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року справа № 912/1856/16, від 14.05.2019 справа № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Позивачка в своїй позовній заяві, зокрема, просить встановити сторони договірних відносин, правовий статус відповідачів по цивільній справі № 204/3086/21, їх повноваження, права та обов`язки, а також відповідальність в даних договірних відносинах, встановити предмети та ціну договорів укладених між сторонами або які необхідно укласти між сторонами наведеними нижче, та встановити умови фінансування, у зв`язку з тим, що дані послуги надаються за навчальним планом КЗО СЗШ № 46 ДМР затвердженим або Департаментом гуманітарної політики або Законодавством України, або за батьківські кошти.

Стосовно встановлення правового статусу відповідачів, суд зазначив, що законодавством України, визначено правовий статус КЗО СЗШ № 46 ДМР ,ТОВ «Контракт продрезерв 5», Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, тобто є загальновідомими фактами.

Щодо укладання договорів з відповідачами, суд вважав за необхідне вказати,що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивачки до відповідачів з метою укладання договорів про надання освітніх послуг та додаткових освітніх послуг. Крім того, позивачка не вказує саме які договори вона хоче укласти, сторони, умови, тощо. Так, позивачка вважає, що саме суд повинен встановити коло осіб, які повинні укладати договори надання освітніх послуг, встановити предмет та ціну, тощо.

Тобто, враховуючи вказане, позивачкою при зверненні до суду обрано неналежний спосіб захисту.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 4 березня 2004 року 5-рп/2004 у справі про доступність і безоплатність освіти визначено: «безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України... Виходячи з положень частин другої, третьої статті 53 Конституції України, за якими повна загальна середня освіта є обов`язковою і безоплатною, витрати на забезпечення навчально-виховного процесу в державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів відповідних бюджетів у повному обсязі».

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) безоплатна освіта - освіта, яка здобувається особою за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти.

Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону держава забезпечує безоплатність повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Згідно з частиною 2 цієї статті право на безоплатну освіту забезпечується для здобувачів повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відповідно до частини 3 цієї статті держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Держава гарантує також безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників. Це положення Закону підкріплене ще одним рішенням Конституційного Суду України від 21 листопада 2002 року № 18-рп/2002 (справа про безоплатне користування шкільними підручниками), в якому зазначено, що безоплатне користування шкільними підручниками є однією з державних гарантій здобуття обов`язкової повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Вбачається,що КЗО СЗШ № 46 ДМР є комунальним унітарним закладом освіти, створеним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України,не відноситься до суб`єктів господарської діяльності, а отже є некомерційною організацією, яка фінансується з місцевого бюджету. Головною метою є забезпечення реалізації права громадян на здобуття загальної середньої освіти в обсязі державних стандартів загальної середньої освіти, їх фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Позивачкою не доведено та не надано доказів на підтвердження того факту, що в КЗО СЗШ № 46 ДМР надаються освітні (додаткові) послуги на платній основі. При цьому ,суд зазначив , що всі навчальні послуги в школах, в тому числі в КЗО СЗШ № 46 ДМР надаються безоплатно.

Відповідно до п. 1.12 статуту КЗО СЗШ № 46 ДМР , вбачається, що організація харчування здійснюється департаментом гуманітарної політики дніпровської міської ради на тендерній основі централізовано як за рахунок місцевого бюджету, так і за кошти батьків учнів.

Пунктом 1.13. статуту медичне обслуговування учнів та відповідні умови для його організації забезпечуються власником і здійснюються дитячою міської клінічною лікарнею №3 ім. М.Ф.Руднєва та міською лікарнею № 7 (т. 2 а.с. 44-65).

Відповідно доп.п.2.1.,2.2.,2.3.статуту КЗО СЗШ № 46 ДМР навчальний заклад планує свою роботу, відповідно до перспективного, річного, місячного, тижневого плану. У плані роботи відображаються найголовніші питання роботи навчального закладу, визначаються перспективи його розвитку. План роботи затверджується радою навчального закладу. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Робочий навчальний план навчального закладу погоджується радою навчального закладу і затверджується управлінням освіти департаменту гуманітарної політики у вигляді додатків до робочого навчального плану додаються розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний). Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники даного навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

На засіданні педагогічної ради (протокол №1 від 30.08.2021 року) погоджено Освітню програму Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №46» Дніпровської міської ради на 2021/2022 навчальний рік (том 7 а.с. 104-157).

Тобто, відповідач Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа №46» Дніпровської міської ради визначив, на засіданні педагогічного ради, основний перелік освітніх послуг, які надаються дітям у вказаному комунальному закладі.

Позивачка у позовній заяві посилається на те, що є додаткові освітні послуги, які надаються на платній основі: додаткове харчування, придбання щоденних та тематичних зошитів для навчання, пластикових боксів, тощо.

Проте, з наданих пояснень допитаних свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 вбачається, що рішення про закупівлю щоденників, тематичних зошитів, пластикових боксів, приймалися батьками на батьківських зборах. Свідки вказали, що позивачку ніхто не примушував сплачувати гроші, все здійснювалось в добровільному порядку, побажанню самих батьків. Позивачка, на батьківських зборах, претензій при вирішенні питань щодо додаткових витрат претензій не пред`являла. Крім того, свідки вказали, що пластиковий бокс, який було куплено для дітей за рішенням батьків, позивачка забрала до дому, що також не заперечується самою позивачкою. Щодо тематичних зошитів, свідки зазначили, що рішення про їх закупівлю також було прийнято на батьківських зборах, позивачку ніхто не змушував їх купувати. ОСОБА_22 вказала, що в першому класі позивачка придбала тематичні зошити для своєї дитини, проте в подальшому відмовилась, у зв`язку з чим, ОСОБА_22 віддала свій зошит для ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що у закладах освіти та їх структурних підрозділах може діяти батьківське самоврядування. Батьківське самоврядування здійснюється батьками учнів як безпосередньо, так і через органи батьківського самоврядування, з метою захисту прав та інтересів учнів, організації їх дозвілля та оздоровлення, громадського нагляду (контролю) в межах повноважень, визначених цим Законом та статутом закладу освіти. Батьки мають право утворювати різні органи батьківського самоврядування (в межах класу, закладу освіти, за інтересами тощо). Батьки можуть розглядати будь-які питання і приймати рішення, крім тих, що належать до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти. Рішення органу батьківського самоврядування виконується батьками виключно на добровільних засадах. Рішення органу батьківського самоврядування з питань організації освітнього процесу та/або діяльності закладу освіти можуть бути реалізовані виключно за рішенням керівника закладу освіти, якщо таке рішення не суперечить законодавству. Рішення, заходи та форми батьківського самоврядування не повинні призводити до надання іншим учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якою ознакою, порушувати їхні права та/або законні інтереси, а також не можуть бути підставою для прийняття управлінських рішень, що не відповідають законодавству. Органи батьківського самоврядування мають право, але не зобов`язані оформляти свої рішення відповідними протоколами. Працівники закладів освіти не мають права втручатися в діяльність батьківського самоврядування, а також збирати чи зберігати протоколи засідань органів батьківського самоврядування.

З урахуванням вищевикладеного ,суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів за тематичні зошити, пластикового боксу для зберігання канцелярських предметів (який використовується позивачкою), тощо.

