Рішення

від 20.10.2023 по справі 484/2429/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/2429/17

Провадження № 2/484/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за позовною заявою Публічного акціонерноготовариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 та Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: Головне управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області та Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області про визнання недійсним, скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ПАТ «Миколаївобленерго» до Первомайської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування підпункту 3.2. пункту 3 рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 26.12.2013 №6 «Про приватизацію земельних ділянок громадянами» про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0050га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021) у м. Первомайську Миколаївської області; визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.01.2014 (індексний номер 17199876) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021), виданого Реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.12.2012 серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 16.10.2012 №831 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ): будівлі майстерні по ремонту лічильників (А-1, загальна площа 133 кв.м.), будівлі підсобних приміщень (Б-1, загальна площа 88,1 кв.м.), будівлі гаражу (Д, загальна площа 38,9 кв.м.), вбиральні (У, загальна площа 3,6кв.м.). Крім того, згідно рішення виконкому Первомайської міської ради народних депутатів від 11.01.1995 №14 Первомайському району електричних мереж, правонаступником якого є позивач, 09.02.1995 виданий Державний акт на право постійного користування землею, а саме: земельною ділянкою площею 0,0608 га для обслуговування майстерень по ремонту лічильників та складу по АДРЕСА_2 (на теперішній час АДРЕСА_1 ).

Наприкінці 2016 року позивач звернувся до Первомайської міської ради Миколаївської області з наміром присвоїти кадастровий номер вказаній земельній ділянці, однак йому було відмовлено, оскільки частина земельної ділянки, на якій розташовано майно позивача, надана ОСОБА_1 на підставі спірного рішення Первомайської міської ради Миколаївської області.

Отже, відповідачу ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка, що перебуває під будівлею гаражу (Д, загальна площа 38,9 кв.м.), не зважаючи на те, що постійним користувачем земельної ділянки є саме позивач. Враховуючи, що ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка, яка є частиною земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача, вважає, що спірним рішенням порушені його права, отже просить задовольнити позов.

05.09.2017 до суду надійшли заперечення Первомайської міської ради Миколаївської області, згідно яких земельна ділянка, що перебуває у користуванні позивача, не містить у собі земельної ділянки, що була передану у власність відповідачу ОСОБА_1 . Останньому земельна ділянка відведена за рахунок земель комунальної власності, не наданих у власність чи користування, отже спірне рішення прийняте згідно чинного законодавства та в задоволенні позовної заяви слід відмовити. Крім того, рішення, яке оскаржує позивач, відноситься до ненормативного акту та є актом індивідуальної дії, отже після реалізації вичерпало свою дію фактом виконання та його не можливо визнати незаконним.

05.09.2017 ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надав заперечення, в який позов не визнав, вказуючи, що земельна ділянка була виділена ОСОБА_1 із земель комунальної власності не наданих у власність чи користування згідно чинного законодавства.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надало лист, в якому зазначило, що управління не здійснює повноваження у сфері розпорядження землями, які відносяться до комунальної власності, отже рішення у справі жодним чином не вплине на право та обов`язки Головного управління, просили розглянути справу без участі представника.

01.10.2017 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просив про визнання незаконним, недійсним та скасувати підпункту 3.2. пункту 3 рішення Первомайської міської ради Миколаївської області від 26.12.2013 №6 «Про приватизацію земельних ділянок громадянами» про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0050га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021) у м. Первомайську Миколаївської області; визнати незаконним, недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31.01.2014 (індексний номер 17199876) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021), виданого Реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.

02.10.2017 позивач надав суду письмові пояснення щодо заперечення відповідачів, в яких вказав, що чинним законодавством передбачено визнання рішень органів місцевого самоврядування незаконними, недійсними та їх скасування. Крім того, під час затвердження та погодження проекту землеустрою на земельну ділянку було допущено порушення ст. 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки земельна ділянка була відведена ОСОБА_1 під капітальною нежитловою будівлею гаражу, літера Д, загальною площею 38,9кв.м., що належить на праві власності позивачу, про свідчить позначка на «кн» у кадастровому плані.

Ухвалою суду від 02.10.2017 задоволено клопотання представника позивача та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області.

30.10.2017 Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області надало лист, в якому повідомило, що не виконує реєстраційних дій та його завданням є методична допомога та організація діяльності установ і контроль за ними, просило розглянути праву без участі представника.

Ухвалою суду від 23.11.2017 провадження у справі зупинене до закінчення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150110003006 за заявою ПАТ «Миколаївобленерго» про вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України.

20.04.2023 провадження у справі поновлено та призначене до судового розгляду, оскільки вказане вище кримінальне провадження було закрите.

30.05.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення, згідно із якими позивач наполягав на раніше вказаних підставах позову: те, що Первомайська міська рада Миколаївської області у порушення чинного законодавства відвела земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 під гаражем, що перебуває у власності позивача. Крім того позивач зазначив нові підстави позову, вказавши, що у Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 в порушення ст. 198 ЗК України (в редакції від 05.12.2013) відсутній Акт, що передбачає погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами.

Згідно п. 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із п.2 ч.2, 3, 5 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Однак, перше судові засідання у справі було призначене ще 11.08.2017. Крім того, позивачем не надані докази направлення пояснень, які містять зміну підстав позову, іншим учасниками справи. На підставі викладеного суд не приймає до розгляду додаткові підстави позову, вказані позивачем.

Представник позивача надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідач Первомайська міська рада Миколаївської області надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника та ухвалити рішення згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки не відомі.

Матеріали справи містять заяви Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про розгляд справи у відсутність представників.

На підставі викладеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників справи.

Дослідивши докази, надані сторонами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.12.2012 серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 16.10.2012 №831, позивач є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 ): будівлі майстерні по ремонту лічильників (А-1, загальна площа 133 кв.м.), будівлі підсобних приміщень (Б-1, загальна площа 88,1 кв.м.), будівлі гаражу (Д, загальна площа 38,9 кв.м.), вбиральні (У, загальна площа 3,6кв.м.). Право власності 27.12.2012 зареєстровано у Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 17335087. 19.06.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості, згідно яких позивач є власником зазначених будівель.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, Первомайському району електричних мереж на підставі рішення виконкому міської Ради народних депутатів від 11.01.1995 №14 надана у постійне користування для обслуговування майстерень по ремонту лічильників та складу по АДРЕСА_2 земельна ділянка площею 0,0608 га. Згідно плану зовнішніх меж користування межі земельної ділянки позначені літерами А, Б, В, Г, Д. При цьому зазначено, що від літери Д до літери Г зовні знаходяться землі міськвиконкому.

Рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області №1 від 28.04.2016 назва АДРЕСА_1 .

Рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області від 26.12.2013 №6 «Про приватизацію земельних ділянок громадянами» затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0050га для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021) у м. Первомайську Миколаївської області (підпункт 3.2. пункту 3).

31.01.2014 Реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області видане ОСОБА_1 . Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер 17199876) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021), площею 0,005га передану для будівництва індивідуальних гаражів.

Позивачем також надана копія листа, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з пропозицією про продаж йому гаражу, що перебуває на земельній ділянці, що перебуває у його власності.

Частина перша статті 4 ЦК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно з частиною другою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками (стаття 78 ЗК України).

Згідно зі статтями 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач звернувся із даним позовом, вказуючи, що надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 порушує його право як користувача земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та як власника гаражу за адресою: АДРЕСА_3 , зазначаючи, що 12.01.2017 йому було відмовлено у присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у його користуванні, оскільки частина вказаної земельної ділянки була передана у власність ОСОБА_1 .

Крім того, позивач стверджує, що передача земельної ділянки ОСОБА_1 була здійснені з порушенням чинного законодавства та порушене його право як власника, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться гараж, що перебуває у власності позивача.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Цей принцип не створює обов`язку вважати доведеною і встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, щоб реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства ґрунтується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він нівелює можливість суду втручатися у відносини сторін шляхом збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальний закон, за загальним правилом, покладає на позивача.

Згідно із листом Управління містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань Первомайської міської ради Миколаївської області від 04.09.2017 ОСОБА_1 власність надана земельна ділянка для будівництва гаража із земель, не наданих у власність або в користування. Державний акт на право постійного користування землею (реєстровий №92 від 09.02.1995) наданий Первомайському району електричних мереж для обслуговування майстерень по ремонту лічильників та складу, не містить у собі земельної ділянки, на якій розташований гараж.

Відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1 зазначена земельна ділянка площею 0,0050га надається за рахунок земель житлової та громадської забудови та відноситься до земель для будівництва індивідуальних гаражів. Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою, яка була надана у користування Первомайському району електричних мереж.

Докази будь-якого накладення вказаних вище земельних ділянок позивачем суду не надані.

Також судом встановлено, що позивач є власником гаражу, літера Д, загальною площею 38,9 кв.м., який входить до комплексу нежитлових будівель/майстерня по ремонту лічильників з допоміжними будівлями/ за адресою: АДРЕСА_3 .

Докази зміни адреси вказаної вище земельної ділянки з АДРЕСА_4 позивачем суду не надані, про це лише зазначено у позовній заяві.

До позовної заяви позивачем надана копія листа, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до позивача з пропозицією про продаж йому гаражу, що перебуває на земельній ділянці, що перебуває у власності позивача.

Однак у своїх запереченнях представник відповідача ОСОБА_1 факт знаходження на земельній ділянці, що перебуває у власності останнього, зазначеного вище гаражу не визнав.

Докази того, що саме гараж, літера Д, загальною площею 38,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , який є власність позивача, знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , що передана у власність відповідачу ОСОБА_1 , позивачем не надані.

Отже, матеріали справи не містять жодного доказу, що вказує на порушення прав позивача як суміжного з відповідачем ОСОБА_1 землевласника під час набуття останнім земельної ділянки у власність.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315, 317 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання недійсним і скасування підпункту 3.2 пункту 3 рішення Первомайської міської ради від 26.12.2013 року №6 «Про приватизацію земельних ділянок громадянами» про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0050 га, для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021) в м. Первомайськ Миколаївської області та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.01.2014 року (індексний номер 17199876) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5 , (кадастровий номер 4810400000:07:080:0021) виданого реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго", адреса місця знаходження: вул. Громадянська, 40 м. Миколаїв, ЄДРПОУ 23399393

Відповідач: Первомайська міськарада Миколаївськоїобласті адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 3 м. Первомайськ Миколаївської області, ЄДРПОУ 35926170

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2

Третя особа: Головне управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області адреса місцезнаходження: проспект Миру, 34 м. Миколаїв, ЄДРПОУ 39825404

Третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області адреса місцезнаходження вул. 8 Березня, 107 м. Миколаїв, ЄДРПОУ 34889877.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.10.2023 року.

Суддя О.Мельничук