Ухвала

від 19.10.2023 по справі 903/808/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Кібенко О. Р.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.,

та представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 (головуючий - Маціщук А. В., судді Петухов М. Г., Гудак А. В.)

та рішення Господарського суду Волинської області від 15.08.2022 (суддя - Дем`як В. М.)

у справі № 903/808/20

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 (відповідач), із вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно-торговий центр" від 20.03.2013, сторонами якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що даний договір він не підписував, волевиявлення на відчуження своєї частки статутного капіталу в еквіваленті 110 000 грн за ціною 1 100 грн також не мав.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.08.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 та рішенням Господарського суду Волинської області від 15.08.2022, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

31.08.2023 на електронну адресу Верховного Суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, підписана електронним цифровим підписом представника - адвокатом Андріяш Н. В.

11.10.2023 на електронну адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, підписана електронним цифровим підписом останнього.

Так, пункт 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Відповідно до статті 307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно зі статтею 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Верховний Суд констатує, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.

З огляду на зазначене вище, підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14, від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16.

Згідно зі статтею 14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів господарського судочинства.

Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі у судах апеляційної та касаційної інстанцій, гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, зокрема, в суді касаційної інстанції, і така заява повинна відповідати вимогами статті 191 ГПК України.

Суд встановив, що заява позивача про відмову від позову підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд роз`яснює правові наслідки відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, передбачені частиною третьою статті 231 ГПК України, згідно з якими повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до частини третьої статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

З огляду на зазначене вище, враховуючи, що заява про відмову від позову підписана та подана позивачем особисто, Суд роз`яснив наслідки відповідної процесуальної дії, а зазначена відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого положеннями статтею 14 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови позивача від позову.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

У зв`язку із прийняттям Судом відмови позивача від позову, Верховний Суд визнає нечинними судові рішення першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною другою статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічні норми закріплені в частині четвертій статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі наведеного скаржнику - ОСОБА_1 , підлягає поверненню 50% сплаченої ним суми судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, що становить 2 102 грн.

Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у справі № 903/808/20 задовольнити.

2. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову у справі № 903/808/20.

3. Визнати нечинними рішення Господарського суду Волинської області від 15.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 903/808/20.

4. Закрити провадження у справі № 903/808/20.

5. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50% судового збору за подання касаційної скарги, сплаченого згідно з квитанцією від 06.07.2023 №0.0.3082269288.1, у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

6. Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

О. Р. Кібенко