Ухвала

від 20.10.2023 по справі 337/3413/17

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

20 жовтня 2023 року

Справа №337/3413/17

Номер провадження 2/337/1/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2023 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Л.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Салтан Л.Г.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою суду від 31.05.2023 року провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: АКІБ «УкрСиббанк» про розподіл спільно набутого майна подружжя, та визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛГРУП», Державного реєстратора Пелих Віталія Віталійовича, Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, третя особа: АКІБ «УкрСиббанк», про розподіл спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на майно та за об`єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю - зупинено до розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 травня 2023 року та повернення матеріалів справи до Хортицького районного суду м.Запоріжжя.

Натомість, 20 жовтня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Салтан Л.Г.

За змістом ч. 7 та ч.8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 254 ЦПК України провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду після усунення обставин, що викликали його зупинення, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне відновити провадження по справі для розгляду заяви про відвід.

ОСОБА_1 вважає дії судді Салтан Л.Г. упередженими, незаконними, що виразилися в розгляді його справи у службовому кабінеті.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України, а саме суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою закріплений принцип недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Обставинами, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві про відвід судді, є передбачені у п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України інші обставини, які викликають сумні в неупередженості та об`єктивності.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У рішенні Європейського Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України», вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Таким чином, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Відповідно до Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, а суддя при здійсненні правосуддя незалежний і підпорядковується лише закону. Таким чином, в руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Так, із зазначених ОСОБА_1 в заяві мотивів з`ясовано, що у нього наявна думка щодо наявності обставин, що викликають сумнів та недовіру в її об`єктивності та неупередженості, оскільки суддя Салтан Л.Г. слухає його справу у службовому кабінеті, який під час проведення судового засідання називає залою судових засідань

В ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18), суд вважав відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними діями та рішеннями судді. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Таким чином, за окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти упередженості судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Салтан Л.Г. при вирішенні даної цивільної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Салтан Л.Г., у зв`язку з чим заяви про відвід судді підлягають вирішенню іншим суддею, визначеним в порядку ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст.36,40, 254, 259-261 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Відновити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: АКІБ «УкрСиббанк» про розподіл спільно набутого майна подружжя, та визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛГРУП», Державного реєстратора Пелих Віталія Віталійовича, Виконавчого комітету Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, третя особа: АКІБ «УкрСиббанк» про розподіл спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на майно та за об`єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання майна особистою приватною власністю з метою розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Салтан Л.Г.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Салтан Л.Г. передати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Г. Салтан