Рішення

від 18.10.2023 по справі 480/8326/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2023 року Справа № 480/8326/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано відмову Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, оформлену у формі листа № 112 від 31.10.2022, у наданні ОСОБА_1 разової матеріальної допомоги в зв`язку зі смертю її батька - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Енергодар Запорізької області. Зобов`язано Енергодарську міську військову адміністрацію Василівського району Запорізької області надати ОСОБА_1 разову матеріальну допомогу у розмірі 100 000 грн відповідно до Порядку надання разової матеріальної допомоги громадянам міста, які загинули або поранені на тимчасово окупованій території міста Енергодара, який затверджений рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 30.08.2022 № 77, у зв`язку зі смертю її батька - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Енергодар, а Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області зобов`язати виплатити таку допомогу. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1984,80 гривень.

09.10.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача оплату правової допомоги в сумі 10000 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2023 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивачка, її представник в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву, в якій заяву про ухвалення додаткового судового рішення просили розглядати без їх участі.

Представник Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому проти задоволення заяви заперечував, пояснюючи, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є надмірною, завищеною.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 "клієнт" доручає, а "адвокатське об`єднання" приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором...

Згідно з пунктом 4.1 договору № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 юридичну допомогу, що надається "адвокатським об`єднанням" "клієнт" оплачує в гривнях та визначається актами наданих послуг та рахунками.

У пункті 4.3 договору № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 зазначено, що сторони погодили, вартість юридичних послуг за даним Договором складає 10000 (десять тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до пункту 4.4 договору № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої "адвокатським об`єднанням" юридичної допомоги та її вартість. Акт надсилається "клієнту" "адвокатським об`єднанням" факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу "клієнта" "адвокатське об`єднання" може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік юридичної допомоги із ідентифікацією.

Пунктом 4.6 договору № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 передбачено, що сума вказана в п.4.3. Договору є гонораром "адвокатського об`єднання" за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

До заяви про винесення додаткового рішення позивачкою додано копію Акта від 09.10.2023 приймання наданих послуг по договору № 1012/22 від 10.12.2022 про надання правової допомоги (з ідентифікацією) згідно з яким, без будь-якого розрахунку обґрунтованого умовами договору, юридична допомога складається з п`яти позицій на загальну суму 10000 грн (розмір гонорару п.п.4.3, 4.6 Договору).

Отже у договорі № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 йде мова про правову допомогу, юридичну допомогу, юридичні послуги, про визначення сум за юридичні послуги, гонорар, визначений у фіксованому розмірі без погодинної оплати та/або щодо кожного окремого процесуального документу і жодним чином це зазначеним Договором не передбачено, що не відповідає пункту 4 частини 1 ст.1. ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ст.ст.16, 134 КАС України.

На сторінці 12 адміністративного позову від 16.12.2022 зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат становить 15000 грн за надання правничої допомоги адвоката хоча в пункті 4.3 договору № 1012/22 про надання правової допомоги від 10.12.2022 зазначено, що сторони погодили, вартість юридичних послуг за даним Договором складає 10000 грн.

Щодо правничої допомоги у розмірі 15 000 грн, то відповідачем 2 ще під час розгляду справи по суті заперечувалось її стягнення, оскільки позивачем як під час судового розгляду так і на цей час не надано актів виконаних робіт, документів, та інше щодо надання правничої допомоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Згідно із ч.ч.3,4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закладений у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що до складу витрат включаються лише сплачені (або підлягають сплаті (пп.1 ч.3 ст. 134) стороною або її представником витрати, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. Втім надані такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підтвердження витрат на правову допомогу, позивачкою надано копії договору від 10.12.2022 №1012/22 про надання правової допомоги, рахунку № 0910/23/2 від09.10.2023 на суму 10000 грн, платіжної інструкції від 09.10.2023 на суму 10000 грн, акту приймання наданих послуг по договору від 10.12.2022 № 1012/22.

Так, відповідно до п.п. 4.3 п. 4 договору від 10.12.2022 № 1012/22 про надання правової допомоги сторони погодили, що вартість юридичних послуг за даним договором складає 10000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача адвокат Маківський О.В. приймав участь у судових засіданнях 31.03.2023, 27.04.2023, 15.05.2023, 11.07.2023.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, проводилось з судовими засіданнями, у яких брав участь адвокат, справа має значний об`єм письмових матеріалів та доказів, спірні правові відносини мають специфічний характер в сфері податкових відносин, що потребує додаткового часу для їх вивчення, представник відповідача заперечила проти задоволення заяви, однак взагалі жодних фактичних обґрунтувань та доказів на підтвердження своєї позиції суду не надала з метою спростування доводів представника позивача відносно суми витрат на правову допомогу, тому суд вважає витрати в розмірі 8000 грн співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом послуг.

Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача та відшкодувати судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 8000 гривень.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 8000 гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал