Постанова

від 04.04.2024 по справі 636/2664/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Харків

справа № 636/2664/18

провадження № 22-ц/818/401/24

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Чугуївська міська рада Харківської області,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , СПДФО ОСОБА_4 , СПДФО ОСОБА_5 , Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, Державний кадастровий реєстратор Міжрайонного управління у Чугуївському районі у Харківській області Ліфінцева Ганна Сергіївна, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення від 20 жовтня 2023 року постановлені у складі судді Карімова І.В.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, після уточнення якого просила про визнання недійсним рішення сесії Чугуївської міської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки, передачі її у власність та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 належить на праві власності по частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , який розташованийна земельній ділянці площею 0,0934га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка є їх спільною сумісною власністю. Власницею суміжної земельної ділянки, на якій розташованийжитловий будинок по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_7 . Позивачка вказує, що площа належної їй земельної ділянки на час приватизації мала певну конфігурацію, її межі в натурі (на місцевості) були встановлені згідно наявними планово-картографічними матеріалами, матеріалами кадастрової зйомки, і такою земельною ділянкою вони продовжували користуватися. З 2015 року між нею та власником суміжної земельної ділянки виник спір щодо встановлення меж та самовільно перенесеного паркану, у зв`язку із чим земельна ділянка по АДРЕСА_1 була сформована площею 0,0902 га, межі якої охопили частину земельної ділянки, якою вона фактично користувалася, однак яка не увійшла до меж приватизованої земельної ділянки. Під час виготовлення технічної документації по приватизації її земельної ділянки були допущені технічні помилки СПДФО ОСОБА_5 (кадастровий план не співпадає з кадастровою зйомкою. Також вона не згодна з рішенням Чугуївської міської ради від 20.12.2017 року, яким було затверджено технічну документацію відносно ОСОБА_8 щодо меж земельної ділянки в натурі, та вважає це рішення таким, що грубо порушує її права та права співвласника ОСОБА_6 . Зазначає, що встановлення меж на земельну ділянку по АДРЕСА_1 здійснив СПДФО ОСОБА_4 не за земельно -обліковими та картографічними даними, а по межі самовільно перенесеного ОСОБА_3 паркану, що потягло за собою перетин земельних ділянок, надання у власність останнього, а потім у власність нового власника ОСОБА_8 додаткову смугу землі за рахунок її земельної ділянки, від якої вона не відмовлялась, і яка у неї не вилучалась за рішенням відповідача. При внесенні даних щодо земельної ділянки ОСОБА_2 в Державний земельний кадастр між двома суміжними ділянками утворився «розрив», що було підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у реєстрації такої ділянки, однак державний реєстратор ОСОБА_9 внесла відомості про спірну земельну ділянку в Державний земельний кадастр і присвоїла їй кадастровий номер.

Просила з урахуванням неодноразових доповнень визнати недійсним рішення сесії Чугуївської міської ради №945-VII від 20.12.2017 року «Про затвердження ОСОБА_8 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0902 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу їй у власність» як таке,що ухвалено без додержання чинного законодавства, а також скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки в Державному реєстрі Речових прав.

Визнати протиправним та скасувати прийняте на підставі оскаржуваного рішення Чугуївської міської ради Харківської області рішення кадастрового реєстратора ОСОБА_10 про реєстрацію спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Державному земельному кадастрі, а також закрити Поземельну книгу на спірну земельну ділянку, скасувавши її кадастровий номер;

Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_1 - співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 - право власності на земельний клин, який входив до складу земельної ділянки, що надавалась забудовникам їх нерухомості і помилково не увійшла до кадастрового плану приватизованої ними земельної ділянки, та вилучити цей клин з земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_11 .

Визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на безкоштовне виправлення землевпорядною організацією (СПДФО ОСОБА_5 технічних помилок в їх технічній документації, пов`язаних зі зміною координат поворотних точок земельної ділянки. Також просила стягнути з місцевого бюджету на її користь витрати на подання позову та апеляційної скарги в сумі 1480 грн., а також моральну шкоду в сумі 20 000 грн., розмір якої подалі збільшила до 100 000 грн. .(а.с.1-8 т.2, а.с.79-80 т.4).

Скасувати прийняті на підставі оскаржуваного рішення Чугуївської міської ради Харківської області реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 та внесені записи про неї до Поземельної книги; відомості про дану земельну ділянку , внесені до бази даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру;

Внести зміни в Договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 , замінивши в ньому слова «Будинок, розташований на приватизованій земельній ділянці площею 902 кв.м, кадастровий номер 6312000000:18:003:0040» на «Будинок, розташований на земельній ділянці площею 830 кв.м».

Також просила визнати пропущений термін звернення до суду поважним та відновити стан належної їй та ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , до стану, що існував до порушення їх прав шляхом приведення її конфігурації у технічній документації, на магнітному носії та в базі даних Автоматизованої системи Державного земельного кадастру у відповідність до наявних планово-картографічних матеріалів та матеріалів кадастрової зйомки, виконаних під час її приватизації(а.с. 159-166 т.2).

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 20 жовтня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842, 00 грн.

Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами свої позовні вимоги. Крім того, позов пред`явлено до Чугуївської міської ради Харківської області щодо визнання недійсним її рішення № 945-VII від 20.12.2017 року, вилучення з власності ОСОБА_2 частини земельної ділянки, якою (як зазначає позивачка) вона користувалася, а також вимоги щодо внесення змін до договору купівлі-продажу житлового будинку, де стороною є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не зазначила ОСОБА_12 як співвідповідача у справі, чим обмежила її процесуальні права та можливості захисту у судовому розгляді.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подалаапеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції та додаткове рішення скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повно досліджені усі докази та обставини по справі та зроблено помилкові висновки, що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено,що відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 209630, серії ХР № 045450, оформлених на підставі рішення XXXVIII сесії IV скликання Чугуївської міської ради Харківської області від 25 лютого 2005року, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ( останній - в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_13 , в рівних частках - по 1/2 частці кожному) належить право власності на земельну ділянку площею 0,0934 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6312000000:18:003:0007 (а.с. 88-92, 95-99,203-204,226-227 т.1).

Згідно договору дарування від 29 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Царьовим Д.М., ОСОБА_14 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 93-94 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 05 січня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області Алексик Т.В. , продавець ОСОБА_3 передав у власність покупця ОСОБА_8 , а остання прийняла та сплатила обговорену грошову суму за житловий будинок АДРЕСА_3 з надвірними будівлями, розташованими на земельній ділянці Чугуївської міської ради розміром 0,0902 га, кадастровий номер 6312000000:18:003:0040, згідно витягу, виданого Управлінням Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області 23 грудня 2016 року за №НВ-6303612012016 в АДРЕСА_3 (а.с. 180-181 т.1,а.с.139 т.2).

Рішенням ХХVII сесії VII скликання Чугуївської міської ради №945-VII від 20.12.2017 року «Про затвердження ОСОБА_8 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу їй у власність» затверджено ОСОБА_8 ( відповідно до свідоцтва про шлюб змінено прізвище на ОСОБА_15 (а.с.162 т.1) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,0902 га (кадастровий номер 6312000000:18:003:0040) та передано зазначену ділянку безоплатно у власність ( а.с.100-105 т.1, а.с.127-136 т.2)

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 , яка перевірена та внесена до Державного земельного кадастру, межі цієї земельної ділянки встановлені відповідно до кадастрового плану та вимог земельного законодавства України, і будь-які перетини із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , або інші порушення меж земельних ділянок (в тому числі й зміна її конфігурації у технічній документації ) відсутні, що підтверджується й схемою розриву між земельними ділянками № НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 (а.с. 117-118, 167- 170, 205-207,214-217 т.1, а.с.133-146 т.2, а.с.231-250 т.3).

Зазначене узгоджується з даними, що викладені в акті обстеження земельних ділянок в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 від 24.11.2016 про те, що за даними кадастрового плану та фактичної зйомки зазначені земельні ділянки між собою не мають спільної межі (а.с.132 т.1), а також з відповіддю Чугуївської міської ради Харківської області від 24.11.2016 № Ко-1698/03, відповідно до якої між земельними ділянками АДРЕСА_4 проходить смуга землі комунальної форми власності, тобто межі зазначених домоволодінь не межують між собою (а.с. 126 т.1).

Предметом спору у цій справі є визнання прав ОСОБА_1 на «клин земельної ділянки, що перебував у її користуванні та помилково не увійшов до її приватизованої ділянки і незаконно був переданий у приватну власність ОСОБА_2 »(а.с.50 т.2)

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі підлягали встановленню обставини чи лінійні розміри та конфігурація меж земельної ділянки, належної позивачу, відповідає лінійним розмірам та конфігурації переданої земельної ділянки ОСОБА_2 . Отже, для встановлення вказаних обставин, необхідно досліджувати землевпорядну документацію, перевірити відповідність фактичного розташування земельної ділянки ОСОБА_1 та земельної ділянки ОСОБА_2 відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, що є компетенцією експертів у відповідній галузі.

Між тим, ОСОБА_1 та її представниками відповідного клопотання про призначення експертизи не заявлялося.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції зроблено висновок про недоведеність позовних вимог належними способами доказування.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Між іншим відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції встановив, що позивачкою не було залучено співвідповідачем ОСОБА_2 , якій належить частина земельної ділянки, яку просить вилучити позивачка.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Крім того, суд при вирішенні справи враховує правові висновки, викладені упостанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів,суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Як вбачається з позовної ОСОБА_1 заявляючи вимоги до Чугуївської міської ради про визнання недійсним рішення № 945-VII від 20.12.2017 року, вилучення з власності ОСОБА_2 частини земельної ділянки, внесення змін до договору купівлі-продажу житлового будинку, де стороною є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позовних вимог до ОСОБА_12 не пред`явила.

Клопотань від позивачки ОСОБА_1 щодо залучення до справи за її позовомспіввідповідачами осіб, які на думку позивачки порушили її права, до суду не надходило.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет спору ОСОБА_12 є належним позивачем за пред`явленим у дійсній справі позовом, оскільки рішення суду може вплинути на її права та обов`язки. Проте, з урахуванням принципу диспозитивності суд не має права притягати належного відповідача як співвідповідача.

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків судуне спростовують,тому апеляційнускаргу належитьзалишити беззадоволення, а рішення суду - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,375, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 09 жовтня 2023 року та додаткове рішення від 20 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2024 року.

Головуючий О. Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук