Рішення

від 12.10.2023 по справі 509/1529/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1529/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Овідіопольськийрайонний суд Одеськоїобласті у складі:

головуючого - суддіКочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольского районного суду Одеської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № 21/20 від 26.06.2020 р. відповідач зобов`язався продати Майнові права на Об`єкт капітального будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,13 кв.м., розташованана 1-му поверсі. В свою чергу позивачка зобов`язалась сплатити вартість Майнових прав на Об`єкт нерухомості в сумі 526500,00 грн, що на момент вчинення правочину складало еквівалент 19500 доларів США. Також позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., завдану внаслідок порушення її прав та законних інетерсів, посилаючись на вимоги Закону «Про захист прав споживачів».

Відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав на адресу суду, про час та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивачки, адвокат Мельник Н.Ю. надала до суду заяву про розгляд справи у її відстуність.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

26.06.2020 року між громадянином України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір №21/20 купівлі-продажу майнових прав (далі - договір). На виконання умов договору ОСОБА_1 сплатила Абу Собех Ібрагім 526 500 грн, що еквівалентно 19500,00 дол. США

Згідно п. 2.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно п. 2.2. Договору зазначено, що Об`єктом нерухомості є Майнові права, на який передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,13 кв. м., розташована на 1 поверсі.

Згідно п. 5.2.4. Договору Продавець зобов`язався забезпечувати будівництво Об`єкту капітального будівництва та введення в експлуатацію, а Покупець здійснити оплату майнових прав в порядку та на умовах, передбачених даним договором. (п. 5.4.1.)

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Покупець, протягом 3-х банківських днів з дня підписання Договору сплачує у касу Продавця повну вартість Майнових прав на Об`єкт нерухомості, що складає 526500,00 грн., що є еквівалентом 19500 доларів США.

На виконання умов договору ОСОБА_1 повністю сплатила Відповідачу ціну Майнових прав у розмірі 526 500 грн., що підтверджується Довідкою про оплату повної (100%) вартості Майнових прав від 26.06.2020 року.

За змістом пункту 3.1. Договору майнові права на Об`єкт нерухомості за цим договором закріпляються за Покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100% майнових прав. Довідка підписується Продавцем не пізніше трьох робочих днів з дати здіснення Покупцем 100% оплати вартості майнових прав, що визначена у п. 4.2. цього Договору.

П.3.3. Договору передбачено, що Об`єкт нерухомості передається Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі Об`єкта нерухомості.

П. 3.5. передбачено, що Продавець за рахунок Покупця здійснює оформлення на Покупця права власності на Об`єкт нерухомості, шляхом отримання документів, що відповідно до законодавства посвідчують право власності на Об`єкт нерухомості.

Згідно п. 3.6. Договору після отримання документів, що відповідно до законодавства посвідчують право власності на Об`єкт нерухомості, у порядку, встановленому чинним законодавством України, Покупець має право володіти, користуватись та розпоряджатись Об`єктом нерухомості без обмежень.

За умовами п. 2.6. Договору плановий термін закінчення будівництва 2 квартал 2020 року.

За умовами п. 2.7. Договору термін введення в експлуатацію 3 квартал 2020 року.

Станом на березень 2023 року, взяті на себе зобов`язання по договору Відповідачем не виконано, жилийбудинок не збудовано і не введено в експлуатацію, об`єкт нерухомості у власність Позивачу не передано.

У зв`язку з грубим порушенням та невиконанням Продавцем умов Договору, ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати те, на що вона розраховувала за Договором купівлі-продажу майнових прав, а саме право власності на квартиру, що знаходиться в житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 8.6. Договору Покупець має право до запланованої дати введення Об`єкту капітального будівництва в експлуатацію розірвати цей Договір на умовах, викладених в ньому, надавши письмову належним чином оформлену заяву на розгляд Продавця.

Так, запланована дата, згідно Договору, Сторонами передбачена - 3 квартал 2020 року.

Таким чином, Договором не врегульовано питання істотного порушення Продавцем умов договору, щовиявились у грубому порушенні строків сдачі в експлуатацію Об`єкта будівництва та питання розірвання Договору з цих підстав.

Так, 20.10.2022 року Позивачка надіслала на адресу Продавця, зазначену у договорі заяву про намір розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 21/20, користуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповіді отримано не було від Відповідача.

Також 14.02.2023 року Позивачка повторно надіслала заяву про необхідність розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 21/20. Також відповіді не отримано.

Згідно п. 11.6 Датою одержання будь-якого повідомлення Стороною, якщо інше не передбачено цим Договором, в залежності від того, котра з цих подій відбудеться раніше, є : дата одержання іншою Стороною рекомендованого листа з повідомленням про вручення; або дата, вказана на письмовому повідомленні Стороною одержувачем при особистому отриманні повідомлення уповноваженою на те особою; або на десятий календарний день знаходження відповідного поштового відправлення на об`єкті поштового зв`язку за адресою Сторони одержувача, вказаній у Договорі.

Відповідачем не виконано умови Договору купівлі-продажу майнових прав № 21/20, у зв`язку з чим настали наслідків встановлені п. 7.1. та 10.2. цього Договору, а саме у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним договором винна Сторона відшкодовує потерпілій Стороні всі збитки, спричинені такими її винними діями(бездіяльністю).

Згідно п. 10.2. У випадку, якщо Сторони не зможуть врегулювати спір чи протиріччя шляхом переговорів, будь-яка з сторін матиме право в порядку, встановленому чинним законодавством України, звернутися до суду, за захистом своїх прав та законних інтересів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів підлягають задоволенню.

Відносно стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивачки, суд зазначає наступне.

Позивачка є особою похилого віку. Як підтверджується матеріалами справи, на протязі всього свого життя вона складала кошти для придбання квартири. Тому, невиконання договору, що є предметом даного позову, завдає позивачці, як значних матеріальних збитків, так і наносить їй суттєвої моральної шкоди і додатковий психологічний стрес пов`язаний з реальним неотриманням житла в строк, на який вона законно розраховувала, завдає ОСОБА_1 також душевних страждань на межі критичних. Тим більше відповідач на вимоги ОСОБА_1 жодним чином не реагує.

Вимогамист.509 ЦК Українивизначено, щозобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 ЦКУ, зокрема, з договорів.

Згідност.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), згідност.610 ЦК України.

У разі порушення зобов`язання згідно ч.1ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1ст. 615 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання.

Згідно ч. 2ст. 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В порушення вимог п.п. 5.2.4., 5.2.5. Договору продавець не передав ОСОБА_1 до 30.09.2020 року об`єкт, який є предметом договору, а саме - об`єкт нерухомості, введений в експлуатацію (квартиру /майнові права на квартиру), що є істотним порушенням Договору. На момент прийняття рішення прострочення зобов`язання складає більше трьох років. Грошові кошти не повернуті позивачці.

Вимогами пункту 5 ч. 1ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до п. 19 ч. 1статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»термін "продукція" у цьому Законі вживається в значенні - будь-яківиріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

За змістом ч. 2статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК Українивстановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Нормою ч.2 п.5Постанови Пленуму Верховного Суду України» №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода позивачки полягає в її душевних стражданнях, яка понесла остання в результаті неотримання даного об`єкту нерухомості у власність, а також у результаті не добросовісного виконання Відповідачем зобов`язання по договору, не отримання грошових коштів значний час. Зазначене спричинило та спричиняє суттєвий психологічний удар та привід для тривалого душевного хвилювання позивача та членів його сім`ї.

Тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд вважає обгрунтованими.

Частиною 1ст.76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 9317,35 грн.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.3,4,10,133,141,259,263,265,268,272,273,280-283,288,289,352,354 ЦПКУкраїни, ст.ст. 23, 509, 526, 610, 611, 615, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про захист прав споживачів»суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір купівліпродажу майнових прав №21/20 від 26.06.2020 року, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНКОПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 717015,00 грн., що в еквіваленті станом на 24.03.2023 року складає 19500,00 доларів США, моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНКОПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 9317,35 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня йогоп роголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кочко В.К.