Ухвала

від 20.10.2023 по справі 400/12868/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

20 жовтня 2023 р. № 400/12868/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду "Ліски-М", вул. Генерала Карпенка, 31,м. Миколаїв,54038,

до відповідача:Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, вул. Маршала Василевського, 40/1,м. Миколаїв,54003,

про:визнання протиправним та скасування припису,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду "Ліски-М" звернулось з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПД/МК/17690/010/П від 25.09.2023 року.

19 жовтня 2023 року року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПД/МК/17690/010/П від 25.09.2023 року до прийняття рішення по справі.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності за невиконання припису у встановлені строки, або до нього можуть бути застосовані інші заходи державного регулюввання.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд також звертає увагу, що саме по собі оскарження в судовому порядку індивідуального акта не може мати наслідком забезпечення позову у спосіб зупинення його дії або забороною вчиняти певні дії. Позивач (заявник) повинен вказати та довести наявність підстав для забезпечення позову, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України. Вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог. При цьому, вирішуючи відповідну заяву про забезпечення позову, суд має встановити, у чому саме полягає реальна загроза ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача та чим саме може бути завдано шкоди правам та інтересам позивача без вжиття таких заходів.

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Суд наголошує, що необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є вірогідність того, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову заявник посилається на необхідність виконння ним вимог оспорюваного припису у зазначений строк та про ймовірність притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності за невиконання припису у встановлені строки.

На думку суду, мотиви, наведені у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, й можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.

У свою чергу сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія з обслуговування житлового фонду "Ліски-М" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. С. Брагар