Ухвала

від 20.10.2023 по справі 904/5498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20.10.2023м. ДніпроСправа № 904/5498/23Суддя Дупляк С.А., розглянувши матеріали

за позовом 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

до Садівничого товариства "Золотий Ренет"

про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач-1), 2. ОСОБА_2 (далі -позивач-2), 3. ОСОБА_3 (далі - позивач-3), 4. ОСОБА_4 (далі - позивач-4), 5. ОСОБА_5 (далі - позивач-5), 6. ОСОБА_6 (далі - позивач-6), звернулися до господарського суду з позовною заявою від б/д за вих. №б/н до Садівничого товариства "Золотий Ренет" (далі - відповідач) у якій просить:

- зобов`язати відповідача забезпечити аудиторській фірмі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності відповідача за період 2018-2021 років протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" завірених підписами уповноваженої особи копій всіх документів відповідно до визначеного у договорі про проведення аудиту (аудиторської перевірки) надання впевненості обсягу аудиторських послуг та доступу до всієї іншої інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності відповідача за період 2018-2021 років.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5498/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023.

Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

(1) Судом встановлено, що позивач долучив до позовної заяви копії документів, викладених іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема, копія книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_3 , копія розрахункової книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_4 , копія книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_5 , копія книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_6 , копія акту перереєстрації члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_6 ).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Такого ж висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 19.04.2023 у справі №910/1138/19.

Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці як місцевих судів, так і Верховного Суду, зокрема:

- Господарського суду міста Києва (ухвали від 07.08.2023 у справі №910/12135/23, від 31.07.2023 у справі №910/11849/23, від 24.07.2023 у справі №910/4810/23, від 17.07.2023 у справі №910/10923/23, від 17.07.2023 у справі №910/10922/23, від 17.07.2023 у справі №910/10919/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 13.07.2023 у справі №910/10726/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 17.05.2023 у справі № 910/6913/23, від 16.05.2023 у справі №910/6708/23, від 08.05.2023 у справі №910/6822/23, від 24.04.2023 у справі №910/5875/23, від 21.04.2023 у справі №910/5697/23, від 21.03.2023 у справі №910/4219/23, від 14.03.2023 у справі №910/3497/23, від 26.10.2022 у справа №910/11090/22, від 18.08.2022 у справі №910/7333/22 тощо),

- Господарського суду Київської області (ухвала від 16.03.2023 у справі №911/169/23 тощо),

- Господарського суду Харківської області (ухвала від 25.03.2022 у справі №922/753/22),

- Господарського суду Одеської області (ухвали від 10.01.2022 у справі №916/23/22, від 1312.2021 у справі №916/3724/21, від 08.12.2021 у справі №916/3756/21 тощо),

- Господарського суду Львівської області (ухвала від 05.06.2023 у справі №914/1700/23 тощо),

- Верховного Суду (постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17).

Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.

Таким чином документ, який є предметом (підставою) позову, не перекладений з російської мови на українську мову та не засвідчений належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», а тому не є належними документом, оскільки не оформлений в установленому законом порядку.

Більш того документи, викладені іноземною мовою, до яких не додано перекладу українською мовою, є предметом (підставою) позову, а тому суд позбавлений можливості дослідити такі документи та надати їм оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 10 ГПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас письмові процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) та докази повинні бути складені державною (українською) мовою або перекладені на українську мову.

Відтак позивач не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення усіх доказів доданих до позовної заяви у відповідність до вимог закону.

Подібну правову позицію сформульовано Верховним Судом в ухвалі від 13.12.2019 у справі № 643/4061/17.

Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви.

(2) Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксовану розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2023 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2.684,00 грн.

Водночас, абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру про зобов`язання відповідача забезпечити аудиторській фірмі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності відповідача за період 2018-2021 років протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" завірених підписами уповноваженої особи копій всіх документів відповідно до визначеного у договорі про проведення аудиту (аудиторської перевірки) надання впевненості обсягу аудиторських послуг та доступу до всієї іншої інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності відповідача за період 2018-2021 років, а тому, з огляду на положення абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", до сплати кожним з позивачів підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2.684,00 грн.

Доказів сплати судового збору позивачами 1, 2, 3, 4, 5, 6 матеріали справи не містять, що є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 164, 234, 235 ГПК України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху.

Запропонувати позивачам 1, 2, 3, 4, 5, 6 надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2.684,00 грн кожному з позивачів.

Встановити позивачам 1, 2, 3, 4, 5, 6 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Запропонувати позивачу надати до господарського суду:

- подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви.

Запропонувати позивачам надати пояснення (або вмотивоване клопотання) щодо залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" у якості третьої особи.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Роз`яснити учасникам справи їх обов`язок щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Надати судуписьмово інформацію щодо наявності такої реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Дупляк