Ухвала

від 20.10.2023 по справі 360/3326/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 жовтня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/3326/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДПС у Луганській області про повернення судового збору в адміністративній справі № 360/3326/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2023 року на електронну адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Луганській області про повернення судового збору в адміністративній справі № 360/3326/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.

Вирішуючи питання про можливість прийняття вказаної заяви до свого провадження суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста цієї статті).

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к, від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14, від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12, від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Внаслідок того, що дії суду в разі надходження заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення і які не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення статті 169 КАС України.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилами статті 18 КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

У свою чергу, за вимогами частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Такий обов`язок у осіб, визначених у частині шостій статті 18 КАС України, виник з 05 жовтня 2021 року, у зв`язку з розміщенням 04 вересня 2021 року на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Відповідно до пунктів 25, 26, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми Електронний суд. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Отже, надсилання процесуальних документів до Луганського окружного адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».

Звернення до суду за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Суд наголошує на тому, що заяву про повернення судового збору в адміністративній справі № 360/3326/20 підписано та подано представником Головного управління ДПС у Луганській області Оленою Карташовою, тобто державним органом, який відповідно до частини шостої статті 18 КАС України з 05 жовтня 2021 року повинен був в обов`язковому порядку зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Така реєстрація для державного органу є його обов`язком, а не правом.

Подальші процесуальні дії повинні здійснюватися державним органом також виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судом установлено, що Головне управління ДПС у Луганській області з 01 жовтня 2021 року має зареєстрований «Електронний кабінет» у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Разом з тим, відомості про сформування Головним управлінням ДПС у Луганській області заяви про повернення судового збору в адміністративній справі № 360/3326/20 у підсистемі «Електронний суд» через «Електронний кабінет» відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Луганського окружного адміністративного суду.

З огляду на те, що перевірка електронного цифрового підпису здійснюється за умови дотримання порядку подачі документів із використанням сервісу підсистеми «Електронний суд», суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про виправлення помилки у виконавчому листі особі, яка її подала, як такої, що не підписана належним чином.

Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 і від 01 липня 2021 року у справі № 9901/76/21 та Верховним Судом в ухвалах від 18 вересня 2023 року у справі № 420/181/23, від 20 вересня 2023 року у справі № 480/6874/22 і від 20 вересня 2023 року у справі № 200/5084/22.

Також суд зазначає, що у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду зроблено такі висновки:

«12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.».

У своїй заяві Головне управління ДПС у Луганській області не зазначає жодних причин щодо неможливості подачі заяви про повернення судового збору шляхом направлення її через «Електронний кабінет» у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За такого правового регулювання та обставин справи заява про повернення судового збору вважається не підписаною, а тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 7, 132, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Луганській області про повернення судового збору в адміністративній справі № 360/3326/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом повернути заявнику.

Повернення заяви про виправлення помилки у виконавчому листі не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала заяву про виправлення помилки у виконавчому листі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль