Рішення

від 19.10.2023 по справі 636/2664/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2664/18 Провадження № 2/636/31/23

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Селеверстової Л.В., Ріпи І.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в містіЧугуєві цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , СПДФО ОСОБА_4 , СПДФО ОСОБА_5 , Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, Державний кадастровий реєстратор Міжрайонного управління у Чугуївському районі у Харківській області Ліфінцева Ганна Сергіївна, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення сесії Чугуївської міської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки, передачі її у власність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи: ОСОБА_7 , Міськрайонне управління Держгеокадастру у Чугуївському районі та м. Чугуєві, ОСОБА_6 , про визнання недійсним рішення сесії Чугуївської міської ради №945-VII від 20.12.2017 року «Про затвердження ОСОБА_7 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0902 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу їй у власність» як таке,що ухвалено без додержання чинного законодавства, а також скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному реєстрі Речових прав. Також просила, враховуючи реалізоване право ОСОБА_7 на приватизацію земельної ділянки, зобов`язати Чугуївську міську раду привести розмір ділянки ОСОБА_7 у відповідність з рішенням виконкому Чугуївської міської ради народних депутатів від 28.08.1954року та з урахуванням її з ОСОБА_6 права на зміну землевпорядною організацією конфігурації їх приватизованої земельної ділянки до наявних планово-картографічних матеріалів та матеріалів кадастрової зйомки.(а.с. 79-84 т.1). Подалі у січні 2019 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, заявивши їх до Чугуївської міської ради Харківської області, зазначивши у якості третіх осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, Державному кадастровому реєстратору Міжрайонного управління у Чугуївському районі та місті Чугуєві Держгеокадастру в Харківській області Ліфінцеву Г.С., ОСОБА_6 , доповнивши їх вимогами: про визнання протиправними та скасування прийнятого на підставі оскаржуваного рішення Чугуївської міської ради Харківської області рішення кадастрового реєстратора Ліфінцевої Г.С. про реєстрацію спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, а також закрити Поземельну книгу на спірну земельну ділянку, скасувавши її кадастровий номер; визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_1 - співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 - право власності на земельний клин, який входив до складу земельної ділянки, що надавалась забудовникам їх нерухомості і помилково не увійшла до кадастрового плану приватизованої ними земельної ділянки, та вилучити цей клин з земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_8 . Визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на безкоштовне виправлення землевпорядною організацією (СПДФО ОСОБА_5 технічних помилок в їх технічній документації, пов`язаних зі зміною координат поворотних точок земельної ділянки. Також просила стягнути з місцевого бюджету на її користь витрати на подання позову та апеляційної скарги в сумі 1480 грн., а також моральну шкоду в сумі 20000 грн., розмір якої подалі збільшила до 100 000 грн. .(а.с.1-8 т.2, а.с.79-80 т.4). У травні 2019 року ОСОБА_1 надала до суду уточнену позовну заяву, в якій доповнила суб`єктний склад третіх осіб у справі наступними: СПДФО ОСОБА_4 , СПДФО ОСОБА_5 , а також уточнила та доповнила свій позов наступними вимогами: скасувати прийняті на підставі оскаржуваного рішення Чугуївської міської ради Харківської області: реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 та внесені записи про неї до Поземельної книги; відомості про дану земельну ділянку , внесені до бази даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру; внести зміни до нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 , замінивши в ньому слова «Будинок, розташований на приватизованій земельній ділянці площею 902 кв.м, кадастровий номер 6312000000:18:003:0040» на «Будинок, розташований на земельній ділянці площею 830 кв.м». Також просила визнати пропущений термін звернення до суду поважним та відновити стан належної їй та ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , до стану, що існував до порушення їх прав шляхом приведення її конфігурації у технічній документації, на магнітному носії та в базі даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру у відповідність до наявних планово-картографічних матеріалів та матеріалів кадастрової зйомки, виконаних під час її приватизації(а.с. 159-166 т.2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 належить на праві власності по частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0934га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка є їх спільною сумісною власністю. Власницею суміжної земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_9 . Позивачка вказує, що площа належної їй земельної ділянки на час приватизації мала певну конфігурацію, її межі в натурі (на місцевості) були встановлені згідно наявними планово-картографічними матеріалами, матеріалами кадастрової зйомки, і такою земельною ділянкою вони продовжували користуватися. З 2015 року між нею та власником суміжної земельної ділянки виник спір щодо встановлення меж та самовільно перенесеного паркану, у зв`язку із чим земельна ділянка по АДРЕСА_1 була сформована площею 0,0902 га, межі якої охопили частину земельної ділянки, якою вона фактично користувалася, однак яка не увійшла до меж приватизованої земельної ділянки. Під час виготовлення технічної документації по приватизації її земельної ділянки були допущені технічні помилки СПДФО ОСОБА_5 (кадастровий план не співпадає з кадастровою зйомкою. Також вона не згодна з рішенням Чугуївської міської ради від 20.12.2017 року, яким було затверджено технічну документацію відносно ОСОБА_7 щодо меж земельної ділянки в натурі, та вважає рішення таким, що грубо порушує її права та права співвласника ОСОБА_6 . Зазначає, що встановлення меж на земельну ділянку по АДРЕСА_1 здійснив СПДФО ОСОБА_4 не за земельно -обліковими та картографічними даними, а по самовільно перенесеному ОСОБА_3 парканом, що потягло за собою перетин земельних ділянок, надання у власність останнього, а потім у власність нового власника ОСОБА_7 додаткову смугу землі за рахунок її земельної ділянки, від якої вона не відмовлялась, і яка у неї не вилучалась за рішенням відповідача.

При внесенні даних щодо земельної ділянки ОСОБА_2 в Державний земельний кадастр між двома суміжними ділянками утворився «розрив», що є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у реєстрації такої ділянки, однак державний реєстратор Ліфінцева А.С. внесла відомості про спірну земельну ділянку в Державний земельний кадастр і присвоїла їй кадастровий номер.

Третьою особою ОСОБА_10 поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому міститься посилання на те, що земельна ділянка, що належить позивачці та співвласнику ОСОБА_6 , та належна їй земельна ділянка не мають спільної межі, оскільки між ними знаходиться земельна ділянка Чугуївської міської ради, тому приватизація належної їй ( ОСОБА_11 ) земельної ділянки не порушує права ОСОБА_1 , яка не надала жодного належного доказу , який би підтверджував її доводи про те, що оспорювань рішення міської ради не відповідає закону або порушує права позивачки.

Неспівпадіння розмірів земельних ділянок, що належать на праві власності їй та ОСОБА_1 , пояснюється тим, що під час проведення геодезичної зйомки на місцевості було встановлено, що фактичний розмір земельних ділянок більше, ніж було вказано у правоустановчих документах попередніх власників. У зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову(а.с.154-159 т.1).

Третьою особою Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області подані пояснення на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , в яких міститься посилання на те, що вимоги є не доведеними належними та допустимими доказами та такими, що не відповідають нормам права. Зазначає, що позовні вимоги стосуються права власності на земельну ділянку ОСОБА_7 , яка не залучена до участі у справі як відповідач, чим порушуються та обмежуються її права. Вказує, що заявлені вимоги до кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Чугуївському районі та місті Чугуєві головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ліфінцевої Г.С. не конкретизовані: яке саме рішення просить скасувати позивачка, яка також обрала неналежний спосіб захисту своїх цивільних прав, які вона вважає порушеними(а.с.102-106 т.2).

Аналогічні пояснення на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 надав й представник відповідача Чугуївської міської ради Харківської області, який просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. (а.с. 124-126 т.2).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої уточнені позовні вимоги підтримала за заявленими підставами, просила їх задовольнити.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, надали заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності ( а.с.223 т.1,а.с. 73 т.4, а.с. 118 т.5).

Треті особи: СПДФО ОСОБА_5 , СПДФО ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не повідомили про причини своєї неявки до суду.

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно дост.152ЗК Українидержава забезпечуєгромадянам таюридичним особамрівні умовизахисту праввласності наземлю.Власник земельноїділянки абоземлекористувач можевимагати усуненнябудь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків.Захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсяшляхом: а)визнання прав;б)відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ ізапобігання вчиненнюдій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав;в)визнання угодинедійсною; г)визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування;ґ)відшкодування заподіянихзбитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.1ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Наведені норми права дають підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність встановлення факту порушення оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування прав позивачки ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 209630, серії ХР № 045450, оформлених на підставі рішення XXXVIII сесії IV скликання Чугуївської міської ради Харківської області від 25 лютого 2005року, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ( останній - в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_12 , в рівних частках - по 1/2 частці кожному) належить право власності на земельну ділянку площею 0,0934 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6312000000:18:003:0007 (а.с. 88-92, 95-99,203-204,226-227 т.1).

Згідно договору дарування від 29 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Царьовим Д.М., ОСОБА_13 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар житловий будинок АДРЕСА_1 розміром 830 кв.м (а.с. 93-94 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 05 січня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області Алексик Т.В. , продавець ОСОБА_3 передав у власність покупця ОСОБА_7 , а остання прийняла та сплатила обговорену грошову суму за житловий будинок АДРЕСА_1 розміром 0,0902 га, кадастровий номер 6312000000:18:003:0040, згідно витягу, виданого Управлінням Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області 23 грудня 2016 року за №НВ-6303612012016 в АДРЕСА_1 (а.с. 180-181 т.1,а.с.139 т.2).

Рішенням ХХVII сесії VII cкликання Чугуївської міської ради №945-VII від 20.12.2017 року «Про затвердження ОСОБА_7 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу їй у власність» затверджено ОСОБА_7 ( відповідно до свідоцтва про шлюб змінено прізвище на ОСОБА_11 (а.с.162 т.1) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,0902 га (кадастровий номер 6312000000:18:003:0040) та передано зазначену ділянку безоплатно у власність ( а.с.100-105 т.1, а.с.127-136 т.2)

Відповідно достатті 116Земельного кодексуУкраїни,громадяни таюридичні особинабувають правовласності наземельні ділянкиіз земельдержавної абокомунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, зокрема у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно статті 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, визначених Кодексом та іншими законами України.

Підстави припинення права власності на земельну ділянку визначені, зокрема статтею 140 Земельного кодексу України. Такими підставами є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин шостої-десятоїстатті 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , яка перевірена та внесена до Державного земельного кадастру, межі цієї земельної ділянки встановлені відповідно до кадастрового плану та вимог земельного законодавства України, і будь-які перетини із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , або інші порушення меж земельних ділянок (в тому числі й зміна її конфігурації у технічній документації ) відсутні, що підтверджується й схемою розриву між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (а.с. 117-118, 167- 170, 205-207,214-217 т.1, а.с.133-146 т.2, а.с.231-250 т.3).

Зазначене узгоджується з даними, що викладені в акті обстеження земельних ділянок в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 від 24.11.2016 про те, що за даними кадастрового плану та фактичної зйомки зазначені земельні ділянки між собою не мають спільної межі (а.с.132 т.1), а також з відповіддю Чугуївської міської ради Харківської області від 24.11.2016 № Ко-1698/03, відповідно до якої між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 проходить смуга землі комунальної форми власності, тобто межі зазначених домоволодінь не межують між собою(а.с. 126 т.1).

Статтею 77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина другастатті 78 ЦПК України).

Як зазначає позивач ОСОБА_1 предметом спору у цій справі є визнання її прав на «клин земельної ділянки, що перебував у її користуванні та помилково не увійшов до її приватизованої ділянки і незаконно був переданий у приватну власність ОСОБА_2 »(а.с.50 т.2)

Виходячи ізхарактеру спірнихправовідносин,у ційсправі підлягаливстановленню обставиничи лінійнірозміри таконфігурація межземельної ділянки,належної позивачу,відповідає лінійнимрозмірам таконфігурації переданоїземельної ділянки ОСОБА_2 . Отже, для встановлення вказаних обставин, необхідно досліджувати землевпорядну документацію, перевірити відповідність фактичного розташування земельної ділянки ОСОБА_1 та земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, що є компетенцією експертів у відповідній галузі.

Між тим, ОСОБА_1 та її представниками відповідного клопотання про призначення експертизи не заявлялося.

Згідно з принципами диспозитивності та змагальності сторони вільні у розпорядженні їхніми процесуальними правами, несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними процесуальних дій, а суд не розглядає не ініційовані сторонами питання (пункти 4 і 5 частини третьої статті 2, частини перша - четверта статті 12, частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України обов`язок подання доказів покладено на сторони, кожна з яких повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи , та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експерта; 3) показаннями свідків.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи твердження ОСОБА_1 про порушення її права землекористування, суд приходить до висновку, що належних і допустимих, в розумінні положень статей 77,78 ЦПК України доказів в обґрунтування заявлених вимог позивачкою не надано, тому у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Якзазначено у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року в справі № 597/977/21 «ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)».

У спірних правовідносинах вимога позивачки ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора має похідний характер від заявленої нею вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Чугуївської міської ради ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_7 , тому ця вимога також задоволенню не підлягає.

Крім того, суд при вирішенні справи враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 остання, заявляючи вимоги до Чугуївської міської ради щодо визнання недійсним її рішення № 945-VII від 20.12.2017 року, вилучення з власності ОСОБА_2 частини земельної ділянки, якою (як зазначає позивачка) вона користувалася, а також вимоги щодо внесення змін до договору купівлі-продажу житлового будинку, де стороною є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не зазначила ОСОБА_14 як співвідповідача у справі, чим обмежила її процесуальні права та можливості захисту у судовому розгляді.

Клопотань відпозивачки ОСОБА_15 щодо залученнядо справиза їїпозовом співвідповідачами осіб, які на думку позивачки порушили її права, до суду не надходило.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права притягати належного відповідача як співвідповідача. Вищезазначене є ще однією підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , СПДФО ОСОБА_4 , СПДФО ОСОБА_5 , Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, Державний кадастровий реєстратор Міжрайонного управління у Чугуївському районі у Харківській області Ліфінцева Ганна Сергіївна, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення сесії Чугуївської міської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки, передачі її у власність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Повне рішення складено 19 жовтня 2023 року.

Суддя: