Ухвала

від 03.11.2023 по справі 904/5498/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.11.2023м. ДніпроСправа № 904/5498/23Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляк С.А.,

розглянувши матеріали справи №904/5498/23

за позовом 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

до Садівничого товариства "Золотий Ренет"

про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач-1), 2. ОСОБА_2 (далі -позивач-2), 3. ОСОБА_3 (далі - позивач-3), 4. ОСОБА_4 (далі - позивач-4), 5. ОСОБА_5 (далі - позивач-5), 6. ОСОБА_6 (далі - позивач-6), звернулися до господарського суду з позовною заявою від б/д за вих. №б/н до Садівничого товариства "Золотий Ренет" (далі - відповідач) у якій просить:

- зобов`язати відповідача забезпечити аудиторській фірмі Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності відповідача за період 2018-2021 років протягом десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" завірених підписами уповноваженої особи копій всіх документів відповідно до визначеного у договорі про проведення аудиту (аудиторської перевірки) надання впевненості обсягу аудиторських послуг та доступу до всієї іншої інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності відповідача за період 2018-2021 років.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5498/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023.

Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачам 1, 2, 3, 4, 5, 6 надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2.684,00 грн кожному з позивачів.

Також запропоновано подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви та надати пояснення (або вмотивоване клопотання) щодо залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" у якості третьої особи.

Через відділ документального забезпечення 02.11.2023 позивачами-1,2,3,4,5,6 було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви у якій позивачі надають засвідчений нотаріально переклад книжки члена СТ "Золотий Ренет" Богданової І.І., квитанцію про здійснення платіжної операції №4096/з1 від 30.10.2023 у розмірі 2.684,00 грн, а також просять залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Капітал-Експерт" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.

Також через відділ документального забезпечення 02.11.2023 позивачами-1,2,3,4,5,6 було подано заяву про відмову позивачів 2-6 від позову та залучення їх у якості третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Однак, як вбачається з поданих матерілаів, позивачами-1,2,3,4,5,6 не було усунуто недоліки, встановлені ухвалою від 20.10.2023, а тому суд відмовляє у заяві позивачів 2-6 про відмову від позову та їх залучення у якості третіх осіб, а також повертає позовну заяву з огляду на таке.

Повертаючи позовну заяву, суд виходить із того, що доказів доплати судового збору у розмірі 2.684,00 грн позивачами-1,2,3,4,5,6 не було надано.

Водночас, позивачами-1,2,3,4,5,6 у заяві було зазначено, що позивачі-2,3,4,5,6 відмовляються від позовних вимог та просять відкрити провадження у частині участі позивача-1.

З урахуванням встановленого суд відзначає таке.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 №911/2139/19, від 22.03.2023 у cправі №922/3639/16).

Господарський суд зазначає, що подана заява від 02.11.2023 є заявою про відмову позивачів 2, 3, 4, 5, 6 від позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Однак суд звертає увагу, що питання про прийняття судом заяв про відмову від позову, зміну предмету чи підстав позову, зменшення/збільшення позовних вимог, заяв про уточнення позовних вимог, у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, вирішуються судом після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

При цьому суд відзначає, що за приписами ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином саме лише подання позивачем відмови від позову чи частини позовних вимог не передбачає того, що такі вимоги автоматично не є предметом спору, оскільки відмова від позову вважається вчиненою лише з моменту прийняття її судом та постановлення відповідної ухвали про закриття провадження.

Постановленню такої ухвали має передувати вчинення судом певних процесуальних дій, зокрема, роз`яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, перевірка того, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення тощо.

Відтак суд не може у зв`язку із відмовою позивача від позову (частини позовних вимог) закрити провадження у справі, яке ще не було відкрито.

Розгляд справи судом відповідної територіальної юрисдикції є обов`язковим з огляду на необхідність дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, суд звертає увагу на те, що питання усунення недоліків позовної заяви визначається на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі. Подальші заяви, у тому числі про часткову відмову від позову, підлягають розгляду після відкриття провадження у справі.

Такий висновок зроблений судом також із врахуванням судової практики, викладеної, зокрема в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2022 у справі №904/1221/22, від 18.10.2022 у справі №904/1535/22, від 26.05.2022 у справі №904/9802/21, від 01.06.2022 у справі №904/348/22, від 17.05.2022 у справі №904/352/22, від 12.06.2023 у справі №904/2932/23 тощо.

Між тим, на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі або повернення позовної заяви після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху з підстав, вказаних в ухвалі суду, суд вирішує єдине питання - чи були усунуті позивачем недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, подання позивачами 2, 3, 4, 5, 6 заяви про відмову від частини позовних вимог, не є усуненням недоліків позовної заяви, про які прямо зазначено в ухвалі господарського суду про залишення позовної заяви без руху, а фактично змінено позовну заяву, яку суду слід знову оцінювати з формальних підстав.

Як зазначалось вище, доказів доплати як було рекомендовано судом кожному з позивачів судового збору у розмірі 2.684,00 грн не було надано.

Крім того, ухвалою від 20.10.2023 позовну заяву залишено без руху. Також запропоновано подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви.

Також в ухвалі від 20.10.2023 зазначено, що позивачі долучили до позовної заяви копії документів, викладених іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема, копія книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_3 , копія розрахункової книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_4 , копія книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_5 , копія книжки члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_6 , копія акту перереєстрації члена СТ "Золотий Ренет" ОСОБА_6 ).

Позивачі не долучили відповідного перекладу вказаних документів (засвідчених належним чином) і до заяви про усунення недоліків.

Таким чином позивачі не виконали вимог ухвали суду про надання усіх документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви, тобто не усунули відповідних недоліків у строк, встановлений судом.

При цьому суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 10 ГПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас письмові процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) та докази повинні бути складені державною (українською) мовою або перекладені на українську мову.

Позивачам був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви. Відтак позивачі не були позбавлені права звернутися до перекладача з метою приведення усіх доказів доданих до позовної заяви у відповідність до вимог закону.

Подібну правову позицію сформульовано Верховним Судом в ухвалі від 13.12.2019 у справі № 643/4061/17.

Окремо суд відзначає, що вищевказані письмові докази подані позивачем навіть не в оригіналах, а в копіях. Згідно ж з вимогами ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином лише тоді, коли їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, у даному випадку, зокрема, в порядку встановленому ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Однак позивачі вказаних вимог не дотрималися.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вище викладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню.

При цьому суд звертає увагу позивачів на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись частиною 4 статті 174, статтею 234 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позивачам-1,2,3,4,5,6 позовну заяву та додані до неї документи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Додаток (для позивачів-1,2,3,4,5,6): позовна заява з додатками.

Суддя С.А. Дупляк