Рішення

від 07.11.2007 по справі 38/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/260

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.11.07 р.                                                                               Справа № 38/260                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Техніка” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О.Гагаріна” м. Горлівка Донецької області

про стягнення 8 298грн.05коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Деркач О.О. представник за дов. № б/н від 16.10.2007р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Техніка” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О.Гагаріна” м. Горлівка Донецької області про стягнення суми заборгованості у розмірі 5 360грн.,  збитків за індексом інфляції у розмірі                            2 402грн.05коп., штрафу у розмірі 375грн.20коп., 3% річних у розмірі 160грн.80коп., а всього  8 298грн.05коп.

В обгрутнування своїх позовних вимог позивач посилається на договір № 1Т/02-06/329а від 03.02.2006р.

03.10.2007р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області  від 27.09.2007р. № 22-15/2997, відповідно до  якого Державне підприємство „Шахта Ім. Ю.О. Гагаріна” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32782087) за адресою: 84614, Донецька область, м. Горлівка, Микитівський район, вул. Плеханова, 43.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до  матеріалів справи.

16.10.2007р. відповідач надіслав до  суду відзив на позовну заяву від 15.10.2007р. № 1/3036, в якому пояснив суду, що не отримував копію позовної заяви та не мав можливості перевірити розмір збитків та штрафних санкцій та просить надати час для підготовки відзиву. Відзив судом розглянутий, прийнятий до у ваги та залучений до  матеріалів справи.

30.10.2007р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи оформлену у встановленому законом порядку позовну заяву та заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Клопотання судом розглянуто та залучено до матеріалів справи.

Позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача  суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій у розмірі 6816грн.82коп., із яких: 5360грн. сума боргу, 853грн.82коп сума збитків за індексом інфляції, 375грн.20коп. сума штрафу, 227грн.80коп три відсотки річних.

Позивач надав суду поштову квитанцію як доказ направлення копії позовної заяви та заяви про  зменшення розміру позовних вимог на адресу відповідача, яка судом залучена до матеріалів справи.

Судове засідання неодноразово відкладалося, але відповідач у судові засідання не з”являвся, про причину неявки суд не повідомив, відзив по суті заявлених вимог суду не надав.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                                  ВСТАНОВИВ:

03.02.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Техніка” м. Донецьк ( за договором – продавець, далі – позивач ) та Державним підприємством “Шахта ім. Ю.О.Гагаріна” м. Горлівка Донецької області ( за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір № 1Т/02-06/329а (далі- договір), згідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити на умовах, викладених в договорі продукцію виробничо-технічного призначення, надалі продукція, асортимент, кількість та ціна якої вказана  у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до  цього договору.

          Розділом 4 договору передбачені умови та строки поставки продукції, а саме: п. 4.2 строки поставки обумовлюються в специфікації до  цього договору. Специфікацією до  договору  передбачено, що  продукцією відповідно до  договору є тормозна колодка черт.27240.0201 у кількості 32шт. за ціною 480грн. з ПДВ, сума договору поставки на умовах EXW м. Донецьк складає 15360грн. в т.ч. 2560грн. ПДВ. Строк поставки 30 днів з моменту підписання договору. Умови оплати-50%-предоплата, 50%- по повідомленню про готовність.

          Пункт 4.3 договору передбачає, що датою поставки вважається дата оформлення накладної на відпуск продукції.  

          Датою оплати  вважається дата надходження грошових коштів  на рахунок продавця (п. 6.2).

          На виконання вимог договору позивачем (продавцем) згідно до   накладної № 16 від 17.04.2006р. відповідачу (покупцю) відвантажено продукцію - тормозну колодку черт.27240.0201 у кількості 32 шт. на суму 15360грн., яку покупець отримав, що підтверджується   довіреністю серії ЯЛТ № 130267 від 18.04.2006р.

          17.04.2006р. відповідачем було  оплачено продукцію частково на суму 10000грн., залишок заборгованості складає 5360грн.

Оскільки, до  теперішнього  часу  відповідач у повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, тому позивач просить суд стягнути з  відповідача залишок суми заборгованості у розмірі 5360грн.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача з урахуванням  заяви  про зменшення розміру позовних вимог, штрафних санкцій за прострочення оплати робіт по договору у розмірі 375грн.20коп., суми збитків за індексом інфляції у розмірі 853,82 грн., 3% річних  у розмірі 227,8 грн., а всього 6816,82 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 1Т/02-06/329а від 03.02.2006р., довіреність серії ЯЛТ № 130237 від 18.04.2006р., податкову накладну від 17.04.2006р. № 41, накладну № 16 від 17.04.2006р. виписку з банку, акт звірки розрахунків від 31.08.2006р., заяву про зменшення розміру позовних вимог,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву від 15.07.2007р. № 1/3036, правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар на суму 5360грн.,  то вимоги позивача щодо стягнення залишку заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, відповідно до  акту звірки  станом на 31.08.2006р. відповідач визнає суму основної заборгованості.

За порушення грошових зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних у сумі 227грн.80коп.,  інфляційні у розмірі 853грн.82коп., які суд вважає доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві посилається на п.п. 2 п.2 ст. 231 ГК України, на підставі якого  просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 375грн.20коп.

Суд вважає , що ця вимога задоволенню не підлягає з наступного.

Відповідно до п.п. 2 п.2 ст. 231 ГК України,  у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто застосування цієї норми Закону можливе лише при відповідних умовах, зазначених у цієї нормі.

Позивачем не доведено суду, що в даному випадку фінансування відповідача по укладеному договору № 1Т/02-06/329а від 03.02.2006р. здійснювалося за рахунок Державного бюджету чи державного кредиту, порушення пов”язано з виконанням державного контракту, а відповідач відноситься до державного сектору економіки.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Техніка” м. Донецьк до Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О.Гагаріна” м. Горлівка Донецької області про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій у розмірі 6816грн.82коп., із яких: 5360грн. сума боргу, 853грн.82коп сума збитків за індексом інфляції, 375грн.20коп. сума штрафу, 227грн.80коп три відсотки річних, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О.Гагаріна” (84600, Донецька область, м. Горлівка, вул. Плеханова, 43, п/р 26004052101491 у МФ „Приватбанк” м. Горлівка, МФО 33515, ЄДРПОУ 32782087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Техніка” (83005, м. Донецьк, вул. Річна, 58, кв.62, р/р 26005198015501 в Донецькій філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 31427318) суму заборгованості  5360грн., 853грн.82коп.  інфляційні, 227грн.80коп три відсотки річних, а всього 6 441,62,  держмито у сумі 96,39грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 111,51 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі