Ухвала від 19.10.2023 по справі 212/8170/23

Справа № 212/8170/23

2/212/3109/23

У Х В А Л А

іменем України

19 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ведяшкіна Ю.В. розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», треті особи Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ОСОБА_1 про скасування медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння),-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2023 року представник позивача ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» Єлістратов Р.В. звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», треті особи Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Якушин І.В. про скасування медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно ст.185ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст.175, 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановленихЦПК України.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.17, ч.1 ст.18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинствацивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, це ст.19 КАС України,ст.20 ГПК України,ст.19 ЦПК України.

Статтею ст.19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Велика палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Представник позивача звертаючись до суду з позовом до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» просить скасувати висновок лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» стосовно ОСОБА_1 від 30.08.2023 р. та складеного на його підставі повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. №08/21-1799 від 30.08.2023 року в частині встановлення професійного характеру захворювання ОСОБА_1 : «Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня.

Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійні (29.08.2023)».

Як вбачається зі змісту позовної заяви, її подано Приватним акціонерним товариством «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», яке має статус юридичної особи, та позовну вимогу заявлено до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», яка також має статус юридичної особи, а тому з урахуванням п.6 ч.1ст.20ГПК України вбачаються підстави для оцінки вищевказаного спору як господарсько-правового.

Згідно з п.6 ч.1ст.20ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Представник позивача звертаючись з вищевказаним позовом до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області як суду загальної (цивільної) юрисдикції не наводить жодних доводів та не обґрунтовує підстави свого звернення з вказаною позовною заявою саме до суду загальної (цивільної) юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З оглядуна викладене, суд вбачає фактичні та правові підстави для відмови у відкритті провадження, оскільки поданаПриватним акціонерним товариством «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», треті особи Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ОСОБА_1 про скасування медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна