Постанова

від 20.10.2023 по справі 380/15793/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15793/23 пров. № А/857/14991/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, ухвалене суддею Гавдиком З.В. у м. Львові у справі № 380/15793/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Львів" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною і скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж -Львів" звернувся до суду із позовом до відповідача - Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №70193162 від 30.05.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж - Львів» на користь держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 грн, винесену державним виконавцем Миколаївського ВДВС у Стрийському районі ЗМУ МЮ (м. Львів) Чайковською Лілією Володимирівною на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови покликається на те, що незважаючи на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №380/4578/23 набрало законної сили 08.05.2023, 30.05.2023 органом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження № 70193162 було стягнуто з рахунку боржника ТОВ «Вояж-Львів» кошти в розмірі 61350,22 грн. У зв`язку з фактичним виконання виконавчого документа державним виконавцем 30.05.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №70193162 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач вважає, що при вирішенні спірних правовідносин застосовними є норми ч. 8 ст. 27 Закону № 1404-VIII, які встановлюють пряму заборону стягувати (перший абзац) або продовжувати стягнення виконавчого збору (другий абзац) під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю. Указана норма спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів. Тож її застосування дозволяє вирішити спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено. Водночас судом здійснено розподіл понесених позивачем витрат на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при винесенні оскаржуваної позивачем постанови державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Так, на виконанні у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження АСВП №69411050 з примусового виконання наказу №914/244/22 від 30.06.2022, виданого Господарським судом Львівської області, про стягнення з відповідача -ТзОВ «Вояж-Львів» (ЄДРПОУ 38008383) на користь позивача ПП «Айслаг» (ЄДРПОУ 13369787) 957975 грн основної заборгованості, 287392,50 грн штрафу та 18680,51 грн понесених витрат на сплату судового збору.

14.07.2022 державним виконавцем відповідно до статей 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття провадження, яку скеровано сторонам до виконання та до відома. Також 14.07.2022 державним виконавцем відповідно до статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 126404,80 грн. В ході виконання виконавчого провадження державним виконавцем відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» неодноразово скеровувались запити до ДФСУ про надання інформації щодо відкритих рахунків боржника у кредитно-фінансових установах та відомостей МВС щодо зареєстрованих на боржника транспортних засобів. Згідно відповіді ДФС України від 14.07.2022 про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, в боржника є відкриті рахунки в установах банку АТ АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ КБ «Приватбанк». 14.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику; постанови направлені на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження. Згідно відповідей МВС України від 14.07.2022 за боржником зареєстровані транспортні засоби. 04.08.2022, керуючись ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні відомості щодо зареєстрованого нерухомого майна на праві власності ТзОВ «Вояж-Львів». 04.08.2022, керуючись ч.3 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника.

В межах виконавчого провадження з боржника частково стягнуто борг в сумі 650545,84 грн, виконавчий збір в сумі 65054,58 грн та витрати виконавчого провадження 180,00 грн.

21.10.2022 у відділ поступила заява стягувача щодо залишення без виконання та повернення виконавчого документа №914/244/22 від 30.06.2022, виданого Господарським судом Львівської області. 31.10.2022 державним виконавцем, відтак, керуючись п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа №914/244/22 від 30.06.2022, виданого Господарським судом Львівської області.

31.10.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №70193162 з примусового виконання постанови №69411050 від 14.07.2022, виданої Миколаївським ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів), яка в розумінні п.5 ч.1 ст.3 є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню.

Водночас вважає безпідставними доводи позивача на невиконання державним виконавцем рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4578/23, оскільки таке набрало законної сили лише 26.06.2023 після прийняття оскаржуваної позивачем постанови державного виконавця. Окрім того, наголошує, що суд зобов`язуючи державного виконавця Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м.Львів) Чайковську Лілію Володимирівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження №70193162 про стягнення з ТзОВ «Вояж-Львів» на користь Держави виконавчого збору в розмірі 61350,22 грн, не вказав на норму Закону, якою повинен керуватись державний виконавець для закінчення виконавчого провадження.

Крім того, наголошує на тому, що в даному випадку відсутня ситуація, що свідчить про подвійне стягнення з боржника одних тих же сум за виконання одного виконавчого документа, а саме виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця, оскільки даними автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 16.05.2023 на виконанні у приватного виконавця Пиць А.А. немає відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника ТзОВ «Вояж-Львів», ЄДРПОУ 38008383, а сам виконавчий лист 09.05.2023 приватним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст. 337 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу ПП «Айслаг» за заявою стягувача.

Оскільки стягнення основної винагороди приватного виконавця не виведене в окреме виконавче провадження, стягнення якої законом пов`язується із фактичним виконанням приватним виконавцем виконавчого документа, скаржник вважає, що виконання виконавчого провадження АСВП №70193162 є правомірним.

Крім того, не погоджується із здійсненим судом розподілом понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 05.04.2023 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4578/23:

- Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чайковської Лілії Володимирівни щодо не закінчення виконавчого провадження №70193162.

- Зобов`язано державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чайковську Лілію Володимирівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження №70193162 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Львів» на користь Держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 гривень.

Судом, у вказаній справі встановлено наступне:

«З матеріалів справи судом встановлено, що на примусовому виконанні у державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чайковською Лілією Володимирівною перебувало виконавче провадження ВП №69411050 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/244/22 виданого 30.06.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Львів» на користь Приватного підприємства «Айслаг» 957975,00 грн.основної заборгованості, 287392,50 грнштрафу та 18680,51 грн понесених витрат на сплату судового збору.

31.10.2022 в рамках виконання виконавчого провадження ВП № 69411050 державним виконавцем Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чайковською Лілією Володимирівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки надійшла заява стягувачаПриватного підприємства «Айслаг» щодо повернення та залишення без виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/244/22 виданого 30.06.2022. В постанові про повернення виконавчого документа стягувачу зазначено, що станом на 31.10.2022 залишок боргу становить 613502,17 грн, виконавчого збору 61350,22 грн.

31.10.2022 державним виконавцем Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чайковською Лілією Володимирівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70193162 щодо примусового виконання постанови Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) №69411050 виданої 14.07.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Львів» на користь Держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 грн.

01.12.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70451702 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/244/22, виданого 30.06.2022, про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Львів» на користь Приватного підприємства «Айслаг» та одночасно про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 61350,21 грн.

Таким чином, на момент звернення до суду у державного та приватного виконавця перебувають на виконанні постанови про стягнення з боржника одних і тих же сум в рахунок погашення виконавчого збору та основної винагороди за виконання одного і того самого виконавчого документа (наказ Господарського суду Львівської області №914/244/22 виданого 30.06.2022), що свідчить про подвійне стягнення.»

30.05.2023 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №70193162 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж - Львів» на користь держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 грн, на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Позивач, вважаючи постанову від 30.05.2023 про закінчення виконавчого провадження №70193162 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж - Львів» на користь держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 грн на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) протиправною, звернувся до суду з вимогою про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом фактичні обставини у справі № 380/4578/23, які у відповідності до ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають, зумовлюють висновок суду про те, що у державного та приватного виконавця перебували на виконанні постанови про стягнення з позивача по даній справі одних і тих же сум в рахунок погашення виконавчого збору та основної винагороди за виконання одного і того самого виконавчого документа (наказ Господарського суду Львівської області № 914/244/22 виданого 30.06.2022), що свідчить про подвійне стягнення, а тому закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є протиправним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Так, в розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі- Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частини перша статті 27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону №1404-VIII у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Ключовим аргументом позову стало покликання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.07.2022 по справі № 320/6215/19. Зіславшись на висновок Суду касаційної інстанції позивач наголошує, що з огляду на сплату приватному виконавцю його основної винагороди, стягнення виконавчого збору є неправомірним оскільки у такому випадку відбувається подвійне стягнення коштів, які мають однакову правову природу, за виконання одного і того ж виконавчого документа.

Однак, вказана позивачем правова позиція Верховного Суду не може бути врахована при ухваленні рішення у цій справі, адже позивачем помилково зроблено висновок про однакову правову природу виконавчого збору, стягнутого із нього постановою державного виконавця від 31.10.2022 та основної винагороди приватного виконавця стягнутою постановою від 01.12.2022, що стало причиною його помилкових тверджень про подвійне стягнення сум аналогічного призначення.

Для доповнення цього висновку суд апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтовуючи правову позицію що викладена у постанові від 21.07.2022 по справі № 320/6215/19 Верховний Суд, проаналізувавши норми Закону № 1404-VIII та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», дійшов висновку, що виконавчий збір та основна винагорода які визначені державним та приватним виконавцем на підставі Закону № 1404-VIII мають ідентичну правову природу оскільки є платою державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.

Приватний виконавець одночасно із прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження зобов`язаний визначити суму основної винагороди, проте це не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди, не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення (пункт 52 постанови Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №420/6845/18).

Отже, обставини у справі № 320/6215/19 та їх нормативна оцінка судом касаційної інстанції істотно різняться від обставин у даній адміністративній справі, що виключає підстави для урахування висновку Верховного Суду при ухваленні судового рішення.

Так, згідно з ч. 8 ст. 27 Закону №1404-VIII під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Відтак, норма частини 8 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, на яку зіслався позивач та яка врахована судом першої інстанції при ухваленні рішення, спрямована на те, щоб не допустити одночасне стягнення із боржника виконавчого збору та основної винагороди визначених згідно Закону № 1404-VIII за виконання одного і того ж виконавчого документу в аналогічній частині.

До того ж і обов`язок сплати основної винагороди приватного виконавця за вчинення виконавчих дій у боржника виникає лише тоді, якщо вжиті приватним виконавцем заходи призвели до повного або часткового виконання виконавчого документу, а не лише виходячи із факту визначення суми винагороди у постанові приватного виконавця.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на час винесення спірної постанови (30.05.2023) державний виконавець володів інформацією щодо відсутності на виконанні у приватного виконавця Пиць А.А. (станом на 16.05.2023) відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника ТзОВ «Вояж-Львів», в тому числі і щодо виконання виконавчого документа №914/244/22 від 30.06.2022, виданого Господарським судом Львівської області. Позивачем не наведено жодних обґрунтувань на спростування доводів скаржника, що такий виконавчий документ було повернуто стягувачу за заявою стягувача ПП «Айслаг» та основна винагорода з виконання цього виконавчого документа приватним виконавцем з боржника за виконавчим документом не стягувалась.

Винесенню спірної постанови передувало звернення ТзОВ "Вояж-Львів" від 16.05.2023 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою про списання коштів з розрахункового рахунку для погашення заборгованості та розблокування рахунку по ВП 70193162, ВП 71782377. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає слушними покликання скаржника на наведену обставину в обгрунтування правомірності оскаржуваної постанови. Наведені обставини, на які додатково вказував відповідач у відзиві на позовну заяву, та які суд апеляційної інстанції вважає одними із ключових при вирішення спору, залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до прийняття незаконого рішення.

Щодо врахування судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин встановлених рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4578/23 обставин, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4578/23 від 05.04.2023 визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чайковської Лілії Володимирівни щодо не закінчення виконавчого провадження №70193162; зобов`язано державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чайковську Лілію Володимирівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження №70193162 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж-Львів» на користь Держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 гривень. Рішення суду набрало законної сили 26.06.2023 з постановленням Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 380/4578/23 відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірну постанову про закінчення виконавчого провадження винесено відповідачем 30.05.2023, тобто до набрання законної сили рішенням у справі №380/4578/23.

Згідно з частиною 3 статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3 , 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що державним виконавцем в силу приписів статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, було винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору №69411050 від 14.07.2022 у розмірі 10 % від суми, що підлягає примусовому стягненню. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що в рамках виконання наказу №914/244/22, виданого 30.06.2022 Господарським судом Львівської області, виконавчий збір було стягнуто частково, а саме в сумі 65054,58 та перераховано до Державного бюджету України. Залишок нестягнутого виконавчого збору становив 61350,22 грн.

Після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми, яка підлягає стягненню.

Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16 лютого 2023 року у справі №160/1389/22, в якій також зазначено, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №69411050 від 14.07.2022 та про відкриття виконавчого провадження №70193162 щодо примусового виконання постанови №69411050 від 30.10.2022 про стягнення виконавчого збору у розмірі 61350,22 грн позивачем не оскаржувались.

Зважаючи на те, що постанова від 30.10.2022 про стягнення з позивача виконавчого збору у виконавчому провадженні №69411050 вважається чинним виконавчим документом, вона підлягає виконанню у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Львів" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №70193162 від 30.05.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Львів" на користь держави виконавчого збору у розмірі 61350,22 грн, винесеної державним виконавцем Миколаївського ВДВС у Стрийському районі ЗМУ МЮ (м. Львів) Чайковською Лілією Володимирівною на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 242, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 380/15793/23- скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж-Львів" до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною і скасування постанови відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний