Постанова

від 23.10.2023 по справі 906/547/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року Справа № 906/547/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/547/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат "Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2023 року по справі №906/547/23 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон"

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

про стягнення 114986 грн 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат "Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (надалі Відповідач): 113593 грн 87 коп. заборгованості, 795 грн 16 коп. інфляційних втрат та 597 грн 54 коп. трьох відсотків річних.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 113593 грн 87 коп. боргу, 354 грн 79 коп. 3% річних. В решті позову відмовленота. Також даним рішенням покладено на Відповідача 6936 грн 81 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2659 грн 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 152-157), в якій з підстав, висвітлених у ній, просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2023 року в справі № 906/547/23 в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 354 грн 79 коп. - 3% річних та 6 936 грн 81 коп. витрат на професійну правничу допомогу, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 10 серпня 2023 року від представника Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в котрому Позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Водночас, в пункті 3 прохальної частини відзиву представник Позивача просив стягнути з Відповідача - 7000 грн понесених витрат на правову допомогу, долучивши при цьому до відзиву копію Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 24 лютого 2023 року та копія акту наданих послуг від 7 серпня 2023 року (а.с. 184-188).

ПовтановоюПівнічно-західного апеляційного господарського суду від 6 веерсня 2023 року апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2023 року в справі №906/547/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2023 року в справі №906/547/23 залишено без змін.

9 жовтня 2023 року через систему "Електронний суд" Північно-західного апеляційного господасрького суду від представника Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі. У поданій заяві Позивач просить стягнути з Відповідача - 7000 грн понесених витрат на правову допомогу. До заяви долучено: ордер на надання правової допомоги; відправлення по справі (а.с. 206-208).

Враховуючи наведене, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2023 року повідомлено сторін про те, що зазначену заяву представника Позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції буде розглянуто без виклику сторін в спрощеному порядку та повідомлено, що додаткова постанова (чи ухвала) по даній справі буде виготовлена до 23 жовтня 2023 року (включно).

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція наведена і в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивач на момент розгляду заяви Відповідача з невідомих причин не отримав ухвалу, котрою заяву Відповідача призначено до розгляду в судове засідання, що в свою чергу враховується судом при прийнятті даної додаткової постанови.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21.

Як слідує з матеріалів справи, 4 серпня 2023 року між адвокатом (Бойко А.С.) та Позивачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги від 4 серпня 2023 року, згідно котрої: сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги Позивачу, вказаної в Угоді, у розмірі 7 000 грн; сторони погодили, що вказаний в пункті 1 даної Додаткової угоди розмір гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги, визначено Сторонами з врахуванням складності справи, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу, який потрібний Адвокату для виконання Доручення за даною Угодою та Договором.

В той же час, дослідивши акт надання послуг від 7 серпня 2023 року, суд апеляційної інстанції констатує, що адвокатом Бойко А.С. на виконання договору надано, а Позивачем прийнято настуні послуги:

· ознайомлення з апеляційною скаргою та додатками до неї - витрачений час 2 год. - вартість 2000 грн;

· опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, судової практики вирішення аналогічних спорів, формування правової позиції - витрачений час 2 год. - вартість 2000 грн;

· підготовка відзиву на апеляційну скаргу з додатками та підготовка примірнику відзиву на апеляційну скаргу з додатками для вручення Відповідачу, а також направлення вказаних процесуальних документів - витрачений час 3 год. - вартість 3000 грн.

Всього - 7000 грн.

Дослідивши Дакт наданих послуг від 7 серпня 2023 року, суд апеляційної інстанції констатує, що роботи вказані в пунктах 1, 2 це фактично роботи по виконання послуг, зазначених в пункті 3 щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

При цьому колегія суду наголошує на тому, що виготовлення відзиву на апеляційну скаргу і є професійною правничої допомогою адвоката в даному разі і для її виконання окрім безпоседенього написання вчиняються і інші сукупні дії (такі, як опрацювання нормативно правових актів, вивчення судової практики і звичайно ж ознайомлення з самою апеляційною скаргою), проте ці інші роботи спрямовані на вчинення єдиного виду саме адвокатських послуг (професійна правнича допомога) - написання відзиву на апеляційну скаргу. Разом з тим апеляційний господарський суд звертає увагу заявника, що роботи по направленню процесуальних документів взагалі не відносяться до критерію професійної правничої допомоги адвоката, адже її виконання є видом кур`єрської роботи.

Відповідно суд апеляційної інстанції вважає, що роботи, визначені в пункті 1 та 2 акту наданих послуг поглинаються загальною роботою, визначеною в пункті 3 (щодо підготовки та написання відзиву на апеляційну скаргу Відповідача). Відтак з огляду на поглинання даних робіт, суд констатує, що робити визначені в пункті 1 та 2 не підлягають до задоволення, самостійно (окремо) від робіт, визначних у пункті 3.

При цьому колегія суду вважає, що сума, визначена в пункті 3 (беручи до уваги фактичне виконання робіт з підготовки відзиву) є такою, що не є завищеною (суд при цьому вважає її підставною і обгрунтованою саме щодо виготовлення відзиву, задовільняє її саме щодо вказаного виду робіт і не бере до уваги зазначення в пункті 3 виду робіт, що як описано вище мають відношення до кур`єрської роботи та не є професійно правничими роботами адвоката). З огляду на вказане суд апеляційної інстанції стягує витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу дії статті 233 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчується ухваленням судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової.

В силу дії частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання стороні, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування судових витрат Позивача за рахунок Відповідача, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати Позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою, а також чи стосуються вони розгляду справи.

Апеляційний господарський суд наголошує на тому, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічна правова позиція наведена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 червня 2021 року в справі № 912/1025/20.

Відтак, враховуючи наведене та оцінивши подані Позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат під час розгляду справи та аргументи, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що витрати Позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, підлягають задоволенню частково у сумі 3000 грн.

Даний розподіл судових витрат є оптимальним та відповідає критерію необхідності та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, що відповідає вимогам статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та сталій практиці Європейського суду з прав людини.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/547/23 - задоволити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03034, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі Філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (12110, Житомирська область, смт. Іршанськ, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 39391950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 37, код ЄДРПОУ 37400380) 3000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

3. В стягнення судових витрат в сумі 4000 грн - відмовити.

4. Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Додаткову постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Справу №906/547/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.