Ухвала

від 20.10.2023 по справі 826/3979/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/3979/18

адміністративне провадження № К/990/33877/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу, на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №826/3979/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саркара-груп» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Саркара-груп» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управліня ДФС у м. Києві від 28.02.2018 №00002271402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, яку зареєстровано апеляційним судом 27.12.2022, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023 залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору та обґрунтованої заяви із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Варто зауважити, що залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд враховував, зокрема, положення частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою та з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 відмовлено як у задоволенні клопотання податкового органу про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що норми процесуального закону не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Отже, для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Крім того, суд апеляційної інстанції постановив 14.09.2023 окрему ухвалу, відповідно до якої вирішив довести до відома особисто в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Твердохлєб Марини Юріївни, в.о. Голови Державної податкової служби України Кірієнко Тетяни Павлівни, Головного слідчого управління Національної поліції України, Київської міської прокуратури про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування, зі встановленням строку для інформування про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи окрему ухвалу, виходив з наявності обгрунтованих сумнівів щодо достовірності в наявних у справі документах відомостей про дату, порядок (спосіб) відправлення податковим органом апеляційної скарги та що останні можуть містити ознаки підробки, що може свідчити про посадовий злочин, передбачений статтями 366, 367 Кримінального кодексу України. Оскільки у суду відсутні повноваження на встановлення таких фактів, але при цьому апеляційний суд не може не відреагувати на обставини, які можуть за умови їх підтвердження уповноваженими органами становити склад правопорушення.

Шостим апеляційним адміністративним судом враховано, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що їх зумовили, з метою усунення та запобігання таким у майбутньому (недобросовісному ставленню працівників податкового органу до своїх процесуальних обов`язків, як сторони у справі, на яку законодавством покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, бездіяльності, рішень).

09.10.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частині третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням, з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування, та вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Втім, касаційна скарга позивача вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки не містить мотивованого обґрунтування, в чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм. Цитування норм процесуального закону та хронологічний виклад обставин справи не може вважатися належними підставами для касаційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 324 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частин першої, другої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аргументи скаржника про відсутність в оскаржуваній ухвалі посилання суду апеляційної інстанції на підстави та передумови винесення останньої є неприйнятними, оскільки фактично зміст наведених скаржником доводів зводиться до незгоди із висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для постановлення окремої ухвали, виходячи з обсягу встановлених судом обставин і досліджених наявних у справі матеріалів, що по суті лежить у площині переоцінки установлених судом обставин і досліджених доказів, а тому не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, яка передбачена останнім абзацом частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, та в силу припису статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі повноважень касаційного суду.

Відтак касаційна скарга податкового органу підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За змістом частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу, на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №826/3979/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саркара-груп» до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяС.С. Пасічник