Щодо встановлення відповідальних осіб за життя, здоров`я та розвиток її дитини ОСОБА_2 , коли вона перебуває в КЗО СЗШ № 46 ДМР, суд зазначив ,що відповідно до п.п. 4, 6 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого Наказом Міністерствами освіти і науки України від 26.12.2017 року № 1669 визначено наступне: Організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах освіти покладається на їх керівників.1. Керівник закладу освіти (ректор, директор, завідувач):1) є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням; не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов;2) відповідно до Типового положення про службу охорони праці створює в закладі освіти службу охорони праці, безпеки життєдіяльності, яка безпосередньо підпорядковується йому; призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладі освіти та визначає їх функціональні обов`язки, забезпечує функціонування системи управління охороною праці;3) призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, спортзалах, тирах (стрільбищах) тощо;4) затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов`язковим блоком питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності;5) перед початком навчального року, а також періодично протягом навчального року оцінює технічний стан обладнання та устаткування навчальних приміщень закладів освіти;6) вживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці; 7) укладає колективний договір (угоду), що містить розділ з охорони праці, безпеки життєдіяльності, та забезпечує його виконання;8) забезпечує виконання вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, заходів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, передбачених колективним(ою) договором (угодою), приписів органів державного нагляду за охороною праці, пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (представника профспілки);9) на засіданнях педагогічної ради закладу освіти, нарадах керівників структурних підрозділів, осіб, відповідальних за стан охорони праці, безпеку життєдіяльності, організовує звітування з питань профілактики травматизму, виконання заходів розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності колективного договору (угоди), видає накази, розпорядження з цих питань;10) організовує профілактичну роботу щодо попередження травматизму і зниження захворюваності серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти;11) організовує роботу з розробки програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів: з охорони праці - відповідно до Типового положення; з безпеки життєдіяльності - відповідно до цього Положення;12) організовує роботу щодо розроблення та періодичного перегляду один раз на 5 років;13) сприяє здійсненню громадського контролю за додержанням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці;14) контролює забезпечення здобувачів освіти та працівників закладів освіти спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям;15) здійснює контроль за підготовкою трудових студентських загонів, учнівських об`єднань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та відпочинку на місцях їх дислокації;16) сприяє проведенню дозиметричного контролю відповідно до нормативно-правових актів з обов`язковою реєстрацією в спеціальному журналі;17) забезпечує навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності здобувачів освіти та працівників закладів освіти відповідно до законодавства і цього Положення;18) сприяє виконанню організаційно-технічних заходів упровадження системи стандартів безпеки праці, проведенню атестації робочих місць за умовами праці;19) організовує проведення обов`язкових попередніх та періодичних медичних оглядів працівників закладів освіти відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами), та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23 липня 2002 року № 280 «Щодо організації проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за № 639/6927 (із змінами);20) не дозволяє виконання робіт, які негативно впливають на здобувачів освіти і працівників закладів освіти та стан довкілля; 21) здійснює постійний зв`язок з органами виконавчої влади та громадськими об`єднаннями щодо запобігання травматизму серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти;22) при настанні під час освітнього процесу нещасного випадку вживає заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків.Викладач, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь:1) є відповідальним за збереження життя і здоров`я здобувачів освіти під час освітнього процесу;2) забезпечує проведення освітнього процесу, що регламентується законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;3) організовує вивчення здобувачами освіти правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;4) проводить інструктажі із здобувачами освіти:з охорони праці - під час проведення трудового навчання і виробничої практики відповідно до Типового положення;з безпеки життєдіяльності - під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів:вступний на початку навчального року - з реєстрацією вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти в журналі обліку навчальних занять (додаток 1) на сторінці класного керівника, куратора групи;первинний, позаплановий, цільовий інструктажі - з реєстрацією в журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів здобувачів освіти з безпеки життєдіяльності (додаток 2);первинний інструктаж перед початком заняття (нової теми, лабораторної, практичної роботи тощо) - з реєстрацією в журналах обліку навчальних занять і виробничого навчання на сторінці предмета в рядку про зміст уроку, лекції, практичної роботи тощо;5) здійснює контроль за виконанням здобувачами освіти правил (інструкцій) з безпеки;6) проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед здобувачів освіти під час освітнього процесу;7) проводить профілактичну роботу серед здобувачів освіти щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, на об`єктах мережі торгівлі тощо);8) при настанні під час освітнього процесу нещасного випадку вживає заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків.

Тобто, нормами законодавства, зокрема, вказаними вище положеннями, яке поширюється на заклади позашкільної, спеціалізованої, фахової передвищої, вищої освіти та заклади післядипломної освіти, установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України визначено єдину систему організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього, а також обов`язки керівників та посадових осіб щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання, утримання і праці, запобігання травматизму.

З досліджених матеріалів справи ,вбачається,що пунктом 1.13. статуту КЗО СЗШ № 46 ДМР,передбачено що медичне обслуговування учнів та відповідні умови для його організації забезпечуються власником і здійснюються дитячою міської клінічною лікарнею №3 ім. М.Ф.Руднєва та міською лікарнею №7.

Щодо встановлення пільг за харчування ОСОБА_2 у групі продовженого дня у розмірі 100 %, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно норм частини третьої статті 5 Закону України "Про охорону дитинства" право на безоплатне харчування мають наступні категорії дітей, які навчаються в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах); діти з малозабезпечених сімей (тобто сімей, які з поважних або незалежних від них причин, мають середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї) та сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»; діти з сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статтях 10 та 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (частина 3 статті 56 Закону України «Про освіту»), зокрема: діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років; діти осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім`ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності; сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також інші сім`ї.

Відповідно до пункту 4 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, право на безоплатне харчування мають також: діти внутрішньо переміщені особи; діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів; учні закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, що проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також, суд вказав, що безоплатно харчуватися мають право й діти інших категорій, визначених законодавством. Крім перерахованих вище категорій дітей, яким на законодавчому рівні встановлено державні пільги на харчування, органи місцевого самоврядування відповідним рішенням можуть визначати також і інші категорії дітей, які можуть отримувати безоплатне харчування (частина 3 статті 56 Закону України «Про освіту»). Наприклад, за рішенням місцевих рад, в окремих територіальних громадах пільги на безоплатне харчування можуть отримувати також діти захисників та захисниць України, які захищають Україну під час повномасштабної війни, але не мають статусу учасника бойових дій або які не зареєстровані за територією проживання, на якій зареєстрована дитина (рішення Київської міської ради від 23.03.2023 р.).

Основним документом, який регулює харчування дітей у закладах освіти, є Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, для перелічених у попередньому розділі категорій дітей саме засновник (засновники) закладів освіти забезпечують безоплатне гаряче харчування в державних і комунальних закладах освіти за кошти відповідних бюджетів відповідно до встановленого в закладі освіти режиму (кратності) харчування. Кратність харчування це скільки разів протягом дня діти організовано харчуються у закладі освіти. Це залежить від типу закладу освіти, віку здобувачів освіти, кількості годин перебування дитини в закладі освіти, наявності пільг.

Рішення ж про надання пільг на харчування іншим категоріям дітей місцеві влади приймають у межах видатків місцевого бюджету.

Відповідальність за планування та організацію харчування в закладах освіти несе засновник (засновники), керівник відповідного закладу, а також постачальник (постачальники) харчових продуктів та/або послуг з харчування (пункт 11 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

Режим харчування учнів, що проживають у сім`ях і харчуються за власні кошти, визначає керівник відповідного закладу освіти та медичний працівник, який перебуває в штаті такого закладу або закладу охорони здоров`я, що здійснює медичне обслуговування закладу освіти відповідно до заяви учнів чи їх батьків, з урахуванням функціональних можливостей їдальні (пункт 6 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість).

Відповідно до пункту 8 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, вартість харчування в закладах дошкільної освіти переглядають і встановлюють засновник (засновники) таких закладів щороку відповідно до норм харчування з урахуванням режиму харчування в закладі освіти.

Вартість безоплатного гарячого харчування в закладах загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти також встановлюють засновник (засновники) таких закладів щороку відповідно до норм харчування з урахуванням режиму (кратності) харчування.

Пільгові умови оплати харчування дітей у закладах дошкільної освіти для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших груп, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування коштом місцевого бюджету (частина 5 статті 35 Закону України Про дошкільну освіту).

У закладахзагальної середньоїосвіти денноїформи навчанняза рішеннямпедагогічної радизаклад можезвільнити відплати захарчування вихованцівгруп продовженогодня (увідсотках чисельностігрупи засписком):10 уповному обсязі;15 наполовину вартості. Заклад загальної середньої освіти може прийняти рішення про звільнення у повному обсязі від плати за харчування не більш як 25% чисельності групи за списком учнів, які проживають у пришкільних інтернатах (пункт 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість).

Облік здобувачів освіти, що забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням, веде класний керівник/вихователь, який щодня (сьогодні на завтра) надає відповідну інформацію відповідальній особі та уточнює її зранку поточного дня (пункт 4 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

Згідно статті 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти (структурного підрозділу закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (у разі його створення). Повноваження педагогічної ради визначаються цим Законом, статутом закладу загальної середньої освіти чи положенням про відповідний структурний підрозділ закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти. Педагогічна рада утворюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники зобов`язані брати участь у засіданнях педагогічної ради. Головою педагогічної ради є керівник закладу загальної середньої освіти (структурного підрозділу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти).Педагогічна рада: схвалює стратегію розвитку закладу освіти та річний план роботи; схвалює освітню (освітні) програму (програми), зміни до неї (них) та оцінює результати її (їх) виконання; схвалює правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти; приймає рішення щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу; приймає рішення щодо переведення учнів на наступний рік навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу; розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників; приймає рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою; приймає рішення щодо впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти; може ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту, громадської акредитації, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти; розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу освіти до її повноважень. Засідання педагогічної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її складу. У разі рівного розподілу голосів голос голови педагогічної ради є визначальним. Рішення педагогічної ради оформлюються протоколом засідання, який підписується головою та секретарем педагогічної ради. Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов`язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.

Педагогічною радою КЗО СЗШ № 46 було прийнято рішення 01 вересня 2020 року №13(240) затвердити списочний склад учнів, звільнених від сплати за харчування в групі продовженого дня на половину вартості 15% від чисельності ГПД за списком (120 учнів) з 01.09.2020 року (том 2 а.с. 30).

Наказом КЗО СЗШ № 46 від 02.09.2019 року № 102, на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», зобов`язано створити групи продовженого дня. Так, ОСОБА_2 зараховано до групи № 2 продовженого дня для учнів 1-В,1-А, 2-В класів вихователь: ОСОБА_23 , ОСОБА_22 .

Згідно Витягу з рішення педагогічної ради КЗО СЗШ №46 від 02 вересня 2019 року № 2 (139) вирішено надати пільгове харчування в ГПД з 02.09.2019 року з розрахунку 50% звільнених від сплати за харчування до 15% від чисельності ГПД за списком 120 учнів, учням школи, зокрема, ОСОБА_2 (дитина з інвалідністю) (том 2 а.с. 29).

Таким чином, ОСОБА_2 було надано пільгу на харчування в групі продовженого дня в розмірі 50 % від вартості харчування, проте позивачка вважає, що її дитині потрібно було надати пільгу у розмірі 100%, у зв`язку з чим просить скасувати вказані рішення КЗО СЗШ №46.

Судне вбачав підстав длязадоволення вказанихвимог,оскільки позивачкоюне доведенонаявність порушеннявідповідачем КЗО СЗШ № 46 її прав, так позовні вимоги ґрунтуються тільки на її припущеннях. Рішення про надання пільги щодо оплати другого разу харчування протягом учбового дня приймалося колегіального, що свідчить про його об`єктивність, шляхом прийняття відповідного рішення педагогічної ради навчального закладу. Крім того, суд вказав, що педагогічній раді потрібно було прийняти рішення відносно 120 учнів та визначити з такої кількості заяв батьків про надання пільгового харчування учням 1-4 класів ГПД. Посилання позивачки на те, що їй не повідомлялись критерії, за якими приймались вказані вище рішення, є беззмістовними, оскільки законодавчо ці критерії не встановлені. Також, рішення приймається колегіально, з урахуванням міркувань всіх членів педагогічної ради, шляхом детального розгляду ситуації кожної дитини персонально, а тому озвучення підстав надання пільги тій чи іншій дитині може призвести до розголошення як особистих даних дитини та її батьків, так і розголошення чутливих та делікатних подробиць життя та стану здоров`я дитини чи її батьків.

Крім того, оскільки рішення про звільнення від сплати за харчування в ГПД не підлягає визнанню протиправним та скасуванню, суд не вбачав підстав для стягнення на користь позивачки грошових коштів з КЗО СЗШ №46 ДМР, ТОВ «Контракт продрезерв 5», Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, які були сплаченні нею та її рідними.

Позивачка у позовній заяві, також, просила стягнути з відповідачів кошти, які передбачені бюджетом за закупівлю технічних засобів (планшету) для навчання дитини позивачки ОСОБА_2 , проте суд не вбачав підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки чиним законодавством не передбачено обов`язок Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та КЗО СЗШ №46 ДМР забезпечити учнів технічними засобами для навчання у дистанційному режимі.

Положенням «Про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115 визначено, що дистанційне навчанняздійснюється відповіднодо освітньоїпрограми закладуосвіти тамає забезпечувативиконання суб`єктамидистанційного навчаннядержавних стандартівосвіти. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, корекційно-розвиткові заняття, вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу, визначені освітньою програмою закладу освіти (навчальними програмами з окремих предметів (інтегрованих курсів). Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб`єктами дистанційного навчання під час навчальних та корекційно-розвиткових занять, консультацій, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі. Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров`я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів (телефонний, поштовий зв`язок тощо).

Частиною 1ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (постанова Верховного Суду від 27.03.2019 р. у справі 703/3912/16-ц).

Як зазначено у пунктах 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4, у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Необхідно зазначити, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст.ст.12,81 ЦПК України.

Згідно позовної заяви позивачка вказує на спричинення їй моральної шкоди через неналежне виконання умов договору та надання телекомунікаційних послуг, однак, будь-яких доказів на підтвердження даного факту позивачкою не надано.

З аналізу всіх в сукупності встановлених обставин справи та наданих доказів, враховуючи предмет та підставу заявленого позову про стягнення моральної шкоди у цій цивільній справі, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідачів моральної шкоди, оскільки позивачкою не було доведено свої позовні вимоги.

Стосовно вимоги позивачки про притягнення до відповідальності відповідачів за порушення Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд виходив з того,що стаття 26 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає певні повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, п.12 ч.1 вказаної статті визначено повноваження цього органу накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність.

Суд вказав, що позивачкою у позовній заяві не визначено за яке саме порушення законодавства про захист прав споживачів вона хоче притягнути відповідачів до відповідальності.

Крім того, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавстві, позивачкою не правильно застосовано норму ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо відповідальності відповідачів, у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про захист прав споживачів, що полягало у відмові останнього в реалізації прав позивачки, оскільки таку відповідальність несуть вказані суб`єкти господарювання після виявлення вищезазначеним центральним органом виконавчої влади порушення законодавства про захист прав споживачів та яким надано повноваження, після виявлення такого порушення, накладати відповідні стягнення, передбачені ч.1 ст. 23 вказаного Закону. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету (ч.2 ст. 23 Закону).

Таким чином, вказана вимога не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що позивачкою обрано не належний спосіб захисту.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, та не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин ізакон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбаченихзакономпідстав для скасування судового рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , також, просить скасувати ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року по справі по справі №204/3086/21 провадження №2/204/136/22 та об`єднати справи №204/3086/21, №204/5871/22, №204/5873/22 в одну єдину справу за номером №204/3086/21, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Ухвалюючи судове рішення про роз`єднання позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано позовну заяву в якій об`єднано декілька вимог, які не є похідними одна від одної, не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, стосуються різних осіб, тому роз`єднання вимог сприятиме всебічному розгляду та вирішенню справи у повній відповідності з чинним законодавством.

Апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2022 року є законною та обґрунтованою, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції при її постановленні не допущено. Посилання скаржника на порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Підстави для скасування ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що "пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи" (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" ("Pronina v. Ukraine") від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 09травня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді: