Постанова

від 18.10.2023 по справі 521/19780/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 521/19780/16-ц

провадження № 61-7048св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: територіальний відділ Малиновського району Служби у справах дітей Одеської міської ради, Одеська місцева прокуратура № 2, Одеський комунальний навчальний заклад «Дитячий будинок «Перлинка» Одеської міської ради Одеської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: територіальний відділ Малиновського району служби у справах дітей Одеської міської ради, Одеська місцева прокуратура № 2, Одеський комунальний навчальний заклад «Дитячий будинок «Перлинка» Одеської міської ради Одеської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

за касаційною скаргою адвоката Довженка Олексія Юрійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог

У грудні 2016 року Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - Орган опіки) звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити відповідачів батьківських прав та стягнути з них аліменти на дітей з перерахуванням коштів на особисті рахунки дітей.

На обґрунтування заявлених вимог Орган опіки зазначав, що малолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають на обліку як діти, що опинилися у складних життєвих обставинах. Діти не зареєстровані, проживають у квартирі АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка не перебуває у шлюбі, не працює, зловживає алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя, ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх дітей.

Згідно з поясненнями сусідів ОСОБА_1 часто залишає дітей самих у квартирі без нагляду дорослих, діти плачуть, просять їсти. До ОСОБА_1 постійно приходять і залишаються неблагополучні особи, у квартирі повна антисанітарія, постійно чути крики і плач дітей.

Відповідно до інформації Одеського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 17 серпня 2016 року № 05/01-661 було здійснено виїзд за вказаною адресою, у квартирі бруд і безлад, порушення санітарно-гігієнічних норм. Дитячий садок діти не відвідують та ніколи не відвідували. Місця відпочинку дітей не обладнані, меблі, які є у квартирі, мають занедбаний вигляд. ОСОБА_1 повідомила, що не працює, державні виплати багатодітній сім`ї оформити неможливо у зв`язку з відсутністю паспорта громадянина України.

Щодо ОСОБА_1 , матері малолітніх дітей, складено адміністративні протоколи за частиною першою статті 184 КУпАП, частиною другою статті 184, частиною першою статті 173-2 КУпАП. Малиновський відділ поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області звернувся до Служби в справах дітей Одеської міської ради з проханням про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітніх дітей у зв`язку з тим, що мати дійсно не займається вихованням своїх дітей.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року позовну заяву органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 червня 2018 року скасовано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 17 березня 2021 року позов залишив без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю доказів того, що відповідач зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя. Ураховуючи прихильність дітей до ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що на цей час підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав та стягнення з неї аліментів немає. Суд попередив відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та поклав на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Одеський апеляційний суд постановою від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнив. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Позбавив ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавив ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавив ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнув з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 24 листопада 2016 року і до досягнення ОСОБА_8 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , та до повноліття ОСОБА_7 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом перерахування коштів на особистий рахунок, відкритий на кожну дитину. Стягнув з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 24 листопада 2016 року і до досягнення ОСОБА_7 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стягнув з ОСОБА_9 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 24 листопада 2016 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи містять беззаперечні та достатні докази того, що ОСОБА_1 всупереч нормам статті 150 СК України свідомо не виконує обов`язків щодо виховання та розвитку дітей. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав з урахуванням її поведінки не свідчить про її інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 квітня 2023 року, адвокат Довженко О. Ю. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 та постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13191/19, від 05 вересня 2022 року у справі № 216/5400/20, від 29 листопада 2019 року у справі № 127/23281/18, від 05 червня 2019 року у справі № 554/1796/16, від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15, від 03 травня 2018 року у справі

№ 214/1048/15; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і суд касаційної інстанції визнав підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Під час апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції виявив упередженість і необ`єктивність, неповагу до сторони відповідача та його представника, порушивши принцип рівності сторін перед судом та законом, встановлений у пункті 2 частини третьої статті 2 ЦПК України. Суд розглянув усі клопотання сторін, крім клопотання про долучення доказів з боку ОСОБА_1 , до якого були додані докази, які спростовують позицію апелянта щодо умисного ухилення ОСОБА_1 від участі у вихованні дітей, зокрема, відповідь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області від 30 серпня 2021 року № 91, яка беззаперечно свідчіть про постійний емоційний зв`язок дітей з родиною та їх участь разом з матір`ю у вихованні дітей.

Крім цього, апеляційний суд проігнорував бажання дітей залишитися з матір`ю, як і ті факти, що вони ходили до школи, отримували одяг і харчування, медичне забезпечення та все те, що їм було необхідне для життя. Одноразовий випадок залишення матір`ю дітей наодинці та повернення її через годину з магазину, який суд поклав в основу як доказ нібито її ухилення від участі у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Також проігнорував суд і сумісні фотографії відповідача з дітьми та інші докази її активної участі у вихованні дітей та докази спроб їх повернення, зокрема численні усні та письмові заяви до служби у справа дітей з метою їх повернення; отримання повторних свідоцтв про народження дітей з метою їх повернення; отримання ОСОБА_1 нового паспорта замість втраченого ще під час розгляду у суді першої інстанції; заяви до поліції і ДБР у зв`язку з блокуванням її контактів з дітьми та спробами не видавати свідоцтва про народження після скасування рішень про позбавлення батьківських прав та рішення про всиновлення; отримання ОСОБА_1 ухвали про поворот виконання рішення з метою поновити актові записи про народження тощо.

Неодноразові спроби усіх членів родини відповідача і самої відповідачки спілкуватися з дітьми, повернути їх, виконувати свої батьківськи обов`язки були безуспішними через перешкоди з боку держави та органів самоврядування.

Суд апеляційної інстанції не дослідив і не надав оцінки доказам виконання відповідачем батьківських обов`язків: звернення відповідача та членів родини до адвоката під час чергової безуспішної спроби забрати дітей з притулку; зроблений ремонт у квартирі з метою створення більш сприятливих умов проживання дітей; відновлення паспорта громадянина України; присутність та надання свідчень у суді першої інстанції; докази відвідування дітей у притулку більше 18 разів (згідно з журналом відвідувань); вчинення дій щодо скасування заочного рішення про позбавлення батьківських прав; звернення до суду за заявою про поворот виконання рішення з метою відновлення свідоцтва про народження дітей; звернення до правоохоронних органів у зв`язку з недопуском її до дітей через створення штучних перешкод з боку РАГС під час отримання повторних свідоцтв про народження дітей; отримання повторних свідоцтв про народження дітей; звернення до усіх органів місцевого самоврядування із заявою про повернення дітей; відповідь від сімейного лікаря, що вона була у нього на прийомі з дітьми; відвідування дітьми закладів освіти.

Усі ці дії та факти, на які свідомо не звернув уваги суд апеляційної інстанції, виключають наявність правової підстави, встановленої частиною четвертою статті 155 СК України.

Також апеляційний суд порушив розумні строки розгляду справи, встановлені пунктом 10 частини третьої статті 2 ЦПК України, оскільки справу розглядалав протягом двох років із 30 квітня 2021 року до 23 березня 2023 року, і весь цей час діти перебували у місцевому центрі соціальної-психологічної реабілітації, а після початку війни вивезені до Польщі, де і перебувають дотепер, що є для них психологічною травмою.

Суд першої інстанції разом з дитячим психологом та без участі сторін, заслухав думки дітей та встановив їх бажання бути з матір`ю, що виключає її умисел в невиконанні нею батьківських прав, на що суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув та не врахував при вирішенні спору.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в касаційному порядку не оскаржують судові рішення, предметом касаційного перегляду є рішення судів у частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

29 серпня 2023 року справа надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_10 і ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з протоколу засідання ради опіки та піклування від 26 жовтня 2016 року № 20 вирішено внести голові районної адміністрації пропозицію про доцільність позбавлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8

18 жовтня 2016 року служба у справах дітей Одеської міської ради направила на ім`я голови Малиновської районної адміністрації клопотання про розгляд питання та звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Наказами Служби у справах дітей Одеської міської ради від 25 серпня 2016 року № 75, 76, 77 визначено поставити на облік дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які опинилися у складних життєвих обставинах, в яких батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Служба у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі у листі від 02 серпня 2016 року на ім`я начальника Малиновського ВП ГУНП в Одеській області просила провести профілактичну бесіду з родиною та розглянути питання про притягнення матері до відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітніх дітей, на що отримала відповіді Малиновського відділу поліції від 09 серпня та від 12 вересня 2016 року, в яких зазначено, що мати веде асоціальний спосіб життя, а саме: постійно у неадекватному стані, або під впливом пігулок, або алкогольного сп`яніння, постійно водить у квартиру невідомих чоловіків, діти голодні та брудні, у квартирі повна антисанітарія, спальні місця брудні, холодильник пустий, шпалери обідрані, порушено санітарно-гігієнічні норми. Щодо матері складено протоколи за частинами першою, другою статті 184 та частиною першою статті 173-2 КУпАП. Просять розглянути питання про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки мати дійсно не займається вихованням своїх дітей та не виконує батьківських обов`язків.

Згідно зі свідченнями сусідів від 01 вересня 2016 року на ім`я дільничного ОСОБА_1 дуже часто залишає дітей самих у квартирі, без нагляду дорослих, діти плачуть, просять їсти. До ОСОБА_1 постійно приходять і залишаються неблагополучні особи, у квартирі постійно чути крики і плач дітей.

Одеський міський центр зайнятості соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді листом від 17 серпня 2016 року повідомив начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради про те, що з ОСОБА_1 проведено бесіду, у якій вона повідомила, що не працює, державні виплати як багатодітній сім`ї оформити не можливо у зв`язку з відсутністю у неї паспорта громадянина України. У квартирі бруд та безлад, дитячий садок діти не відвідують та ніколи не відвідували, місця для відпочинку дітей не обладнані, меблі, які є у квартирі, мають занедбаний вигляд.

Квартира АДРЕСА_1 належить у рівних частках ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 .

04 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою, в якій вказувала, що вона доглядає за своїми дітьми, любить їх, спиртні напої та наркотичні речовини не вживає, попереджена про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків

Згідно з актом обстеження від 04 серпня 2016 року, затвердженим начальником Служби у справах дітей Одеської міської ради, був проведений огляд квартири АДРЕСА_1 , в результаті якого встановлено, що квартира потребує ремонту, повітря затхле, меблі частково відсутні, у дітей окремого спального місця немає, одяг брудний, іграшками та речами забезпечені частково.

Листом КУ «Дитяча міська поліклініка № 5» Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради від 25 серпня 2016 року начальника служби у справах дітей Одеської міської ради повідомлено, що мати з дітьми відвідує дитячу поліклініку нерегулярно, від проведення щеплень дітям відмовилася.

Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради листом від 17 серпня 2016 року повідомило територіальний відділ Служби у справах дітей Одеської міської ради у Малиновському районі, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі та отримувала допомогу при народженні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01 серпня 2014 року до 31 серпня 2017 року, з 01 грудня 2015 року виплата допомоги при народженні дитини була припинена до з`ясування обставин, а в подальшому поновлена. З 01 квітня 2010 року до 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримувала допомогу як одинокій матері на дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Допомога ОСОБА_1 як одинокій матері на дитину ОСОБА_8 не призначалася, оскільки заяви про її отримання до управління не надходило.

У вересні 2016 року батько ОСОБА_1 - ОСОБА_13 звернувся до Одеського міського голови із заявою про те, що ОСОБА_1 не доглядає за дітьми, до лікарів дітей не водить, щеплення їм не робить, краде гроші.

Згідно з листом Департаменту охорони здоров`я від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з народження знаходяться під наглядом КУ «Дитяча міська поліклініка № 5»; мати з дітьми відвідують дитячу поліклініку нерегулярно, від проведення профілактичних щеплень відмовляється, у зв`язку з чим дільничний педіатр та дільнична медична сестра оглядають їх вдома. 25 жовтня 2016 року дільнична служба КУ «Дитяча міська поліклініка № 5» провела активний патронаж дітей, які відкрили квартиру та знаходилися у ній самі, а через годину додому повернулася їх мати, Службу у справах дітей Одеської міської ради було повідомлено про знаходження дітей без нагляду дорослих.

18 жовтня 2016 року Служба у справах дітей Одеської міської ради звернулася до заступника міського голови з листом, в якому зазначила, що з матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_1 неодноразово проводилися профілактичні бесіди, під час яких вона була попереджена про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. Малолітні діти перебувають на обліку служби у справах дітей як діти, які опинилися у складних життєвих обставинах. Спеціаліст служби у справах дітей надали ОСОБА_1 інформацію про порядок влаштування дітей до державного закладу на повне державне забезпечення, однак із відповідними заявами до служби у справах дітей ОСОБА_1 не зверталася. У зв`язку з тим що тривалий час надходять численні повідомлення щодо неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків стосовно дітей і вона неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, Служба у справах дітей Одеської міської ради підготувала клопотання про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Служба у справах дітей Одеської міської ради надіслала голові Малиновської районної адміністрації лист від 26 жовтня 2016 року, в якому зазначила, що спеціалісти служби разом з інспектором Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області 25 жовтня 2016 року відвідали квартиру АДРЕСА_1 , обстежили житлово-побутові умови проживання дітей. У квартирі знаходилися дільничний лікар та медична сестра КУ «Дитяча міська поліклініка № 5», які проводили огляд малолітніх. Вони встановили, що загрози здоров`ю та життю дітей немає.

Згідно з висновком від 11 листопада 2016 року № 3154/01-20 Орган опіки вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 січня 2020 року у справі № 947/31276/19 за заявою громадян Республіки Аргентини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усиновлення, заінтересовані особи - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Міністерство соціальної політики України, Одеський комунальний навчальний заклад «Дитячий будинок «Перлинка» Одеської міської ради Одеської області оголошено ОСОБА_4 («ОСОБА_4»), ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина Республіки Аргентини, та ОСОБА_5 («ОСОБА_5»), ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянку Республіки Аргентини, усиновлювачами малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оголошено ОСОБА_4 («ОСОБА_4»), ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина Республіки Аргентини, та ОСОБА_5 («ОСОБА_5»), ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянку Республіки Аргентини, усиновлювачами малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оголошено ОСОБА_4 («ОСОБА_4»), ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина Республіки Аргентини, та ОСОБА_5 («ОСОБА_5»), ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянку Республіки Аргентини, усиновлювачами малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зобов`язано Малиновський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у встановленому законом порядку внести зміни до актових записів дітей, змінивши їх імена, побатькові та прізвища(т. 2, а. с. 55 - 64).

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 січня 2020 року у справі № 947/31276/19 за заявою громадян Республіки Аргентини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усиновлення, заінтересовані особи - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Міністерство соціальної політики України, Одеський комунальний навчальний заклад «Дитячий будинок «Перлинка» Одеської міської ради Одеської області, скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

Суд апеляційної інстанції встановив, що розпорядженнями Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 14 вересня 2018 року № 345/01-06, № 346/01-06, № 347/01-06 малолітнім ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженнями Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17 жовтня 2018 року № 491-01р, № 492-01р, № 493-01р малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 влаштовано до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення. Відповідно до направлення (путівок) від 14 листопада 2018 року № 10, № 11, № 12, виданих Службою у справах дітей Одеської міської ради, малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 направлено до Одеського комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» Одеської міської ради Одеської області. Малолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 перебували на обліку з усиновлення в Службі у справах дітей Одеської міської ради з 22 серпня 2018 року (анкети № 1475, № 1474, № 1477). Відповідно до довідки Служби у справах дітей Одеської міської ради від 16 грудня 2019 року № 04/978-04/19 малолітні діти житла та майна на праві користування або власності не мають. Відповідно до акта, складеного адміністрацією Одеського комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» Одеської міської ради Одеської області, від 12 грудня 2019 року № 585 за час перебування малолітніх дітей у дитячому закладі, мати ОСОБА_1 дітей не відвідувала, жодного разу не цікавилася їх долею та життям ні в усній, ні в письмовій формі. Згідно з довідками Служби у справах дітей Одеської міської ради від 18 грудня 2019 року № 981-04/19 та Служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації від 18 грудня 2019 року № 03.01-19/1764 за час перебування дітей на місцевому та регіональному обліку з усиновлення вказані служби вживали всіх вичерпних заходів щодо влаштування до сімейних форм виховання малолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , однак ніхто з кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, батьки-вихователі, прийомні батьки, бажання усиновити, взяти під опіку або на виховання до своєї родини вказаних малолітніх не виявив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який є рідним братом відповідача ОСОБА_1 , пояснив, що відповідач є доброю матір`ю, вона купувала дітям одяг, продукти, гуляла з ними, в холодильнику завжди була їжа, у неї є можливість утримувати дітей. Діти вдома самі ніколи не залишалися, з ними була відповідач, а коли вона їздила на заробітки, то з дітьми залишався дідусь, свідок і його знайомі. Він намагався спілкуватися з дітьми, коли вони знаходилися в Перлинці, однак його до них не пускали. Також зазначав, що він приходив до служби у справах дітей з метою встановлення опіки над дітьми, однак йому сказали, що поки у квартирі не зроблений ремонт, дітей не віддадуть. Своєчасно свідок не зміг оформити над дітьми опіку, оскільки він поступово робив у квартирі ремонт, крім того він мав проблеми зі здоров`ям.

Суд у судовому засіданні заслухав думки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які пояснили, що проживали разом з мамою ОСОБА_1 , дядьком ОСОБА_16 та дідусем ОСОБА_17 . Також пояснили, що у них були іграшки, які купувала мама, була їжа, яку готувала мама ОСОБА_1 , вона водила їх до парку та на атракціони. Якщо мама ОСОБА_1 їх інколи і залишала, оскільки шукала роботу, то вони самі не були, з ними були дядько та дідусь. Також усі діти заявляли, що з мамою ОСОБА_1 їм було добре, вони за нею сумують і хочуть залишитися проживати з нею в Україні.

05 січня 2022 року на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року від Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» надійшла інформація, що ОСОБА_1 на обліку в лікаря-нарколога не перебуває.

09 лютого 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» надійшли такі документи: витяг з журналу відвідувань, протокол засідання комісії КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області».

02 березня 2023 року на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року з Малиновського районного суду м. Одеси надійшла копія обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 КК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2023 року кримінальне провадження № 12019160470003052 від 30 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої за частиною першою статті 309 КК України, на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України закрито.

04 березня 2022 року на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли відомості щодо відсутності інформації про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати.

09 березня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр медичний психічного здоров`я» надійшла довідка, з якої видно, що з 19 до 28 січня 2022 року ОСОБА_1 перебувала у лікарні та виписана з діагнозом: психічні і поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем та іншими ПАВ.

04 квітня 2022 року на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року від Державної податкової служби України Головного управління ДПС в Одеській області надійшли відомості щодо відсутності інформації про доходи ОСОБА_1

15 квітня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року надійшов лист, з якого відомо, що спеціалісти Органу опіки неодноразово здійснювали виходи за місцем проживання ОСОБА_1 , але двері ніхто не відчиняв.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Частинами першою, другою статті 27 цієї Конвенції визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою - третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/1, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.

У рішенні у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

Основні доводи позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачем материнських обов`язків, діти не зареєстровані, проживають у квартирі АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка не перебуває у шлюбі, не працює, зловживає алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя, ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх дітей.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 свідомо не виконує обов`язків з виховання та розвитку дітей, тому є правові підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її дітей.

Водночас матеріали справи не містять жодного висновку фахівців щодо незадовільного фізичного і психологічного стану дітей.

Позбавляючи ОСОБА_1 батьківських прав, апеляційний суд не врахував, що таких захід є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для матері, так і для дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пославшись на постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції не врахував, що з часу їх постановлення пройшло понад шість років. Зазначаючи, що кримінальне провадження щодо її обвинувачення за частиною першою статті 309 КК України закрито з нереабілітуючих підстав, апеляційний суд не звернув уваги на те, що це не є підставою, передбаченою частиною першою статті 164 СК України, для позбавлення її батьківських прав.

Матеріали справи містять докази того, що у період перебування дітей в КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» ОСОБА_1 у період з 16 листопада 2020 року до 25 серпня 2021 року відвідувала їх 18 разів (т. 4, а. с. 10-104); після скасування ухвали про усиновлення дітей ОСОБА_1 отримала 02 вересня 2021 року свідоцтва про їх народження (т. 4, а. с. 113-115); адвокат, який діє в інтересах ОСОБА_1 , неодноразово звертався до компетентних органів з метою повернення дітей (т. 4, а. с. 116-119). Отже, відповідач бажає спілкуватися з дітьми; після ситуації яка склалася, вчиняє активні дії для її зміни; заперечує проти позбавлення її батьківських прав і активно намагається повернути дітей.

Крім цього, суд першої інстанції заслухав думки дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які пояснили, що проживали разом з мамою ОСОБА_1 , дядьком ОСОБА_16 і дідусем ОСОБА_17 ; у них були іграшки, була їжа, яку готувала мама, вона водила їх до парку та на атракціони. Якщо мама ОСОБА_1 їх інколи і залишала, оскільки шукала роботу, то вони самі не були, з ними були дядько та дідусь. Також усі діти заявили, що з мамою ОСОБА_1 їм було добре, вони за нею сумують і хочуть залишитися проживати з нею в Україні.

У суді апеляційної інстанції діти ОСОБА_7 , ОСОБА_6 і ОСОБА_8 , також, зокрема, повідомили, що хочуть додому, в рідний дім, вдома у рідної мами краще, хочуть повернутися до рідних (протокол судового засідання від 04 лютого 2022 року).

Доказів, які свідчили би про наявність виключних підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку матері на краще, позивач не надав.

Рішення апеляційного суду ухвалене суто на поясненнях та доказах, наданих позивачем, разом з тим всі докази, які надала сторона відповідача і є в матеріалах справи, залишені поза увагою суду.

Верховний Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що держава в особі позивача перед зверненням до суду з цим позовом вчиняла дії саме з метою допомоги ОСОБА_1 , яка залишалася сама з трьома дітьми, вийти зі скрутного становища, і в результаті нереагування позивач вимушений був звернутися до суду для захисту інтересів дітей, адже, за матеріалами справи позивач проводив з нею лише профілактичні бесіди та роз`яснення.

Отже, з урахуванням обставин, норм матеріального права та практики їх застосування немає підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки виняткових обставин для застосування такого заходу впливу у спірному випадку немає. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц. Судова практика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в оскаржуваній частині врахувавши відсутність доказів зловживання відповідачем спиртними напоями та ведення нею аморального способу життя, а також урахувавши прихильність дітей до матері, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно і всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційний суд скасував законне рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей відповідно до статті 413 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Довженка Олексія Юрійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду

від 23 березня 2023 року задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 23 березня 2023 року в частині позову Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів скасувати, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2021 року в цій частині залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов