Ухвала

від 23.10.2023 по справі 500/6160/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Справа № 500/6160/23

23 жовтня 2023 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб`юк П.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства «Інвест-Пак» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інвест-Пак» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 22.03.2023 №8469366/39916653 про відмову в реєстрації податкової накладної;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «ІНВЕСТ- ПАК» від 31.10.2022 №32 датою її подання.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху). Позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом: подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем 16.10.2023 подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та надано документ про сплату судового збору.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач посилається на те, що відповідно до штатного розкладу в ПП «ІНВЕСТ-ПАК» чисельність працівників становить 2 чоловіка: бухгалтер та директор, він же власник підприємства. В той же час з метою пошуку потенційних покупців товарів ПП «ІНВЕСТ-ПАК», директор з 03.04.2023 по 27.04.2023 перебував у відрядженні в м. Дніпро, в період з 29.05.2023 по 16.06.2023 - у відрядженні в м. Полтава, в період з 17.07.2023 р. по 11.08.2023 р. - у відрядженні в м. Кропивницький. Крім того, з метою проведення переговорів щодо співробітництва та розвитку бізнесу з подальшим укладанням договорів (контрактів) директор ПП «ІНВЕСТ-ПАК» у період з 28.04.2023 по 27.05.2023, з 17.06.2023 по 14.07.2023, з 14.08.2023 по 08.09.2023 перебував у відрядженні в Республіка Польща.

Враховуючи, те що іншої особи, уповноваженої на підписання позовної заяви в товаристві немає, а у вказаний період директор перебував у відрядженні, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Вирішуючи питання чи є причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами поважними, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Своєю чергою, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Питання додержання платником податку строку звернення до суду із позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення було, серед іншого, спірним у справі, яку переглянув у касаційному порядку Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів (постанова від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19).

Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: положення пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Як вбачається зі змісту та матеріалів позовної заяви, позивач направив Державній податковій службі України скаргу від 31.03.2023 №01 на рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8469366/39916653 вiд 22.03.2023, яку рішенням ДПС України від 04.04.2023 залишено без задоволення.

Позивач із даним позовом звернувся засобами поштового зв`язку до суду 23.09.2023 року, що підтверджується відомостями на конверті органу поштового зв`язку.

Отже, звернувшись 23.09.2023 до суду з даним адміністративним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зауважує, що позивачем не наведено об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливили подання позову в рамках строку звернення до суду. Обставина перебування директора у відрядженні залежала від волі останнього, тому не може бути визнана об`єктивною перешкодою для подання позову. При цьому, це не перешкоджало керівнику підприємства вчасно звернутись за професійною правовою допомогою з метою подання позовної заяви у строки встановлені законодавством, у разі неможливості здійснювати представництво самостійно.

Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Інвест-Пак» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкові накладні повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБаб`юк П.М.